Історія справи

Постанова КЦС ВП від 31.05.2023 року у справі №699/1174/18
Постанова КЦС ВП від 31.05.2023 року у справі №699/1174/18
Постанова КЦС ВП від 31.05.2023 року у справі №699/1174/18

Постанова

Іменем України

31 травня 2023 року

м. Київ

справа № 699/1174/18

провадження № 61-6364св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай», комунальне некомерційне підприємство

«Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» Корсунь-Шевченківської міської ради, управління Держпраці у Черкаській області,

третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області в особі відділення Фонду соціального страхування в м. Каневі,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Городищенського районного суду Черкаської області

від 30 червня 2021 року у складі судді Синиці Л. П. та постанову Черкаського апеляційного суду від 01 березня 2022 року в складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., Василенко Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай» (далі - ТОВ «НВФ «Урожай»), комунального некомерційного підприємства «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня»

Корсунь-Шевченківської міської ради (далі - КНП «Корсунь-Шевченківська БЛ»), управління Держпраці у Черкаській області, третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області в особі відділення Фонду соціального страхування в м. Каневі, про визнання недійсним та скасування акта форми Н-5 та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що вона з 1997 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 до дня смерті останнього ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), під час шлюбу у них у 1998

та 2001 роках народилося двоє дітей. ОСОБА_2 02 червня 2014 року був призначений директором тваринницької філії ТОВ «НВФ «Урожай», до складу якої входило сім відділків у трьох районах, з основним видом діяльності: розведення великої рогатої худоби молочних порід та у якій працювало 267 членів трудового колективу. ОСОБА_2 на роботі мав шкідливе психоемоційне навантаження, напруженість розумової діяльності, були постійні стреси, які, при істотних порушеннях умов його праці, привели до нещасного випадку.

ОСОБА_2 з 2006 року систематично лікувався, у зв`язку

з хворобами перебував на диспансерному обліку. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я у 2016 році для попередження ускладнень наявних захворювань ОСОБА_2 були протипоказані фізичні та психоемоційні навантаження. Водночас ОСОБА_2 був допущений до роботи без проходження відповідного попереднього медогляду і від роботи не відсторонявся за станом здоров`я, оскільки не проходив періодичних медоглядів, хоча повинен був їх проходити. Крім того, всупереч вимог матеріального права не проводилася і атестація робочого місця ОСОБА_2 . Вважає, що причиною нещасного випадку

з ОСОБА_2 стало те, що у його роботі були постійно психоемоційні навантаження, постійна напруженість у роботі, а в останні дні та в день смерті були стресові ситуації (страйк працівників, виробничі наради тощо), які, при істотних порушеннях умов його праці, привели до смерті останнього.

Зазначала, що неповнота оскаржуваного акта є і в тому, що при проведенні розслідування нещасного випадку, пов`язаного із смертю, комісії

повинен надаватися висновок лікарсько-експертної комісії (або

лікарсько-консультативної комісії), щодо зв`язку між причиною смерті потерпілого і впливом на це небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин. Такий висновок повинен надаватися у формі

рішення лікарсько-експертної комісії, функціонування якої відноситься до компетенції закладів охорони здоров`я, керівники яких можуть покласти цю функцію і на лікарсько-консультативні комісії. Проте такий висновок

не був наданий. Вказувала, що є незаконним заміна вказаного висновку лікарсько-експертної комісії двома службовими записками, адресованими начальнику Управління Держпраці у Черкаській області від інспекторів відділів з питань гігієни праці та з питань експертизи умов праці, відповідно до яких у ОСОБА_2 були відсутні небезпечні та шкідливі умови праці.

Згідно з медичним висновком експерта від ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_2 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, а смерть настала від гострої серцево-судинної недостатності, яка розвинулася внаслідок атеросклеротичного коронаросклерозу. За результатами проведеного розслідування нещасного випадку 29 листопада 2016 року складено акт за формою Н-5, яким вказаний нещасний випадок був визнаний таким, що не пов`язаний з виробництвом. Проте рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 04 грудня 2017 року у справі

№ 699/110/17 визнано недійсним та скасовано зазначений акт форми Н-5 та зобов`язано управління Держпраці у Черкаській області провести додаткове розслідування вказаного нещасного випадку.

За результатами повторного спецрозслідування нещасного випадку комісія 03 вересня 2018 року знову склала акт за формою Н-5 про визнання вказаного нещасного випадку з ОСОБА_2 , таким, що не пов`язаний

з виробництвом. Проте висновки комісії не відповідають фактичним обставинам, допущено неповноту розслідування, висновок суперечить думці всіх 5 членів комісії, висловлених у окремих думках, які є невід`ємною частиною акта, та які вважають, що акт складений з порушеннями. Про наявність шкідливих виробничих факторів та психоемоційних навантажень, про напруженість у роботі ОСОБА_2 та про стресові ситуації напередодні смерті та в день смерті підтверджують і свідки. Вважає, що за нещасним випадком необхідно скласти акт форми Н-1.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила: визнати недійсним та скасувати акт форми Н-5 від 03 вересня 2018 року, затверджений 04 вересня 2018 року, про визнання нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10.00 год. на тваринницькій філії ТОВ «Воз`єднання»

НВФ «Урожай» з ОСОБА_2 , з висновком, що такий не

пов`язаний з виробництвом; зобов`язати лікарсько-експертну комісію (чи лікарсько-консультативну комісію) при КНП «Корсунь-Шевченківська БЛ» надати висновок у формі рішення щодо встановлення зв`язку погіршення стану здоров`я та смерті ОСОБА_2 з впливом на нього небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин, при необхідності,

з витребуванням комісією висновку фахівця по гігієні праці щодо наявних, небезпечних і шкідливих факторів напередодні і у день смерті ОСОБА_2 ; зобов`язати Управління Держпраці у Черкаській області на підставі одержаного висновку лікарсько-експертної комісії (чи лікарсько-консультативної комісії) КНП «Корсунь-Шевченківська БЛ» провести додаткове розслідування вказаного нещасного випадку, що стався

з ОСОБА_2 та скласти акт форми Н-1.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області

від 30 червня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано акт форми Н-5 від 03 вересня 2018 року, затверджений 04 вересня 2018 року, про визнання нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10.00 год. у тваринницькій філії

ТОВ «Воз`єднання» НВФ «Урожай» з ОСОБА_2 , з висновком, що такий не пов`язаний з виробництвом.

Зобов`язано лікарсько-експертну комісію (чи лікарсько-консультативну комісію) при КНП «Корсунь-Шевченківська БЛ» надати медичний висновок про встановлення зв`язку (або його відсутність) погіршення стану здоров`я працівника (смерті ОСОБА_2 ) з впливом на нього шкідливих

і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, а також наявності протипоказань за станом здоров`я виконувати роботу потерпілим.

Зобов`язано Управління Держпраці у Черкаській області на підставі одержаного висновку лікарсько-експертної комісії (чи лікарсько-консультативної комісії) КНП «Корсунь-Шевченківська БЛ» провести додаткове розслідування вказаного нещасного випадку, що стався

з ОСОБА_2 та скласти відповідний акт.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що розслідування нещасного випадку, що мав місце із ОСОБА_2 , не було проведене з дотриманням Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок № 1232), акт, що був складений за наслідком такого розслідування, не відповідає вимогам закону. Спеціальна комісія не дослідила умови праці ОСОБА_2 щодо напруженості трудового процесу, про що п`ять членів комісії зазначили в окремих думках. Смерть ОСОБА_2 настала на робочому місці внаслідок раптового погіршення стану здоров`я, але спеціальна комісія не підтвердила та не спростувала наявність впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та (або) факторів важкості чи напруженості трудового процесу. Спеціальна комісія без висновку лікарсько-експертної комісії (або лікарсько-консультативної комісії) і без необхідних досліджень умов праці, зробила висновок, що нещасний випадок є таким, що не пов`язаний з виробництвом.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 01 березня 2022 року апеляційну скаргу Управління Держпраці в Черкаській області залишено без задоволення.

Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 30 червня 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також вказував, що уповноважена комісія зобов`язана з усією ретельністю, максимально повно та об`єктивно з`ясувати обставини нещасного випадку, що мав місце, що унеможливлювало б неоднозначне тлумачення її висновків. Розслідування нещасного випадку не було проведено повно та вичерпно, що зумовлює неоднозначність висновків зроблених у спірному акті, не було досліджено та враховано ряд обставин, що мають важливе, істотне значення для встановлення причин та обставин нещасного випадку, що мав місце із ОСОБА_2 . Суд першої інстанції правильно оцінив зібрані у справі докази, а саме: лист головного лікаря КНП «Корсунь-Шевченківська БЛ», в якому зазначені дані з медичної документації хворого ОСОБА_2 ; висновок експерта від ІНФОРМАЦІЯ_1 № 05-11-02/142 та відповідь на запит члену комісії з розслідування нещасного випадку; лист начальника Управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної адміністрації тощо. Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно врахував всі обставини справи надав їм відповідну оцінку та дійшов до правильного висновку по суті заявлених вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Управління Держпраці у Черкаській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 30 червня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 01 березня 2022 року, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рух справи в суді касаційної інстанції

08 липня 2022 року Управління Держпраці у Черкаській областінадіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 30 червня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 01 березня 2022 року.

Верховний Суд ухвалою від 29 липня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Черкаській областіна рішення Городищенського районного суду Черкаської області

від 30 червня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду

від 01 березня 2022 року.

Справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень позивач посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Вважає, що апеляційний суд не врахував висновків щодо застосування норм права

у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 та Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 369/6771/15.Крім того, зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази.

Касаційна скарга мотивована тим, що комісією не виявлено небезпечних та шкідливих факторів, які впливали на потерпілого. Суди дійшли помилкового висновку, що комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку не були досліджені умови праці ОСОБА_2 щодо напруженості трудового процесу, не підтверджено та не спростовано наявність впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та (або) факторів важкості чи напруженості трудового процесу. Комісією зі спеціального розслідування правильно встановлено, що робоче місце директора тваринницької філії «Воз`єднання» ТОВ «НВФ «Урожай» не підлягає атестації.

Враховуючи відсутність висновку про прямий причинно-наслідковий зв`язок між смертю потерпілого та впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та (або) факторів важкості чи напруженості трудового процесу, а також того, що коронаросклероз не відноситься до професійних захворювань - комісія зі спеціального розслідування дійшла до правомірного висновку, що нещасний випадок із смертельним наслідком, який стався з ОСОБА_2 , не є таким, що пов`язаний з виробництвом. Висновки комісії є обґрунтованими, об`єктивними і такими, що підтверджуються матеріалам спеціального розслідування.

Суди не дали належної оцінки аргументам відповідача та доказам, які їх підтверджують. Суди не з`ясували належним чином фактичних обставин справи, не перевірили усіх доводів сторін, не надали належної правової оцінки поданим доказам, не сприяли всебічному й повному з`ясуванню дійсних обставин справи, що мають юридичне значення для її вирішення, тим самим допустивши неповноту у з`ясуванні таких обставин.

Суди дійшли помилкового висновку, що висновок комісії з розслідування нещасного випадку є передчасним, про визнання недійсним та скасування акта спеціального розслідування, а також необхідності комісії повторно провести повторне спеціальне розслідування.

Позиції інших учасників

Інші учасники справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_2 .

Наказом від 02 червня 2014 року № 02/06- ЗК ОСОБА_2 призначено директором тваринницької філії «Воз`єднання» TOB «НВФ «Урожай». Згідно

з наказу від 01 липня 2014 року № 01/07-ІК ОСОБА_2 приступив до виконання обов`язків директора тваринницької філії «Воз`єднання»

TOB «НВФ «Урожай» з 01 липня 2014 року, що підтверджується записами

у трудовій книжці.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на роботі

у тваринницькій філії «Воз`єднання» TOB «НВФ «Урожай». Згідно

з висновком експерта від ІНФОРМАЦІЯ_1 № 05-11-02/142 при токсикологічній експертизі крові від трупу етиловий спирт не виявлено. Смерть настала від гострої серцево-судинної недостатності.

Згідно з актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10.00 год. у тваринницькій філії «Воз`єднання» TOB «НВФ «Урожай» від 03 вересня 2018 року комісія, утворена наказом від 11 січня 2018 року № 07-р начальника Управління Держпраці у Черкаській області, у складі голови ОСОБА_3 , членів комісії: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , провела з 11 січня 2018 року до 03 вересня 2018 року повторне спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався. За висновком комісії нещасний випадок, що стався

з директором тваринницької філії «Воз`єднання» TOB «НВФ «Урожай» ОСОБА_2 , не визнано таким, що пов`язаний з виробництвом відповідно до підпункту 6 пункту 16 Прядку № 1232, особи, дії або бездіяльність яких призвела до настання нещасного випадку, комісією не виявлені.

Члени комісії: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (крім голови комісії ОСОБА_3 ), написали окремі думки, в яких не погоджуються з висновком акта проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10.00 год. у Тваринницькій філії «Воз`єднання» TOB «НВФ «Урожай».

ОСОБА_4 (страховий експерт з охорони праці відділу профілактики страхових випадків управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області), ОСОБА_5 (голова обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу) не погодилися із зазначенням у висновку про те, що робоче місце директора тваринницької філії «Воз`єднання» TOB «НВФ «Урожай» згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів від 17 листопада 1997 року № 1290 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці» не підлягає атестації та для оцінки умов праці директора філії повинні використовуватися показники емоційного навантаження відповідно до вимог Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», які затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 квітня 2014 року

№ 248 (далі - Норми та правила № 248), а саме: емоційне навантаження, ступінь відповідальності за результат своєї діяльності, значущість помилки, режим праці, тривалість робочого дня. Не враховано факт впливу психоемоційного навантаження на директора філії, що могло призвести до летального випадку. ОСОБА_2 хворів з 2006 року, діагнози наведені

у листі КНП «Корсунь-Шевченківська БЛ» від 01 лютого 2018 року

№ 07-20/139, для попередження фатальних ускладень наявних захворювань йому були протипоказані фізичні та психоемоційні навантаження.

ОСОБА_6 (інженер з охорони праці ТОВ «НВФ «Урожай»), ОСОБА_9 (інженер з охорони праці ТОВ «НВФ «Урожай», ОСОБА_8 (діловод тваринницької філії «Нова» ТОВ «НВФ «Урожай») заперечили щодо висновку комісії в акті за формою Н-5 про те, що даний випадок не пов`язаний

з виробництвом. Вказували, що є необхідність у складанні акта за формою Н-1, а даний нещасний випадок береться на облік підприємством, оскільки незадовільний психофізичний клімат у колективі та стресові ситуації, що сталися незадовго до настання смерті потерпілого ОСОБА_2 , могли привести до коронароспазму, що, у свою чергу, став причиною розвитку гострої серцевої недостатності, від якої і настала смерть останнього.

У пункті 3 акта за формою Н-5 зазначено обставини, за яких стався нещасний випадок, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 09.00 год. директор ОСОБА_2 приїхав до офісу на роботу в село Ситники

у Черкаському районі Черкаської області. До 10.00 год. в кабінеті директора проводилася виробнича нарада та засідання інвентаризаційної комісії

з посадовими особами підприємства. Заходи проводились у напруженій та нервовій обстановці. По закінченню засідань, близько 10.00 год.

ОСОБА_2 залишив кабінет та направився на стоянку до службового автомобіля, де йому стало зле і він впав поряд з машиною. Лікар швидкої допомоги констатував смерть потерпілого.

Відповідно до висновку експерта Корсунь-Шевченківським міжрайонним відділенням комунальної установи «Черкаське обласне бюро

судово-медичної експертизи» від ІНФОРМАЦІЯ_1 № 05-11-02/142 та відповіді експерта ОСОБА_10 на запит члену комісії з рослідування нещасного випадку із смертельним наслідком ОСОБА_2 вказані факти незадовільного психофізичного клімату у колективі та стресові ситуації незадовго до настання смерті, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1

і ІНФОРМАЦІЯ_1 , могли привести до коронароспазму, що, у свою чергу, став причиною розвитку гострої серцевої недостатності, від якої настала смерть ОСОБА_2 .

Суди встановили відсутність висновку про причинно-наслідковий зв`язок між смертю потерпілого та впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, на час складання 03 вересня 2018 року та затвердження

04 вересня 2018 року акта проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10.00 год.

у Тваринницькій філії «Воз`єднання» TOB «НВФ «Урожай», за формою Н-5. Вказані обставини визнається й Управлінням Держпраці у Черкаській області.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція),

а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені

в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд при вирішенні касаційної скарги, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 5 частиною першою статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерті.

Частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» встановлено, що факт нещасного випадку

на виробництві або професійного захворювання розслідується

в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно

до Закону України «Про охорону праці».

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Частинами першою, другою статті 153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно із статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Таким чином, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а у разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком № 1232 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 47 Порядку № 1232 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) за результатами спеціального розслідування складаються акти форми Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1232 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми,

у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту

з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків.

Пунктом 15 Порядку № 1232 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено перелік обставин, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, до таких обставин підпунктом 18 вказаного пункту віднесено, зокрема, раптове погіршення стану здоров`я потерпілого або його смерті під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку.

Пунктом 16 Порядку № 1232 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) перелічені обставини за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом.

Однією з основних умов, виходячи з якої можна вважати, що нещасний випадок пов`язано з виробництвом, - є місце отримання травми (смерті), яким є територія підприємства, тобто земельна ділянка, що надана йому для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель

і споруд, під`їзних доріг, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель тощо, а також до неї відноситься і робоче місце та інше місце, пов`язане з виконанням роботи.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 235/3344/20.

За змістом пункту 36 Порядку № 1232 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема, нещасні випадки із смертельними наслідками; випадки смерті працівників на підприємстві.

Відповідно до пункту 50 Порядку № 1232 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до матеріалів спеціального розслідування, крім випадків, зазначених у пункті 51 цього Порядку, належать, зокрема, медичний висновок про причини смерті або характер

і ступінь тяжкості травми потерпілого відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого МОЗ, а також про стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння потерпілого.

Згідно з пунктом 51 Порядку № 1232 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі проведення спеціального розслідування випадку смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків матеріали розслідування повинні містити: копію наказу органу Держпраці або Держатомрегулювання про утворення спеціальної комісії; примірник акта за формою Н-5; примірник акта за формою Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом); примірник картки за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння); медичний висновок про причини смерті, а також стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння; протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, за встановленою формою; протокол зустрічі членів спеціальної комісії з членами сім`ї потерпілого чи уповноваженою особою, яка представляє їх інтереси; інші документи залежно від обставин і причин настання нещасного випадку.

Норми та правила № 248 спрямовані на гігієнічну оцінку умов та характеру праці на робочих місцях працівників та застосовуються на підприємствах,

в установах, організаціях усіх форм власності у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 7 розділу I Норм та правил № 248 напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника. До показників, що характеризують напруженість праці, належать: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Відповідно до пункту 1.3 розділу IІ Норм та правил № 248

особливий характер праці - роботи, що виконуються з високим рівнем нервово-емоційного та інтелектуального навантаження, в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров`я. Потенційна або пряма загроза нанесення шкоди здоров`ю працівників за особливого характеру праці не є регламентованим фактором виробничого середовища або трудового процесу.

Суди встановили, що у порушення вказаних Норм та правил № 248 спеціальною комісією не були досліджені умови праці ОСОБА_2 щодо напруженості трудового процесу, про що п`ять членів комісії зазначили

в окремих думках. Смерть ОСОБА_2 настала на робочому місці внаслідок раптового погіршення стану здоров`я, але спеціальною комісією не підтверджено та не спростовано наявність впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу.

Відсутність висновку про причинно-наслідковий зв`язок між смертю потерпілого та впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, на час складання та затвердження акта проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5, встановлено судами та визнається Управлінням Держпраці у Черкаській області.

З огляду на викладене суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що розслідування нещасного випадку, що мав місце із ОСОБА_2 , не було проведене з дотриманням Порядку 1232, акт, що був складений за наслідком такого розслідування, не відповідає вимогам закону.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2021 року у справі

№ 335/10868/17 дійшов висновку, що «відповідно до вимог Порядку № 1232 комісія є колегіальним органом, тому рішення приймається більшістю голосів, а у разі незгоди із змістом актів члени спеціальної комісії підписують їх з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, яка є його невід`ємною частиною. Порядок № 1232 не наділяє голову комісії, чи її окремих членів особливими повноваженнями при ухваленні рішень стосовно встановлення обставин, за яких стався нещасний випадок, що спричинив смерть фізичної особи. Беручи до уваги ту обставину, що повторне спеціальне розслідування проводилося комісією

в складі 7 осіб і загальновизнаний порядок ухвалення рішень колегіальними органами (більшістю голосів членів колегіального органу) в актах форми Н-5 і Н-1 можуть бути відображені лише ті висновки, які підтримують більшість членів комісії. У даному випадку більшість повинна була складатися

з 4 осіб. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що акт форми Н-5 від 20 липня 2017 року складено

в порушення Порядку № 1232, оскільки рішення комісії про проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, яке приймається більшістю голосів фактично не прийнято; оскаржений позивачем акт підписаний без окремих думок лише 2 членами комісії, тобто він фактично відображає думку меншості складу комісії.»

У цій справі встановлено, що повторне спеціальне розслідування проводилося комісією в складі голови ОСОБА_3 , членів комісії: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , тобто 6 осіб.

Члени комісії: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , тобто 5 членів комісії (крім голови комісії

ОСОБА_3) написали окремі думки, в яких не погоджуються

з висновком акта проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10.00 год. у тваринницькій філії «Воз`єднання» TOB «НВФ «Урожай».

Таким чином, відсутні підстав вважати, що акт форми Н-5 від 03 вересня 2018 року складено з дотриманням Порядку № 1232, оскільки рішення комісії спеціального розслідування нещасного випадку, яке приймається більшістю голосів фактично, не прийнято; оскаржений позивачем акт підписаний без окремих думок лише головою комісії ОСОБА_3, тобто він фактично відображає думку меншості складу комісії, тому доводи касаційної скарги щодо обґрунтованості та правомірності зазначеного акта не заслуговують на увагу.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року

у справі № 320/5877/17 та Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 369/6771/15, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини

є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не

будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

Так, у справі № 320/5877/17 сільська рада звернулася до суду з позовом до фізичної особи про стягнення збитків з тих підстав, що відповідач не оформив документів, які посвідчують право користування чи власності земельними ділянками під об`єктами нерухомості, які йому належать, внаслідок чого територіальній громаді в особі позивача заподіяні збитки

у вигляді неодержаного доходу. За результатом касаційного перегляду справи постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого

2019 року скасовано судові рішення про задоволення позову, справу направлено на новий розгляд. Касаційний суд вказував, що наявність вимог до відповідача, які випливають з розпоряджень голови районної державної адміністрації про затвердження актів, не звільняє суд від обов`язку дослідити інші докази у справі, які можуть як підтверджувати, так

і спростовувати підставність заявлених позовних вимог. Правова природа актів комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі

і землекористувачам унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання незаконними та скасування відповідних рішень (розпоряджень) органів влади про затвердження цих актів. Той факт, що відповідач не оскаржив розпоряджень голови районної державної адміністрації, не може свідчити про безспірність суми стягнення. Такі розпорядження суди мають оцінити під час розгляду справи в сукупності

з іншими наданими сторонами доказами. Обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. Суди зазначене не врахували, погодившись з даними про оцінку земельних ділянок.

Предметом позовних вимог банку до фізичної особи у справі № 369/6771/15 є стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту. Постановою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року скасовано судові рішення, увалено нове судове рішення про задоволення позову частково. Касаційний суд зазначив, що Правила, які містяться в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 10 вересня 2008 року, тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Апеляційної дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача пені за порушення зобов`язань.

Отже, відсутні підстави вважати, що суди у справі, яка переглядається,

не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у наведеній як приклад постанові касаційного суду, оскільки суди виходили з конкретних обставин кожної окремої справи та доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. Висновки судів не є суперечливими.

Помилковими є доводи касаційної скарги, що суди не дослідили зібрані

у справі докази, неповно з`ясували обставини справи, оскільки судові рішення ухвалені на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були надані до суду у визначеному процесуальним законом порядку та були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість.

Разом із тим, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Враховуючи викладене та встановлені у цій справі обставини, правильними є висновки судів по суті заявлених вимог. У мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень міститься обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди

з висновками судів стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції

є судом права, а не факту, тому з огляду на вимоги процесуального закону не здійснює оцінку доказів, у зв`язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень.

ЄСПЛ вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною

в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України»).

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої

статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду, оскільки суди, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а вказаних судових рішень без змін.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області залишити без задоволення.

Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 30 червня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 01 березня

2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук