Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.07.2019 року у справі №727/463/19

Постанова

Іменем України

(додаткова)

28 травня 2021 року

місто Київ

справа № 727/463/19

провадження № 61-9343св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В.

В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради,

треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Колективне проектно-кошторисне бюро побуту, Чернівецька міська рада,

розглянув заяву Колективного проектно-кошторисного бюро побуту про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Колективне проектно-кошторисне бюро побуту, Чернівецька міська рада, про скасування містобудівних умов та обмежень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 01 лютого 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.

Зупинено дію виданих Департаментом на користь КПКБП містобудівних умов та обмежень від 11 серпня 2015 року № 1075/15 на забудову земельної ділянки на АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 828/463/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Колективне проектно-кошторисне бюро побуту, Чернівецька міська рада, про скасування містобудівних умов та обмежень від 11 серпня 2015 року № 1075/15.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 04 квітня 2019 року апеляційну скаргу Колективного проектно-кошторисного бюро побуту залишено без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 01 лютого 2019 року залишено без змін.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 25 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року змінено рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 25 серпня 2020 року, викладено його мотивувальну частину в іншій редакції. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 31 березня 2021 року касаційну скаргу Колективного проектно-кошторисного бюро побуту та касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 01 лютого 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 04 квітня 2019 року залишено без змін. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 25 серпня 2020 року у незміненій частині та постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року залишено без змін.

Колективне проектно-кошторисне бюро побуту звернулося до суду із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у якій просило стягнути з ОСОБА_1 4 000,00 грн.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частин 1 -4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 137 ЦПК України).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з правилами пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частинами 1 , 2 , 3 статті 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому Частинами 1 , 2 , 3 статті 246 ЦПК України.

Відповідно до матеріалів справи представником Колективного проектно-кошторисного бюро побуту у справі була адвокат Керницька Ілона Романівна, яка діяла на підставі договору про надання правової допомоги від 17 грудня 2019 року.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник Колективного проектно-кошторисного бюро побуту надала акт приймання-передачі виконаних робіт з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Відповідно до наведеного опису адвокатом здійснено підготовку та подання письмового відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 із витратою часу 2 години. З урахуванням вартості виконаних робіт загальна сума складає 4 000,00 грн.

Позивач не погодилася із визначеним розміром витрат на правову допомогу третьої особи, зазначаючи про те, що вона є пенсіонеркою, а її чоловік є інвалідом першої групи, за яким вона доглядає. Крім того, судом апеляційної інстанції з неї вже стягнуто 18 350,00 грн судових витрат, що становитиме для неї надмірний тягар.

Верховним Судом враховано, що наведені заперечення фактично стосуються фінансової неможливості відшкодувати учаснику судові витрати та не містять посилань на обставини, що відповідно до статті 141 ЦПК України могли би стати підставою для зменшення стягуваної суми витрат на правову допомогу.

Отже, виходячи з вимог розумності, справедливості та пропорційності, Верховний Суд вважає визначений заявником розмір витрат на правову допомогу у сумі 4 000,00 грн обґрунтованим.

Верховним Судом також враховано, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 та частина 8 статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Згідно зі статтею 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 246 ЦПК України.

Згідно із частинами 8 , 12 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Відповідно до наданого відзиву на касаційну скаргу третя особа заявила про стягнення судових витрат та про те, що докази будуть надані у встановлені статтею 141 ЦПК України строки.

При цьому Верховним Судом враховано, що такі докази подані через 14 днів після ухвалення рішення, однак, враховуючи, що справа розглядалася у порядку письмового провадження, Колективному проектно-кошторисному бюро побуту не було відомо про день ухвалення рішення, це є підставою для поновлення строку на подання доказів витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 141, 246, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Поновити Колективному проектно-кошторисному бюро побуту строк на подання доказів судових витрат.

Заяву Колективного проектно-кошторисного бюро побуту задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Колективного проектно-кошторисного бюро побуту 4
000,00 грн на відшкодування витрат на правову допомогу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

В. В. Яремко