Історія справи

Постанова КЦС ВП від 31.07.2025 року у справі №824/112/24
Постанова КЦС ВП від 30.04.2025 року у справі №824/112/24
Постанова КЦС ВП від 31.07.2025 року у справі №824/112/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 824/112/24

провадження № 61-1855ав25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

за участю:

секретаря судового засідання -Крічфалуши С. С.,

представника Комунального підприємства «Дніпровський метрополітен» Дніпровської міської ради - адвоката Данилової Катерини Артурівни,

представників LIMAK INSAATSANAYI VETICARET ANONIMSIRKETI (Republic of Turkiye) - адвокатів Отенка Павла Васильовича, ОСОБА_1 , адвоката Лаврушиної Владлени Русланівни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Комунального підприємства «Дніпровський метрополітен» Дніпровської міської ради - адвоката Данилової Катерини Артурівни на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року та додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 27 січня 2025 року в складі судді Нежури В. А.

в справі за заявою Комунального підприємства «Дніпровський метрополітен» Дніпровської міської ради (Україна) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 липня 2024 року в справі № 46/2020 за позовом LIMAKINSAAT SANAYIVE TICARETANONIM SIRKETI(Republic ofTurkiye) до Комунального підприємства «Дніпровський метрополітен» Дніпровської міської ради (Україна) про продовження строку виконання зобов`язань за контрактом, відшкодування витрат і стягнення сум та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

31 липня 2024 року рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) в справі № 46/2020 позов LIMAKINSAAT SANAYIVE TICARETANONIM SIRKETI(Republic ofTurkiye) до Комунального підприємства (далі - КП) «Дніпровський метрополітен» (Україна) про продовження строку виконання за контрактом від 13 липня 2016 року № 1А, відшкодування 18 478 883,72 євро як додаткових витрат (плюс прибуток), стягнення 1 629 824,24 євро у вигляді відсотків за ставкою 3 % річних, нарахованих на всі суми, стягнення відсотків у розмірі 3 % річних, нарахування таких відсотків до дати фактичної сплати, та стягнення всіх витрат і зборів цього арбітражу, включаючи реєстраційний збір і арбітражний збір, а також юридичні та інші витрати в цьому арбітражному провадженні, зокрема витрати на залучення експертів, витрати на переклад, задоволено.

У вересні 2024 року КП «Дніпровський метрополітен» звернулося до суду з заявою, у якій просило скасувати рішення МКАС при ТПП України від 31 липня 2024 року в справі № 46/2020 за позовом LIMAK INSAAT SANAYIVE TICARETANONIM SIRKETI(Republic ofTurkiye) до КП «Дніпровський метрополітен» про продовження строку виконання зобов`язань за контрактом, відшкодування витрат і стягнення сум.

Подану заяву КП «Дніпровський метрополітен» обґрунтувало тим, що арбітражне рішення в справі № 46/2020 суперечить публічному порядку України. Дніпровський метрополітен почали будувати у 1981 році. Відкриття відбулося 29грудня 1995 року. Було відкрито одну лінію - Центрально-Заводську, на якій побудовано шість станцій. Фінансування будівництва здійснюється за рахунок кредитних коштів Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського Інвестиційного Банку, відповідно до кредитної та фінансової угод в обсязі 304 млн євро. й субвенції іззагального фондудержавного бюджету.

У межах проєкту в Дніпровському метрополітені мали збудувати три нові станції в центральній частині міста: «Центральна», «Театральна» і «Музейна». Закінчити всі роботи планували до кінця 2024 року. Добудова метрополітену є головним інфраструктурним проєктом для міста. Компанія LIMAK INSAAT SANAYIVE TICARETANONIM SIRKETI(Republic ofTurkiye) перемогла у міжнародному тендері на будівництво метрополітену в м. Дніпрі.

13 липня 2016 року з метою завершення будівництва другої черги метрополітену, КП «Дніпровський метрополітен» укладено з Компанією LIMAKINSAAT SANAYIVE TICARETANONIM SIRKETI(Republic ofTurkiye) контракт № 1А «Завершення будівництва метро в м. Дніпропетровську» (далі - Контракт). Під час повномасштабного вторгнення рф на територію України компанія LIMAK INSAATSANAYI VETICARET ANONIMSIRKETI (Republic of Turkiye) покинула майданчики, забравши персонал, техніку та документи. Порушення зобов`язань зафіксувала міжнародна польська компанія ILFConsulting EngineersPolska Sp.z.o.o, що здійснює технічний нагляд за будівництвом метрополітену в м. Дніпрі.

Тобто, Компанією LIMAK INSAATSANAYI VETICARET ANONIMSIRKETI (Republic of Turkiye) не завершено будівництво метрополітену у визначений Контрактом строк, чим завдано збитків КП «Дніпровський метрополітен» та бюджету України.

Окрім зазначеного, Компанія LIMAK INSAAT SANAYIVE TICARETANONIM SIRKETI(Republic ofTurkiye) входить до турецького холдингу «Лімакгруп» для реалізації важливих інфраструктурних, промислових та інших великих будівельних проєктів у рф.

Після початку повномасштабного вторгнення турецький Холдинг «Лімакгруп» не повідомив про жодне скорочення своєї діяльності в рф. Окрім сплати податків до бюджету рф, Холдинг надає робочі місця росіянам, підтримуючи російську економіку та рівень зайнятості населення.

Також, заявник звертає увагу на те, що арбітражне рішення в справі № 46/2020 винесено щодо непередбаченого арбітражною угодою спору та містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, а саме: у розділі «Е. ПОДІЇ ЗАТРИМКИ 4 ТА 4А» арбітражним судом розглядалась обґрунтованість претензій позивача, що ґрунтуються на несвоєчасній видачі дозволу на проведення вибухових робіт, тобто реєстрації повідомлення про намір розпочати вибухові роботи («Повідомлення») державними органами, а саме Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області. Указана Затримка 4, за винятком пов`язаних і наступних 122 днів затримки (затримка 4А), викликаної інженером, призвела до 335 днів затримки проєкту та 5 512 765,75 євро додаткових витрат.

Отже, арбітражний суд, встановивши зазначені обставини, в частині порушення суб`єкту владних повноважень - Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області без наявності відповідного рішення компетентного суду вийшов за межі спеціального закону, регламенту та арбітражної угоди сторін.

Наслідком допущення арбітражним судом такого порушення є: незалучення до участі в справі Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та, відповідно, неможливість надання суб`єктом владних повноважень власних доводів й доказів на спростування викладених арбітражним судом обставин щодо допущених ним порушень; фактичне вирішення МКАС при ТПП України спору з суб`єктом владних повноважень шляхом визнання обставин його бездіяльності, протиправності його дій, доведеними, розгляд якого здійснюється виключно в порядку адміністративного судочинства.

Викладене свідчить, що оскаржуване рішення арбітражного суду винесено МКАС при ТПП України щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, такого, що не підпадає під її умови та містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, і це є підставою для його скасування.

Арбітражне рішення в справі № 46/2020 суперечить положенням статті 129 Конституції України та статті 18 Закону України від 24 лютого 1994 року № 4002-XII «Про міжнародний комерційний арбітраж» (далі - Закон № 4002-XII). Також арбітражне рішення прийнято за участі упередженого арбітра (Наталії Кузнєцової), що не відповідає вимогам статті 12 Закону № 4002-XII.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції і мотиви її прийняття

23 грудня 2024 року ухвалою Київського апеляційного суду заяву

КП «Дніпровський метрополітен» про скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 липня 2024 року в справі № 46/2020 залишено без задоволення. Рішення МКАС при ТПП України від 31 липня 2024 року в справі № 46/2020 залишено без змін.

Ухвала мотивована тим, що відповідач у своїй заяві не наводить переліку надзвичайних обставин, за наявності яких рішення МКАС суперечить публічному порядку України та має бути скасовано судом. Заявник лише перелічує принципи та засади, які стосуються насамперед національної безпеки України - захищеності державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз. Надаючи перелік зазначених принципів, заявник не зазначає, який саме із принципів порушує рішення МКАС. Рішенням МКАС вирішено питання виключно приватно-правових, договірних правовідносин, які склалися між Компанією LIMAK INSAATSANAYI VETICARET ANONIMSIRKETI (Republic of Turkiye) та заявником виключно на підставі Контракту. Обставини, встановлені рішенням МКАС, стосуються виключно порядку виконання зобов`язань, які виникли між даними учасниками господарських правовідносин на підставі укладеного Контракту.

Матеріальним правом Контракту та, відповідно, матеріальним правом, яким керувався МКАС під час розгляду арбітражної справи, є норми матеріального права України, що виключає будь-який ризик застосування норми іноземної держави, яка могла би вступити в колізію з чинним законодавством України.

Посилання заявника на те, що виконання рішення МКАС суперечитиме публічному порядку України, є помилковим, оскільки саме собою рішення МКАС не надає Компанії LIMAK INSAATSANAYI VETICARET ANONIMSIRKETI (Republic of Turkiye) можливості примусово виконати його на території України, позаяк визнання та надання дозволу на виконання рішення будь-якого міжнародного комерційного арбітражу є окремою процедурою, яка передбачає отримання окремого рішення суду для приведення рішення МКАС до виконання, тому аргументи заявника в цій частині є безпідставними та недоведеними.

Арбітражним рішенням не вирішувались питання, що виходять за межі арбітражної угоди, на що звертає увагу заявник, оскільки під час розгляду арбітражної справи ним жодного разу, зокрема й на стадії визначення юрисдикції та прийнятності позовної заяви, не заявлялось заперечень щодо такого порушення. Навпаки, в матеріалах справи відсутні посилання на надзвичайні обставини та докази, які б підтверджували обставини порушення рішенням МКАС суспільних, економічних та соціальних основ держави України або ж загрозу втручання або порушення публічного порядку України.

Рішення МКАС ухвалено виключно стосовно відповідача як замовника за Контрактом, який має статус окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, та поширює свою дію тільки на нього.

Доводи заяви про те, що КП «Дніпровський метрополітен» є стратегічно важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності міста, не є окремою підставою для скасування рішення МКАС, оскільки оскаржуваним рішенням стягнено грошові кошти у зв`язку із порушенням Контракту, підписаного та погодженого сторонами, який не визнаний недійсним у судовому порядку, а, отже, є обов`язковим для сторін.

Доводи заяви про вихід арбітражного суду за межі спеціального закону, Регламенту та арбітражної угоди сторін, щодо встановлення в рішенні МКАС порушення суб`єкта владних повноважень - Держпраці в Дніпропетровській області, без наявності відповідного рішення компетентного органу, є безпідставними, оскільки суд позбавлений права переглядати рішення МКАС по суті, а зазначена обставина не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Також є безпідставним твердження заявника про те, що рішення МКАС було прийнято за участі упередженого арбітра (а саме професора Наталії Кузнєцової), з огляду на те, що вичерпний перелік підстав для оспорення рішень міжнародних комерційних арбітражів не передбачає підставою для скасування рішення упередженість обраного відповідачем арбітра. Арбітражний розгляд і процедура в МКАС повністю відповідали угоді сторін, зокрема пункту 20.6 Контракту.

Арбітражне рішення не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям, оскільки це рішення ухвалено виключно стосовно боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, відповідно це рішення поширює свою дію тільки на боржника.

27 січня 2025 року додатковою ухвалою Київського апеляційного суду стягнуто з КП «Дніпровський метрополітен» на користь Компанії LIMAK INSAATSANAYI VETICARET ANONIMSIRKETI (Republic of Turkiye) понесені судові витрати в загальному розмірі 3 000,00 євро.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

17 лютого 2025 року представник КП «Дніпровський метрополітен» - адвокат Данилова К. А. через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із апеляційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року та додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 27 січня 2025 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 липня 2024 року в справі № 46/2020.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала Київського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року не містить мотивів її постановлення. Дніпровський метрополітен визначено стратегічно важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності м. Дніпра. Виконання рішення МКАС при ТПП Українивід 31 липня 2024 року в справі № 46/2020 призведе до блокування функціонування метрополітену, численних техногенних катастроф у м. Дніпрі та наразить громадян міста на небезпеку. Скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 липня 2024 року в справі № 46/2020 направлено на недопущення порушення публічного порядку, що полягає в захисті екологічної та економічної безпеки України.

Арбітражне рішення прийнято за участі упередженого арбітра (Наталії Кузнєцової), що не відповідає вимогам статті 12 Закону № 4002-XII.

Арбітражне рішення в справі № 46/2020 винесено щодо непередбаченого арбітражною угодою спору та містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, а саме: у розділі «Е. ПОДІЇ ЗАТРИМКИ 4 ТА 4А» арбітражним судом розглядалась обґрунтованість претензій позивача, що ґрунтуються на несвоєчасній видачі дозволу на проведення вибухових робіт, тобто реєстрації повідомлення про намір розпочати вибухові роботи («Повідомлення») державними органами, а саме Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області. Указана Затримка 4, за винятком пов`язаних і наступних 122 днів затримки (затримка 4А), викликаної інженером, призвела до 335 днів затримки проєкту та 5 512 765,75 євро додаткових витрат. Отже, арбітражний суд, встановивши зазначені обставини, в частині порушення суб`єкту владних повноважень - Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області без наявності відповідного рішення компетентного суду вийшов за межі спеціального закону, регламенту та арбітражної угоди сторін.

Наслідком допущення арбітражним судом такого порушення є: незалучення до участі в справі Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та, відповідно, неможливість надання суб`єктом владних повноважень власних доводів й доказів на спростування викладених арбітражним судом обставин щодо допущених ним порушень; фактичне вирішення МКАС при ТПП України спору з суб`єктом владних повноважень шляхом визнання обставин його бездіяльності, протиправності його дій, доведеними, розгляд якого здійснюється виключно в порядку адміністративного судочинства України.

Виконання рішення МКАС при ТПП України від 31 липня 2024 року в справі № 46/2020 призведе до примусового списання коштів на користь однієї з компаній, холдинг якої всебічно підтримує збройну агресію рф проти України, що порушує публічний порядок України.

Додаткове рішення є невід`ємною частиною основного, тому додаткова ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню.

Позиція позивача

У відзиві на апеляційну скаргу Компанія LIMAK INSAATSANAYI VETICARET ANONIMSIRKETI (Republic of Turkiye) зазначає, що відсутні надзвичайні обставини та докази, які підтверджують обставини порушення рішенням МКАС при ТПП Українивід 31 липня 2024 року в справі № 46/2020 суспільних, економічних та соціальних основ держави України або ж загрозу втручання чи порушення публічного порядку. Арбітражне рішення ухвалено виключно щодо відповідача як замовника за контрактом, поширює свою дію лише на цього учасника господарських відносин. Стратегічне значення метрополітену не є підставою скасування арбітражного рішення. Посилання заявника на зв`язок Компанії LIMAKINSAAT SANAYIVE TICARETANONIM SIRKETI(Republic ofTurkiye) з рф є припущенням, що не підтверджене жодними доказами. Упродовж розгляду арбітражної справи КП «Дніпровський метрополітен» не порушувало питання щодо юрисдикції МКАС при ТПП України. Арбітражний спір стосувався виключно виконання умов Контракту, рішенням МКАС при ТПП України від 31 липня 2024 року в справі № 46/2020 не вирішено питання про права та обов`язки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. Перелік підстав для скасування рішень МКАС при ТПП України є виключним та упередженість арбітра до таких не належить. Підстав для скасування додаткової ухвали суду в апеляційній скарзі не наведено.

Компанія LIMAK INSAATSANAYI VETICARET ANONIMSIRKETI (Republic of Turkiye) заявила про попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 євро.

Провадження у суді апеляційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження в цій справі.

01 квітня 2025 року ухвалою Верховного Суду закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 квітня 2025 року об 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні 24 квітня 2025 року оголошено перерву до 30 квітня 2025 року.

У судове засідання з`явилися: представник КП «Дніпровський метрополітен» Дніпровської міської ради - адвокат Данилова К. А., представники LIMAK INSAAT SANAYIVE TICARETANONIM SIRKETI(Republic ofTurkiye) - адвокати Отенко П. В., Корюкалова К. О., адвокат Лаврушина В. Р. взяла участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Позиція суду апеляційної інстанції, застосовані норми права та мотиви, якими керується суд під час прийняття постанови

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виснувала таке.

У частині другій статті 24, частині другій статті 351 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України встановлено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За частинами першою, третьою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Сторони мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення МКАС (частина перша статті 454 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4002-ХІІ оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті.

Згідно з частинами другою, четвертою статті 454 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України.

Відповідно до частини першої статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом № 4002-ХІІ.

Згідно зі статтею 34 Закону № 4002-ХІІ та частиною другою статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо:

1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або

б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або

г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або

2) суд визначить, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або

б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Отже, під час розгляду справ про скасування рішень МКАС повноваження національного суду є обмеженими, оскільки суд не має повноважень щодо перегляду рішень МКАС по суті та здійснення його оцінки.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що рішення винесено щодо непередбаченого арбітражною угодою спору

Апеляційна скарга містить посилання на те, що арбітражне рішення в справі № 46/2020 винесено щодо непередбаченого арбітражною угодою спору та містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, а саме: у розділі «Е. ПОДІЇ ЗАТРИМКИ 4 ТА 4А» арбітражним судом розглядалась обґрунтованість претензій позивача щодо несвоєчасної видачі дозволу на проведення вибухових робіт, тобто реєстрації повідомлення про намір розпочати вибухові роботи («Повідомлення») державними органами, а саме Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області. Указана Затримка 4, за винятком пов`язаних і наступних 122 днів затримки (затримка 4А), викликаної інженером, призвела до 335 днів затримки проєкту та 5 512 765,75 євро додаткових витрат. Отже, арбітражний суд, встановивши зазначені обставини, в частині порушення суб`єкту владних повноважень - Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області без наявності відповідного рішення компетентного суду вийшов за межі спеціального закону, регламенту та арбітражної угоди сторін. Наслідком допущення арбітражним судом такого порушення є: незалучення до участі в справі Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та, відповідно, неможливість надання суб`єктом владних повноважень власних доводів й доказів на спростування викладених арбітражним судом обставин щодо допущених ним порушень; фактичне вирішення МКАС при ТПП України спору з суб`єктом владних повноважень шляхом визнання обставин його бездіяльності, протиправності його дій, доведеними, розгляд якого здійснюється виключно в порядку адміністративного судочинства України.

На спростування наведених доводів заявника Верховний Суд зазначає таке.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 4002-ХІІ арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Пунктом 1 статті 3 Регламенту МКАС при ТПП України, затвердженого Рішенням Президії ТПП України № 25 (6) від 27 липня 2017 року, зі змінами, внесеними Рішеннями Президії ТПП України № 2(2) від 17 вересня 2020 року, № 9(3.2) від 01 липня 2022 року (далі - Регламент МКАС, в редакції, чинній на час звернення заявника із позовною заявою до МКАС при ТПП України), визначено, що до МКАС за угодою сторін можуть передаватися:

- спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв`язків між юридичними особами, у тому числі особами публічного права, та/або фізичними особами, якщо за кордоном на момент укладення арбітражної угоди знаходиться місцезнаходження / постійне місце проживання хоча б однієї зі сторін або місце виконання значної частини зобов`язання, або місце, з яким найбільш тісно пов`язаний предмет спору; чи місце арбітражу знаходиться за межами держави місця знаходження / постійного місця проживання хоча б однієї із сторін;

- спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об`єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їхніми учасниками, а так само їхні спори з іншими суб`єктами права України.

До компетенції МКАС відносяться, зокрема:

-спори, які випливають з відносин комерційного характеру, включаючи наступні угоди і не обмежуючись ними: купівля-продаж (поставка) товарів, виконання робіт, надання послуг, обмін товарами та/або послугами, перевезення вантажів та пасажирів, торгове представництво і посередництво, оренда (лізинг), науково-технічний обмін, обмін іншими результатами творчої діяльності, будівництво промислових та інших об`єктів, ліцензійні операції, інвестиції, кредитно-розрахункові операції, страхування, спільне підприємництво та інші форми промислової і підприємницької кооперації, концесії; у тому числі з відносин щодо здійснення та захисту права власності або іншого речового права, включаючи майнові права інтелектуальної власності; з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою і її учасником (засновником, акціонером, членом), а також угод щодо акцій, паїв, інших корпоративних прав або цінних паперів.

МКАС приймає до розгляду також спори, які підлягають його юрисдикції в силу міжнародних договорів України.

У статті 4 Регламенту МКАС визначено, що МКАС приймає до свого розгляду спори за наявності письмової угоди (домовленості) між сторонами про передачу йому усіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між сторонами у зв`язку із будь-якими конкретними правовідносинами незалежно від того, мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в договорі або у вигляді окремої угоди.

Арбітражна угода укладається у письмовій формі. Угода вважається укладеною у письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, електронними повідомленнями, якщо інформація, яка міститься у них, доступна для подальшого використання, повідомленнями по телетайпу, телеграфу, факсу або з використанням інших засобів електрозв`язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, а також шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, у яких одна із сторін стверджує про наявність арбітражної угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання у договорі на документ, який містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що договір укладено у письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною договору.

Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до МКАС та/або сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Арбітражне застереження, що є частиною договору, повинно трактуватися як угода, яка не залежить від інших умов договору. Винесення рішення складом Арбітражного суду про недійсність договору не тягне за собою в силу закону недійсність арбітражного застереження.

Питання про наявність правових підстав для пред`явлення позову до МКАС вирішує Голова МКАС при прийнятті справи до провадження.

Відповідно до статті ІІ Нью-Йоркської конвенції 1958 року, яка набула чинності для України 10 січня 1961 року, кожна Договірна Держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які спори, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-яким конкретним договірним чи іншим правовідношенням, об`єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду.

Нью-Йоркська конвенція закріплює підхід здійснення примусового виконання арбітражних рішень і арбітражних угод, який ґрунтується на презумпції дійсності та автономності арбітражних угод, формальної і матеріально-правової (частина перша статті II конвенції). Ця презумпція дійсності може бути спростована лише за обмеженим переліком підстав. Принцип автономності арбітражної угоди (separabiliti) свідчить, по-перше, що дійсність основного договору в принципі не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди і, по-друге, основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам. Така автономність арбітражної угоди дає можливість сторонам спірних правовідносин мати гарантію, що спір буде розглянуто у будь-якому випадку саме арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження унеможливлює звернення до державних судових установ.

За змістом конвенції кожна Договірна Держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв`язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Зазначений обов`язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди).

Схожі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03 березня 2020 року в справі № 920/241/19, від 27 липня 2023 року в справі № 824/140/22, від 18 січня 2024 року в справі № 824/99/23.

З матеріалів справи вбачається, що в підпункті 20.6 «Арбітраж» загальних умов Контракту КП «Дніпровський метрополітен» та Компанія LIMAKINSAAT SANAYIVE TICARETANONIM SIRKETI(Republic ofTurkiye) погодили, що будь-який спір, рішення щодо якого (якщо таке рішення прийнято) Ради з врегулювання спорів не стало остаточним та зобов`язуючим для обох сторін, і якщо суперечка не вирішена мирним шляхом, підлягає остаточному вирішенню в міжнародному арбітражі. Якщо сторонами не погоджено інше, то: (а) спір має бути остаточно вирішений відповідно до Правил арбітражу Міжнародної торгової палати; (б) спір має бути вирішений трьома арбітрами, призначеними відповідно до цих Правил; (в) арбітражний розгляд повинен проводитися мовою спілкування, зазначеною в пункті 1.4.

У пункті 20.8 Контракту сторони визначили, що в разі виникнення спору у зв`язку з виконанням контракту або виконанням робіт на об`єктах, у той час як повноважна Рада з врегулювання спорів відсутня через закінчення строку її повноважень або з іншої причини за остаточним вирішенням спору можна звернутися прямо до арбітражу відповідно до положень пункту 20.6.

У подальшому формулювання пункту 20.6 Контракту було змінено й зазначено, що спір має бути остаточно вирішений МКАС при ТПП України, місцем арбітражу має бути м. Київ, Україна, правилами арбітражу мають бути Регламент МКАС.

Верховний Суд висновує, що положення цього пункту Контракту відповідають визначенню арбітражного застереження в тексті договору в розумінні Регламенту МКАС та однозначно визначають компетенцію МКАС при ТПП України на розгляд будь-яких спорів, які пов`язані та випливають із Контракту.

Протягом усього часу розгляду арбітражним судом справи № 46/2020 КП «Дніпровський метрополітен» не заперечувало наявність відповідної компетенції у МКАС при ТПП України, а, навпаки, подавало процесуальні документи по суті арбітражного розгляду, чим фактично визнало чинність арбітражного застереження.

Арбітражна справа стосувалася спору між сторонами стосовно будівельного проєкту «Коригування проекту» Будівництво першої черги метрополітену в м. Дніпропетровську» («Проєкт»), що здійснювався в межах інвестиційного проекту Європейського банку реконструкції та розвитку «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську».

Основні питання, які склад арбітражного суду мав вирішити в межах арбітражної справи, полягали в тому, чи має Компанія LIMAK INSAAT SANAYIVE TICARETANONIM SIRKETI(Republic ofTurkiye) право на продовження строку завершення робіт та на додаткові витрати з огляду на певні події затримки, які вплинули на Проєкт, та інші обставини, зокрема: несвоєчасну передачу заявником компанії «Лімак» ділянок будівельного майданчика; несвоєчасне отримання заявником дозволу на виконання будівельних робіт, необхідного для початку будівництва; ненадання заявником коректних вимог замовника на етапі проведення тендеру та подальші затримки на етапі розробки проекту й необхідності внесення змін до них (зокрема, серед іншого, у зв`язку із змінами в комунікаційних мережах); несвоєчасну видачу державними органами дозволу на проведення вибухових робіт; подальшу затримку в розробці та затвердженні проєктної документації, спричиненої внесенням заявником змін та доповнень до вхідних даних на проєктування.

Позов Компанії LIMAK INSAATSANAYI VETICARET ANONIMSIRKETI (Republic of Turkiye) обґрунтований посиланням на пункти 1.9, 1.13, 8.3, 8.4, 8.5, 17.3, 20.1 Контракту.

Зволікання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з наданням дозволу на проведення вибухових робіт оцінено арбітражним судом у контексті пункту 8.5 Контракту «Затримки, спричинені органами влади», відповідно до якого у разі, якщо підрядник належним чином слідував правилам, встановленим законно заснованими державними органами Країни; згадані органи викликали затримку або перервали виконання робіт підрядником; таку затримку або переривання неможливо було передбачити, то така затримка або переривання буде вважатися причиною, що дає право на продовження строку завершення робіт, стягнення додаткових витрат.

Сторони Контракту передбачили власну відповідальність у разі затримки в здійсненні будівельних робіт, якщо така спричинена органами влади.

За затримку, спричинену Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, арбітражний суд стягнув з КП «Дніпровський метрополітен» 5 512 765,75 євро як додаткові витрати, передбачені Контрактом.

Тобто в цій частині вирішений арбітражним судом спір не є спором із органом публічної влади щодо незаконності його дій чи бездіяльності та відшкодування завданої ним шкоди, який мав би розглядатися в порядку адміністративного судочинства України, а стосується відповідальності сторін Контракту за прострочення виконання його умов.

З урахуванням викладеного доводи заявника про те, що арбітражне рішення в справі № 46/2020 винесено щодо непередбаченого арбітражною угодою спору та містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, є безпідставними.

Щодо порушення публічного порядку

В апеляційній скарзі зазначено, що Дніпровський метрополітен визначено стратегічно важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності м. Дніпра. Виконання рішення МКАС при ТПП України від 31 липня 2024 року в справі № 46/2020 призведе до блокування функціонування метрополітену, численних техногенних катастроф у м. Дніпрі та наразить громадян міста на небезпеку. Скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 липня 2024 року в справі № 46/2020 направлено на недопущення порушення публічного порядку, що полягає в захисті екологічної та економічної безпеки України. Виконання рішення МКАС при ТПП України від 31 липня 2024 року в справі № 46/2020 призведе до примусового списання коштів на користь однієї з компаній, холдинг якої всебічно підтримує збройну агресію рф проти України, що порушує публічний порядок України.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення МКАС при ТПП України від 31 липня 2024 року в справі № 46/2020 суперечить публічному порядку України, спростовуються, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо суд визначить, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Аналогічне положення закріплено в частині другій статті 34 Закону № 4002-ХІІ.

У постановах Верховного Суду від 16 березня 2023 року в справі № 824/146/22 (провадження № 61-618ав23), від 18 січня 2024 року в справі № 824/99/23 (провадження № 61-14919ав23), від 16 травня 2024 року в справі № 824/158/23 визначено, що під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).

Публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи, у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, забезпечення територіальної цілісності тощо.

Застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення МКАС є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них. Тобто правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують чинні в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч фундаментальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок.

Верховний Суд погоджується з висновком Київського апеляційного суду про те, що КП «Дніпровський метрополітен» не надало суду доказів на підтвердження того, що рішення МКАС при ТПП України від 31 липня 2024 року в справі № 46/2020 стосується суспільних, економічних та соціальних основ держави або ж спрямоване на втручання у публічний порядок держави Україна. Указане рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою, та щодо боржника як окремої юридичної особи й самостійного учасника господарського обороту, тому виконання зазначеного рішення не суперечить публічному порядку України, не загрожує її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканності, конституційним правам, свободам, гарантіям.

Стосовно посилань заявника на зв`язки Компанії LIMAK INSAAT SANAYIVE TICARETANONIM SIRKETI(Republic ofTurkiye) з державою-агресором рф, Верховий Суд керується таким.

Одним з нових аспектів публічного порядку в Україні є санкційне регулювання, яке з`явилося із прийняттям Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (далі - Закон № 1644-VII) внаслідок збройної агресії рф щодо України.

Відповідно до преамбули Закону № 1644-VII метою його ухвалення, серед іншого, є гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, захист державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності державних кордонів, недопущення втручання у внутрішні справи України та потреба невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, включаючи ворожі дії, збройний напад інших держав чи недержавних утворень, завдання шкоди життю та здоров`ю населення.

Підставами для застосування санкцій відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1644-VII є дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 травня 2024 року «Про застосування і скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 22 травня 2024 року № 340/2024, до Компанії LIMAK INSAATSANAYI VETICARET ANONIMSIRKETI (Republic of Turkiye) не застосовано персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Відсутні такі санкції щодо Компанії LIMAK INSAATSANAYI VETICARET ANONIMSIRKETI (Republic of Turkiye) і в рішеннях Ради національної безпеки і оборони України: від 05 жовтня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеному в дію Указом Президента України від 05 жовтня 2024 року № 692/2024,від 08 жовтня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеному в дію Указом Президента України від 08 жовтня 2024 року № 697/2024, від 08 жовтня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеному в дію Указом Президента України від 08 жовтня 2024 року № 698/2024, від 04 лютого 2025 року «Про застосування персональних спеціальних

економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеному в дію Указом Президента України від 05 лютого 2025 року № 68/2025.

За таких обставин Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що визнання та виконання рішення МКАС при ТПП України від 31 липня 2024 року в справі № 46/2020 суперечитиме публічному порядку України, адже зв`язок Компанії LIMAKINSAAT SANAYIVE TICARETANONIM SIRKETI(Republic ofTurkiye) з державою-агресором рф у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1644-VII не встановлений.

Також не надано інших доказів про будь-які обмеження щодо Компанії LIMAK INSAATSANAYI VETICARET ANONIMSIRKETI (Republic of Turkiye) у розумінні пов`язаності з державою-агресором.

Щодо інших доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі зазначено, що арбітражне рішення прийнято за участі упередженого арбітра (Наталії Кузнєцової), що не відповідає вимогам статті 12 Закону № 4002-XII.

Згідно зі статтею 34 Закону № 4002-ХІІ та частиною другою статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону.

Склад арбітражного суду в справі № 46/2020 формувався відповідно до статті 30 Регламенту МКАС, за якою сторони можуть на свій розсуд визначити непарну кількість арбітрів, у тому числі одного. За відсутності домовленості сторін про кількість арбітрів призначаються три арбітри, якщо тільки Президія МКАС або за її дорученням Голова МКАС, беручи до уваги складність справи, ціну позову та інші обставини, не вирішить, що спір підлягає вирішенню одноособовим арбітром.

Заявою КП «Дніпровський метрополітен» від 03 червня 2020 року № 25/924 арбітром призначено Наталію Кузнєцову. Другого арбітра призначила сторона позивача, а третього визначили обрані сторонами арбітри.

У подальшому КП «Дніпровський метрополітен» заявляло відвід як всьому складу арбітражного суду, так і визначеному ним арбітру Наталії Кузнєцовій, зокрема, з підстав упередженості та позапроцесуального спілкування зі стороною позивача, яким вважало спільну викладацьку та наукову діяльність Наталії Кузнєцової та представника Компанії LIMAK INSAAT SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI (Republic of Turkiye) Володимира Яремка в складі Науково-консультативної ради при Верховному Суді, їх участь в презентації нового Регламенту МКАС при ТПП України як спікерів.

Протоколом засідання Президії МКАС від 27 липня 2023 року відхилено заяву КП «Дніпровський метрополітен» про відвід складу арбітражного суду, а протоколом засідання Президії МКАС від 28 грудня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви КП «Дніпровський метрополітен» про відвід арбітра Наталії Кузнєцової з підстав, що відповідно до усталеної практики МКАС участь арбітрів у викладацькій діяльності, членство в консультативно-дорадчих органах, а також у публічних науково-практичних заходах разом зі сторонами або представниками сторін в справі не викликає сумнівів у незалежності та неупередженості арбітрів.

Тобто питання щодо належності складу МКАС при ТПП України, зокрема щодо відводу арбітра Наталії Кузнєцової, вирішувалося відповідно до Регламенту МКАС, тому підстави для скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 липня 2024 року в справі № 46/2020 у зв`язку з тим, що склад міжнародного комерційного арбітражу не відповідав закону, не підтвердилися.

Доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права під час постановлення додаткової ухвали в апеляційній скарзі не наведено, зазначено лише про те, що додаткове рішення є невід`ємною частиною основного, тому додаткову ухвалу апеляційного суду по суті Верховний Суд як суд апеляційної інстанції не переглядає.

Оскільки Київський апеляційний суд як суд першої інстанції повно, всебічно і правильно встановив обставини справи та ухвалив законні та обґрунтовані судові рішення з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, то ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року та додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 27 січня 2025 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд виснував, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для її задоволення.

Щодо судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат, понесених заявником, Верховний Суд не здійснює.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 141 ЦПК України покладається на заявника.

Керуючись статтями 24 351 374 375 381-384 454 459 460 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства «Дніпровський метрополітен» Дніпровської міської ради - адвоката Данилової Катерини Артурівни залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року та додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 27 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська