Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.02.2020 року у справі №520/18820/19

Постанова

Іменем України

09 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 520/18820/19

провадження № 61-2294св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів - Калараша А. А. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю, Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

представник відповідача - ОСОБА_3,

третя особа - Київський районний у м. Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, на постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи померлою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 31 січня 1988 року ОСОБА_4 пішла з дому та до цього часу не повернулася. Після проведення численних пошукових заходів місце перебування останньої встановлено не було.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив оголосити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлою з дня її вірогідної смерті, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_2.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12 серпня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за вищенаведеним позовом.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/19817/18 за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2, про оголошення ОСОБА_4 померлою та рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 було відмовлено з тих підстав, що жодних доказів наявності обставин, що загрожували б смертю або давали б підстави припускати загибель ОСОБА_4 заявником не надано. Суд вказав на те, що заявник звернувся до суду лише з метою набути право власності на квартиру у порядку спадкування після смерті матері, в той час як оголошення особи померлою не призначено для досягнення такої мети, а вказане свідчить про те, що в діях заявника існують ознаки зловживання правом.

Вирішуючи питання прийняття позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 до провадження, суд першої інстанції виходив із того, що вищезазначена заява про оголошення особи померлою не була залишена судом без розгляду на підставі частини 6 статті 294 ЦПК України, а у її задоволенні було відмовлено по суті з винесенням рішення у справі. Таким чином, звертаючись до суду вже в позовному провадженні, суд виходив із того, що позивач фактично ініціює перегляд рішення суду, яке вже набрало законної сили, так як відомості щодо іншого в матеріалах цивільної справи та в державному реєстрі судових рішень відсутні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року ухвалу суду першої інстанції скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок щодо відмови у відкритті провадження у справі в порядку пункту 2 частини 1 статті 186 ЦПК України, з тих підстав, що у справі № 520/19817/18 ОСОБА_1 просив оголосити ОСОБА_4 померлою, а у вказаній справі позивач просить оголосити ОСОБА_4 померлою саме з конкретної дати - з ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім того, у даній справі, на відміну від справи № 520/19817/18 ОСОБА_1 посилається на встановлені в рішенні Київського районного суду м. Одеси від 19 січня 1999 року факти, як на доказ наявності обставин, що дають підставу припускати загибель ОСОБА_4.

Тобто, у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за тими самими вимогами вже вирішений.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2020 року ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У березні 2020 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться справа № 520/19817/18 за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 про оголошення ОСОБА_4 померлою. Рішенням суду від 14 червня 2019 року в задоволенні заяви було відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою на вказане рішення, розгляд справи призначено на 20 лютого 2020 року. Не дочекавшись вирішення справи апеляційним судом, ОСОБА_1 повторно звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про оголошення ОСОБА_4 померлою. Таким чином, в провадженні судів одночасно знаходяться дві справи про оголошення померлою однієї і тієї ж людини. Заявник вказує на те, що позивач зловживає своїми процесуальними правами. Крім того, не відповідають дійсності зазначені в оскаржуваній постанові відомості про те, що відзив на апеляційну скаргу не надійшов, оскільки 31 жовтня 2019 року представником відповідача відзив було подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересована особа - ОСОБА_2, про оголошення померлої ОСОБА_4, відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року розгляд справи призначено на 20 лютого 2020 року.

Разом із тим, у серпні 2019 року ОСОБА_1 у порядку позовного провадження звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив оголосити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлою з дня її вірогідної смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Звертаючись до суду з цим позовом ОСОБА_1 зазначає, що вимоги та підстави заявленого позову відмінні від тих, які були заявлені в порядку окремого провадження в справі № 520/19817/18, в якому по суті ухвалено судове рішення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про відмову в відкритті провадження в справі та направляючи справу для продовження розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за тими самими вимогами вже вирішений.

Проте такі висновки суду апеляційної інстанції є неповними з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 186 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Таким чином, критеріями відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 186 ЦПК Україниє:

1. Наявна тотожність спірних правовідносин (спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, у різних цивільних справах)

2. Судове рішення по тотожній справі набрало законної сили. При цьому, критерій тотожності підлягає оцінці тільки після набрання відповідного рішення законної сили.

Судами було встановлено, що у грудні 2018 року ОСОБА_1 звертався до суду в порядку окремого провадження, на підставі статті 293 ЦПК України, з заявою про оголошення ОСОБА_5 померлою та зобов'язання відповідні органи державної реєстрації актів цивільного стану внести відомості про смерть фізичної особи (цивільна справа № 520/19817/18).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 було відмовлено.

В даному цивільній справі ОСОБА_6 звернувся до суду в порядку позовного провадження з позовом до ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_4 померлою саме з 31 січня 1988 року.

За вказаних обставин, суд першої інстанції встановив тотожність правовідносин у вищенаведених цивільних справах.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність тотожності у правовідносинах по вказаним цивільним справам.

Проте, такий висновок суду першої та апеляційної інстанцій є передчасним з огляду на наступне.

Судами не було прийнято до уваги те, що на вказане судове рішення у цивільній справі № 520/19817/18 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на підставі якої було відкрито апеляційне провадження, а розгляд справи призначено на 28 січня 2021 року.

Таким чином, рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2019 року не набрало законної сили, провадження у цивільній справі № 520/19817/18 триває, відповідно підстав стверджувати про наявність судового рішення, постановленого у тотожних справах та яке набрало законної сили, у судів немає.

За таких обставин, надання судами оцінки тотожності спірних правовідносин, які були предметами різних цивільних справ до набрання законної сили рішення у цивільній справі за первісною заявою ОСОБА_1 про оголошення померлою ОСОБА_4 є передчасним.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про відмову в відкритті провадження в справі та направляючи справу для продовження розгляду, суд апеляційної інстанції на вищевказане не звернув увагу, однак вказане не призвело до постановлення незаконної ухвали суду у справі.

Доводи касаційної скарги про помилкове зазначення в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції відомостей про те, що відзив на апеляційну скаргу не надійшов, знайшли своє підтвердження під час розгляду касаційної скарги, оскільки відповідний відзив поданий представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 31 жовтня 2019 року (а. с. 80), проте вказані доводи по своїй суті не впливають на правильність та законність судового рішення.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 409 ЦПК України (у редакції станом на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має, зокрема, право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 410 ЦПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 409,410,416 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

І. В. Литвиненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров