Історія справи

Постанова

Іменем України

29 травня 2020 року

м. Київ

справа № 686/4413/18

провадження № 61-44628 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Держава Україна в особі Управління Державної казначейської служби України в місті Хмельницький,

відповідач - Департамент патрульної поліції,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 червня 2018 року у складі судді Мороз В.О. та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 23 серпня 2018 року у складі суддів Корніюк А.П., П`єнти І.В., Талалай О.І.,,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди у розмірі 29 987 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн., посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 30 квітня 2017 р. посадовими особами Департаменту патрульної поліції щодо нього було складено 3 протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 122-4, 124, частино 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Далі-КУпАП).

Зазначив, що постановою Хмельницького міськрайонного суду від 12 червня 2017 року на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року зазначену вище постанову скасовано, а матеріали справи повернуто для доопрацювання та оформлення до Управління патрульної поліції у місті Хмельницькому.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2017 року справу вдруге повернуто до Управлінняпатрульної поліції у місті Хмельницькому на доопрацювання.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 лютого 2018 року провадження в справі закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Таким чином під слідством і судом ОСОБА_1 перебував 9 місяців і 5 днів.

З огляду на викладене, з урахуванням положень Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір моральної шкоди ОСОБА_1 оцінив у 29 987 грн.

У зв`язку із викладеним, просив суд стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на його користь 29 987 грн. моральної шкоди, 10 000 грн. сплачених адвокату за надання правової допомоги.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 червня 2018 року залишеним без змін постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 23 серпня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди діями органу державної влади, їх посадовими та службовими особами шляхом незаконного притягнення до адміністративної відповідальності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

25 вересня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 23 серпня 2018 року у якій просив судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 5 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

23 жовтня 2018 року до Верховного Суду надійшла справа № 686/4413/18.

Аргументи учасників справи

Доводи касаційної скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанції до даних правовідносин не застосовано норми статті 56 Конституції України, пункт 3 частини 2 статті 1167 ЦК України та пункт 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування прокуратури і суду».

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

6 листопада 2018 року до Верховного Суду надійшов Відзив на касаційну скаргу від представника Національної поліції України у якому заявник посилається на те, що Департамент патрульної поліції не входить до переліку органів, зазначених у Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування прокуратури і суду», у зв`язку із чим норми даного Закону не можуть бути застосовані. Просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, рішення суду першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

9 листопада 2018 року до Верховного Суду від представника Державної казначейської служби України у місті Хмельницькому Хмельницької області також надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 у якому заявник посилався на те, що жодним законодавчим актом не передбачено покладення відповідальності на органи Державної казначейської служби України за дії інших юридичних осіб та Держави України в цілому. Представник відповідача просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, судові рішення залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що постановою Хмельницького міськрайонного суду від 12 червня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124, частиною 1 статті 130 КУпАП за те, що останній 30 квітня 2017 року о 18.15 год. в стані алкогольного сп`яніння керуючи транспортним засобом марки «Chevrolet niva» н.з. НОМЕР_1 , в місті Хмельницькому в дворі будинку по вул . Госпітальна , 6 /1 , рухаючись заднім ходом не впевнився в безпеці даного маневру та допустив наїзд на інший транспортний засіб, який стояв позаду та залишив місце ДТП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року зазначену вище постанову скасовано, а матеріали справи повернуто для доопрацювання та оформлення до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 09 жовтня 2017 року справу вдруге повернуто до цього Управління на доопрацювання.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 05 лютого 2018 року (провадження в справі закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно 23 Цивільного Кодексу України (Далі-ЦК України), особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами, діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Зазначений правовий висновок міститься в постанові Верховного суду України від 25 травня 2016 року № 440цс16.

Правильними є висновки суду першої інстанції, з якими погодився й суд апеляційної інстанції, що позовні вимоги не знайшли свого обґрунтування при розгляді справи, оскільки позивач не довів незаконності дій або бездіяльності Департаменту патрульної поліції, а тому за умов відсутності решти складових - наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, для виникнення зобов`язання відшкодування шкоди відповідно до вимог статті 1176 ЦК України підстави відсутні.

ОСОБА_1 не доведено факту заподіяння моральної шкоди, що полягає в приниженні його честі та гідності внаслідок порушення норм Конституції України, наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями органів Департаменту патрульної поліції та наслідками, зазначеними ним у позові.

Вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин, встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог через їх недоведеність.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення- без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 23 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров