Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №619/3759/17Ухвала КЦС ВП від 24.11.2019 року у справі №619/3759/17

Постанова
Іменем України
29 травня 2019 року
м. Київ
справа № 619/3759/17
провадження № 61-48129св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Хопти С. Ф.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області, у складі судді Кононихіної Н. Ю.,
від 15 березня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Тичкової О. Ю.,
від 28 листопада 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що з 13 вересня 1997 року вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 06 листопада
2015 року у справі № 619/4224/15-ц. Під час шлюбу вони придбали наступне майно: телевізор плазмовий Samsung з діагоналлю 52 дюйми вартістю
40 тис. грн, телевізор плазмовий Sharp з діагоналлю 38 дюймів вартістю
30 тис. грн, телевізор плазмовий Sharp з діагоналлю 48 дюймів вартістю
20 тис. грн, телевізор плазмовий LG з діагоналлю 38 дюймів вартістю
10 тис. грн, гарнітур спальний вартістю 54 тис. грн, стінку для вітальні вартістю 50 тис. грн, стіл обідній та шість стільців з натурального дерева вартістю 40 тис. грн, два кухонні гарнітури вартістю 78 тис. грн кожний, стіл скляний обідній та чотири стільця до нього вартістю 5 500 грн, дві духові шафи вартістю по 6 тис. грн кожна, дві варильні поверхні вартістю 4 тис. грн кожна, дві витяжки кухонні вартістю 4 тис. грн кожна, мікрохвильову піч вартістю 3 тис. грн, диван шкіряний та шкіряне крісло вартістю 25 тис. грн, два холодильника LG вартістю 20 тис. грн та холодильник Samsung вартістю
10 тис. грн, стіл кухонний скляний вартістю 5 тис. грн, спальню юнацьку, стіл скляний письмовий, комп`ютер, килими вартістю 12 тис. грн, принтер універсальний, спальню для гостей (диван, шафа) вартістю 20 тис. грн, шість кондиціонерів вартістю 5 тис. грн кожний, електричний автопідйомник вартістю 50 тис. грн, станок токарний вартістю 20 тис. грн, пральну машину Samsung вартістю 10 тис. грн, ванну «Джакузі» вартістю 20 тис. грн, душову кабінку вартістю 20 тис. грн, стіл журнальний вартістю 5 тис. грн, меблі для саду (стіл дерев`яний та дві лави до нього) вартістю 5 тис. грн, три мийки Kerher вартістю 1 500 грн кожна; прихожа вартістю 10 тис. грн. Всього
майна - на загальну суму 703 тис. грн. Окрім зазначеного майна, подружжям були придбані наступні транспортні засоби: автомобіль Mercedes-Benz-2540L, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 875 тис. грн; автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 450 тис. грн; автомобіль ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартістю 250 тис. грн; автомобіль ГАЗ-66, реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартістю 250 тис. грн; автомобіль ГАЗ-69, реєстраційний номер НОМЕР_5 , вартістю 150 тис. грн; автомобіль ГАЗ-М20, реєстраційний номер НОМЕР_6 , вартістю 50 тис. грн, автомобіль КАМАЗ-43101, реєстраційний номер НОМЕР_7 , вартістю 240 тис. грн; автомобіль КАМАЗ-43101, реєстраційний номер НОМЕР_8 , вартістю 260 тис. грн; причіп Walve Oll до автомобіля Mercedes-Benz-2540L вартістю 75 тис. грн; причіп саморобний, реєстраційний номер НОМЕР_9 , вартістю 26 тис. грн; прогулянкові судна «ТП-465», реєстраційний номер НОМЕР_10 , вартістю 260 тис. грн
та «ТП-450», реєстраційний номер НОМЕР_10 , вартістю 200 тис. грн; автомобіль Мазда-3, який було викрадено у неї сином та продано у 2015 році, у зв`язку з чим Дергачівським РВ ГУ НП України в Харківській області відкрито кримінальне провадження. Всього було придбано транспортних засобів на загальну суму 3 086 000 грн.
Посилаючись на те, що сторони не дійшли згоди про порядок поділу вказаного майна, позивач, зменшивши позовні вимоги, просила суд визнати за нею право власності на наступне майно: автомобліь Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; телевізори Sharp з діагоналлю 48 дюймів та LG з діагоналлю 38 дюймів; стінку для вітальні; стіл обідній та шість стільців з натурального дерева; кухонний гарнітур; варильну поверхню; витяжку кухонну; диван шкіряний та шкіряне крісло; холодильник Samsung; спальню для гостей (диван, шафу); три кондиціонери; пральну машинку Samsung; душову кабінку; стіл журнальний; килим бежевий розміром 2х3 м; прихожу, всього - на суму 888 360 грн; стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію в розмірі 627 318 грн; припинити право власності
ОСОБА_2 на автомобілі Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області
від 15 березня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на: автомобіль Volkswagen Transporter, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль ГАЗ-3309, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; предмети домашнього вжитку та побутову техніку, всього майна на загальну суму 888 360 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 627 318 грн.Припинено право власності ОСОБА_2 на автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та автомобіль ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірне майно набуте подружжям за спільні кошти у період шлюбу, тому належить їм на праві спільної сумісної власності у рівних частках. Розподіл майна здійснено з урахуванням його вартості, визначеної оцінювачем.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що спірне майно було придбано сторонами за час шлюбу, при цьому відповідачем не надано належних і допустимих доказів на спростування презумпції спільності майна подружжя, а тому суд першої інстанції, з урахуванням вказаних норм матеріального права та обставин справи, дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статті 89 ЦПК України, дійшов правильного висновку, що це майно відповідно до статі 60 СК України належить сторонам на праві спільної сумісної власності, а згідно з частиною першою статті 70 СК України частки сторін у цьому майні є рівними. Визначена судом першої інстанції вартість транспортних засобів не спростована відповідачем, що в силу принципу змагальності є його процесуальним обов`язком у випадку заперечення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного
майна - меблів та побутової техніки, а під час складання звіту про оцінку майна експертом майно особисто не оглядалось, не з`ясовано його наявність, час придбання та фізичний знос. Автомобіль Mercedes-Benz-2540L, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знищений пожежею 16 квітня
2012 року, що підтверджується вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 29 травня 2013 року. Зазначена в рішенні суду першої інстанції вартість автомобілів, якими нібито розпорядився відповідач без згоди дружини після розірвання шлюбу, у розмірі 378 тис. грн за кожен є невірною, оскільки не відповідає дійсній вартості майна. Суди не надали належної оцінки договорам купівлі-продажу автомобілів КАМАЗ, а також звітам незалежної оцінки майна ТОВ «ВіП-Експерт». Суди не взяли до уваги, що присудження одному із подружжя грошової компенсації можливе лише за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Судами неправильно застосовано положення статті 71 СК України та статті 365 ЦК України.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
28 січня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 13 вересня 1997 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області
від 06 листопада 2015 року у справі № 619/4224/15-цшлюб між сторонами було розірвано.
У період шлюбу сторони придбали майно, яке складається з предметів домашньої обстановки та вжитку, згоди щодо поділу якого вони не досягли.
Вартість меблів та побутової техніки визначені на підставі звіту про оцінку майна, виконаного ФОП ОСОБА_4 31 січня 2018 року
(т. 1, а. с. 85-99).
Також під час шлюбу сторонами придбано наступні транспортні засоби: автомобільMercedes-Benz-2540L, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 588 тис. грн; автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 411 тис. грн; автомобіль ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартістю 168 тис. грн; автомобіль ГАЗ-66, реєстраційний номер НОМЕР_4 ,вартістю 103 600 грн; автомобіль ГАЗ-69, реєстраційний номер НОМЕР_5 , вартістю 84 тис. грн; автомобіль ГАЗ-М20, реєстраційний номер НОМЕР_6 , вартістю 84 тис. грн, автомобіль КАМАЗ-43101, реєстраційний номер НОМЕР_7 , вартістю 378 тис. грн; автомобіль КАМАЗ-43101, реєстраційний номер НОМЕР_8 , вартістю 378 тис. грн; причіп Walve Oll до автомобіля Mercedes-Benz-2540L вартістю 75 тис. грн; причіп саморобний, реєстраційний номер НОМЕР_9, вартістю 26 тис. грн; прогулянкові судна «ТП-465», реєстраційний номер НОМЕР_10 , вартістю 162 400 грн, та «ТП-450», реєстраційний номер НОМЕР_10 вартістю 112 тис. грн; автомобіль Мазда-3.
Вартість зазначених транспортних засобів визначена з урахуванням ринкових цін на день подання позову, визначених на підставі даних сайту https://auto.ria.com.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною першою статті 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України).
Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 22, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи, на підставі експертної оцінки майна.
Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.
За змістом частини першої, другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.
За змістом статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
За правилами частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Виходячи із зазначеного, місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини справи та дослідивши належним чином наявні у справі докази, встановивши, що зазначене у позовній заяві майно було придбано сторонами під час перебування у шлюбі, а тому частки сторін є рівними, дійшов обґрунтованого висновку про поділ цього майна та стягнення з відповідача на користь позивача компенсації вартості її частки у спільному сумісному майні. Відповідач не скористався своїм правом та не надав докази на підтвердження вартості спільного майна подружжя під час розгляду справи судом першої інстанції, а також не довів поважності причин своєчасного неподання таких доказів до місцевого суду. Під час перегляду заочного рішення судом першої інстанції було встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про час та дату судових засідань, проте на виклик суду не з`являвся, причини неявки не повідомляв (т. 1, а. с. 170). Таким чином, вартість майна, яке підлягає поділу, була визначена судами на підставі доказів, наданих позивачем, які не були спростовані відповідачем.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування оскарженого судового рішення відсутні.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 402, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області
від 15 березня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду
від 28 листопада 2018 року залишити без змін.
Поновити виконання заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С. Ф. Хопта
Судді: О. В. Білоконь
Б. І. Гулько
Є. В. Синельников
Ю. В. Черняк