Історія справи

Постанова КЦС ВП від 28.05.2025 року у справі №641/8048/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року

м. Київ

справа № 641/8048/21

провадження № 61-16950св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Грушицького А. І.,

суддів: Ігнатенка В. М., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,

треті особи: ОСОБА_2 , Національний банк України,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на постанову Полтавського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року у складі колегії суддів Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», треті особи: ОСОБА_2 , Національний банк України, про визнання незаконним рішення, зобов`язання вчинити дії.

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - АБ «Укргазбанк»), треті особи: ОСОБА_2 , Національний банк України, про визнання незаконним рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позов мотивував тим, що 28 серпня 2007 року АБ «Укргазбанк» в особі Харківської філії АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 12, відповідно до умов якого позивач отримав кредит у розмірі 30 000,00 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних строком з 28 серпня 2007 року по 26 серпня 2019 року включно. До кредитного договору укладено п`ять додаткових угод. У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором укладений договір іпотеки і договір поруки.

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2012 року у справі № 2-2796/2011, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 лютого 2015 року, частково задоволено позов АБ «Укргазбанк». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської філії АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 22 серпня 2007 року № 12 в сумі 84 252 дол. США, пеню в сумі 21 4763,19 грн та судові витрати в сумі 1 820,00 грн; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28 серпня 2007 року № 12 звернуто стягнення на предмет іпотеки - будинок, що належить ОСОБА_1

19 липня 2021 року позивач направив на адресу банку заяву про реструктуризацію кредитної заборгованості відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті».

АБ «Укргазбанк» листом від 05 серпня 2021 року № БТ-9861 у проведенні реструктуризації відмовив.

Позивач вважає відмову протиправною, такою, що не ґрунтується на вимогах Закону України «Про споживче кредитування», оскільки норми вказаного Закону не містять можливості відмовити у проведенні реструктуризації.

Позивач просив суд:

- визнати незаконною відмову АБ «Укргазбанк» в проведенні реструктуризації заборгованості за кредитним договором від 28 серпня 2007 року № 12, укладеним між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 , в порядку, передбаченому пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»;

- зобов`язати АБ «Укргазбанк» провести реструктуризацію заборгованості за кредитним договором від 28 серпня 2007 року № 12, укладеним між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 , в порядку, передбаченому пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ленінський районний суд м. Полтави рішенням від 17 травня 2023 року у складі судді ОСОБА_3 відмовив у задоволенні позову.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що зобов`язання позичальника ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит не відповідає одному з критеріїв, передбачених пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (наявна прострочена заборгованість), тому АБ «Укргазбанк» обґрунтовано вказав на неможливість реструктуризації кредиту за кредитним договором.

Полтавський апеляційний суд постановою від 13 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 17 травня 2023 року скасував, ухвалив нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнив.

Визнав незаконною відмову АБ «Укргазбанк» в проведенні реструктуризації заборгованості за кредитним договором від 28 серпня 2007 року № 12, укладеним між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 , в порядку, передбаченому пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Зобов`язав АБ «Укргазбанк» провести реструктуризацію заборгованості за кредитним договором від 28 серпня 2007 року № 12, укладеним між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 , в порядку, передбаченому пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Стягнув з АБ «Укргазбанк» на користь держави судовий збір у розмірі 2 270 грн за подачу позову до суду та апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2012 року на підставі частини другої статті 1050 ЦК України із ОСОБА_1 на користь банка стягнута достроково уся заборгованість за кредитним договором, то слід вважати, що таке невиконане боргове зобов`язання підпадає під дію пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Наявними у справі доказами також підтверджено, що предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника ОСОБА_1 .

З наведеного слідує, що банк необґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у реструктуризації заборгованості за кредитним договором, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Полтавський апеляційний суд додатковою постановою від 13 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнив частково. Стягнув з АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 734,45 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2023 року до Верховного Суду, АБ «Укргазбанк»,посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її із Ленінського районного суду м. Полтави.

16 січня 2024 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

На підставі ухвали Верховного Суду від 15 травня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно із протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 16 травня 2025 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Ігнатенко В. М., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі скаржник посилається на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-509цс17, у постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 922/233/22 та інших.

У касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що при розгляді справи № 2-2796/2011 (щодо стягнення заборгованості) за участю тих самих сторін, що й у цій справі суд встановив наявність станом на 12 червня 2012 року простроченої заборгованості за кредитним договором.

На момент із звернення із цим позовом до суду існує непогашене грошове зобов`язання, строк сплати якого не закінчився.

Скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

У січні 2024 року ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Фактичні обставини справи

Суд встановив, що 28 серпня 2007 року АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 12, згідно із яким банк надає позичальнику кредит в сумі 30 000,00 дол. США. Кредит надається на строк з 28 серпня 2007 року по 26 серпня 2019 року або по день визначений в пункті 3.3.11 цього договору із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,5 % річних. Комісія за відкриття позичкового рахунку - 1 % від суми кредиту, зазначеної в пункті 1.1, що становить 300,00 дол. США. Оплата здійснюється у національній валюті України за курсом Національного банку України на день фактичної сплати. Комісія за оцінку ліквідності заставного майна становить 800,00 грн. Оплата здійснюється в день укладання цього договору. Кредит надається на задоволення споживчих потреб позичальника.

28 серпня 2007 року АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки № 3 без оформлення заставної, відповідно до пунктів 1.1, 2.1 якого дійсний договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які виникають з кредитного договору від 28 серпня 2007 року № 12 (а також будь-яких додаткових угод до нього), укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем (позичальником), за умовами якого іпотекодавець (позичальник) зобов`язаний іпотекодержателю не пізніше 26 серпня 2019 року повернути кредит у розмірі 30 000,00 дол. США, сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 12,5 % річних та штрафні санкції у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договором. Предметом іпотеки є житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 . На земельній ділянці площею 588 кв. м знаходиться житловий будинок літ. А-1, цегловий, загальною площею 75,0 кв. м, житловою площею 51,1 кв. м та надвірні будівлі: погріб літ. В, гараж літ Ж, гараж літ. З, огорожа № 1- 3, 5, трубчатий колодязь № 4. Цей житловий будинок належать іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єрьоменком В. В. 25 березня 2003 року за реєстровим № 358, право власності зареєстроване КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 25 березня 2003 року, реєстраційний № 423860, номер запису 39248 в книзі 1, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25 березня 2003 року № 228352. Загальна вартість предмета іпотеки згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 15581573, виданого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 14 серпня 2007 року, становить 50 261,00 грн.

02 листопада 2007 року АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 уклали договір поруки, відповідно до пункту 1.1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором від 28 серпня 2007 року № 12, укладеним кредитором з позичальником, з врахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами кредитного договору. Поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником щодо дострокового повернення всієї суми кредиту, процентів, неустойки, а також будь-якої іншої заборгованості, що випливає з кредитного договору, відповідає за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору, відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обсязі, що і позичальник за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки, штрафи, пені за невиконання або неналежне виконання зобов`язань - в повному об`ємі.

02 листопада 2007 року, 22 липня 2008 року і 16 лютого 2009 року укладені додаткові угоди, договори про внесення змін до кредитного договору, договору іпотеки.

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2012 року у справі № 2-2796/2011, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 лютого 2015 року, частково задоволено позов АБ «Укргазбанк» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» в особі Харківської філії АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 22 серпня 2007 року № 12 в сумі 84 252,00 дол. США, пеню в сумі 21 4763,19 грн та судові витрати в сумі 1 820,00 грн. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28 серпня 2007 року № 12 звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок літ. А-1, цегловий, загальною площею 75 кв. м, житловою площею 51,1 кв. м, з надвірними будівлями: погріб літ. В, гараж літ Ж, гараж літ. 3, огорожа № 1-3, 5, трубчатий колодязь № 4, який знаходиться в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єрьоменко В. В. 25 березня 2003 року за реєстровим № 358, шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» з початковою ціною продажу предмети іпотеки з прилюдних торгів у розмірі 90 % від вартості предмету іпотеки, визначеного суб`єктом оціночної діяльності. В інший частині позовних вимог відмовлено.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. від 10 червня 2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2796/11, виданого 30 червня 2015 року Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської філії АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором від 22 серпня 2007 року № 12 в сумі 84 252 дол. США, пені в сумі 21 4763,19 грн та судових витрат в сумі 1 820,00 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. від 10 червня 2020 року відкрито виконавче провадження № 62301097 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2796/11, виданого 30 червня 2015 року Комінтернівським районним судом м. Харкова, про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28 серпня 2007 року № 12 на предмет іпотеки - житловий будинок літ А-1, цегловий, загальною площею 75,0 кв. м, житловою площею 51,1 кв. м з надвірними будівлями: погріб літ. В, гараж літ. Ж, гараж літ. 3, огорожа № 1-3, 5, трубчатий колодязь № 4, який знаходиться в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єрьоменко В. В. 25 березня 2003 року за реєстровим № 358, шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у розмірі 90 % від вартості предмету іпотеки, визначеного суб`єктом оціночної діяльності.

Згідно із інформацією про виконавче провадження, отриманої з АСВП 16 листопада 2021 року, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. перебувають виконавчі провадження № НОМЕР_1№ та НОМЕР_2, боржником у якому є ОСОБА_1 , а стягувачем - АБ «Укргазбанк».

АБ «Укргазбанк» надіслав ОСОБА_1 лист-пропозицію від 29 червня 2021 року № 51708/1371/2021, відповідно до якого у зв`язку із набранням з 23 квітня 2021 року чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13 квітня 2021 року № 1381-ІХ з метою врегулювання проблемної заборгованості перед банком, запропоновано не пізніше 23 липня 2021 року надати до банку заяву про реструктуризацію кредитної заборгованості та пакет документів.

19 липня 2021 року ОСОБА_1 надіслав до АБ «Укргазбанк» цінним листом, який був отриманий адресатом 20 липня 2021 року, заяву про реструктуризацію кредитної заборгованості у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13 квітня 2021 року № 1381-ІХ, в якій просив провести реструктуризацію заборгованості за кредитним договором від 28 серпня 2007 року № 12 відповідно до вказаного Закону.

АБ «Укргазбанк» листом від 05 серпня 2021 року № БТ-9861 повідомив ОСОБА_1 , що зобов`язання за кредитним договором не підлягають реструктуризації у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-IX та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов`язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» № 1382-IX, а саме: обов`язковою умовою для проведення реструктуризації є відсутність станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 01 січня 2014 року або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації. Разом з тим, станом на 01 січня 2014 року прострочена заборгованість за кредитним договором від 28 серпня 2007 року № 12 складала 53 395,12 дол. США, з яких: прострочене зобов`язання із сплати кредиту 27 300,00 дол. США; прострочене зобов`язання зі сплати процентів погашено частково у сумі 246,28 дол. США, залишок 25 848,84 дол. США. Станом на 20 липня 2021 року вказана заборгованість не погашена. Роз`яснено, що якщо заявник зацікавлений у погашенні зобов`язання, банк готовий розглянути інші умови врегулювання заборгованості.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права

і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Реструктуризація зобов`язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

23 квітня 2021 року набрав чинності Закон України від 13 квітня 2021 року № 1381-1X «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», який передбачає реструктуризацію кредитів, укладених в іноземній валюті, забезпеченням за якими є житлова нерухомість.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника; відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 01 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом «г» частини першої статті 121 ЗК України.

Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:

- предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об`єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі).

З матеріалів справи відомо, що ПАТ АБ «Укргазбанк» листом від 29 червня 2021 року № 51708/1371/2021 повідомив ОСОБА_1 про набрання чинності 23 квітня 2021 року Закону України № 1381-ІХ, який передбачає обов`язкову реструктуризацію валютних споживчих кредитів за вимогою позичальника. Закон також скасовує мораторій на звернення стягнення на окремі об`єкти житлової іпотеки після 23 липня 2021 року. У зв`язку з цим банк запропонував до 23 липня 2021 подати заяву про реструктуризацію та необхідні документи.

19 липня 2021 року ОСОБА_1 надіслав заяву про реструктуризацію за кредитним договором від 28 серпня 2007 року № 12 відповідно до зазначеного Закону, яку банк отримав 20 липня 2021 року.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , ПАТ АБ «Укргазбанк» листом від 05 серпня 2021 року № БТ-9861 повідомив, що зобов`язання за кредитним договором від 28 серпня 2007 року № 12 не підлягають реструктуризації відповідно до Законів № 1381-ІХ і № 1382-ІХ. Причина - наявність простроченої заборгованості станом на 01 січня 2014 року у сумі 53 395,12 дол. США, з яких 27 300 дол. США - по тілу кредиту, а 25 848,84 дол. США - по відсотках, яка не була погашена до 20 липня 2021 року. Банк зазначив, що готовий розглянути альтернативні варіанти врегулювання заборгованості.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 465/4230/22 вказано, що: «звернення стягнення на предмет іпотеки, а також відсутність у матеріалах справи доказів погашення боржником простроченої станом на 01 січня 2014 року кредитної заборгованості позбавляє можливості суд під час розгляду цієї справи зробити висновок про існування умов, передбачених підпунктом 1 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», необхідних для проведення обов`язкової реструктуризації боргу. Наведене, у свою чергу, вказує на недоведеність заявленої ОСОБА_1 позовної вимоги про зобов`язання провести реструктуризацію та відсутність підстав для її задоволення».

Суд встановив, що ПАТ АБ «Укргазбанк», у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору від 28 серпня 2007 року № 12, звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2012 року у справі № 2-2796/2011 з ОСОБА_1 стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором від 22 серпня 2007 року № 12 у сумі 84 252 дол. США, пеню 214 763,19 грн та судові витрати 1 820 грн. Крім того, накладено стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними будівлями у м. Харкові шляхом продажу з прилюдних торгів.

Із мотивувальної частини рішення випливає, що заборгованість станом на 12 червня 2012 року складалася з: простроченої заборгованості по кредиту - 19 110 дол. США, поточної - 39 047 дол. США, відсотків - 246,83 дол. США (поточні) і 25 848,29 дол. США (прострочені), а також пені - 214 763,19 грн.

Згідно з випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2012 року по 15 грудня 2021 року, у межах виконавчого провадження було сплачено 246,28 дол. США на погашення процентів. Таким чином, на момент подання заяви про реструктуризацію від 19 липня 2021 року прострочена заборгованість за тілом кредиту залишається несплаченою.

Враховуючи зазначене, оскільки зобов`язання позичальника ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит не відповідають одному з обов`язкових критеріїв, передбачених пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», зокрема щодо відсутності простроченої заборгованості станом на 01 січня 2014 року або її повного погашення до моменту звернення з заявою про реструктуризацію, АБ «Укргазбанк» обґрунтовано дійшло висновку про відсутність підстав для застосування механізму обов`язкової реструктуризації кредитної заборгованості за договором від 22 серпня 2007 року № 12.

Таким чином, відповідач діяв у межах та відповідно до чинного законодавства, реалізовуючи свої права та виконуючи обов`язки відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування». За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання дій банку незаконними та покладення на нього обов`язку вчинити дії щодо реструктуризації кредитної заборгованості.

Верховний Суд відхиляє довід відзиву на касаційну скаргу про те, що станом на 01 січня 2014 року у позичальника була відсутня прострочена заборгованість за кредитним договором, оскільки наявність заборгованості підтверджується рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2012 року у справі № 2-2796/2011, яке не було виконане позичальником (т. 1 а. с. 146-149, 153).

Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції належним чином оцінив подані сторонами докази, правильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального та процесуального права, а апеляційний суд помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

З урахуванням встановлених у справі обставин ухвалене судом апеляційної інстанції судове рішення не можна вважати законним і обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, тому рішення суду є законним і обґрунтованим.

Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України.

Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21, від 14 серпня 2024 року у справі № 537/3556/22 та від 27 серпня 2024 року у справі № 336/907/23.

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування постанови Полтавського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року, скасуванню також підлягає додаткова постанову Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року.

Керуючись статтями 400 409 413 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» задовольнити.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року та додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року скасувати та залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 17 травня 2023 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. І. Грушицький Судді В. М. Ігнатенко І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Пророк