Постанова

Іменем України

28 березня 2022 року

м. Київ

справа № 750/2158/21

провадження № 61-753св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 жовтня 2021 року у складі судді Логвінової Т. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду

від 24 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Онищенко О. І.,

Євстафіїва О. К., Скрипки А. А.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до

ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді Ѕ частини будинку та господарських споруд на АДРЕСА_1 . Посилаючись на те, що він пропустив передбачений законом шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини через поважні причини, оскільки перебував за межами території України та не знав про смерть батька, позивач просив визначити йому додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 24 грудня 2021 року,позов ОСОБА_1 задоволено.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька

ОСОБА_2 терміном в два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Задовольняючи позов та визначаючи позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач пропустив строк для подачі такої заяви з поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, істотними труднощами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не навів об`єктивні обставини, які утруднювали подання ним заяви у шестимісячний строк після відкриття спадщини.

Відзив на касаційну скаргу

У лютому 2022 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

02 лютого 2022 року справу передано судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді Ѕ частини будинку та господарських споруд на АДРЕСА_2 .

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є позивач, а також батько спадкодавця - дідусь позивача ОСОБА_3

ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини на користь рідної сестри спадкодавця ОСОБА_2 (а. с. 83).

23 жовтня 2020 року приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Максак І. М. видала на ім`я ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на Ѕ частину житлового будинку та господарських споруд на

АДРЕСА_2 .

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статей 1216 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях;1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження

№ 61-38298св18) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців;

2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;

4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Установивши, що шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 , який є спадкоємцем першої черги після смерті батька, пропустив з поважних об`єктивних причин, пов`язаних з перебування поза межами території України у зв`язку з роботою за кордоном, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того, суди врахували, що вперше із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ОСОБА_1 звернувся до суду 30 листопада 2020 року.

04 грудня 2020 року позивач надав довіреність своїй матері ОСОБА_4 , яка в свою чергу 29 грудня 2020 року уклала договір про надання правової допомоги із адвокатом Дрозд В. І., а саме: представляти інтереси її сина в суді Деснянського району м. Чернігова у цивільній справі про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Проте в судовому засіданні, до початку вирішення спору по суті, представник позивача подала заяву про залишення позову без розгляду, яка ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2021 року була задоволена.

Позивач 25 лютого 2021 року подав до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області скаргу щодо порушення адвокатом

ОСОБА_5 правил адвокатської етики та неналежного виконання своїх обов`язків, в якій вказував, що ніяких доручень щодо подання заяви на залишення позовної заяви без розгляду адвокату не надавалось (а. с.32-33).

27 лютого 2021 року (згідно з поштовим конвертом) ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із позовом про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

З викладеного вбачається, що пропуск строку є незначним, оскільки після повернення в Україну позивач невідкладно і систематично вчиняв дії, направлені на захист свого права на отримання спадщини, а саме звертався до суду з метою визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Встановивши з дотриманням процесуальних норм вищевказані об`єктивні обставини, суди правильно застосували положення частини третьої

статті 1272 ЦК України.

Доводи касаційної скарги про неповажність причин пропуску строку для прийняття спадщини зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду, визначених статтею 400 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 жовтня 2021 року тапостанову Чернігівського апеляційного суду від 24 грудня 2021 року- без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара