Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.09.2018 року у справі №1008/1095/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 1008/1095/12

провадження № 61-43678 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н.О. (суддя-доповідач), Журавель В.І., КратаВ.І.,

учасники справи:

заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року в складі судді Корнієнка С. В. та на постанову апеляційного суду Київської області від 02 серпня 2018 року в складі колегії суддів Волохова Л. А., Матвієнко Ю. О., Мельника Я.С.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2013 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 1 198 977,77 грн заборгованості за кредитним договором від 16 листопада 2007 року № 014/0983/85/64462.

У жовтні 2017 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернулося до суду з заявою, в якій просило замінити кредитора на правонаступника.

В обґрунтування вимог заяви товариство зазначало, 29 червня 2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» укладений договір № 114/42, відповідно до якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» право грошової вимоги за кредитним договором від 16 листопада 2007 року №014/0983/85/64462, що підтверджується належним чином посвідченою копією витягу з Реєстру Боржників від 29 червня 2017 року.

29 червня 2017 року між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» і ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладений договір № 114/42-ДГ, відповідно до якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» право грошової вимоги за кредитним договором від 16 листопада 2007 року № 014/0983/85/64462, а тому заявник просить замінити сторону в зобов'язанні.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року заяву задоволено, замінено стягувача у виконанні рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області по справі № 1008/1095/12 з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Суд першої інстанції виходив із того, що звернення правонаступника кредитора з заявою про надання йому статусу кредитора відповідає вимогам статей 512 514 ЦК України, а тому наявні правові підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Київської області від 02 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року - без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстнації на підставі повно та всебічно досліджених належних доказів дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про заміну кредитора.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

29 серпня 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_4 зазначає, що суди не взяли до уваги, що в матеріалах справи відсутні належні докази, що право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу

31 січня 2019 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» подало до Верховного Суду відзив на зазначену касаційну скаргу, в якому зазначало, що оскаржувані судові рішення прийняті судами з дотриманням норм процесуального права, а тому просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2013 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 1 198 977,77 грн заборгованості за кредитним договором від 16 листопада 2007 року № 014/0983/85/64462.

25 березня 2014 року Васильківський міськрайонний суд Київської області видав відповідний виконавчий лист.

29 червня 2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» укладений договір № 114/42, відповідно до якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» належне первісному кредитору право вимоги виконання всіх грошових зобов'язань боржником, вказаним у Реєстрі Боржників, за кредитним договором від 16 листопада 2007 року № 014/0983/85/64462, що підтверджується належним чином посвідченою копією витягу з Реєстру Боржників від 29 червня 2017 року.

29 червня 2017 року між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» і ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладений договір № 114/42-ДГ, відповідно до якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» належне первісному кредитору право вимоги виконання всіх грошових зобов'язань боржником, вказаним у Реєстрі Боржників, за кредитним договором від 16 листопада 2007 року № 014/0983/85/64462, що підтверджується належним чином посвідченою копією витягу з Реєстру Боржників від 29 червня 2017 року.

25 жовтня 2017 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернулося до суду з заявою про заміну кредитора.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передачі ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є однією з підстав заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Ураховуючи викладене, обґрунтованим є висновок судів про наявність правових підстав для задоволення заяви та заміни кредитора.

Заінтересована особа має право звернутися до суду із заявою про заміну стягувача її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив (частина п'ята статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній станом на 25 жовтня 2017 року).

Відповідно до частин першої, другої статті 442 ЦПК України в разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Посилання ОСОБА_4 на відсутність належних доказів переходу права грошової вимоги за кредитним договором до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи належним чином посвідченими копіями договорів від 29 червня 2017 року № 114/42 та № 114/42-ДГ, а також витягів з Реєстрів Боржників, які є додатками до відповідних договорів відступлення права вимоги.

Інші доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, осільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК Українипідстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Київської області від 02 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. І. Крат