Постанова

Іменем України

22 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 634/292/21

провадження № 61-16367св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

особа, яка звернулася зі скаргою на дії державного виконавця (боржник) - ОСОБА_1,

суб'єкт оскарження - державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Коник Оксана Василівна,

заінтересована особа (стягувач) - Комунальний заклад "Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 22 квітня 2021 року у складі судді Зимовського О. С. та постанову Харківського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Пилипчук Н. П., Хорошевського О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Коник О. В. щодо не зняття арешту з банківських рахунків боржника та зобов'язання вчинити певні дії, заінтересована особа (стягувач) - Комунальний заклад "Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр" (далі - КЗ "Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр").

На обґрунтування скарги зазначила, що рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 10 червня 2016 року, яке залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі КЗ "Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр" матеріальні збитки в розмірі 64 103,00 грн та 641,00 грн судового збору.

04 вересня 2017 року державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального у правління юстиції у Харківській області Івченко Д. Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54553021.

05 листопада 2019 року державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального у правління юстиції у Харківській області Коник О. В. винесено постанову про арешт коштів ОСОБА_1

22 січня 2020 року та 19 березня 2020 року державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.

Харків) Коник О. В. винесено постанови про накладення арешту на банківські рахунки ОСОБА_1

17 вересня 2020 року державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Коник О. В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та зазначено про закриття виконавчого провадження, але після повернення виконавчого листа стягувачу державним виконавцем не знято арешт з її банківських рахунків.

Листом Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) № 19985 від 24 лютого 2021 року їй роз'яснено про відсутність підстав для зняття арешту з майна боржника.

Вважає, що державний виконавець Коник О. В. допустила незаконну бездіяльність та порушила її права на вільне та мирне володіння своїм майном, зокрема, державний виконавець повинна була зняти арешт з її банківських рахунків, але цього не зробила.

З урахуванням викладених обставин просила суд визнати бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Коник О. В. щодо не зняття арешту з її банківських рахунків при поверненні виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 54553021 - незаконною; зобов'язати державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Коник О. В. зняти арешт з усього майна (банківських рахунків) ОСОБА_1.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 22 квітня 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у державного виконавця були відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника.

Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалуСахновщинського районного суду Харківської області від 22 квітня 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Узагальнені доводи касаційної скарги

05 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 22 квітня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року.

В касаційній скарзі заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанції судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

26 жовтня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 10 червня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2017 року та постановою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року, у справі 634/120/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі КЗ "Сахновщинський навчально-реабілітаційений центр" матеріальні збитки, заподіяні злочином, в сумі 64 103,00 грн. Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 641,00 грн.

На виконання вказаного судового рішення 04 серпня 2017 року Сахновщинським районним судом Харківської області видано виконавчий лист № 634/120/15-ц.

Постановою державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Івченко Д. Ю. відкрито виконавче провадження № 54553021 від 04 вересня 2017 року з виконання виконавчого листа № 634/120/15-ц, виданого 04 серпня 2017 року Сахновщинським районним судом Харківської області.

05 листопада 2019 року державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального у правління юстиції у Харківській області Коник О. В. винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку НОМЕР_1 Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" та всіх інших відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать ОСОБА_1.

Постановою державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Коник О. В. від 10 січня 2020 року передано виконавчий лист № 634/120/15-ц, виданий 04 серпня 2017 року Сахновщинським районним судом Харківської області, Міжрайонному відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у м.

Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.

Харків).

Постановою державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Коник О. В. від 22 січня 2020 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку НОМЕР_2 Акціонерного товариства "Універсал Банк" та всіх інших відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать ОСОБА_1.

Постановою державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Коник О. В. від 19 березня 2020 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать ОСОБА_1.

Постановою державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Коник О. В. від 17 вересня 2020 року виконавчий лист № 634/120/15-ц, виданий 04 серпня 2017 року Сахновщинським районним судом Харківської області повернуто стягувачу, на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у боржниці відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у м.

Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.

Харків) з заявою, в якій просила зобов'язати державного виконавця винести постанову про скасування арешту її рахунків.

З відповіді начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) № 19985 від 24 лютого 2021 року вбачається, що на даний час у державного виконавця відсутні правові підстави для зняття арешту з її рахунків.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 389 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII) передбачено, що відповідно до Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

У відповідності до ~law19~ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених ~law20~ випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (~law23~).

~law24~ (в редакції, чинній на час накладення арешту) встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ~law25~ виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до ~law26~ заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Разом із тим повернення виконавчого документа стягувачу на підставі ~law27~ не є підставою для зняття арешту з майна, оскільки відповідно до ~law28~ арешт з майна знімається у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі ~law29~.

Такий механізм запроваджено законодавцем з метою захисту прав стягувачів, оскільки відповідно до ~law30~ повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ~law31~.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Статтею 447 ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Аналогічні приписи містяться у ~law32~.

Відповідно до частини 1 статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Частинами 2 та 3 статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані учасниками процесу докази, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1, оскільки постановою державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у м.

Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.

Харків) Коник О. В. від 17 вересня 2020 року виконавчий лист № 634/120/15-ц, виданий 04 серпня 2017 року Сахновщинським районним судом Харківської області, повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у боржниці відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, що не є підставою для зняття арешту з майна боржника в силу вимог ~law34~.

Таким чином, у діях державного виконавця відсутні порушення норм ~law35~.

Даних щодо закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням судового рішення, чи щодо визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у зв'язку зі скасуванням судового рішення, на підставі якого видано такий документ, матеріали справи не містять.

Посилання заявника на порушення її прав, як власника, захист яких передбачено статтею 41 Конституції України, є безпідставним, оскільки спір про право власності (користування) на майно, на яке накладено арешт, відсутній і таке право ОСОБА_1 ніким не оспорюється.

Інші доводи касаційної скарги також не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини 1 статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Верховний Суд встановив, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на їх законність не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 410 ЦПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 22 квітня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов