Постанова

Іменем України

17 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 766/14595/16

провадження № 61-6700св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

представник відповідача - ОСОБА_3,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Бережна Інна Олександрівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області, у складі судді Прохоренко В. В., від 06 листопада 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Орловської Н.

В., Кутурланової О. В., Майданіка В. В., від 12 березня 2019 року.

Короткий зміст позовних заяв та їх обґрунтування

У листопаді 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_6 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_7, після смерті якого відкрилась спадщина.

08 листопада 2016 року він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Згідно відповіді приватного нотаріуса Бережної І. О. свідоцтво про право на спадщину після смерті батька видано його колишній дружині ОСОБА_6, а йому було роз'яснено, що він пропустив строк для прийняття спадщини, і для визначення додаткового строку для прийняття спадщини йому необхідно звернутися до суду. Посилався на те, що строк для прийняття спадщини після смерті батька пропустив з поважних причин, оскільки у зв'язку з особливістю роботи з 05 травня 2016 року перебував на території с. Більшовик Голопристанського району Херсонської області та був позбавлений можливості своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7.

У квітні 2017 року ОСОБА_6 пред'явила зустрічний позов до

ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Бережна І. О., про усунення від права на спадкування.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з тяжкою хворобою спадкодавець ОСОБА_7 тривалий час знаходився у безпорадному стані, вона самостійно здійснювала догляд за ним, допомогу надавали чужі люди, у той час як син самоусунувся від будь-якої допомоги батьку, як матеріальної, так і іншої, хоча мав таку можливість та знав про діагноз батька.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач за зустрічним позовом просила суд усунути ОСОБА_5 від права на спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 06 листопада 2018 року у задоволенні первісного позову та зустрічного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач за первісним позовом не надав належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску ним шестимісячного строку для прийняття спадщини з моменту відкриття спадщини, а також того, що він був позбавлений можливості звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Вказані позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини не пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для вчинення дій щодо прийняття спадщини протягом шести місяців.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довела потребу спадкодавця у допомозі саме відповідача за умови надання йому допомоги дружиною (позивачем), не довела, що зверталася до відповідача за зустрічним позовом з вимогою про надання такої допомоги, а відповідач ухилявся від надання допомоги батькові та мав змогу надавати таку допомогу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 12 березня 2019 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення. Позов ОСОБА_5 задоволено. Визначено ОСОБА_5 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7, який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що за характером обов'язків по забезпеченню безпеки судноплавства на ввіреному позивачеві об'єкті виникли об'єктивні, непереборні та істотні для спадкоємця труднощі як для особистого звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини у

м. Херсоні, так і відсутності такої можливості вчинити необхідні дії за місцем свого відрядження через відсутність уповноваженої особи на вчинення нотаріальної дії. ОСОБА_6 при поданні нею заяви про прийняття спадщини не повідомила нотаріуса про коло всіх спадкоємців, у тому числі єдиного сина померлого, що позбавило нотаріуса можливості виконати обов'язок, встановлений статтею 63 Закону України "Про нотаріат", та роз'яснити усім спадкоємцям право своєчасного подання заяв з метою недопущення пропуску шестимісячного строку, перебіг якого завершився

01 вересня 2016 року. У частині вирішення зустрічних позовних вимог суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що саме лише повідомлення ОСОБА_5 про хворобу батька за відсутності доказів, що останній внаслідок безпорадного стану потребував саме його допомоги, тоді як відповідач навмисно ухилявся від її надання, не є достатньою підставою для усунення від спадкування за законом на підставі частини 5 статті 1224 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ОСОБА_9 - ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції у частині вирішення первісних позовних вимог, а у частині вирішення зустрічного позову ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачу за первісним позовом було відомо про смерть батька, при цьому він не надав належних та допустимих доказів на підтвердження об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для вчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Позивачем за зустрічним позовом було доведено, що спадкодавець

ОСОБА_7 знаходився у безпорадному стані, а також інші обставини, передбачені статтею 1224 ЦК України, що є підставою для задоволення позовних вимог про усунення від права на спадкування.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

06 червня 2019 року передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, проживав і був зареєстрований на день смерті у АДРЕСА_1, відкрилась спадщина (а. с. 5).

Спадкова справа заведена приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Бережною І. О. на підставі поданої 09 березня

2016 року заяви ОСОБА_6 про прийняття спадщини (а. с. 38-43).

ОСОБА_6, яка є дружиною спадкодавця ОСОБА_7, зазначила коло спадкоємців, до яких віднесла лише матір спадкодавця - ОСОБА_10, яка подала заяву від 10 березня 2016 року про відмову від належної їй частини спадщини на користь ОСОБА_6 (а. с. 38,47).

Свідоцтво про право на спадщину за законом від 26 жовтня 2016 року на 46/100 частини житлового будинку, земельну ділянку та автомобіль видано ОСОБА_6 (а. с. 71-73).

ОСОБА_5 є сином ОСОБА_7 та спадкоємцем першої черги (а. с. 4).

ОСОБА_5 постійно проживає по АДРЕСА_2 та на час відкриття спадщини впродовж визначеного законом строку мав подати заяву про прийняття спадщини.

Із заявою для прийняття спадщини ОСОБА_5 звернувся 08 листопада 2016 року (а. с. 6).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_5 послався на те, що у період з 01 червня 2016 року по 01 жовтня 2016 року перебував у відрядженні за межами м. Херсона та з об'єктивних причин не мав можливості подати заяву до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини про її прийняття.

Наказом приватного сільськогосподарського підприємства "Укрсільмаш" від 05 травня 2016 року № 320 на ОСОБА_5 покладені обов'язки з організації роботи із забезпечення безпеки судноплавства, функціонування системи управління безпекою на базі для стоянки маломірних суден Причал № 350 "Рятувальна станція", яка розміщена у с. Більшовик Голопристанського району Херсонської області.

Наказом від 05 травня 2016 року № 10-К ОСОБА_5 відряджено з 01 червня 2016 року по 01 жовтня 2016 року до с. Більшовик Голопристанського району Херсонської області (а. с.7-12).

Згідно довідки комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонський обласний онкологічний диспансер" від 03 березня 2018 року № 3 01-2/230 ОСОБА_7 знаходився на диспансерному обліку з 19 грудня 2014 року по 01 березня 2016 року з діагнозом плоскоклітинний рак верхньої частки правої легені. Отримав 15 курсів поліхіміотерапії в хіміотерапевтичному відділенні.

Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 в судовому засіданні підтвердили обставини, викладені у зустрічній позовній заяві.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть від 01 березня 2018 року № 153 ОСОБА_7 помер вдома від інтоксикації та раку верхньої долі правої легені.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частинами 1 , 2 статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1269, частини 1 статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1272 ЦК Українипередбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини 3 статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12,

від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 81 ЦПК України.

Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, враховуючи аргументи та доводи позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Достатніх та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивач не надав, не довів наявності об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк (у тому числі не довів, що він не мав об'єктивної можливості звернутися до нотаріуса у встановлений законом строк у зв'язку з перебуванням у відрядженні), що у силу статті 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.

Апеляційний суд на вищезазначені вимоги закону уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про задоволення первісних позовних вимог, не взявши до уваги те, що позивач знав про смерть батька та не був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса до відрядження або надіслати на адресу нотаріуса заяву про прийняття спадщини під час відрядження. Крім того, позивач не довів, що у період з 01 червня 2016 року по 01 жовтня 2016 року він безвиїзно знаходився у с. Більшовик Голопристанського району Херсонської області, відстань від якого до м. Херсона (місце відкриття спадщини) становить близько 94 км.

Таким чином, суд першої інстанції належним чином виконав вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і дотримався вимог статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив обставини справи та правильно вирішив спір у частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог.

За правилами статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні зустрічного позову, оскільки суди вірно врахували роз'яснення, надані судам у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", правильно застосували положення частини 5 статті 1224 ЦК України, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач не довела факту ухилення ОСОБА_5 від надання спадкодавцеві допомоги, а також потреби спадкодавця у наданні допомоги саме відповідачем за зустрічним позовом. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від права на спадкування.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції у частині вирішення первісних позовних вимог підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, а в частині вирішення зустрічних позовних вимог судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Херсонського апеляційного суду від 12 березня 2019 рокуу частині вирішення первісного позову скасувати.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 листопада 2018 року у цій частині залишити в силі.

В іншій частині рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 листопада 2018 року і постанову Херсонського апеляційного суду від 12 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович