Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року

м. Київ

справа № 760/234/22

провадження № 61-1184св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шемлій Тетяна Валентинівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Тетяни Валентинівни, подану адвокатом Лазарчук Ганною Валеріївною, на постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т. В., в якому просила:

визнати бездіяльність та дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т. В., що виразились у безпідставній відмові у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 , а саме:відмовлено в ознайомленні зі справою щодо видачі 22 квітня 2021 року ОСОБА_1 довіреності ОСОБА_2 незаконними, у зв`язку з порушенням вимог статті 49 Закону України «Про нотаріат»;

визнати бездіяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т. В. щодо невинесенняпостанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії (ознайомленні зі справою щодо видачі 22 квітня 2021 року ОСОБА_1 довіреності ОСОБА_2 ) незаконною, у зв`язку з порушенням вимог статті 49 Закону України «Про нотаріат»;

зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т. В. надати документи та матеріали, на підставі яких вчинялося нотаріальне посвідчення довіреностіза реєстровим № 661, яка видавалася ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2 , на ознайомлення ОСОБА_1 або її законному представнику.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 22 квітня 2021 року невстановлена особа за підробленими документамина її ім`я, посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шемлій Т. В., уповноважила ОСОБА_2 на вчинення правочинів.

24 вересня 2021 року ОСОБА_2 ,на підставі довіреності від 22 квітня 2021 року, від її імені уклав із ОСОБА_4 договір позики грошових коштів на суму 4 800 000 грн на строк до 01 жовтня 2021 року.

06 листопада 2021 року вона отримала документи, датовані 01 листопада 2021 року, від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Турчина А. А., згідно з якими виконавець відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі виконавчого напису № 379, виданого 28 вересня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шрамовою В. М. щодо стягнення з неї заборгованості за договором позики у сумі 4 700 000 гривень. У зв`язку з відкриттям виконавчого провадження на все її майно накладено арешт.

Оскільки вона не видавала довіреність на ім`я ОСОБА_2 , вважала, що така довіреність і, як наслідок, договір позики грошових коштів від 24 вересня 2021 року, на підставі якої він був укладений, підлягають визнанню недійсними.

09 листопада 2021 року вона звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т. В. для ознайомлення з документами щодо видачі 22 квітня 2021 року від її імені довіреності ОСОБА_2 , проте нотаріус такої можливості не надала, також не надала довідки про вчинення нотаріальної дії та копії документів щодо видачі довіреності 22 квітня 2021 року, що зберігаються у нотаріуса, а в подальшому - відмовила у наданні інформації.

Посилаючись на незаконність дій та бездіяльність з боку нотаріуса Шемлій Т. В., просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 03 листопада 2023 року позов задоволено частково.

Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т. В., що виразились у безпідставній відмові у наданні ОСОБА_1 для ознайомлення копій документів, що зберігаються у нотаріуса, щодо посвідчення довіреності 22 квітня 2021 року, яка видана ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 .

Зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т. В. надати ОСОБА_1 для ознайомлення копії документів, що зберігаються у нотаріуса, щодо посвідчення довіреності 22 квітня 2021 року, яка видана від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 .

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що надання інформації зі справи особисто заінтересованій особі, яка є учасником нотаріальної дії, не може розглядатися як порушення нотаріальної таємниці. Суд вважав незаконними дії нотаріуса щодо відмови у наданні ОСОБА_1 на ознайомлення документів, на підставі яких було видано довіреність від її імені, посвідчену нотаріусом Шемлій Т. В., та в подальшому на підставці цієї довіреності від імені ОСОБА_1 було укладено договір позики. Суд не встановив, що документи, з якими виявила бажання ознайомитися позивач, містять конфіденційну інформацію чи персональні дані інших осіб, які безпосередньо не стосуються позивача, як учасника нотаріальної дії, та не можуть бути розголошені нотаріусом в силу положень статті 8 Закону України «Про нотаріат».

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року за наслідками розгляду апеляційної скарги приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т. В. , поданої представником Лазарчук Г. В. , рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03 листопада 2023 року скасовано.

Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т. В., що виразилась у безпідставній відмові у наданні ОСОБА_1 для ознайомлення копій документів, що зберігаються у нотаріуса, щодо посвідчення довіреності 22 квітня 2021 року, яка видана від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 .

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Встановивши, що рішення суду першої інстанції ухвалено без додержанням норм процесуального права щодо належного повідомлення відповідача, апеляційний суд дійшов висновку про наявність обов`язкової підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Враховуючи, що на стадії апеляційного перегляді справи позивач та її представник ознайомилася з документами, які зберігаються у нотаріуса, щодо посвідчення довіреності 22 квітня 2021 року, яка видана від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про зобов`язання приватного нотаріуса надати для ознайомлення ОСОБА_1 копії документів, що зберігаються у нотаріуса, щодо посвідчення довіреності.

Водночас, апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду щодо незаконності дій нотаріуса при відмові у наданні ОСОБА_1 на ознайомлення документів, на підставі яких було видано довіреність від її імені.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

24 січня 2025 року представник приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т. В. - Лазарчук Г. В. звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верхового Суду від 28 вересня 2022 року у справі 520/8593/17, від 24 січня 2024 року у справі № 511/1875/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Зміст касаційної скарги свідчить про те, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог, в іншій частині не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається (частина перша статті 400 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.

Заявник зазначає, що суд не звернув увагу на те, що до теперішнього часу правоохоронні органи не встановили, який паспорт на ім`я позивачки є дійсним, зокрема той, який наданий нотаріусу для проведення нотаріальних дій, чи той, який позивачка надала на підтвердження особи.

Оскарження дій нотаріуса не призведе до відновлення порушених прав позивачки.

Доводи інших учасників справи

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Солом`янського районного суду м. Києва цивільну справу № 760/234/22 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Тетяни Валентинівни про визнання дій та бездіяльності приватного нотаріуса незаконними та зобов`язання вчинити дії.

Матеріали справи № 760/234/22 надійшли до Верховного Суду.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Суди встановили, що 22 квітня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шемлій Т. В. посвідчила довіреність та зареєструвала в реєстрі за № 661, якою ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 бути її представником з обсягом прав, зазначених у довіреності.

24 вересня 2021 року між ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_2 , на підставі довіреності, посвідченої 22 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шемлій Т. В. за реєстровим № 661, та ОСОБА_4 укладений договір позики грошових коштів на суму 4 700 000 грн із терміном їх повернення до 01 жовтня 2021 року.

На підставі виконавчого напису № 379 приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу запропонував стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики, посвідченим 24 вересня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шрамовою В. М., у сумі 4 700 000 грн за період із 24 вересня 2021 року до 28 вересня 2021 року.

З метою ознайомлення з нотаріальною справою щодо видачі 22 квітня 2021 року від імені ОСОБА_1 довіреності на ім`я ОСОБА_2 , 09 листопада 2021 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т. В., проте остання їй відмовила.

На адвокатський запит від 10 листопада 2021 року для надання інформації про те, чи вчинялось нотаріальне посвідчення довіреності від 22 квітня 2021 року за реєстровим № 661, яка видавалась ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 , 19 листопада 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шемлій Т. В. повідомила, що згідно Закону України «Про нотаріат» нотаріуси не мають права надавати адвокатам у відповідь на адвокатський запит інформацію, що містить нотаріальну таємницю.

На особисте звернення ОСОБА_1 нотаріус відмовила у наданні інформації і копій документів, посилаючись на те, що у паспортних даних особи, яка видавала довіреність, і у паспортних даних ОСОБА_1 , яка звернулась за інформацією до нотаріуса, є розбіжності, а тому вона не має можливості надати їй інформацію, яка містить нотаріальну таємницю щодо сторонньої особи, яку вона запитує.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Підставою касаційного оскарження оскарженого судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верхового Суду від 28 вересня 2022 року у справі 520/8593/17, від 24 січня 2024 року у справі № 511/1875/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Обґрунтовуючи підстави позову, позивачка посилалась на те, що діями нотаріуса щодо безпідставної відмови їй в ознайомленні з матеріалами справи з посвідчення нотаріусом довіреності, виданої від її імені на ім`я ОСОБА_2 , порушено її права, передбачені статтею 32 Конституції України, статтями 8, 49 Закону України «Про нотаріат», у зв`язку з чим просила визнати такі дії та бездіяльність незаконними й зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Т. В. надати їй для ознайомлення вказані документи.

Апеляційний суд, установивши незаконність дій нотаріуса при відмові у наданні ОСОБА_1 на ознайомлення документів, на підставі яких було видано довіреність від її імені та у подальшому отримано грошові кошти у позику, задовольнив вимоги в цій частині.

Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду, з таких підстав.

Статтею 1 Закону України «Про інформацію» передбачено, що інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

У преамбулі Закону України «Про інформацію» зазначено, що цей Закон регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Статтею 32 Конституції України визначено, що кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про нотаріат» (тут і далі, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Право особи на доступ до інформації, яка зберігається у нотаріуса та стосується її особисто, закріплено у частині сьомій статті 8 Закону України «Про нотаріат», за змістом якої довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки.

У справі, яка переглядається, апеляційний суд установив, що приватний нотаріус відмовив ОСОБА_1 в ознайомленні з матеріалами нотаріальної справи і у видачі їй копій документів, які були використані при посвідченні довіреності від її імені. Нотаріус була повідомлена ОСОБА_1 про те, що саме на підставі посвідченої нотаріусом Шемлій Т. В. довіреності, від її імені було укладено договір позики, виконавчий напис за яким перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця, проте довіреність вона не видавала та не уповноважувала ОСОБА_2 на укладання від її імені будь яких договорів.

Апеляційний суд, виходячи з того, що надання інформації зі справи особисто заінтересованій особі, яка є учасником нотаріальної дії, не може розглядатися як порушення нотаріальної таємниці, вважав протиправними дії нотаріуса у ненаданні ОСОБА_1 доступу до ознайомлення з документами, на підставі яких було видано довіреність від її імені та у подальшому укладено договір позики, з приводу якого нотаріус вчинив виконавчий напис.

При цьому, суд урахував, що нотаріус не довела, що документи, з якими виявила бажання ознайомитися позивач, містять конфіденційну інформацію чи персональні дані інших осіб, які безпосередньо її, як учасника нотаріальної дії, не стосуються та не можуть бути розголошені нотаріусом в силу положень статті 8 Закону України «Про нотаріат».

Суд апеляційної інстанції, дослідивши всі наявні у справі докази, надавши їм належну оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в оскаржуваній частині.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження апеляційним судом із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Колегія суддів відхиляє посилання в касаційній скарзі на неврахування судом висновків, викладених Верховним Судом в постановах, що зазначені заявником в касаційній скарзі, оскільки висновки у цих справах і у справі, що переглядається, а також встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, є різними, у зазначених справах суди виходили з конкретних обставин та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник визначає також відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо застосування статті 8 Закону України «Про нотаріат.

Проте касаційна скарга не містить обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування статті 8 Закону України «Про нотаріат» для правильного вирішення справи; заявником не вказано про наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному, що свідчило б про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики.

Тому касаційний суд не приймає посилання заявника у касаційній скарзі на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно установлених обставин справи та зводяться виключно до переоцінки доказів, їх належності та допустимості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення в оскарженій частині ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду в оскарженій частині - залишити без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шемлій Тетяни Валентинівни , подану адвокатом Лазарчук Ганною Валеріївною залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року в оскарженій частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун