Історія справи

Ухвала ВП ВС від 12.09.2019 року у справі №824/16/19
Ухвала КЦС ВП від 17.03.2019 року у справі №824/16/19

Постанова

Іменем України

27 червня 2019 року

м. Київ

справа № 824/16/19

провадження № 61-4454ав19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду у складі судді Шебуєвої В. А. від 11 лютого 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації банків від 28 грудня 2010 року у справі позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду, як до суду першої інстанції, з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації банків від 28 грудня 2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі -

ПАТ «Укрсоцбанк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Заяву мотивовано тим, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 грудня 2010 року задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту. Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту у розмірі 442 625 грн 89 коп. та третейський збір у розмірі 4 826 грн 26 коп.

Зазначала, що вказане рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28 грудня 2010 року ухвалено з порушенням її прав, як споживача послуг банку.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуск строку подачі заяви про скасування вказаного рішення, заявник посилалась на те, що текст оскаржуваного рішення вона вперше одержала від Верховного Суду 22 січня 2019 року у справі № 824/242/2018.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28 грудня 2010 року про стягнення з неї суми заборгованості.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, як суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року повернуто заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації банків від 28 грудня 2010 року у справі позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту заявникуз підстав, передбачених частиною сьомою статті 454 ЦПК України.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що заява про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 грудня 2010 року була подана ОСОБА_1 лише

01 лютого 2019 року, тобто, з пропуском строків, визначених частиною четвертою статті 51 Закону України «Про третейські суди», частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, і з урахуванням положень частини сьомої цієї статті суд не наділений правом вирішувати питання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду, у зв`язку з чим апеляційний суд повернув її заявнику.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У апеляційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просила скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для розгляду до апеляційного суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що заявник є споживачем послуг банку, спір виник щодо заборгованості за кредитом, третейському суду в силу положень пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» з урахуванням положень частини першої статті 58 Конституції України справа не підсудна, існує невідповідність оскаржуваного рішення викладеному у постанові Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі № 6-2892цс15 висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права у справі, що призвело до неправильного вирішення справи.

Текст рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 грудня 2010 року вона вперше одержала від Верховного Суду 22 січня 2019 року у справі № 824/242/2018.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 грудня 2010 року задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту. Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту у розмірі 442 625 грн 89 коп. та третейський збір у розмірі 4 826 грн 26 коп.

Із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду 01 лютого 2019 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із частиною другою статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення заяви заявникові проводиться без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Частиною четвертою статті 51 Закону України «Про третейські суди» в редакції, чинній на час прийняття рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 грудня 2010 року, було передбачено, що заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов`язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Порядок оскарження рішень третейських судів врегульовано розділом VIII ЦПК України.

Відповідно до частин першої, п`ятої та сьомої статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев`яноста днів: стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом; особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом.

Заява, подана після закінчення строку, встановленого частинами п`ятою або шостою цієї статті, повертається.

Тлумачення частини першої статті 127, пункту 1 частини п`ятої статті 454, частини сьомої статті 454 ЦПК України дає підстави для висновку, що строк для подання заяви про скасування рішення третейського суду є преклюзивним (присічним). Закінчення вказаного строку є безумовною підставою для повернення поданої заяви. Можливість його поновлення нормами ЦПК України не передбачена.

Аналогічний висновок, зокрема, зроблений у постановах: Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

від 04 червня 2018 року у справі № 795/305/18-ц; Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

від 11 жовтня 2018 року у справі № 796/151/2018; Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

від 01 листопада 2018 року у справі № 796/107/2018.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Апеляційний суд правильно встановив, що ОСОБА_1 є відповідачем у справі за позовами ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення кредитної заборгованості, тобто стороною третейського розгляду, тому може оскаржити рішення третейського суду протягом дев`яноста днів з дня прийняття рішення третейським судом.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що строк на оскарження рішення третейського суду заявник не пропустила є необґрунтованим, оскільки заявник є стороною у справі, яка розглянута третейським судом, а саме має статус відповідача.

Строк на оскарження рішення третейського суду від 28 грудня 2010 року для ОСОБА_1 , як відповідача у третейському спорі, закінчився

28 березня 2010 року і поновленню не підлягає.

Іншого порядку обчислення строку на оскарження рішення третейського суду процесуальне законодавство не містить.

Отже, встановивши, що ОСОБА_1 пропустила визначений процесуальним законодавством строк подання заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 грудня 2010 року стороною третейського розгляду, оскільки відповідну заяву подала з пропуском строків, визначених частиною четвертою статті 51 Закону України «Про третейські суди», частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, і суд з урахуванням положень частини сьомої цієї статті не наділений правом вирішувати питання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду, апеляційний суд дійшов правильного висновку про повернення заяви.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 24, 351, 367-369, 374-375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович