Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.08.2018 року у справі №372/2464/13

Постанова

Іменем України

27 червня 2019 року

м. Київ

справа №372/2464/13

провадження №61-42010св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Київської області від 28 травня 2015 року у справі за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного комітету України із земельних ресурсів, Державного агентства земельних ресурсів, державного підприємства «Київське лісове господарство» до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , третя особа - публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», про визнання незаконними і скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на землю, визнання недійсними договорів купівлі-продажу землі, витребування землі з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 05 липня 2018 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Волохова Л. А., Мельника Я. С.,

учасники справи:

позивачі: заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державний комітет України із земельних ресурсів, Державне агентство земельних ресурсів, державне підприємство «Київське лісове господарство»,

відповідачі: Київська обласна державна адміністрація, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

третя особа - публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»,

ВСТАНОВИВ:

У 2011 році заступник Генеральний прокурор України, діючи в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного комітету України із земельних ресурсів, Державного агентства земельних ресурсів, державного підприємства «Київське лісове господарство» звернувся до суду з позовом до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 ., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_11,

ОСОБА_12, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , третя особа - публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», про визнання незаконними і скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на землю, визнання недійсними договорів купівлі-продажу землі, витребування землі з чужого незаконного володіння.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 січня

2015 року позов задоволено.

Визнано незаконними і скасовано розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 02 листопада 2007 року «Про вилучення, зміну цільового призначення, передачу земельної ділянки у власність» №1142, №1192, №1141, №1173, № 1161, №1177, №1195, №1145, №1159, №1172, №1171, №1197, № 1190 , № 1162 . Визнано недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, укладені 28 грудня 2007 року ОСОБА_1 з ОСОБА_2., ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., ОСОБА_6 .,

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які посвідчені приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 14,85 га для будівництва та обслуговування готельно-ресторанних та торгівельних комплексів, виданий 09 жовтня 2009 року на ім`я ОСОБА_1 Повернуто земельну ділянку площею 14,85 га, що розташована на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, в постійне користування ДП «Київське лісове господарство». Визнано за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на земельну ділянку загальною площею 14,85 га вартістю 5 249 475 грн, розташовану на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Додатковим рішенням Обухівського районного суду Київської області

від 09 квітня 2015 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2015 року доповнено.

Визнано незаконним і скасовано розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 02 листопада 2007 року «Про вилучення, зміну цільового призначення, передачу земельної ділянки у власність» №1208. Визнано недійсними: державні акти на право власності на земельну ділянку від 20 грудня 2007 року, видані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ; ОСОБА_10 державні акти на право власності на земельну ділянку від 26 грудня 2007 року, видані ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ., ОСОБА_9, ОСОБА_11 ., ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ,

ОСОБА_16 . Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області площею 14,85 га ринковою

вартістю 5 249 475 грн на користь держави та повернуто її в постійне користування ДП «Київське лісове господарство».

Рішенням апеляційного суду Київської області від 28 травня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2015 року задоволено частково; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 квітня 2015 року відхилено.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2015 року в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, укладених 28 грудня 2007 року ОСОБА_1 з ОСОБА_2.,

ОСОБА_3 ., ОСОБА_4, ОСОБА_5 ., ОСОБА_6

ОСОБА_7 ., ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

У іншій частині рішення Обухівського районного суду Київської області

від 12 січня 2015 року залишено без змін. Додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 квітня 2015 року залишено без змін.

У квітні 2018 року до апеляційного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення апеляційного суду Київської області

від 28 травня 2015 року за нововиявленими обставинами.

Заяву мотивовано тим, подаючи позов у 2011 році з пропущенням строку позовної давності, з боку прокуратури було приховано інформування прокуратури Київською обласною державною адміністрацією про прийняті рішення та про отримання прокуратурою копій відповідних рішень. Обізнаність суду про це при розгляді справи, могла б мати істотний вплив на прийняття рішення у справі, зокрема, відмовити в задоволенні позову в зв`язку з пропуском строку позовної давності. Крім того, заявник посилався на певну вибірковість дій органів прокуратури при ініціюванні ними судових справ, які полягають в тому, що, звертаючись до суду з позовними заявами до одних власників земельних ділянок, прокурори не вчиняють аналогічних дій проти інших власників земельних ділянок, що свідчить про вибірковість правосуддя в даній справі.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 05 липня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про перегляд рішення апеляційного суду Київської області від 28 травня 2015 рокуза нововиявленими обставинами.

Ухвала суду апеляційного суду мотивована недоведеністю заявником наявності підстав для перегляду рішення апеляційного суду Київської області від 28 травня 2015 року за нововиявленими обставинам

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована вибірковістю дій органів прокуратури при ініціюванні ними судових справ, які полягають в тому, що, звертаючись до суду з позовними заявами до одних власників земельних ділянок, прокурори не вчиняють аналогічних дій проти інших власників земельних ділянок. Вказує на приховування з боку прокуратури інформування Київською обласною державною адміністрацією про прийняті рішення та про отримання прокуратурою копій відповідних рішень.

Аргументом касаційної скарги також указано пропуск позивачем строку позовної давності.

Доводи інших учасників справи

Відзив Генеральної прокуратури України на касаційну скаргу мотивовано тим, що висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, суд доводи касаційної скарги є необґрунтованими, висновки суду не спростовують, на їх законність не впливають

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, апеляційний суд, виходив із того що посилання заявника на його обізнаність з іншої цивільної справи про те, що прокуратура отримувала від Київської обласної державної адміністрації інформацію про всі прийняті нею рішення, і якби суду було про це відомо на час розгляду справи, ця обставина мала б істотний вплив на ухвалення рішення та про вибірковість правосуддя не є новововиявленими обставинами у розумінні статті 423 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.

Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

Апеляційний суд установив, що в позовній заяві порушувалося питання про поновлення пропущеного з поважних причин строку позовної давності, суд цей строк поновив.

Вибірковість правосуддя, на яку заявник посилається у заяві, не входить в перелік підстав, визначений статтею 423 ЦПК України для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, який є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає.

У зв`язку з наведеним, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для перегляду ухваленого у справі рішення за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів зазначає, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України»).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська