Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.03.2018 року у справі №727/2949/17

Постанова

Іменем України

27 березня 2019 року

м. Київ

справа № 727/2949/17

провадження № 61-3417св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 15 вересня 2017 року вскладі судді Міцней В. Ф.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 липня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

28 липня 2018 року ОСОБА_4подала апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 липня 2017 року, яка ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 03 серпня 2017 року залишена без руху з наданням тридцятиденного строку з моменту отримання копії ухвали для звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку, у якій необхідно зазначити підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення та сплати судовий збір у розмірі 704,00 грн.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 15 вересня 2017 року поновлено ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 липня 2017 року.

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору за оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 липня 2017 року в частині вирішення позовних вимог щодо визнання недійсними та скасування наказів про оголошення догани від 04 жовтня 2016 року № 50 та від 08 грудня 2016 року № 170 відмовлено.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4на рішення Шевченківського районного суду

м. Чернівці від 11 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення оплати за вимушений прогул та відшкодування коштів визнано неподаною та повернуто заявнику.

Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу заявнику, апеляційний суд виходив із того, що недоліки скарги не усунуті, а тому наявні підстави для застосування статті 121 ЦПК України 2004 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2017 рокуОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У березні 2018 року Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що ухвала суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_4 подала до суду апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 липня 2017 року, яким у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 03 серпня 2017 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху для усунення недоліків, а саме: для звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку, у якій необхідно було зазначити підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження указаного рішення та сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в частині позовної вимоги про визнання недійсними та скасування наказів про оголошення догани від 04 жовтня 2016 року № 50 та від 08 грудня 2016 року № 170. Надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду Чернівецької області від 03 серпня 2017 року ОСОБА_4 подала заяву про поновлення строку із зазначенням підстав для його поновлення та клопотання про звільнення її від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», зазначаючи, що заявлені нею вимоги стосуються поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за що судовий збір не справляється.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Предметом позову в даній справі є вимоги про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення оплати за вимушений прогул та відшкодування коштів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Систематичний аналіз статті 5 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа № 910/4518/16) дають підстави для висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - тільки в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З огляду на викладене, правильним є висновок апеляційного суду, що позивач не звільняється від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання недійсними та скасування наказів про оголошення догани.

Відповідно до частини другої статті 297 ЦПК України 2004 року до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Згідно з частиною другої статті 121 ЦПК України 2004 року, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статей 119 та 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подачі до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте, такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

З огляду на викладене, правильним є висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для визнання неподаною та повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, оскільки в установлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунуті.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 15 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П.Курило

М. Є.Червинська