Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.07.2018 року у справі №399/553/17

Постанова

Іменем України

27 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 399/553/17

провадження № 61-36473св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2018 року у складі суддів: Чельник О. І., Голованя А. М., Мурашка С. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третя особа - Валківська державна нотаріальна контора Харківської області,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, третя особа - Валківська державна нотаріальна контора Харківської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, що складається з земельної ділянки, розташованої на території Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, площею 6,11 га. Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області від 20 серпня 2002 року, реєстраційний № 75, ОСОБА_5 заповів йому вказану земельну ділянку. Вказував, що спадкоємцями за законом, крім нього, є діти ОСОБА_5 - ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які прийняли спадщину після смерті свого батька.

У червні 2017 року позивач звернувся до державного нотаріуса Валківської державної нотаріальної контори Харківської області з метою оформлення спадщини та видачі свідоцтва на спадкове майно, однак отримав відмову з підстав пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказував, що встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини пропустив з тих причин, що в період з 11 лютого 2017 року по 22 лютого 2017 року та з 01 березня 2017 року по 10 березня 2017 року знаходився на стаціонарному лікуванні в Онуфріївській центральній районній лікарні Кіровоградської області. Стан здоров'я після лікування тривалий час був незадовільним та перешкоджав йому подати заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_5

Посилаючись на викладені обставини, просив визначити йому додатковий стродля подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_5

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2017 року замінено первісних відповідачів у справі Онуфріївську районну державну адміністрацію Кіровоградської областіта Василівську сільську раду Онуфріївського району Кіровоградської області на належних відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2017 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що причини пропуску позивачем строку для подачі заяви про прийняття спадщини є поважними, оскільки він з 11 лютого 2017 року по 22 лютого 2017 року та з 01 березня 2017 року по 10 березня 2017 року знаходився на стаціонарному лікуванні в Онуфріївській центральній районній лікарні Кіровоградської області, спадкодавець - ОСОБА_5 не був родичем позивача, державний нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії для повідомлення ОСОБА_1 про відкриття спадщини, як спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця, не вчиняв.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2018 року рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове про відмову у позові.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не надано доказів, які б вказували та підтверджували поважність причин пропуску ним строку на подання заяви про прийняття спадщини, а саме: наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, що перешкоджали йому звернутися з відповідною заявою.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1)Доводи касаційної скарги ОСОБА_1

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, просить скасувати постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що причини пропуску строку для прийняття спадщини після ОСОБА_5 є поважними, оскільки за життя спадкодавець передав заповіт на користь позивача його батьку ОСОБА_6, який не повідомив позивача про наявність на його користь заповіту. Про існування заповіту позивачу стало відомо лише 14 березня 2017 року, тобто після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, тому в силу непереборних обставин він не мав змоги звернутися до нотаріальної контори для подання заяви у встановлений законом строк. Судом апеляційної інстанції не було досліджено належним чином надані у справі докази щодо поважності причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.

(2) Позиція інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_4 зазначила про те, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що надані позивачем докази, зокрема медичні довідки щодо перебування на лікуванні не охоплюють граничного строку на подання заяви про прийняття спадщини. Вказані позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини правильно визнано неповажними.

У відзиві на касаційну скаргу Валківська державна нотаріальна контора Харківської області зазначила про те, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду. Валківська державна нотаріальна контора Харківської області своєчасно та в повному обсязі сприяла всім спадкоємцям, як за законом так і за заповітом, в інформуванні щодо оформлення спадкових прав на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, тому дії державного нотаріуса не є причиною пропуску ОСОБА_1 строку на прийняття спадщини за заповітом.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Суди установили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5

Після його смерті відкрилася спадщина, яка зокрема складається з земельної ділянки площею 6,11 га, розташованої на території Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, яка належала померлому на праві приватної власності.

Згідно заповіту від 20 серпня 2002 року реєстраційний № 75, посвідченого секретарем Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, ОСОБА_5 заповів свій сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 ОСОБА_1

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Валківської державної нотаріальної контори Харківської області з метою оформлення спадщини та видачі свідоцтва на спадкове майно.

Листом від 23 червня 2017 рокузавідувач Валківської державної нотаріальної контори повідомив ОСОБА_1 про пропуск строку для прийняття спадщини та можливість звернутись до суду із заявою про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

26 вересня 2017 року завідувач Валківської державної нотаріальної контори надав інформацію про те, що спадкоємцями, які прийняли спадщину, є діти спадкодавця - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Нормативно-правове обґрунтування

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно із статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач непереборною обставиною, яка перешкоджала йому своєчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, зазначив перебування на стаціонарному лікуванні в Онуфріївській центральній районній лікарні Кіровоградської області з 11 лютого 2017 року по 22 лютого 2017 року та з 01 березня 2017 року по 10 березня 2017 року. Також вказував, що стан його здоров'я після лікування тривалий час був незадовільним та не дозволяв подати заяву про прийняття спадщини.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції, на підставі доказів, поданих сторонами, що були належним чином оцінені, правильно встановив, що причини, на які посилався ОСОБА_1 як на підставу для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, а саме: перебування на лікуванні не є поважними причинами пропуску вказаного строку, що унеможливили чи в інший спосіб перешкодили йому здійснити своє право на подання заяви про прийняття спадщини.

Апеляційний суд вірно зазначив про те, що надані позивачем копії медичних довідок не є належними та допустимими доказами у розумінні статтей 77, 78 ЦПК України, оскільки вказані довідки не містять інформації, на якому саме лікуванні перебував позивач, також відсутні виписні епікризи на підтвердження перебування позивача на стаціонарному лікуванні.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач не знав про існування заповіту, не заслуговують на увагу, оскільки на такі обставини ОСОБА_1 не посилався в обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 31 ЦПК України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач пред'явити зустрічний позов.

Згідно частини третьої статті 49 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення) до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що наявні в матеріалах справи заява про надання дозволу на ознайомлення зі справою, у якій представник позивача вказував, що його довіритель не знав про існування заповіту та письмові пояснення представника позивача, в яких також зазначено про необізнаність ОСОБА_1 про існування заповіту не можна визнати заявами про зміну підстав позову, оскільки вони не викладені в належній формі та не відповідають вказаним нормам цивільного процесуального законодавства.

Посилання у касаційній скарзі на те, що саме дії нотаріуса призвели до пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки нотаріус зобов'язаний був повідомити позивача про відкриття спадкової справи, також не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Закон пов'язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов'язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Суди установили, що згідно листа Валківської Державної нотаріальної контори Харківської області від 28 листопада 2017 року, оскільки спадкоємці за законом не мали відомостей про особу зазначену в заповіті, нотаріальною конторою було направлено до Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області запит на вказаний заповіт, проте, відповіді на нього отримано не було. Після надсилання запиту вдруге лише 19 квітня 2017 року було отримано копію заповіту, проте даних про місце проживання спадкоємця ОСОБА_1 зазначено не було, тому враховуючи, що 11 березня 2017 року закінчився шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини підстав для публічного оголошення чи повідомлення в пресі про відкриття спадщини у нотаріуса не було.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, вірно встановив, що належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини, а саме наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, що перешкоджали йому звернутися з відповідною заявою, суду не надано.

Зазначені висновки відповідають установленим обставинам справи та нормам матеріального права, а доводи, викладені у касаційній скарзі, цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. О. Лесько

С.Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко

С. П. Штелик