Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.07.2019 року у справі №336/7643/18

Постанова

Іменем України

18 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 336/7643/18

провадження № 61-13437св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач -Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2019 року у складі судді Зарютіна П. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 червня 2019 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року Акціонерне товариство комерційний банк (далі - АТ КБ) "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості зі спадкоємця.

Позовна заява мотивована тим, що 07 березня 2007 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір та позичальник отримав кредит у розмірі 30
519,13 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10.08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07 березня 2012 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідач - ОСОБА_1

19 червня 2017 року банком була направлена претензія кредитора до П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори. 15 вересня 2017 року із нотаріальної контори отримано відповідь, згідно із якою спадкоємці померлого із заявами про прийняття чи відмову від спадщини не звертались, спадкова справа була заведена на підставі претензії ПАТ КБ "ПриватБанк".

28 жовтня 2017 року банком було направлено лист-претензію до ОСОБА_1, як до спадкоємця померлого ОСОБА_2, але відповідачем ніяких дій виконано не було.

Станом на дату смерті боржника його заборгованість перед банком по тілу кредиту становила 10 315,28 доларів США.

Ураховуючи наведене, АТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вказану кредитну заборгованість за кредитним договором від 07 березня 2007 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2019 року у задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк не надав належних та допустимих доказів наявності спадкового майна, одержаного відповідачем у спадщину, його вартості й можливості погашення заборгованості спадкодавця перед кредитором за рахунок такого майна

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 11 червня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2019 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи й ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні вимог банку.

Апеляційний суд вказав, що ані при розгляді справи у суді першої інстанції ані в апеляційній скарзі банком не зазначено яке майно перейшло до спадкоємців, не надано доказів спорідненості відповідача зі спадкодавцем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили належно обставин справи та не врахували, що ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 та успадкував, у тому числі і кредитні зобов'язання останнього перед АТ КБ "ПриватБанк".

Суди не врахували, що з копій паспортів померлого та відповідача вбачається, що вони проживали за однією адресою, відповідачем не надано доказів на спростування вказаної обставини, а суди належно обставин справи не перевірили.

Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подав.

Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом

ОСОБА_2 уклав з ПАТ КБ "ПриватБанк" кредитний договір від 07 березня 2007 року № ZPO0AE00000390 та отримав кредит у розмірі 30 519,13 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07 березня 2012 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 15).

АТ КБ "ПриватБанк" вважав, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є відповідач у справі - ОСОБА_1, подавши відповідні докази.

19 червня 2017 року банком була направлена претензія кредитора до П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори.

28 жовтня 2017 року ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно якою банк пред'явив свої вимоги, але відповідачем ніяких дій не було виконано.

Станом на дату смерті боржника за розрахунком банку заборгованість складається з наступного:

- 10315,28 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 8036,76 доларів США - заборгованість за відсотками;

- 496,05 доларів США - заборгованість з комісії;

- 19922,10 доларів США - заборгованість з пені.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 2 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 2 статті 1220 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Листом-відповіддю П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори на запит ПАТ
КБ "ПриватБанк" підтверджено, що спадкова справа № 284 після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 була заведена у зв'язку із претензією банку, оскільки ніхто зі спадкоємців померлого до нотаріуса не звертався.

Обґрунтовуючи підстави позову, банк посилався на те, що ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого частини 3 статті 1268 ЦК України він не заявив про відмову від неї.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 протягом строку, встановленого частини 3 статті 1268 ЦК України, заявив про відмову від прийняття спадщини, відповідач таких доказів не подав.

У копіях паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначена адреса реєстрації: АДРЕСА_1.

Така ж сама адреса ОСОБА_2 зазначена і у кредитному договорі від 07 березня 2007 року.

Вирішуючи спір по суті, суди не з'ясували правовий статус будинку АДРЕСА_1, у якому були зареєстровані та проживали ОСОБА_2 та ОСОБА_1, хто є його власником та чи не увійшов вказаний будинок до спадкового майна.

Від з'ясування вказаних обставин залежить правильність вирішення спору по суті та визначення наявності спадкового майна у боржника.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених пунктів 3, 4 частини 5 статті 12 ЦПК України.

Згідно із частиною 7 статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених частиною 7 статті 81 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, суди не забезпечили проведення змагального процесу.

Крім того, зазначивши, що банк не довів кровну спорідненість померлого позичальника ОСОБА_2 і відповідача ОСОБА_1, суди не звернули уваги на те, що останній цей факт не спростовував.

Суди попередніх інстанцій у порушення статей 263, 264, 265, 382 ЦПК України не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, не встановили усіх обставин справи, які необхідні для правильного її вирішення, не перевірили належно доводів банку, формально відмовили у задоволенні його позову, констатувавши факт недоведеності одержання відповідачем в порядку спадкування після смерті боржника спадкового майна через відсутність даних про наявність спадкового майна та спадкоємців, які його прийняли, фактично не розглянули позов про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця, залишивши спір невирішеним. Відсутність даних у нотаріальній конторі про спадкоємців та майно померлого не свідчить про те, що спадкове майно у боржника відсутнє, а відповідач спадщини не прийняв.

Суди не дослідили наявність обставин, якими банк обґрунтовував свої вимоги, зокрема, фактичне прийняття відповідачем спадщини у порядку, передбаченому частиною 3 статті 1268 ЦК України, та правовий статус житла, у якому відповідач проживав разом із померлим боржником на час відкриття спадщини.

З урахуванням наведеного, висновки судів попередніх інстанцій про недоведеність позивачем обставин, на які він посилався на обґрунтування своїх вимог, є передчасними.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною 4 статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості під час розгляду справи в касаційному порядку встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, то усунути вказані недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду неможливо, тому, оскільки порушення норм процесуального права допущені обома судами, справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 червня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Кривцова Р. А. Лідовець Ю.

В. Черняк