Історія справи

Постанова

Іменем України

26 червня 2019 року

м. Київ

справа № 648/1126/17

провадження № 61-30810св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області, у складі судді Бугрименка В. В., від 15 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області, у складі колегії суддів: Ігнатеко П. Я., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М., від 11 липня 2017 року.

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (далі - ПАТ «ЕП «Херсонобленерго») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 07 грудня 2016 року під час проведення перевірки представниками енергопостачальної організації за адресою відповідача було виявлено безоблікове користування електроенергією шляхом самовільного підключення до мереж енегопостачальника з порушенням схеми обліку, шляхом підключення фазного і нульового проводів від ввідних живлячих проводів на безоблікову розетку, від якої за допомогою шунтуючої перемички живилося все помешкання, при цьому електроенергія споживалася, але приладом обліку не обліковувалась. Сума збитків, завданих позивачу вказаними діями, становить 16 323, 44 грн.

Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, стягнути із відповідача на свою користь завдані збитки у розмірі 16 323, 44 грн та судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 15 червня 2017 року позовні вимоги ПАТ «ЕП «Херсонобленерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» 16 323, 44 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПКЕЕН), та заподіяння збитків безобліковим користуванням електроенергією, яка поставляється ПАТ «ЕК «Херсонобленерго», у зв`язку із чим дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заподіяних енергопостачальнику збитків.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 11 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 15 червня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки у ході розгляду справи знайшов своє підтвердження факт порушення відповідачем вимог ПКЕЕН у вигляді безоблікового споживання електричної енергії та заподіяння у зв`язку із цим збитків енергопостачальнику.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У липні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 15 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 11 липня 2017 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що стягуючи завдані позивачу збитки судами неправильно визначено їхній розмір. Позивачем нараховано значно більший розмір завданих збитків, ніж це мало б бути при правильному застосуванні норм чинного законодавства, а саме Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України), що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 648/1126/17 розподілено судді-доповідачеві.

Відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є споживачем електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором про користування електричною енергією від 06 червня 2013 року № 21071047 (а. с. 16).

07 грудня 2016 року, здійснюючи перевірку дотримання споживачами ПКЕЕН, уповноважені представники ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» виявили у будинку за вказаною вище адресою безоблікове споживання електричної енергії шляхом самовільного підключення до мереж енегопостачальника з порушенням схеми обліку, підключення фазного і нульового проводів від ввідних живлячих проводів на безоблікову розетку, від якої за допомогою шунтуючої перемички живилося все помешкання, при цьому електроенергія споживалася, але приладом обліку не обліковувалась.

Факт виявлення порушень оформлено актом про порушення, який підписаний трьома представниками енергопостачальника та ОСОБА_1 , як споживачем (а. с. 9).

Вказаним порушенням відповідач спричинив позивачу матеріальні збитки на суму 16 323, 44 грн, які були нараховані у відповідності до пункту 3.1 Методики внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ Н , що підтверджується розрахунком у вказаному вище акті та витягом з протоколу від 28 грудня 2016 року № 150 засідання комісії по розгляду акту про порушення користування електроенергією, особовий рахунок № НОМЕР_1 (а. с. 6-8).

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Таким правопорушенням, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно підпунктів 42, 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, споживач електричної енергії зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору. Споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно пункту 53 вказаних Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості не облікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Якщо між споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження приладів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

За змістом пункту 3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року, ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення такого порушення ПКЕЕН як самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку.

Вартість не облікованої електричної енергії розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕН процедури.

Розрахунок вартості не облікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості не облікованої електричної енергії; за кількістю днів (у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до усунення порушення).

Згідно положень статті 57 ЦПК України, 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування вартості необлікованої електричної енергії, постачальником якої є ПАТ «ЕК «Херсонобленерго», використаної відповідачем, про що свідчить складений працівниками енергопостачальника акт про порушення ПКЕЕН від 07 грудня 2016 року № 229453, який був підписаний представниками енергопостачальника та споживачем ОСОБА_1 . Правильність розрахунку вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 16 323, 44 грн відповідачем не спростовано.

Окрім того, судами встановлено, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд акту про порушення ПКЕЕН від 07 грудня 2016 року № 229453 комісією ПАТ «ЕК «Херсонобленерго», на засідання комісії не з`явився, пояснення з приводу правильності розрахунку нарахованих збитків не надав, рішення комісії не оскаржив.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій. Судами правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зроблені обґрунтовані висновки про задоволення позовних вимог на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 212 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи).

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 15 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 11 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович