Історія справи

Постанова КЦС ВП від 10.07.2019 року у справі №398/1356/17

Постанова

Іменем України

26 червня 2019 року

м. Київ

справа № 398/1356/17

провадження № 61-29706 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від

25 вересня 2017 року у складі судді Бугайченко Т. А. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2017 року у складі колегії

суддів: Мурашка С. І., Голованя А. М., Карпенка О. Л.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (далі - ПАТ «Укртелеком») про відшкодування шкоди.

На обгрунтування позовних вимог зазначав, що згідно договору про надання послуг електрозв`язку, укладеного 26 жовтня 2011 року, між ним та ПАТ «Укртелеком» (далі - договору), відповідач до червня 2014 року надавав йому телефонні послуги за адресою: АДРЕСА_1 .

З червня 2014 року він не користувався послугами ПАТ «Укртелеком», оскільки у порушення підпункту 1 пункту 2 договору, надання послуг за договором припинено.

Після повернення з лікарні в січні 2017 року він отримав лист про наявність заборгованості перед ПАТ «Укртелеком» в розмірі 195,72 грн. Згодом, почалися дзвінки та погрози по декілька разів на день, у зв`язку з чим він змушений був звертатись у різні інстанції за захистом порушених прав він Такі дії відповідача призвели до погіршення стану здоров`я та вплинули на його психічний стан, зокрема у нього з`явились головні болі та червоні плями на тілі.

Посилаючись на відсутність у нього заборгованості за послуги телефонного зв`язку, оскільки він їх належно сплачував, а тому листи відповідача про наявність заборгованості, принижують його честь та гідність, та завдали шкоди його здоров`ю, просив суд стягнути з відповідача на відшкодування понесених ним витрат на лікування у розмірі 9 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 25 вересня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Укртелеком» про відшкодування шкоди відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, позивач не довів наявність зв`язку між неправомірними діями відповідача та погіршенням стану його здоров`я.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 листопада

2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 вересня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції у повному обсязі дослідив обставини справи та надав належну оцінку наявним у справі доказам. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду про не доведеність позивачем вимог про заподіяння шкоди його здоров`ю з вини відповідача.

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У грудні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він просив скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2017 року, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що відмовляючи у задоволенні його позовних вимог суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували положення статті 1195 ЦПК України, за змістом якої фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду, тощо.

Станом на дату розгляду справи відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня

2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

25 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України ЦПК України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що 26 жовтня 2001 року між

ВАТ "Укртелеком" в особі Центру електрозв`язку № 1 Кіровоградської дирекції ВАТ "Укртелеком" та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг електрозв`язку, відповідно до якого ВАТ "Укртелеком" зобов`язувалось надавати ОСОБА_1 послуги телефонного зв`язку, а ОСОБА_1 своєчасно вносити плату за надані послуги.

Згідно протоколу загальних зборів № 3 від 16 квітня 2004 року Кіровоградська дирекція ВАТ "Укртелеком" змінила назву на Кіровоградську філію ВАТ "Укртелеком", згідно протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ "Укртелеком" № 8 від 14 червня 2011 року ВАТ "Укртелеком" перейменовано на ПАТ "Укртелеком".

У травні 2014 року сталося пошкодження автоматичної телефонної станції в

с. Протопопівка, Олександрійського району.

Згідно розрахунку, наданого відповідачем, у період припинення надання телекомунікаційної послуги з червня 2014 року по лютий 2016 року включно абонентна плата ОСОБА_1 не нараховувалась.

Після усунення пошкодження автоматичної телефонної станції, враховуючи наявність договору про надання послуг електрозв`язку та відсутність заяви ОСОБА_1 про припинення надання телекомунікаційних послуг, відповідач відновив надання позивачу послуг телефонного зв`язку та почав нараховувати абонентну плату.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

ОСОБА_1 обгрунтовував позовні вимоги відсутністю у нього заборгованості за послуги телефонного зв`язку, посилаючись на те, що їх належно оплачував, а тому отримувані ним листи відповідача про наявність такої заборгованості, принижували його честь і гідність, та завдали шкоду його здоров`ю, у зв`язку з чим просив стягнути з відповідача 9 000,00 грн на відшкодування понесених ним витрат на лікування.

Відповідно до підпункту 3 пункту 54 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11 квітня

2012 року № 295, оператор, провайдер може тимчасово припиняти надання послуг з власної ініціативи в разі виконання ремонтних робіт з усунення пошкодження телекомунікаційних мереж, технічних засобів телекомунікацій, профілактичних, планових ремонтних або інших робіт, виконання яких унеможливлює надання послуг. У разі тимчасового припинення надання послуг у випадках, передбачених підпунктами 3 і 4 цього пункту, абонентна плата не нараховується.

Судами установлено, що у період припинення надання телекомунікаційної послуги з червня 2014 року по лютий 2016 року включно, абонентна плата не нараховувалась.

Відповідно до пункту 5 статті 33 Закону України «Про телекомунікації» та підпункту 6 пункту 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11 квітня 2012 року № 295, споживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги. Припинення надання послуг (послуги) може здійснюватися оператором, провайдером у разі припинення відповідно до законодавства дії договору, в тому числі його дострокового розірвання, або внесення до договору змін щодо припинення надання однієї чи кількох послуг, замовлених абонентом, за ініціативою оператора, провайдера у разі непогашення заборгованості з оплати послуг у строк, зазначений у попередженні оператора, провайдера.

Відповідно до підпунктів 7.1, 7.2 пункту 7 укладеного між сторонами договору, він набирає чинності з дня підписання і діє п`ять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.

У зв`язку з наявністю у відповідача заборгованості за період з березня по серпень 2016 року в сумі 195,72 грн, ПАТ «Укртелеком» у серпні 2016 року припинив надання ОСОБА_1 послуг телефонного зв`язку.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодовувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодовувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

З наведеного убачається, що правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними.

Частиною першою статті 60 ЦПК України 2004 року передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно статті 179 ЦПК України 2004 року предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. У разі недостатності доказів суд вправі запропонувати представити докази тій стороні, яка несе обов`язок з доказування.

Матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що у випадку його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

Згідно зі статтею 57 ЦПК України 2004 року доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Повно і всебічно перевіривши обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про не надання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому неправомірними діями ПАТ «Укртелеком» майнової шкоди, а також причинного зв`язку між такою шкодою та протиправною поведінкою відповідача.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій є законними та обгрунтованими. Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильність висновків судів, а тому вона не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 400, 401, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від

25 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від

15 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак