Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 523/8316/17

провадження № 61-11192св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2017 року в складі судді Аліна С. С. та постанову Одеського апеляційного суду від 15 травня 2019 року

в складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І., Черевка П. М.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником будинку

АДРЕСА_1 . В будинку мешкає його син ОСОБА_2 - відповідач по справі, який ініціює на протязі тривалого часу сварки та регулярно б`є позивача, спричиняючи йому тілесні ушкодження. Він неодноразово звертався із заявами до правоохоронних органів стосовно неправомірної поведінки відповідача.

Посилаючись на те, що спільне проживання є неможливим, повнолітній син не є членом його сім?ї, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 05 грудня

2017 року позов задоволено.

Виселено ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач систематично порушує правила співжиття з батьком, людиною похилого віку (68 років) та інвалідом ІІІ групи у зв`язку з трудовим каліцтвом.

Тому керуючись статтями 157, 116 ЖК УРСР та статтями 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України суд першої інстанції задовольнив позов в повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного суду від 15 травня 2019 року заочне рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 05 грудня

2017 року змінено в частині мотивування. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що оскільки відповідач ОСОБА_2 є колишнім членом сім`ї власника спірного житлового будинку, угода між власником будинку і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування житловим приміщенням відсутня, ОСОБА_2 систематично порушує право позивача на користування житлом, тому його право користування зазначеним будинком може бути припинено згідно частини першої статті 116 та статті 157 ЖК УРСР.

Аргументи учасників справи

У червні 2019 скаргу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову

в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано належних

і допустимих та достатніх доказів того, що відповідач систематично порушує правила співжиття та раніше вжиті до нього заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Крім того, суди не встановили, чи стосуються допущені відповідачем порушення правил співжиття саме житлових відносин і чи мали ці порушення відношення до користування спірним жилим приміщенням.

Відзив позивачем на касаційну скаргу не подано.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2019 року зупинено виконання заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05 грудня

2017 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

17 лютого 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що позивачу ОСОБА_4 на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 .

За цією адресою зареєстровані та проживають позивач і його син

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки від 27 січня 2017 року №573, виданої КУ «Міська клінічна лікарня №11», при обстеженні 22 січня 2017 року позивачу ОСОБА_1 поставлено діагноз: забиття, гематоми м`яких тканин.

За заявою позивача ОСОБА_1 до ЄРДР внесено відомості у кримінальному провадженні №12017161490000134 від 02 лютого 2017 року за частиною першою статті 125 КК України.

Відповідно до довідки від 14 квітня 2017 року виданої Хаджибеївським ВП Суворовського ВП ГУНП в Одеській області позивач ОСОБА_1 неодноразово звертався до Хаджибеївського ВП Суворовського ВП ГУНП

в Одеській області щодо дій відповідача ОСОБА_2 .

Згідно копії талону-повідомлення № 66 від 19 листопада 2017 року

ОСОБА_1 звертався до Суворовського ВП ГУНП в Одеській області.

Результат аналізу глави 32 ЦК України дозволяє зробити висновок, що сервітут - це право обмеженого користування чужою нерухомістю в певному аспекті, не пов`язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна.

Відповідач проживав у спірному житловому будинку як член сім`ї власника будинку і набув право користування чужим майном, яке по своїй суті

є сервітутом.

Відповідно до частини другої статті 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

Суди встановили, що позивач є власником будинку і як власник надавав право відповідачу користуватись ним, тому право відповідача на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК України.

Аналогічний по суті висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2017 року в справі № 734/387/15-ц.

За таких обставин суди ухвалили правильне рішення в частині задоволення позовних вимог, проте не застосували частину другу статті 406 ЦК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені рішення частково постановлені без додержання норм матеріального права.

Враховуючи наведене колегія суддів Верховного Суду касаційну скаргу задовольняє частково, оскаржені рішення змінює, виклавши їх мотивувальну частину у редакції цієї постанови, в іншій частині ? залишає без змін.

У зв?язку з цим підлягає поновленню виконання заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2017 року, зупинене ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2019 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статями 400, 402, 409, 410, 412, 416, 436 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 травня 2019 року змінити, виклавши їх мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Поновити виконання заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук