Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КЦС ВП від 01.03.2021 року у справі №751/9572/19 Ухвала КЦС ВП від 01.03.2021 року у справі №751/95...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.03.2021 року у справі №751/9572/19

Постанова

Іменем України

23 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 751/9572/19

провадження № 61-3053св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Ткачука О. С.,

учасники справи:

заявник - Новозаводська районна у місті Чернігові рада,

заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17 липня 2020 року у складі судді Яременко І. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 січня 2021 року у складі колегії суддів: Бечка Є. М., Євстафіїва О. К., Шарапової О.

Л., у справі за заявою Новозаводської районної у місті Чернігові ради про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікунів, заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Короткий зміст заяви

В грудні 2019 року Новозаводська районна у місті Чернігові рада звернулася до суду з заявою про визнання недієздатною ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає на АДРЕСА_1, встановлення над нею опіки та призначення опікунів.

Заява мотивована тим, що окремою ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11 грудня 2019 року у справі № 751/1648/18 Новозаводську районну у місті Чернігові раду, як орган опіки та піклування, повідомлено про необхідність вжиття заходів, визначених частинами 1 , 3 статті 296 ЦПК України, для захисту інтересів ОСОБА_1.

У матеріалах справи № 751/1648/18 міститься висновок судово-психіатричної експертизи від 26 вересня 2019 року № 479, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 спостерігаються клінічні ознаки судинної деменції і вона за своїм психічним станом у період з 12 грудня 2017 року до 13 березня 2018 року включно та на день проведення дослідження (26 вересня 2019 року) була позбавлена здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Враховуючи досить тривалий проміжок часу, протягом якого у ОСОБА_1 спостерігаються клінічні ознаки судинної деменції, що свідчить про наявність у неї саме хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого ОСОБА_1 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, орган опіки та піклування з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів ОСОБА_1, яка за станом здоров'я не може здійснювати свої права і виконувати обов'язки, вважав можливим визнати її недієздатною та встановити над нею опіку.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17 липня 2020 року, яке залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 20 січня 2021 року, заяву Новозаводської районної у м. Чернігові ради задоволено, визнано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, недієздатною, встановлено над ОСОБА_1 опіку, призначено опікунами над ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Строк дії рішення про визнання ОСОБА_1 недієздатною встановлено у два роки з дня набрання рішенням законної сили.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_1 недієздатною та встановлення над нею опіки. Зважаючи, що орган опіки просив призначити опікунами над ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та враховуючи відсутність обмежень, передбачених статтею 64 ЦК України щодо визнання їх опікунами, суд прийшов до висновку, що вимоги подання також обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції в частині призначення опікуном ОСОБА_3, в решті оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Новозаводського районного суду міста Чернігова.

19 листопада 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Ткачука О. С.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Як на підставу касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник посилається на пункти 1, 3 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не повно з'ясували обставини справи. Заявник зазначає, що призначення опікуном ОСОБА_3 суперечить інтересам ОСОБА_1.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 4).

Окремою ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11 грудня 2019 року у справі № 751/1648/18 повідомлено Новозаводську районну у місті Чернігові раду, як орган опіки та піклування, про необхідність вжиття заходів, визначених частинами 1 , 3 статті 296 ЦПК України для захисту інтересів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1 (а. с. 3).

Окрема ухвала розглянута виконавчим комітетом Новозаводської районної у місті Чернігові ради та рішенням від 23 грудня 2019 року № 316 вирішено підготувати та подати до суду заяву про визнання ОСОБА_1 недієздатною та встановлення над нею опіки (а. с. 6).

Згідно висновку судово-психіатричного експерта від 26 березня 2020 року № 148 у ОСОБА_1 виявлені клінічні ознаки судинної деменції (F 01.8 - за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду). ОСОБА_1 у зв'язку з вищезазначеним у неї важким (тобто хронічним і стійким) психічним розладом, позбавлена здатності розуміти значення своїх дій та керувати ними (а. с. 66-68).

Відповідно до довідки Чернігівської міської лікарні № 1 від 17 грудня 2019 року № 3742 ОСОБА_1,1934 року народження, за станом здоров'я потребує безстрокового, постійного стороннього догляду та надання соціальних послуг, втратила здатність до самообслуговування (а. с. 78).

27 грудня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Новозаводської районної у міста Чернігові ради з заявою про призначення його опікуном над ОСОБА_1 (а. с. 17).

Рішенням Новозаводської районної у місті Чернігові ради від 13 січня 2020 року № 8 вирішено направити до Новозаводського районного суду міста Чернігова подання щодо призначення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 опікунами над ОСОБА_1 (а. с. 12,13,45).

Згідно довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 з 18 січня 1972 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Разом з нею з 04 липня 2016 року зареєстрований ОСОБА_3 (а. с. 18).

ОСОБА_3 працює в АТ "Облтеплокомуненерго", займає посаду слюсаря з ремонту технологічних установок. Дохід ОСОБА_3 за період з серпня 2019 року по січень 2020 року включно становить 53 328,67 грн (а. с. 76).

ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем роботи (а. с. 19,75).

Відповідно до довідок Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні від 26 грудня 2019 року № 2702 та Чернігівського обласного наркологічного диспансеру Чернігівської обласної ради від 26 грудня 2019 року № 1629/843 ОСОБА_3 під наглядом не перебуває (а. с. 20,21).

Згідно довідки Чернігівської міської лікарні № 1 від 17 грудня 2019 року № 1365 ОСОБА_3 може постійно надавати соціальні послуги та постійний сторонній догляд ОСОБА_1,1934 року народження.

З заявою про призначення її опікуном над ОСОБА_1 звернулась також ОСОБА_2 (а. с. 25,26).

Відповідно до довідки об'єднання житлово-будівельних кооперативів від 27 грудня 2019 року № 5648 ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2. Разом з нею зареєстрований та проживає її чоловік ОСОБА_4 (а. с. 27).

Згідно характеристики об'єднання житлово-будівельних кооперативів скарг від мешканців будинку на ОСОБА_2 не надходило (а. с. 28).

Відповідно до довідок Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні від 27 грудня 2019 року № 2703 та Чернігівського обласного наркологічного диспансеру Чернігівської обласної ради від 27 грудня 2019 року № 1631/845 ОСОБА_2 під наглядом не перебуває (а. с. 29,30).

ОСОБА_2 перебуває на обліку в Чернігівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області і отримує пенсію за віком, сума пенсії за період з 01 липня 2019 року до 31 грудня 2019 року складає 12 000 грн (а. с. 31,32).

ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради та отримує компенсацію за надання соціальних послуг громадянці похилого віку, особі з інвалідністю 2 групи, сума компенсації за період з липня 2019 року до грудня 2019 року включно становить 945,80 грн (а. с. 36).

ОСОБА_4 надав згоду на те, щоб його дружина ОСОБА_2 була опікуном над ОСОБА_1 (а. с. 39).

Відповідно до колективного звернення сусідів будинку № 38 сусіди просять встановити опікуном над ОСОБА_1 ОСОБА_2 (а. с. 55-57).

Згідно довідки Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області від 20 лютого 2020 року ОСОБА_2 зверталась 28 грудня 2019 року до відділу поліції у відношенні до онука ОСОБА_1, який залишив її саму за місцем мешкання (а. с. 58).

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції переглядається лише в частині призначення ОСОБА_3 опікуном над ОСОБА_1.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині призначення ОСОБА_3 опікуном над ОСОБА_1 - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 1 статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статей 12, 81 ЦПК України.

Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над фізичною особою, яка визнана недієздатною.

Частиною 1 статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина 1 статті 300 ЦПК України).

Системно проаналізувавши зміст частини 1 статті 60 ЦК України та частини 1 статті 300 ЦПК України, можливо дійти висновку, що обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18).

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини 1 статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі подання Новозаводської районної у місті Чернігові ради від 16 січня 2020 року № 01-22/25, як органу опіки та піклування, щодо доцільності призначення, зокрема ОСОБА_3 опікуном ОСОБА_1, дійшов правильного висновку про призначення його опікуном над ОСОБА_1.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України ", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновку суду першої та апеляційної інстанцій.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17 липня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 січня 2021 року в частині призначення ОСОБА_3 опікуном над ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко О. С. Ткачук
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати