Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 333/521/17

провадження № 61-30507св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2017 року, ухвалене у складі судді Круглікова А. В., та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Трофимової Д. А., Крилової О. В., Бєлки В. Ю.,

ВСТАНОВИВ.

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності відповідача на 1/3 частку квартири та визнання права власності на вказану частку квартири за позивачем.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у спільній частковій власності сторін знаходиться квартира АДРЕСА_1 . Позивач є власником 2/3 часток квартири, а відповідач - 1/3 частки.

Позивач зареєстрований та проживає в цій квартирі разом із матір`ю, оплачує комунальні послуги. Відповідач у квартирі не проживає та не зареєстрований, участі у витратах на утримання квартири не приймає.

Оскільки частка відповідача є незначною та не може бути виділена в натурі, а спільне проживання сторін у квартирі є неможливим у зв`язку із конфліктною ситуацією, що склалася між ними, позивач просив: припинити право власності відповідача на 1/3 частку квартири; стягнути грошові кошти, що внесені на депозитний рахунок Комунарського районного суду м. Запоріжжя, на користь відповідача як компенсацію вартості 1/3 частки квартири; визнати за позивачем право власності на 1/3 частку квартири.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Зобов`язано ТУ ДСА в Запорізькій області повернути позивачу внесену на депозитний рахунок ТУ ДСА в Запорізькій області за платіжним дорученням від 19 квітня 2017 року № QS000156570101 суму у розмірі 141 429 грн.

Суд мотивував своє рішення тим, що припинення права власності на 1/3 частку квартири завдасть істотної шкоди інтересам відповідача, оскільки він проживає у цій квартирі, а належною йому на праві власності квартирою, яка знаходиться у м. Алупці Автономної Республіки Крим, тобто на тимчасово окупованій території, позбавлений можливості користуватися.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, з посиланням на його законність та обґрунтованість.

Додатково апеляційний суд зазначив, що на 1/3 частку відповідача у квартирі припадає 13,14 кв.м жилої площі, квартира складається з трьох жилих кімнат площею 12,1 кв.м, 12,5 кв.м та 14,8 кв.м.

Короткий зміст вимог і доводів касаційної скарги

У липні 2017 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заявник зазначає, що судами встановлено належність відповідачу на праві власності іншої частки квартири, у якій він зареєстрований і внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошової суми, що відповідає ринковій вартості 1/3 частки квартири, дає підстави для задоволення позову.

Висновки судів, як вважає заявник, про те, що припинення права власності відповідача на 1/3 частку квартири завдасть йому істотної шкоди є необґрунтованими та зроблені на підставі припущень. Зокрема, відповідач квартирою у м . Запоріжжі не користується, його речей у ній не має, проживає постійно у належній йому на праві власності квартирі, оскільки там зареєстрований. Будь-яких доказів неможливості користуватися квартирою у зв`язку з її знаходженням на тимчасово окупованій території відповідачем не надано.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до пункту 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами встановлено, що спірна трикімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 54,56 кв.м, жилою площею 39,4 кв.м, складається з жилих кімнат: 12,1 кв.м, 12,5 кв.м, 14,8 кв.м, розміщена на другому поверсі п`ятиповерхового будинку; 2/3 частки цієї квартири належать позивачу, 1/3 частка квартири належить відповідачу.

У квартирі зареєстровані ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_3

Відповідно до звіту про оцінку майна від 26 грудня 2016 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , ринкова вартість 1/3 частки квартири складає 141 429 грн без ПДВ.

19 квітня 2017 року позивач вніс на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області 141 429 грн.

Також судами встановлено, що відповідачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 Республіки Крим. Відповідач зареєстрований за вказаною адресою.

Позиція Верховного Суду; мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно зі статтею 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку у спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Суди взяли до уваги, що відповідач проживає у квартирі АДРЕСА_4 та позбавлений можливості користуватися належною йому на праві власності квартирою у м. Алупці , оскільки вона знаходиться на території Автономної Республіки Крим, яка є тимчасово окупованою територією України.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій, оскільки суди, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що, відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України, є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень - без змін.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, судом не встановлено.

Посилання заявника на те, що позбавлення права власності на 1/3 частку квартири не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача є необґрунтованими. Ухвалюючи рішення, суди, надавши належну оцінку наданим сторонами доказам, дійшли висновку про доведеність завдання шкоди інтересам відповідача при припиненні права власності. При цьому касаційний суд під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Щодо судових витрат

Оскільки суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. О. Кузнєцов

В. А. Стрільчук