Постанова

Іменем України

25 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 521/4397/17

провадження № 61-39201св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Журавльової О. Г., Кравця Ю. І., від 21 травня 2018 року

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3., про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання.

В обґрунтування позову вказала, що до 21 березня 2000 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, в період якого народилась донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. У подальшому ім'я дитини було змінено з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_3», прізвище з «ОСОБА_4» змінено на «ОСОБА_3». Дитина є повнолітньою, проживає разом із нею та продовжує навчатись на денній формі у Ягеллонському університеті (м. Краків, Республіка Польща) та на заочній - в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова. Позивач стверджувала, що щороку сплачує за навчання доньки в Ягеллонському університеті (м. Краків, Республіка Польща) 4000 євро та в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова - 54 123 грн, крім цього сплачує витрати на проживання дитини у гуртожитку. Відповідач є фізичною особою-підприємцем та учасником з долею у 33 % статутного капіталу в багатогалузевій виробничо-комерційній фірмі «Дві зірки», а також володіє нерухомістю.

Посилаючись на ці обставини, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2. на її користь до закінчення навчання чи до досягнення дитиною двадцятитрьохрічного віку, тобто до 05 лютого 2022 року включно - у зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою: аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3., яка продовжує навчання, у розмірі 4 000 грн щомісячно, а саме з 21 березня 2017 року; фактично понесені нею витрати на навчання повнолітньої дитини ОСОБА_3. у Ягеллонському університеті (м. Краків, Республіка Польша) в розмірі 66 816 грн із розрахунку 1/2 частини вартості навчання за один рік за період з 01 жовтня 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно; фактично понесені нею витрати на проживання повнолітньої дитини ОСОБА_3. у гуртожитку у зв'язку з навчанням в Ягеллонському університеті (м. Краків, Республіка Польша) в розмірі 9 832,99 грн із розрахунку 1/2 частини вартості проживання за один рік 2 441 злотих за курсом НБУ на час ухвалення рішення за період з 01 березня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 включно, тобто до закінчення навчання; фактично понесені нею витрати на навчання повнолітньої дитини ОСОБА_3. у Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова із розрахунку 1/2 частини вартості навчання за третій рік навчання в розмірі 5 364 грн, за четвертий рік навчання в розмірі 5 901 грн, за п'ятий рік навчання в розмірі 6 488 грн.

Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси у складі судді Сегеди О. М. від 22 лютого 2018 року позов ОСОБА_1. задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 до закінчення навчання чи до досягнення дитиною двадцятитрьохрічного віку, тобто до 05 лютого 2022 року включно - у зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою: аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3., яка продовжує навчання, у розмірі 4 000 грн щомісячно, а саме з 21 березня 2017 року; фактично понесені нею витрати на навчання повнолітньої дитини ОСОБА_3. у Ягеллонському університеті (м. Краків, Республіка Польша) в розмірі 66 816 грн із розрахунку 1/2 частини вартості навчання за один рік за період з 01 жовтня 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно; фактично понесені нею витрати на проживання повнолітньої дитини ОСОБА_3. у гуртожитку у зв'язку з навчанням в Ягеллонському університеті (м. Краків, Республіка Польша) в розмірі 9 832,99 грн із розрахунку 1/2 частини вартості проживання за один рік 2 441 злотих за курсом НБУ на час ухвалення рішення за період з 01 березня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 включно, тобто до закінчення навчання; фактично понесені нею витрати на навчання повнолітньої дитини ОСОБА_3. у Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова із розрахунку 1/2 частини вартості навчання за третій рік навчання в розмірі 5 364 грн, за четвертий рік навчання в розмірі 5 901 грн, за п'ятий рік навчання в розмірі 6 488 грн.

В інший частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що донька відповідача у зв'язку з продовженням навчання потребує матеріальної допомоги, натомість відповідач не надає допомогу на її утримання, проте є працездатною особою, працює та має можливість сплачувати аліменти. Понесені позивачем витрати на навчання та проживання доньки у іншій країні, а також витрати на її навчання у національному вищому навчальному закладі стосуються витрат, що несе позивач у зв'язку з навчанням дитини і в яких зобов'язаний брати участь відповідач як батько дитини, тому в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 21 травня 2018 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2018 року в частині задоволення позову про стягнення витрат на навчання дитини у Ягеллонському університеті (м. Краків, Республіка Польща) скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ОСОБА_3. отримує освіту у Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова, та її навчання в іноземному закладі на комерційній основі безпосередньо не пов'язане з особливостями розвитку здібностей дитини, тому вирішення питання здобуття дитиною освіти має здійснюватися за погодженням з батьками дитини і оплата вартості за навчання у Ягеллонському університеті в м. Краків не може бути визнана як понесення необхідних витрат, викликаних особливими обставинами і відповідно на відповідача не може бути покладено обов'язок по їх оплаті. Крім того, правовідносини щодо обов'язку батька утримувати повнолітню дочку в період навчання, що врегульовані главою 16 СК України, не передбачають самостійного, окремо від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, викликаних особливими обставинами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішенням у іншій справі були встановлені преюдиційні обставини наявності у доньки сторін особливих здібностей, які потребують розвитку, а тому суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у стягненні додаткових витрат на навчання дитини у Ягеллонському університеті м. Кракова.

Оскільки касаційна скарга містить доводи лише щодо вирішення судом позову в частині стягнення витрат на навчання дитини у Ягеллонському університеті м. Кракова, тому відповідно до вимог статті 400 ЦПК України законність й обґрунтованість оскаржуваного судового рішення переглядається судом касаційної інстанції лише в цій частині.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 05 липня 2018 року справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

У листопаді 2018 року ОСОБА_2 подав відзив (заперечення) на касаційну скаргу мотивований незгодою з доводами касаційної скарги, законністю та обґрунтованістю оскаржуваного судового рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_2 та ОСОБА_1. перебували у зареєстрованому шлюбі до 21 березня 2000 року, в період якого у сторін народилась дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16 липня 2004 року ОСОБА_2 був позбавлений батьківських прав відносно ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1, прізвище дитини сторін було змінене з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_3», а ім'я - з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_3».

ОСОБА_3. постійно проживає з матір'ю та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_3. продовжує навчання у Ягеллонському університеті (м. Краків, Республіка Польща), вартість навчання у якому складає 4 000 євро на рік, дата початку навчання - 01 жовтня 2015 року, планова дата закінчення навчання - ІНФОРМАЦІЯ_2, та Одеському національному університеті ім. І.І.Мечникова, плата за її навчання у якому становить 54 123 гривень, з яких за перший рік навчання - 8 864 гривень, другий рік навчання - 9 752 грн, 3-ій рік навчання - 10 728,00 грн, 4-ий рік навчання - 11 802 грн, 5-ий рік навчання - 12 977 грн; дата початку навчання - 01 вересня 2015 року, дата закінчення навчання - 30 червня 2020 року.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2016 року з ОСОБА_2. було стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а саме до 05 лютого 2017 року; стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 1/2 частину фактично понесених ОСОБА_1 витрат на навчання ОСОБА_3. у Ягеллонському університеті (м. Краків, Республіка Польща) у розмірі 110 920 грн; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину фактично понесених нею витрат на навчання ОСОБА_3. у Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова у розмірі 6 870 грн.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Статтею 199 СК України установлено, що, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред'явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення щодо підстав виникнення обов'язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання.

Так, пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції правильно встановив, що для організації навчання ОСОБА_3. у Ягеллонському університеті м. Кракова суд першої інстанції на вимогу позивача стягнув грошові кошти за період навчання з 01 жовтня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 у сумі 66 816 грн та за період проживання у гуртожитку з 01 березня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 9 832,99 грн.

Разом із тим, з досягненням повноліття 05 лютого 2017 року ОСОБА_3. втратила правовий статус дитини (стаття 6 СК України), отже, вказані позовні вимоги стосуються утримання повнолітньої дочки.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах, правовідносини обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на організацію навчання ОСОБА_3. у Ягеллонському університеті м. Кракова, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що на відповідача не може бути покладено обов'язок по їх оплаті, оскільки норми глави 16 СК України не передбачають обов'язку батька брати участь у додаткових витратах на повнолітню дочку, що навчається. При цьому суд апеляційної інстанції правильно застосував норми права, відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги преюдиційне рішення, яким встановлені обставини наявності у доньки сторін особливих здібностей, які потребують розвитку, і як наслідок відмовив у стягненні додаткових витрат на навчання дитини у Ягеллонському університеті м. Кракова, не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду, оскільки вказаними вище правовим нормами не передбачено обов'язку батька нести додаткові витрати на повнолітню дочку, а передбачать наявність у батька лише аліментного зобов'язання.

За таких обставин судове рішення апеляційної інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги, зокрема і про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення процесуального права, є безпідставнимита вказаних висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду Одеської області від 21 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь І. Ю. Гулейков О. М. Осіян