Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.10.2018 року у справі №750/2950/18

Постанова

Іменем України

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 750/2950/18

провадження № 61-46134св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Чернігівська міська рада, ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова в складі судді Коверзнева В. О. від 07 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області в складі колегії суддів: Бобрової І. О., Висоцької Н. В., Шитченко Н. В. від 28 серпня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він з 02 червня 2015 року має статус учасника бойових дій, з серпня 2014 року є учасником АТО. 14 листопада 2016 року до Чернігівської міської ради ним було подано письмову заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,06 га, розташованої в м. Чернігові біля садівничого товариства "Гудок" для індивідуального дачного будівництва як учаснику АТО.

Проте рішення Чернігівської міської ради від 26 січня 2017 року № 15/VII-І йому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки АДРЕСА_2, з врахуванням рішення Ради ветеранів АТО, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) воїнів АТО при Чернігівській міській раді від 16 січня 2017 року, яким було проведено жеребкування серед ветеранів АТО, які виявили бажання отримати у власність земельні ділянки. У подальшому, Чернігівська міська рада своїм рішенням № 26/VII від 21 грудня 2017 року передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку АДРЕСА_1, незважаючи на те, що рішенням суду від 05 грудня 2017 року, яке набрало законної сили, було скасовано рішення Чернігівської міської ради від 26 січня 2017 року в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_2 щодо земельної ділянки АДРЕСА_1.

Рішенням Чернігівської міської ради від 31 січня 2018 року № 27/VI-19 (п.12) позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки АДРЕСА_1. Позивач зазначає, що при прийнятті рішення про відведення та передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки АДРЕСА_1 відповідач взяв за основу результати жеребкування та своє рішення № 15/VII-1 від 26 січня 2017 року, яке скасовано постановою суду, чим порушив статтю 124 Конституції України, статті 118 та 123 ЗК України, що призвело до порушення його права на безоплатне одержання у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва.

З урахуванням викладеного позивач просив суд: визнати протиправним і скасувати підпункт 18 пункту 11 рішення Чернігівської міської ради від 21 грудня 2017 року № 26/VII-17 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та оренду громадянам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), городництва, індивідуального садівництва, учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни та членам сімей загиблих учасників АТО, для індивідуального дачного будівництва"; визнати протиправним та скасувати пункт 12 рішення Чернігівської міської ради від 31 січня 2018 року № 27/VII-19 "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам, учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального садівництва, індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів"; зобов'язати Чернігівську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні його заяву від 14 листопада 2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,06 га, розташованої в м. Чернігові біля садівничого товариства "Гудок" як учаснику АТО.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 червня 2018 року позов задоволено. Визнано незаконним і скасовано пункт 11.18 рішення Чернігівської міської ради від 21 грудня 2017 року № 26/VIІ-17, яким затверджено проект відведення земельної ділянки та передано земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0,6 га, кадастровий номер 7410100000:01:053:0064, у власність ОСОБА_2. Визнано незаконним і скасовано пункт 12 рішення Чернігівської міської ради від 31 січня 2018 року № 27/VII-17, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,06 га, кадастровий номер 7410100000:01:053:0064. Зобов'язано Чернігівську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні заяву ОСОБА_1 від 14 листопада 2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,06 га, кадастровий номер 7410100000:01:053:0064, та ухвалити по суті порушеного в заяві питання мотивоване рішення.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що пункт 11.18 рішення від 21 грудня 2017 року № 26/VII-17 ухвалений з порушенням процедури, встановленої статтею 118 ЗК України, що є безумовною підставою для визнання його незаконним і скасування. Зазначене тягне за собою скасування пункту 12 рішення Чернігівської міської ради від 31 січня 2018 року № 27/VII-19.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 28 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 червня 2018 року без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, зазначив про те, що оскаржуване судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, відсутні.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 28 серпня 2018 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не довів наявності у нього прав на передану у власність ОСОБА_2 земельну ділянку під кадастровим номером 7410100000:01:053:0064, а, отже, скасування пункту 11.18 рішення Чернігівської міської ради № 26/VIІ від 21 грудня 2017 року жодним чином не захищає або відновлює його права.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, у якому просив відмовити в задоволенні зазначеної касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Зазначає, що Чернігівська міська рада при передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки АДРЕСА_1 діяла не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, що призвело до порушення прав позивача.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 750/2950/18 з Деснянського районного суду м. Чернігова.

Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року зазначену справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2010 року касаційне провадження у справі № 750/2950/18 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_2, подану адвокатом Гутником В. П., на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 28 серпня 2018 року, зупинено до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 688/2908/16-ц.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20).

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року касаційне провадження у вказаній справі поновлено.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 14 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівської міської ради із заявою про виділення в користування земельної ділянки площею 0,06 га для індивідуального дачного будівництва в м. Чернігові біля садівничого товариства "Гудок". До заяви була додана план-схема розташування земельної ділянки АДРЕСА_1.

Рішенням Чернігівської міської ради від 26 січня 2017 року № 15/VII-І ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_2, орієнтовною площею 0,0600 га пункт 1.34.

Цим же рішенням (пункт 1.86) ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0600 га.

Питання про розгляд заяви ОСОБА_1 від 14 листопада 2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1 Чернігівською міською радою не розглядалося.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 травня 2017 року Чернігівську міську раду було зобов'язано розглянути на пленарному засіданні заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,06 га, розташованої біля СТ "Гудок". В разі відмови в її задоволенні ухвалити мотивоване рішення з мотивованим обґрунтуванням причин такої відмови.

Рішенням Чернігівської міської ради від 17 серпня 2017 року №22/VII-23 (пункт 8) з урахуванням пункту 1.86 рішення Чернігівської міської ради від 26 січня 2017 року № 15/VIІ ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1, біля садівничого товариства "Гудок" орієнтовною площею 0,0600 га, для індивідуального дачного будівництва.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 грудня 2017 року визнано протиправним та скасовано пункт 1.86 рішення Чернігівської міської ради від 26 січня 2017 року № 15/VI-І, пункт 8 рішення Чернігівської міської ради від 17 серпня 2017 року. Зобов'язано Чернігівську міську раду розглянути на пленарному засіданні заяву ОСОБА_1 від 14 листопада 2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1, біля садівничого товариства "Гудок" орієнтовною площею 0,0600 га, для індивідуального дачного будівництва, як учаснику АТО та ухвалити мотивоване рішення по суті порушеного у заяві питання. Дана постанова набрала законної сили.

21 грудня 2017 року Чернігівська міська рада ухвалила рішення № 26/VII-17, пунктом 11.18 якого затвердила проект відведення та передала у власність безоплатно ОСОБА_2 земельну ділянку АДРЕСА_1, площею 0,0600 га, кадастровий номер undefined.

Рішенням Чернігівської міської ради від 31 січня 2018 року № 27/VIІ-19 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1 біля СТ "Гудок", орієнтовною площею 0,0600 га для ведення індивідуального дачного будівництва з врахуванням пункту 11.18 рішення Чернігівської міської ради від 21 грудня 2017 року № 26/VII-17.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 28 серпня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених частини 3 статті 116 ЗК України.

Згідно із частиною 6 , 7 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельну ділянку із земель комунальної власності для ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених частиною 6 , 7 статті 118 ЗК України; у клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри; до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідний орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених частиною 6 , 7 статті 118 ЗК України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні; підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку; проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян су'бєктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, при цьому зобов'язує орган державної влади у випадках прийняття рішення про відмову в наданні такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Учасникам бойових дій надано право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (пункт 14 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

З наведених положень закону, а також із встановлених у справі обставин слідує, що Чернігівська міська рада, всупереч застереженням, які містяться в частині 7 статті 118 ЗК України, розглядаючи заяву ОСОБА_2 щодо надання у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, яка надійшла пізніше, ніж заява ОСОБА_1, не пересвідчилась у відповідності місця розташування об'єкта вимогам законодавства та не врахувала вимог вищевказаних норм законів, метою яких є уникнення конфлікту між заінтересованими особами, так і положень статті 19 Конституції України щодо обов'язку органів державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, забезпечувати рівність конституційних прав і свобод громадян. Чернігівська міська рада надала іншій особі право на цю ж земельну ділянку, чим порушила інтереси та правомірні очікування першого заявника.

Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у користування (власність) зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для пункт 14 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"них перешкод.

Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необгрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову в наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необгрунтовано зволікає з розглядом проекту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проекту землеустрою та затверджує цей проект щодо іншої особи.

Зазначений висновок міститься у п. 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20).

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позову про визнання незаконними оспорюваних рішень з метою відновлення порушених прав позивача.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться значною мірою до переоцінки доказів у справі, що відповідно до статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 28 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. І. Крат