Історія справи

Постанова

Іменем України

24 липня 2019 року

м. Київ

справа № 382/2554/14-ц

провадження № 61-20052св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Калараша А.А. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А.І., Литвиненко І.В., Петрова Є.В., Сердюка В.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія»,

треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2016 року, ухвалене у складі колегії суддів Кулішенко Ю.М., Сушко Л.П., Яворського М.А.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 26 січня 2014 року близько 18 год. 15 хв. на 22 км автомобільної дороги Київ-Чернігів на території Броварського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля ВАЗ 211540-110-32, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Fiat Scudo, державний номер НОМЕР_2 , під його керуванням, в результаті якої автомобіль Fiat Scudo отримав механічні пошкодження, а позивач зазнав значних тілесних ушкоджень, що відносяться до середнього ступеня тяжкості.

На момент настання страхової події цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за договором обов`язкового страхування була застрахована в ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія».

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2014 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частини першої статті 286 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілим, кримінальне провадження закрито.

Позивач вказав, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 йому завдано матеріальну шкоду пов`язану з лікуванням і придбанням лікарських засобів у розмірі 15031,82 грн та моральну шкоду, яку він оцінив у 5000 грн. Зважаючи, що ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» в добровільному порядку відмовляється здійснити страхову виплату, позивач просив суд стягнути з неї, як страховика шкоди, вищевказані суми майнової та моральної шкоди.

У подальшому, ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги, просив стягнути з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на його користь, крім вищевказаних сум, також 50000 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у зв`язку з фактичним знищенням транспортного засобу, оскільки його ремонт є економічно необґрунтованим.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 28 квітня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 12751,85 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 5000 грн моральної шкоди та 49500 грн матеріальної шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу. Після відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, зобов`язано ОСОБА_1 передати у власність ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» транспортний засіб Fiat Scudo, державний номер НОМЕР_2 . В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини відповідача, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», тому страховик відповідно до ліміту відповідальності повинен відшкодувати шкоду, завдану здоров`ю та майну позивача, а також моральну шкоду.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 18 серпня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» відхилено, рішення Яготинського районного суду Київської області від 28 квітня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2016 року ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 серпня 2015 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2016 року апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» задоволено частково. Рішення Яготинського районного суду Київської області від 28 квітня 2015 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що оскільки ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2016 року відповідача ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, з підстав, передбачених статтею 46 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, яке можливе тільки у разі реального і повного відшкодування заподіяної злочином шкоди, відповідно стягнення зі страховика завданих збитків буде подвійним відшкодуванням за одне і те ж діяння.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу з Яготинського районного суду Київської області.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції фактично позбавив його права на відшкодування завданої йому шкоди, оскільки від винної особи ОСОБА_2 він отримав лише франшизу, компенсовані транспортні витрати та вартість експертизи автомобіля.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзив не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 26 січня 2014 року близько 18 год. 15 хв. на 22 км. автомобільної дороги Київ-Чернігів на території Броварського району Київської області сталася ДТП за участю автомобіля ВАЗ 211540-110-32, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Fiat Scudo, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , в результаті якої автомобіль Fiat Scudo отримав механічні пошкодження, а його водій зазнав значних тілесних ушкоджень, що відносяться до середнього ступеня тяжкості.

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Яготинській ЦРЛ з 26 січня 2014 року до 11 лютого 2014 року та в ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» з 29 травня 2014 року до 16 червня 2014 року і поніс витрати на лікування в загальному розмірі 12751,85 грн., що підтверджується копіями фіскальних та товарних чеків.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4422480, з лімітом відповідальності за шкоду, завдану здоров`ю 100000 грн, а за шкоду, заподіяну майну 50000 грн, франшиза 500 грн.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2016 року відповідача ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, з підстав, передбачених статтею 46 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілим та закрито кримінальне провадження.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Доводи касаційної скарги відносно того, що суд апеляційної інстанції фактично позбавив позивача права на відшкодування завданої йому шкоди, оскільки від винної особи ОСОБА_2 він отримав лише франшизу, компенсовані транспортні витрати та вартість експертизи автомобіля, частково заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 338ЦПК України ( в редакції, чинній станом на 15 грудня 2015 року)висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, скасовуючи ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 серпня 2015 року, та передаючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, прийшов до висновку про те, що судом апеляційної інстанції не було перевірено обставину чи було під час примирення винного з потерпілим повністю відшкодовано завдану позивачу шкоду. Також суд апеляційної інстанції не перевірив правильність висновку суду першої інстанції щодо стягнення завданої шкоди в межах ліміту зі страховика у розмірі, що становить вартість автомобіля до та після настання ДТП.

Окрім цього, судом апеляційної інстанції не було перевірено правильність висновку суду першої інстанції про відшкодування страховиком моральної шкоди у розмірі 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, тобто від грошової суми, яка виплачується страховиком.

Суд апеляційної інстанції при новому апеляційному перегляді рішення Яготинського районного суду Київської області від 28 квітня 2015 року, посилаючись на те, що наявність факту звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення з підстав, передбачених ст.46 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілим - що можливе лише у разі відшкодування завданих винним збитків, прийшов до висновку про те, що дана обставина не підлягає доказуванню відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України ( в редакції, чинній станом на 15 грудня 2015 року).

Проте, з такими висновками суду повністю погодитись не можна.

Матеріали справи містять звернення ОСОБА_2 до ПрАТ «УТСК» , в якому ОСОБА_2 зазначає, що ним було сплачено ОСОБА_1 тільки франшизу та витрати на проведення експертизи автомобіля (том 1, а.с.61).

Судом апеляційної інстанції, при новому апеляційному розгляді справи не було надано оцінку вказаному факту, а тому суд передчасно прийшов до висновку про наявність встановленого факту відшкодування ОСОБА_2 завданих збитків потерпілому ОСОБА_1 з підстав чого скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, судом апеляційної інстанції не було взято до уваги висновки та мотиви скасування ухвали апеляційного суду Київської області від 18 серпня 2015 року,викладені в ухвалі від 03 лютого 2016 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що призвело до порушення норм процесуального права при повторному апеляційному перегляді та, відповідно, призвело до ухвалення судового рішення при неповному з`ясуванні обставин справи .

Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень (частина перша статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Оскільки судом апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не досліджено зібрані у справі докази, а суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.

Таким чином, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Суд касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу суду апеляційної інстанції, про необхідність при новому апеляційному розгляді справи, перевірити обставину чи було під час примирення винного з потерпілим в рамках кримінального провадження повністю відшкодовано винним завдану шкоду потерпілому, а також дослідити наявність чи відсутність доказів на підтвердження відшкодування винним потерпілому завданої шкоди ( розписка, тощо).

Також слід перевірити правильність висновку суду першої інстанції щодо стягнення завданої шкоди в межах ліміту зі страховика у розмірі, що становить вартість автомобіля до та після настання ДТП, а також перевірити правильність висновку суду першої інстанції про відшкодування страховиком моральної шкоди у розмірі 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, тобто від грошової суми, яка виплачується страховиком.

Відповідно до статті 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 417 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2016 року скасувати, асправу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. А. Калараш

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

В. В. Сердюк