Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.06.2018 року у справі №209/1936/17

Постанова

Іменем України

24 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 209/1936/17

провадження № 61-20630св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс»,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року у складі судді Замкової Я. В та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2018 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» (далі - ТОВ «Прикарпатзахідтранс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувало тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 16 год 44 хв на власній сторінці в соціальній інтернет-мережі Facebook (ІНФОРМАЦІЯ_1) ОСОБА_2 , як автором, оприлюднена інформація наступного змісту: «Державна фіскальна служба покриває масштабну корупційну оборудку з контрабанди дизпального! Мені стало відомо, що через контрабанду нафтопродуктів в Україну у розмірі 20-30% від загального їх обсягу. За офіційними даними, які наводять експерти нафторинку, через нафтопродуктопровід Самара - Західний напрямок у 2016 році в Україну поставлено близько 900 тисяч тон дизельного палива. При цьому належний контроль за поставками не ведеться, в результаті чого податки та збори до бюджету не сплачуються в повному обсязі. А контрабандне дизельне пальне з наливної станції у Новоград-Волинському Житомирської області розвозиться по автозаправкам для продажу в роздріб. Зазначу, що управлінням нафтопродуктопроводом Самара - Західний напрямок займається ДП «Прикарпатзахідтранс», яку пов`язують з одіозним олігархом ОСОБА_3 . Поставки через цей нафтопродуктопровід здійснює швейцарська компанія Proton Energy Group S.A. і наповнюється він виключно нафтопродуктами російської компанії «Роснефть». Так, за документами, поданими до Енергетичної митниці ДФС України, з ЛВДС-5С «Смига» до Угорщини було направлено 81,4 тисяч тон дизельного палива ЄВРО-3 на суму близько 32,5 мільйонів доларів, однак Угорщина не підтвердила отримання цього обсягу ЄВРО-3. Така відповідь від угорської сторони є у першого заступника голови ДФС України ОСОБА_4, який заборонив своїм підлеглим починати кримінальне провадження та зупиняти корупційну схему. Таким чином, ОСОБА_4 , покриваючи масштабну контрабанду нафтопродуктів, здійснив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 364 КК України, а також увійшов у злочинну змову з посадовими особами ДП «Прикарпатзахідтранс» при несплаті ними податків і зборів на суму близько 800 мільйонів гривень (особливо великі розміри), за що передбачена кримінальна відповідальність за частиною 3 статті 212 КК України. Звернувся до Генпрокурора, Голови Нацполіції, Голови СБУ та Директора НАБУ із заявою про цей злочин. Вимагаю негайно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати розслідування зазначених обставин. Потрібно терміново зупинити корупційну схему з контрабанди нафтопродуктів, притягнути всіх винних осіб до кримінальної відповідальності та стягнути з них завдану державі шкоду!».

Вважає, що не відповідає дійсності, порушує передбачене статтею 94 ЦК України особисте немайнове право товариства на недоторканність його ділової репутації інформація: «... податки та збори до бюджету не сплачуються в повному обсязі. А контрабандне дизельне пальне з наливної станції у Новоград-Волинському Житомирської області розвозиться по автозаправкам для продажу в роздріб.»; «... ДП «Прикарпатзахідтранс» ... пов`язують з одіозним олігархом ОСОБА_3 .»; «... ОСОБА_4 ... увійшов у злочинну змову з посадовими особами ДП «Прикарпатзахідтранс» при несплаті ними податків і зборів на суму близько 800 мільйонів гривень...».

Негативна недостовірна інформація, поширена відповідачем, порушила право позивача на недоторканість ділової репутації, оскільки створює враження причетності позивача та його посадових осіб до злочинної діяльності, спотворила та принизила оцінку зі сторони громадськості та суспільства діяльність товариства, як сумлінного платника податків та поставила під сумнів дотримання ним та його посадовими особами законодавства України; формує негативне ставлення широкої аудиторії до діяльності та дискредитує його як суб`єкта господарювання.

Посилаючись на викладене, позивач просило зобов`язати відповідача спростувати вказану інформацію.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року в задоволенні позову ТОВ «Прикарпатзахідтранс» відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав доказів того, що звернення відповідача до Генеральної прокуратури України, Служби Безпеки України, Голови Національної поліції та Директора Національного актикорупційного бюро України направлене не на реалізацію прав народного депутата та конституційних прав, а на розповсюдження завідомо неправдивої інформації, оскільки таке звернення є способом реалізації права відповідача на звернення до відповідних органів, а тому позовні вимоги щодо спростування відповідачем вказаної розповсюдженої інформації, що є предметом судового розгляду, не підлягають задоволенню.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про те, що викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу відомостей особою, на думку якої посадовими чи службовими особами цього органу при виконанні функціональних обов`язків порушено її право, не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам осіб.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У квітні 2018 року ТОВ «Прикарпатзахідтранс» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що інформація, викладена в інтернет-мережі, не є зверненням до органів державної влади, місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, заявою чи повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення. Є не доречним посилання у рішенні суду першої інстанції і постанові суду апеляційної інстанції на Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003, оскільки в цьому рішенні суд зробив висновок щодо повідомлення у скарзі до правоохоронного органу інформації про діяльність посадової особи цього ж органу, у цій же справі відсутні такі правовідносини.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 16 год 44 хв на власній сторінці в соціальній інтернет-мережі Facebook (ІНФОРМАЦІЯ_1) ОСОБА_2 оприлюднена інформація наступного змісту: «Державна фіскальна служба покриває масштабну корупційну оборудку з контрабанди дизпального! Мені стало відомо, що через контрабанду нафтопродуктів в Україну у розмірі 20-30% від загального їх обсягу. За офіційними даними, які наводять експерти нафторинку, через нафтопродуктопровід Самара - Західний напрямок у 2016 році в Україну поставлено близько 900 тисяч тон дизельного палива. При цьому належний контроль за поставками не ведеться, в результаті чого податки та збори до бюджету не сплачуються в повному обсязі. А контрабандне дизельне пальне з наливної станції у Новоград-Волинському Житомирської області розвозиться по автозаправкам для продажу в роздріб. Зазначу, що управлінням нафтопродуктопроводом Самара - Західний напрямок займається ДП «Прикарпатзахідтранс», яку пов`язують з одіозним олігархом ОСОБА_3 . Поставки через цей нафтопродуктопровід здійснює швейцарська компанія Proton Energy Group S.A. і наповнюється він виключно нафтопродуктами російської компанії «Роснефть». Так, за документами, поданими до Енергетичної митниці ДФС України, з ЛВДС-5С «Смига» до Угорщини було направлено 81,4 тисяч тон дизельного палива ЄВРО-3 на суму близько 32,5 мільйонів доларів, однак Угорщина не підтвердила отримання цього обсягу ЄВРО-3. Така відповідь від угорської сторони є у першого заступника голови ДФС України ОСОБА_4, який заборонив своїм підлеглим починати кримінальне провадження та зупиняти корупційну схему. Таким чином, ОСОБА_4 , покриваючи масштабну контрабанду нафтопродуктів, здійснив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 364 КК України, а також увійшов у злочинну змову з посадовими особами ДП «Прикарпатзахідтранс» при несплаті ними податків і зборів на суму близько 800 мільйонів гривень (особливо великі розміри), за що передбачена кримінальна відповідальність за частиною 3 статті 212 КК України. Звернувся до Генпрокурора, Голови Нацполіції, Голови СБУ та Директора НАБУ із заявою про цей злочин. Вимагаю негайно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати розслідування зазначених обставин. Потрібно терміново зупинити корупційну схему з контрабанди нафтопродуктів, притягнути всіх винних осіб до кримінальної відповідальності та стягнути з них завдану державі шкоду!».

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Відповідно до статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову прозахист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Згідно статті 40 Конституції Україниусі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Тлумачення статті 40 Конституції Українисвідчить, що у випадку, коли особа звертається до органів державної влади, органів місцевого самоврядування із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з рішенням Конституційного Суду від 10 квітня 2003 року звернення до правоохоронного органу про порушення прав особи не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію. Хоча Конституційний Суд дійшов такого висновку у контексті тлумачення положень Цивільного кодексу 1963 року (стаття 7), який втратив чинність до того, як відбулися оскаржувані події, заявниця могла обґрунтовано сподіватися, що цей висновок так само буде застосовний і до «нового» Цивільного кодексу 2003 року. Така правова позиція підтверджується постановою Пленуму Верховного Суду від 27 лютого 2009 року (SIRYK v. UKRAINE, N 6428/07, § 37, ЄСПЛ, від 31 березня 2011 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Установивши, що метою публікації ОСОБА_2 на своїй сторінці у соціальній мережі Facebookбуло донесення до відома читачів та користувачів цієї мережі інформації про те, що він звернувся до Генеральної прокуратури України, Служби Безпеки України, Голови Національної поліції та Директора НАБУ з метою встановлення цими органами та їх посадовими особами відомостей, що викладені ним у цій публікації, зокрема, щодо діяльності ТОВ «Прикарпатзахідтранс», суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки здійснені відповідачем дії не є поширенням недостовірної інформації щодо позивача, а реалізація ним свого конституційного права, визначеного статтею 40 Конституції України, що не є поширенням недостовірної інформації.

Під час розгляду справи, суди попередніх інстанцій на підставі належної оцінки і правового аналізу сукупності зібраних у справі доказів дали правильну оцінку тому, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу про те, що ОСОБА_2 не звертався до вказаних ним у його публікації органів прокуратури, служби безпеки, поліції та ін. із метою встановлення та розслідування фактів, що були ним наведені, що у свою чергу свідчило б про те, що має місце безпідставне звинувачення позивача у вчинені злочинів, про які йдеться у цій публікації.

Таким чином, оскільки позивач не надав суду доказів того, що відповідач не звертався до Генеральної прокуратури України, Служби Безпеки України, Голови Національної поліції та Директора НАБУ із заявами щодо інформації, яка викладена ним у цій публікації, суди дійшли правильних висновків про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ТОВ «Прикарпатзахідтранс».

З урахуванням того, що інші доводи касаційної скарги, є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким суд надав належну оцінку, висновки суду апеляційної інстанції є достатньо аргументованими, Верховний Суд доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника, при цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Суди першої й апеляційної інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржувані рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» залишити без задоволення.

Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

С. О. Погрібний

Г. І. Усик