Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.07.2020 року у справі №310/9688/18

Постанова

Іменем України

15 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 310/9688/18

провадження № 61-9536св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1, відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу Степаненко Тетяна Анатоліївна, треті особи - Бердянська міська рада Запорізької області, Комунальне підприємство з технічної інвентаризації Бердянської міської ради Запорізької області, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року у складі судді Троценко Т. А. та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 червня 2020 року у складі суддів: Бєлки В. Ю., Кухаря С. В., Онищенко Е. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради Запорізької області, треті особи: Бердянська міська рада Запорізької області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання будівель самочинним будівництвом та зобов'язання вчинити дії.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником 1/8 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями і спорудами.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками 1/8 та 1/32 часток у праві спільної часткової власності на зазначений житловий будинок відповідно. Власниками інших часток у праві власності на будинок є ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

Позивач зазначала, що на прилеглій до будинку земельній ділянці відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_10 зруйнували існуючі на ній будівлі та споруди, які перебували у спільній сумісній власності співвласників будинку, та на їх місці збудували будівлі, які використовують для власних потреб, зокрема сарай під літ. "О", сарай під літ. "Б1 ", душ-вбиральню під літ. "Я1", двоповерховий будинок літнього типу під літ. "З-ІІ пов. ", прибудову під літ. "а".

Вказувала, що нові будівлі були збудовані без погодження із всіма співвласниками будинку та без належного дозволу органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування та без розроблення та затвердження проектної документації.

Таким чином, збудовані будівлі є самочинним будівництвом у розумінні частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Проте, зазначені будівлі внесені в технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, виготовлений станом на 01 квітня 2016 року, без зазначення, що вони є самовільно збудованими.

Крім того, внаслідок зведення спірних будівель порушуються права інших співвласників будинку щодо вільного користування прибудинковою територією та використання за прямим призначенням господарських будівель, які перебувають у спільній власності.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила задовольнити її позовні вимоги та визнати самочинним будівництвом збудовані ОСОБА_2, ОСОБА_3 об'єкти нерухомості, а саме: сараї під літ. "О " (в деяких документах під літ. "D "), під літ. "Б1" (в деяких документах "Р1 "), душ-вбиральню під літ. "Я1", двоповерховий будинок літнього типу під літ. "З-ІІ пов. ", прибудову під літ. "а", які збудовані на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1; зобов'язати Комунальне підприємство з технічної інвентаризації Бердянської міської ради Запорізької області внести до інвентарної справи № 5104 на будинок АДРЕСА_1 та до технічної документації інформацію про статус самочинного будівництва щодо будівель: сараї під літ. "О" (в деяких документах під літ. "D"), під літ. "Б1" (в деяких документах "Р1"), душ-вбиральня під літ. "Я1", двоповерховий будинок літнього типу під літ. "З-ІІ пов.", прибудова під літ. "а".

До закінчення підготовчого засідання позивач подала заяву про зміну предмета позову та звернулася із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватного нотаріуса Бердянського міського нотаріального округу Степаненко Т. А., треті особи: Бердянська міська рада Запорізької області, Комунальне підприємство з технічної інвентаризації Бердянської міської ради Запорізької області, про визнання будівель самочинним будівництвом, а саме: прибудови під літ. "а ", загальною площею 12,5 кв. м, літньої кухні під літ. "Б", загальною площею 28,8 кв. м, сараю під літ. "О", загальною площею 9,8 кв. м, вбиральні під літ. "Б1 ", будівлі літнього типу (двоповерхової) під літ. "З", загальною площею 29,7 кв. м, будівлі літнього типу (двоповерхової) під літ. "Л", загальною площею 25,8 кв. м, альтанки під літ. "Б2", загальною площею 10,5 кв. м, альтанки під літ. "Б4 ", загальною площею 15,0 кв. м, сараю під літ. "М", загальною площею 1,3 кв. м; внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема виключивши з опису об'єкта нерухомого майна: житловий будинок АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 991906623104, наступні будівлі: прибудова під літ. "а", загальною площею 12,5 кв. м, літня кухня під літ. "Б ", загальною площею 28,8 кв. м, сарай під літ. "О", загальною площею 9,8 кв. м, вбиральня під літ. "Б1", будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. "З", загальною площею 29,7 кв. м, будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. "Л ", загальною площею 25,8 кв. м, альтанка під літ. "Б2", загальною площею 10,5 кв. м, альтанка під літ. "Б4", загальною площею 15,0 кв. м, сарай під літ. "М", загальною площею 1,3 кв. м.

ОСОБА_1 посилалась на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці загальною площею 0,0753 га.

Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 03 червня 2003 року в опис будинку АДРЕСА_1 включено: житловий будинок під літ. "А", загальною площею 162,6 кв. м, житловою площею 142,3 кв. м, сіни під літ. "а", загальною площею 5,7 кв. м, козирок під літ. "до літ. А ", сарай під літ. "Г", загальною площею 5,7 кв. м, сарай під літ. "Д", загальною площею 9,0 кв. м, альтанка під літ. "Ж ", площею 5,3 кв. м, альтанка під літ. "Н1", загальною площею 5,3 кв. м, альтанка під літ. "Р ", загальною площею 4,8 кв. м, сарай під літ. "Г1", загальною площею 10,7 кв. м, альтанка під літ. "Д1", загальною площею 7,3 кв. м, літня кухня під літ. "Д2 ", загальною площею 16,1 кв. м, сарай під літ. "В1", загальною площею 24,2 кв. м, сарай під літ. "Б", загальною площею 29,2 кв. м, альтанка під літ. "Ю ", загальною площею 9,2 кв. м, навіс під літ. "Э", загальною площею 7,2 кв. м, душ під літ. "Я ", сарай під літ. "Ш", загальною площею 2,3 кв. м, навіс під літ. "С ", вбиральня під літ. "В1 ", вбиральня-душ під літ. "Я1", паркан № 2, паркан № 1, ганок під літ. "до літ. Н1", сходи під літ. "до літ.

Д2", козирок під літ. "до літ. В2".

Також у цьому витягу зазначено, що на земельній ділянці знаходяться самовільно збудовані будівлі: сараї під літ. "О ", під літ. "Р1 ", під літ. "Н1", навіси під літ. "Т ", під літ. "Н ", гараж під літ. "К ", альтанки під літ. "З ", під літ. "Х", під літ. "У ", веранда під літ. "И1".

Проте, станом на 02 серпня 2016 року житловий будинок вже має інший опис, а саме: житловий будинок під літ. "А", загальною площею 214,4 кв. м, житловою площею 112,7 кв. м, прибудова під літ. "а", загальною площею 12,5 кв. м, козирок під літ. "до літ. А ", сарай під літ. "Т1", загальною площею 13,3 кв. м, альтанка під літ. "Н1 ", загальною площею 14,3 кв. м, сарай під літ. "Г1", загальною площею 10,7 кв. м, альтанка під літ. "Д1", загальною площею 7,3 кв. м, літня кухня під літ. "Д2 ", загальною площею 16,1 кв. м, сарай під літ. "В1", загальною площею 25,8 кв. м, літня кухня під літ. "Б", загальною площею 28,8 кв. м, навіс під літ. "Э ", загальною площею 2,6 кв. м, душ під літ. "Я ", сарай під літ. "Ш", загальною площею 2,3 кв. м, сарай під літ. "О", загальною площею 9,8 кв. м, вбиральня під літ. "Б1 ", альтанка під літ. "Х", загальною площею 11,2 кв. м, вбиральня-душ під літ. "Я1 ", навіс під літ. "С", загальною площею 5,2 кв. м, сарай під літ. "К ", загальною площею 21,9 кв. м, сарай під літ. "О1", загальною площею 10,4 кв. м, будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. "З", загальною площею 29,7 кв. м, альтанка під літ. "К1", загальною площею 12,9 кв. м, альтанка під літ. "Н2", загальною площею 14,3 кв. м, будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. "Л ", загальною площею 25,8 кв. м, альтанка під літ. "Б2", загальною площею 10,5 кв. м, альтанка під літ. "Б3", загальною площею 19,3 кв. м, альтанка під літ. "Б4 ", загальною площею 15,0 кв. м, сарай під літ. "М", загальною площею 1,3 кв. м, сарай під літ. "Д", загальною площею 9,0 кв. м, літня кухня під літ. "Ю ", загальною площею 10,0 кв. м, веранда під літ. "И1", загальною площею 5,5 кв. м, паркан № 1, паркан № 2, сходи № 4, сходи № 5, сходи № 3, сходи № 6, балкон під літ. "до літ. С ", балкон під літ. "до літ. В1", балкон під літ. "до літ. В1", сходи під літ. "до літ. Н2 ", балкон під літ. "до літ. З", замощення №
1.

Тобто, сарай під літ. "О ", вбиральня під літ. "Б1", будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. "З" вже внесені в технічний паспорт без зазначення, що вони самовільно збудовані. Реконструйована прибудова під літ. "а" (внаслідок реконструкції розширено площу належної відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартири з 3,25 кв. м до 4,66 кв. м) також зазначена без позначки самовільно збудованої.

Крім того, до опису об'єкта нерухомості внесено також самовільно збудовані будівлі, а саме: літня кухня під літ. "Б", загальною площею 28,8 кв. м., будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. "Л", загальною площею 25,8 кв. м, альтанка під літ. "Б2 ", загальною площею 10,5 кв. м, альтанка під літ. "Б4", загальною площею 15,0 кв. м, сарай під літ. "М", загальною площею 1,3 кв. м.

Позивач зазначала, що відповідачі, зловживаючи своїми правами та нехтуючи обов'язками, не узгоджуючи свої дії ані з іншими власниками, ані з органами державної влади та місцевого самоврядування, на прилеглій до житлового будинку земельній ділянці зруйнували існуючі на ній будівлі і споруди, що знаходились у спільній частковій власності співвласників будинку, та у їх спільному користуванні, і на місці зруйнованих будівель збудували об'єкти нерухомості, які використовують для власних потреб. Дозвільних документів на здійснення будівництва або реконструкції цих будівель не видавалося.

Вказаними діями відповідачів порушуються її майнові права як співвласника будинку щодо порядку користування майном, яке є у спільній частковій власності.

В провадженні Бердянського міськрайонного суду перебуває цивільна справа № 310/6186/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Бердянської міської ради Запорізької області про визначення порядку користування земельною ділянкою, а щільна забудова земельної ділянки вплине на її розмір та конфігурацію, оскільки земельна ділянка буде виділена в тому числі і під будівлі, які фактично є самовільними.

На місці зруйнованих будівель, які були у спільному користуванні, відповідачами побудовані будівлі, у тому числі двоповерхові, які використовуюся виключно тими, хто їх будував, на місці квітника збудовано сараї, зменшена площа земельної ділянки загального користування. Як наслідок, позивач позбавлена права вільно та повноцінно користуватись земельною ділянкою для власних потреб.

Крім того, реєстрація права власності на самочинні споруди впливає на зменшення частки позивача у праві власності на житловий будинок та, відповідно, збільшення часток ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

До початку розгляду справи по суті ОСОБА_1 подала заяву про залишення без розгляду позову в частині визнання самочинним будівництвом вбиральні під літ. "Б1" при цьому зменшила позовні вимоги та просила: визнати будівлі, розташовані на території житлового будинку АДРЕСА_1, самочинним будівництвом, а саме: прибудову під літ. "а ", загальною площею 12,5 кв. м, літню кухню під літ. "Б", загальною площею 28,8 кв. м, сарай під літ. "О", загальною площею 9,8 кв. м, будівлю літнього типу (двоповерхову) під літ. "З", загальною площею 29,7 кв. м, будівлю літнього типу (двоповерхову) під літ. "Л", загальною площею 25,8 кв. м, альтанку під літ. "Б2 ", загальною площею 10,5 кв. м, альтанку під літ. "Б4", загальною площею 15,0 кв. м, сарай під літ. "М", загальною площею 1,3 кв. м; внести зміни до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема виключивши з опису об'єкта нерухомого майна: житловий будинок АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 991906623104, наступні будівлі: прибудова під літ. "а ", загальною площею 12,5 кв. м, літня кухня під літ. "Б", загальною площею 28,8 кв. м, сарай під літ. "О", загальною площею 9,8 кв. м, будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. "З", загальною площею 29,7 кв. м, будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. "Л", загальною площею 25,8 кв. м, альтанка під літ. "Б2 ", загальною площею 10,5 кв. м, альтанка під літ. "Б4", загальною площею 15,0 кв. м, сарай під літ. "М", загальною площею 1,3 кв. м.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано самочинним будівництвом наступні будівлі, розташовані на території житлового будинку АДРЕСА_1, а саме: прибудову під літ. "а", загальною площею 12,5 кв. м, сарай під літ. "О", загальною площею 9,8 кв. м, будівлю літнього типу (двоповерхову) під літ. "З", загальною площею 29,7 кв. м, будівлю літнього типу (двоповерхову) під літ. "Л", загальною площею 25,8 кв. м.

Внесено зміни до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме в опис об'єкта нерухомого майна: житловий будинок АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 991906623104, виключивши з опису об'єкта наступні будівлі: прибудову під літ. "а", загальною площею 12,5 кв. м, сарай під літ. "О", загальною площею 9,8 кв. м, будівлю літнього типу (двоповерхову) під літ. "З", загальною площею 29,7 кв. м, будівлю літнього типу (двоповерхову) під літ. "Л", загальною площею 25,8 кв. м.

В решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем доведено, а відповідачами не спростовано будівництво спірних будівель, зокрема прибудови під літ. "а ", загальною площею 12,5 кв. м, сараю під літ. "О", загальною площею 9,8 кв. м, будівлі літнього типу (двоповерхової) під літ. "З", загальною площею 29,7 кв. м, будівлі літнього типу (двоповерхової) під літ. "Л", загальною площею 25,8 кв. м., без отримання відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, та належно затвердженого проекту, при цьому такі спірні будівлі в експлуатацію не приймалися, а також була відсутня згода всіх співвласників будинку на їх будівництво.

Виходячи з положень статті 376 ЦК України вказані будівлі є самочинними.

Підстави для визнання альтанки під літ. "Б2 ", альтанки під літ. "Б4" та сараю під літ. "М" самочинним будівництвом відсутні, оскільки ці будівлі є приналежними до основної споруди та мають незначні переобладнання.

Здійснюючи державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості - житловий будинок АДРЕСА_1, приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу Степаненко Т. А. включила до опису об'єкта вищезазначені самовільно збудовані будівлі, проте не звернула увагу, що будівлі літнього типу (двоповерхові) під літ. "З ", під літ. "Л ", сараї під літ. "М ", під літ. "О" є новозбудованими об'єктами, а прибудова під літ. "а ", літня кухня під літ. "Б", альтанка під літ. "Б2 ", альтанка під літ. "Б4" утворені внаслідок реконструкції.

Позивачем обрано спосіб захисту, внаслідок якого буде відновлено становище, яке снувало до порушення, оскільки іншим способом ОСОБА_1 не може захистити своє право на належне користування земельною ділянкою.

Крім того, з урахуванням будівель, які самочинно збудовані відповідачами, може зменшитися частка позивача у праві спільної часткової власності, натомість за рахунок легалізації самочинно збудованих спірних будівель відповідачі можуть збільшити свої частки у праві спільної часткової власності

Постановою Запорізького апеляційного суду від 01 червня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішенняБердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року без змін.

Апеляційний суд виходив з того, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про будівництво спірного нерухомого майна без отримання відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту. Натомість відповідачам не доведено дотримання ними всіх будівельних норм і правил.

Постанова Запорізького апеляційного суду від 29 січня 2019 року у справі № 310/4387/17 не може бути врахована при розгляді цієї справи, оскільки предметом спору в ній є усунення перешкод у користуванні належною ОСОБА_1 частиною будинку. У справі ж, яка розглядається, предметом спору є реєстрація відповідачами речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_1 доведено порушення її прав внаслідок неправомірних дій відповідачів, які легалізували споруди, збудовані без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 30 червня 2020 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявники послалися на пункти 1, 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України та вказують, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 570/60/16 (провадження № 61-16785св18), від 10 квітня 2019 року у справі № 459/28/11-ц (провадження № 61-13513св18), від 17 квітня 2019 року у справі № 535/822/18 (провадження № 61-968св19), від 16 березня 2020 року у справі № 910/2051/19, від 27 травня 2020 року у справі № 523/6070/19 (провадження № 61-5186св20), а також, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Крім того, суд апеляційної інстанції розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження, хоча ця справа підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не вирішив питання про залучення до участі у справі відповідачів та третіх осіб після зміни ОСОБА_1 предмета позову та подання заяви про уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач змінила як предмет позову так і склад учасників справи, що є порушенням статті 51 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Суд першої інстанції не надав належної оцінки постанові Запорізького апеляційного суду від 29 січня 2019 року у справі № 310/4387/17, в якій суд зазначив, що господарчі будівлі та споруди, які розміщені на території домоволодіння АДРЕСА_1, знаходяться у спільному користуванні усіх мешканців даного домоволодіння. Відповідно до технічного паспорту, виданого Бердянським підприємством технічної інвентаризації 01 квітня 2016 року, самовільно збудованих будівель та споруд не значиться.

При цьому суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку зазначеній постанові апеляційного суду, дійшов помилкового висновку, що предметом позову у справі, в якій прийнято постанову Запорізького апеляційного суду від 29 січня 2019 року у справі № 310/4387/17, є відмінним від предмета позову у цій справі, оскільки частиною 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки положеннями статті 16 ЦК України, а також будь-якою іншою нормою права не передбачено такий спосіб захисту як визнання будівель самочинним будівництвом.

Суди дійшли помилкового висновку, що у даному випадку способом захисту цивільних прав та інтересів позивача може бути відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини 2 статті 16 ЦК України), оскільки захист цивільного права або інтересу у такий спосіб має місце у випадку, коли визнання факту порушення суб'єктивного права та притягнення винного до відповідальності недостатньо, а необхідно поновити порушене право у повному обсязі.

Крім того, суд апеляційної інстанції розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, оскільки справа є значної складності у зв'язку з тим, що суд першої інстанції скасував державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомості, чим фактично позбавив ОСОБА_2, ОСОБА_3 нерухомого майна, вартість якого становить більше 2 000 000 грн.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, апеляційний суд позбавив ОСОБА_2, ОСОБА_3 права бути присутніми в судових засіданнях та довести незаконність і необґрунтованість позову ОСОБА_1.

У касаційній скарзі, поданій 06 липня 2020 року, ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову та в цій частині направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункти 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а також суд апеляційної інстанції розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження, хоча справа підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що спірні будівлі не є самочинним будівництвом у розумінні статті 376 ЦК України, оскільки вони зведені на земельній ділянці, яка була відведена для цієї мети, для їх будівництва дозвіл не потрібен, позивачкою не доведено, що будівлі збудовані з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки такого способу захисту як визнання будівель самочинним будівництвом не передбачено статтею 16 ЦК України.

Положеннями статті 376 ЦК України визначено конкретні спори щодо самочинного будівництва, однак позов, з яким звернулася ОСОБА_1 до суду, не передбачений положеннями цієї статті.

У серпні 2020 року ОСОБА_7 подала до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та вказувала, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

У серпні 2020 року ОСОБА_1 подала до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому вказувала, що наведені в касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо встановлення обставин справи та тлумачення норм матеріального і процесуального права, містять посилання на факти, що були предметом дослідження і оцінки судами попередніх інстанцій, в тому числі і апеляційним судом, який належним чином їх спростував. Касаційна скарга є безпідставною та необґрунтованою.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_6 позивач ОСОБА_1 зазначила, що наведені у касаційній скарзі доводи заявника є аналогічними доводам, викладеним у запереченні на позов та в апеляційній скарзі, які були предметом дослідження судів попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи. Доводи касаційної скарги є безпідставними і необґрунтованими, а рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_6, витребувано матеріали справи та зупинено виконання рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3

31 липня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що на підставі договору дарування від 11 липня 2008 року ОСОБА_1 є власником цілого убудованого приміщення загальною площею 26,35 кв. м, розташованого у будинку АДРЕСА_1.

Згідно з договором дарування від 02 серпня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Степаненко Т. А., ОСОБА_1 прийняла як дарунок належну ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 1/8 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями та спорудами.

На земельній ділянці площею 0,0753 га знаходиться житловий будинок (двоповерховий) житловою площею 122,5 кв. м, загальною площею 211,7 кв. м, під літ. "А" з наступними будівлями і спорудами, зазначеними у плані: прибудова під літ. "а ", загальною площею 12,5 кв. м, козирок під літ. "до літ. А", сарай під літ. "Т1 ", загальною площею 13,3 кв. м, альтанка під літ. "Н1", загальною площею 14,3 кв. м, сарай під літ. "Г1", загальною площею 10,7 кв. м, альтанка під літ. "Д1 ", загальною площею 7,3 кв. м, літня кухня під літ. "Д2", загальною площею 16,1 кв. м, сарай під літ. "В1", загальною площею 25,8 кв. м, літня кухня під літ. "Б ", загальною площею 28,8 кв. м, навіс під літ. "Э", загальною площею 2,6 кв. м, душ під літ. "Я ", сарай під літ. "Ш", загальною площею 2,3 кв. м, сарай під літ. "О ", загальною площею 9,8 кв. м, вбиральня під літ. "Б1", альтанка під літ. "Х ", загальною площею 11,2 кв. м, вбиральня-душ під літ. "Я1", навіс під літ. "С ", загальною площею 5,2 кв. м, сарай під літ. "К", загальною площею 21,9 кв. м, сарай під літ. "О1", загальною площею 10,4 кв. м, будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. "З", загальною площею 29,7 кв. м, альтанка під літ. "К1 ", загальною площею 12,9 кв. м, альтанка під літ. "Н2", загальною площею 14,3 кв. м, будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. "Л", загальною площею 25,8 кв. м, альтанка під літ. "Б2", загальною площею 10,5 кв. м, альтанка під літ. "Б3 ", загальною площею 19,3 кв. м, альтанка під літ. "Б4", загальною площею 15,0 кв. м, сарай під літ. "М ", загальною площею 1,3 кв. м, сарай під літ. "Д", загальною площею 9,0 кв. м, літня кухня під літ. "Ю", загальною площею 10,0 кв. м, веранда під літ. "И1", загальною площею 5,5 кв. м, паркан № 1, паркан № 2, сходи № 4, сходи № 5, сходи № 3, сходи № 6, балкон під літ. "до літ. С", балкон під літ. "до літ. В1 ", балкон під літ. "до літ. В1", сходи під літ. "до літ.

Н2", балкон під літ. "до літ. З", замощення № 1 (а. с. 13-14, т. 1).

Станом на вересень 2018 року співвласниками будинку АДРЕСА_1 були: ОСОБА_1-1/8 частки, ОСОБА_5-1/36 частки, ОСОБА_6-1/36 частки, ОСОБА_4-1/36 частки, ОСОБА_7 (спадкоємець ОСОБА_9) - 1/5 частки, ОСОБА_2-1/8 частки, ОСОБА_3-1/32 частки, ОСОБА_8-2/5 частки.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 вересня 2018 року у справі № 310/1362/17 перераховано та приведено ідеальні частки співвласників до реальних часток з урахуванням складеного порядку користування житловим будинком АДРЕСА_1 із належними до нього будівлями та спорудами між співвласниками, зокрема зазначено, що:

- реальна частка ОСОБА_1 у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 становить - 8,67 %, або 2/23 частки, та складається з: в житловому будинку під літ. "А" (квартира № 1) такі приміщення: коридор № 1-1, санвузол № 1-1а, кухня № 1-2, кімната № 1-3, кімната № 1-4; козирок під літ. "до А", сарай під літ. "Д", 1/8 частка паркану № 1;

- реальна частка ОСОБА_8 у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 становить 3,63 %, або 2/55 частки, та складається з: в житловому будинку під літ. "А" (квартира № 2) такі приміщення: коридор № 2-1, кімната № 2-2, кухня № 2-3; 1/8 частка паркану № 1;

- реальна частка ОСОБА_4 у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 становить 6,05 %, або 2/33 частки; реальна частка ОСОБА_6 становить 6,05 %, або 2/33 частки; реальна частка ОСОБА_5 становить 6,05 %, або 2/33 частки та складається в рівних частках з: в житловому будинку під літ. "А" (квартира № 3) такі приміщення: коридор № 3-1, кухня № 3-2, кімната № 3-3; будівля літнього типу під літ. "Л ", альтанка під літ. "Б2" над літ. "Б", сходи № 6 до літ. "Б2 ", частина літньої кухні під літ. "Б " (під літ. "Б2"), 1/2 частка вбиральні під літ. "Б1", 3/8 частки паркану № 1;

- реальна частка ОСОБА_7 становить 23,13%, або 3/13 частки та складається з: в житловому будинку під літ. "А" (квартира № 4) такі приміщення: коридор № 4-1, кімната № 4-2, кухня № 4-3, санвузол № 4-За; кімната № 4-4; сарай під літ. "ТІ", сарай під літ. "П ", альтанка під літ. "Д1 ", літня кухня під літ. "Д2", навіс під літ. "Э ", сарай під літ. "Ш ", альтанка під літ. "БЗ" над літ. "Б", літня кухня літ. "Ю ", веранда літ. "И1 ", паркан № 2, сходи № 5 до літ. "Д2", частка сараю літ. "В1 ", частка літньої кухні літ. "Б " (під літ. "БЗ"), 1/6 частка вбиральні літ. "Б1 ", 1/8 частка паркану № 1, душ літ. "Я";

- реальна частка ОСОБА_2 становить 13,89 %, або 5/36 часток, та складається з: в житловому будинку під літ. "А" (квартира № 5) такі приміщення: коридор № 5-1, кухня № 5-2, кімната № 5-3, кімната № 5-4; балкон "до літ. В1", балкон "до літ.

В1", альтанка літ. "X" (над літ. "В1 "), душ-вбиральня літ. "Я1", альтанка літ. "Б4" над літ. "Б ", сарай літ. "М ", сходи № 4 до літ. "В1", сходи № 3 до літ. "М ", частка сараю літ. "В1" (під літ. "X"), частка літньої кухні літ. "Б" (під літ. "Б4 "), 1/6 частка вбиральні під літ. "Б1", 1/8 частка паркану № 1;

- реальна частка ОСОБА_3 становить 32,53 %, або 27/83 часток та складається з: в житловому будинку літ. "А" (квартира № 6) такі приміщення: кімната № 6-1; прибудова літ. "а ", альтанка літ. "НІ ", сарай літ. "О ", навіс літ. "С", балкон "до літ. С ", сарай літ. "К ", сарай літ. "ОІ ", будівля літнього типу літ. "З", балкон "до літ. З ", альтанка літ. "К1" над літ. "К ", альтанка літ. "Н2" над літ. "НІ ", сходи № 8 до літ. "Н2 ", замощення І, 1/6 частка вбиральні літ. "Б1", 1/8 частка паркану № 1, а разом - 100 % або ціла одиниця.

Згідно з договором купівлі-продажу від 16 листопада 2018 року ОСОБА_8 передав у власність ОСОБА_1 2/55 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

Житловий будинок АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 0,0753 га, виділеній рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради № 10 від 09 січня 1992 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому Бердянським комунальним підприємством з технічної інвентаризації 03 червня 2003 року, домоволодіння АДРЕСА_1 мало опис: житловий будинок під літ. "А", загальною площею 162,6 кв. м, житловою площею 142,3 кв. м, сіни під літ. "а", загальною площею 5,7 кв. м, козирок під літ. "до літ. А ", сарай під літ. "Г", загальною площею 5,7 кв. м, сарай під літ. "Д", загальною площею 9,0 кв. м, альтанка під літ. "Ж ", загальною площею 5,3 кв. м, альтанка під літ. "Н1", загальною площею 5,3 кв. м, альтанка під літ. "Р", загальною площею 4,8 кв. м, сарай під літ. "Г1 ", загальною площею 10,7 кв. м, альтанка під літ. "Д1", загальною площею 7,3 кв. м, літня кухня під літ. "Д2", загальною площею 16,1 кв. м, сарай під літ. "В1 ", загальною площею 24,2 кв. м, сарай під літ. "Б", загальною площею 29,2 кв. м, альтанка під літ. "Ю ", загальною площею 9,2 кв. м, навіс під літ. "Э", загальною площею 7,2 кв. м, душ під літ. "Я ", сарай під літ. "Ш", загальною площею 2,3 кв. м, навіс під літ. "С ", вбиральня під літ. "В1", вбиральня-душ під літ. "Я1 ", паркан № 2, паркан № 1, ганок під літ. "до літ. Н1", сходи під літ. "до літ. Д2 ", козирок під літ. "до літ. В2".

Крім того, у цьому витягу зазначено, що на земельній ділянці знаходяться самовільно збудовані будівлі: сараї під літ. "О ", під літ. "Р1 ", під літ. "Н1", навіси під літ. "Т ", під літ. "Н ", гараж під літ. "К ", альтанки під літ. "З", під літ. "Х ", під літ. "У ", веранда під літ. "И1" (а. с. 105-106, т. 1).

У технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виданому Комунальним підприємством з технічної інвентаризації Бердянської міської ради Запорізької області станом на 01 квітня 2016 року, сарай під літ. "О", вбиральня під літ. "Б1" (у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому Бердянським комунальним підприємством з технічної інвентаризації 03 червня 2003 року, - сарай під літ. "Р1 "), будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. "З" (у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому Бердянським комунальним підприємством з технічної інвентаризації 03 червня 2003 року, - альтанка під літ. "З") зазначені без позначки самовільно побудованих (а. с. 32-36, т, 1).

Згідно з довідками-характеристиками, виданими Комунальним підприємством з технічної інвентаризації Бердянської міської ради Запорізької області від 07 квітня 2016 року (станом на 10 грудня 2010 року) та від 27 липня 2016 року (станом на 01 квітня 2016 року), опис житлового будинку АДРЕСА_1 становив: житловий будинок під літ. "А", загальною площею 214,4 кв. м, житловою площею 112,7 кв. м, прибудова під літ. "а", загальною площею 12,5 кв. м, козирок під літ. "до літ. А ", сарай під літ. "Т1", загальною площею 13,3 кв. м, альтанка під літ. "Н1 ", загальною площею 14,3 кв. м, сарай під літ. "Г1", загальною площею 10,7 кв. м, альтанка під літ. "Д1", загальною площею 7,3 кв. м, літня кухня під літ. "Д2 ", загальною площею 16,1 кв. м, сарай під літ. "В1", загальною площею 25,8 кв. м, літня кухня під літ. "Б", загальною площею 28,8 кв. м, навіс під літ. "Э ", загальною площею 2,6 кв. м, душ під літ. "Я ", сарай під літ. "Ш", загальною площею 2,3 кв. м, сарай під літ. "О", загальною площею 9,8 кв. м, вбиральня під літ. "Б1 ", альтанка під літ. "Х", загальною площею 11,2 кв. м, вбиральня-душ під літ. "Я1 ", навіс під літ. "С", загальною площею 5,2 кв. м, сарай під літ. "К ", загальною площею 21,9 кв. м, сарай під літ. "О1", загальною площею 10,4 кв. м, будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. "З", загальною площею 29,7 кв. м, альтанка під літ. "К1", загальною площею 12,9 кв. м, альтанка під літ. "Н2", загальною площею 14,3 кв. м, будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. "Л ", загальною площею 25,8 кв. м, альтанка під літ. "Б2", загальною площею 10,5 кв. м, альтанка під літ. "Б3", загальною площею 19,3 кв. м, альтанка під літ. "Б4 ", загальною площею 15,0 кв. м, сарай під літ. "М", загальною площею 1,3 кв. м, сарай під літ. "Д", загальною площею 9,0 кв. м, літня кухня під літ. "Ю ", загальною площею 10,0 кв. м, веранда під літ. "И1", загальною площею 5,5 кв. м, паркан № 1, паркан № 2, сходи № 4, сходи № 5, сходи № 3, сходи № 6, балкон під літ. "до літ. С ", балкон під літ. "до літ. В1", балкон під літ. "до літ. В1", сходи під літ. "до літ. Н2 ", балкон під літ. "до літ. З", замощення №
1. На земельній ділянці самочинно збудованих будівель не зафіксовано (а. с. 116-118, т. 1, а. с. 16-17, т. 2).

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині 2 статті 389 ЦПК України.

Так, частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені статтею 400 ЦПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 та визнаючи будівлі, розташовані на території житлового будинку АДРЕСА_1, а саме: прибудову під літ. "а", сарай під літ. "О ", будівлю літнього типу (двоповерхову) під літ. "З", будівлю літнього типу (двоповерхову) під літ. "Л" самочинним будівництвом та відмовляючи у визнанні самочинним будівництвом будівель: альтанки під літ. "Б2", альтанки під літ. "Б4" та сараю під літ. "М", а також вносячи зміни до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме в опис об'єкта нерухомого майна: житловий будинок АДРЕСА_1, шляхом виключення з опису об'єкта наступних будівель: прибудови під літ. "а ", сараю під літ. "О", будівлі літнього типу (двоповерхової) під літ. "З ", будівлі літнього типу (двоповерхової) під літ. "Л" суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем доведено обставини, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, зокрема, що прибудова під літ. "а ", сарай під літ. "О", будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. "З", будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. "Л" є самочинним будівництвом у розумінні статті 376 ЦК України. Альтанка під літ. "Б2 ", альтанка під літ. "Б4" та сарай під літ. "М" не є самочинним будівництвом, оскільки ці будівлі є приналежними до основної споруди та мають незначні переобладнання.

Оскільки приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу Степаненко Т. А. включила до опису об'єкта будівлі, які є самочинним будівництвом, тому такі будівлі підлягають виключенню з опису об'єкта нерухомого майна.

ОСОБА_1 обрала такий спосіб захисту цивільних прав, який може захистити її право на належне користування земельною ділянкою, що перебуває у спільному користуванні всіх співвласників будинку.

Натомість Верховний Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 3 статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частини 3 статті 368 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 204/9551/18 (провадження № 61-11394св20) зазначено, що приписи частини 1 статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами можуть бути застосовані судами апеляційної інстанції лише у випадку, якщо позивачем заявлені виключно вимоги майнового характеру і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом і у постановах від 23 червня 2021 року у справі № 336/4409/20 (провадження № 61-8015св21), від 14 липня 2021 року у справі № 202/5881/19 (провадження 3 61-7750св20), від 21 липня 2021 року у справі №761/47244/19 (провадження № 61-5178св21), від 18 серпня 2021 року у справі № 199/7148/20 (провадження № 61-7998св21).

У справі, що переглядається, ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21 квітня 2020 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (том 3, а. с. 77).

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 24 квітня 2020 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (том 3, а. с. 85).

У постанові Запорізького апеляційного суду від 01 червня 2020 року зазначено, що справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження (т. 3, а. с. 139).

Проте ОСОБА_1 пред'явила, зокрема, немайнові вимоги (про визнання будівель самочинним будівництвом та внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно), тому ця справа підлягала розгляду судом апеляційної інстанції з повідомленням учасників справи.

У матеріалах справи відсутні повідомлення (виклик) учасників справи на 01 червня 2020 року.

Таким чином апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що ця справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи - в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Проніна проти України" (заява №63566/00), у справі "Петриченко проти України" (заява №2586/07) та у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява №42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі "Бендерський проти України" (заява №22750/02) вказано, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (..).

Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (..). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Таким чином, згідно з уже розробленими теоретичними підходами, зробленими на основі аналізу прецедентної практики ЄСПЛ, можна дійти висновку про такі критерії умотивованості судового рішення: 1) у рішенні вмотивовано питання факту та права, проте обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи; 2) у рішенні містяться відповіді на головні аргументи сторін; 3) у рішенні чітко та доступно зазначені доводи і мотиви, на підставі яких обґрунтовано позицію суду, що дає змогу стороні правильно аргументувати апеляційну або касаційну скаргу; 4) рішення є підтвердженням того, що сторони були почуті судом; 5) рішення є результатом неупередженого вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами; 6) у рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору аргументів та прийняття доказів сторін.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 наведені доводи незгоди з рішенням суду першої інстанції та спростування його мотивів.

Проте вони були позбавлені реальної можливості представляти свої інтереси як учасники справи в умовах, які передбачені цивільним процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду, що, в свою чергу, перешкодило їм та іншим сторонам належним чином скористатися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 4 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Враховуючи, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 на обґрунтування касаційних скарг, серед іншого, посилалися також і на те, що апеляційний суд помилково розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження, постанова Запорізького апеляційного суду від 01 червня 2020 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, касаційний суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 401, 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 01 червня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук