Постанова КЦС ВП від 23.07.2024 року у справі №335/7222/21

Друк

Пошук

101

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

касаційний цивільний суд верховного суду ( КЦС ВП )

Історія справи

Постанова КЦС ВП від 23.07.2024 року у справі №335/7222/21

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року

м. Київ

справа № 335/7222/21

провадження № 61-3781св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі за первісним позовом: ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_4 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Шалько Олександри Андріївни на постанову Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Гончар М. С., Маловічко С. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина. Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом, який у серпні 2021 року уточнили, до ОСОБА_4 , треті особи: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення годин спілкування.

2. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 перебував з 19 серпня 2017 року до 23 січня 2018 року у шлюбі з ОСОБА_4 . У сторін є спільна донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Позивачі ОСОБА_1 (батько дитини), ОСОБА_2 (дідусь дитини, батько позивача), ОСОБА_3 (бабуся дитини, мати позивача) бажають приймати участь у вихованні та спілкуванні з донькою та онукою ОСОБА_5 , однак ОСОБА_4 чинить їм в цьому перешкоди, що стало причиною звернення ОСОБА_1 до Вознесенівського відділу служби у справах дітей Запорізької міської ради для встановлення графіку спілкування з дитиною.

4. Відповідно до розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району №580р від 21 грудня 2020 року встановлено такий порядок участі ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_5 : щосуботи з 17:00 год до 19:00 год в присутності матері дитини, зобов`язано ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_1 в реалізації його прав на особисте спілкування з дитиною, а ОСОБА_1 - дотримуватись встановленого порядку з урахуванням прав та інтересів дитини.

5. Незважаючи на вказане розпорядження, відповідачка за первісним позовом продовжує чинити їм перешкоди у зустрічах та спілкуванні з дитиною.

6. На підставі вищевикладеного, з урахуванням уточнених позовних вимог просили суд:

1) зобов`язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити наступний порядок зустрічей дитини з батьком без присутності матері:

- кожний вівторок та четвер з 16:00 год до 19:00 год;

- кожні перші та треті вихідні місяця за місцем проживання батька з 10:00 год суботи та по 17:00 год неділі;

- половину днів під час осінніх, зимових та весняних канікул та 45 днів під час літніх канікул за місцем проживання батька, або в будь-якому іншому місці на території України або за її межами з метою оздоровлення та відпочинку дитини;

- в інший час батько має право безперешкодно спілкуватися з донькою протягом усього тижня, в денний час по телефону та за допомогою засобів відеозв`язку;

- сторона, з якою разом знаходиться дитина згідно встановленого графіку, разом із дитиною має право самостійно визначати місця відвідування культурно-масових заходів, дозвілля, відпочинку;

2) зобов`язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_2 та

ОСОБА_3 у спілкуванні з онукою ОСОБА_5 , визначити наступний порядок зустрічей дитини з бабусею та дідом: кожні перший та третій вівторок місяця з 10:00 год до 19:00 год без присутності матері;

3) зобов`язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у спілкуванні з ОСОБА_5 при відвідуванні дитячих центрів чи дитячого садочку, або інших розвивально-виховних закладах, а пізніше школи без порушення графіку чи умов перебування там дитини.

4) перші три місяці після набрання чинності рішенням суду зустрічі

ОСОБА_5 з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 проводити в присутності психолога чи представника Служби (управління) у справах дітей.

7. У серпні 2021 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини та порядку участі батька у її вихованні.

8. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_5 народилася після припинення сімейних відносин між нею та ОСОБА_1 . Протягом всього життя дитини її вихованням займається ОСОБА_4 . Вона ніколи не чинила перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною.

9. Однак після зустрічей дитини із батьком, які проводились за графіком, визначеним розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району № 580р від 21 грудня 2020 року, у дитини погіршився сон, почали спостерігатися ознаки безпричинної стурбованості, пригніченості та тривоги, час від часу виникала носова кровотеча, з`явилося періодичне нічне нетримання сечі.

10. За результатами обстеження ОСОБА_5 лікарем-педіатром в неї було виявлено симптоми «невроподібного стану» та направлено на консультацію до невролога.

11. За результатами обстеження ОСОБА_5 лікарем-неврологом їй було поставлено діагноз «астено-невротичний синдром», призначено медикаментозне лікування та рекомендована консультація психолога.

12. 15 травня 2021 року під час зустрічі з батьками відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в дитини відбувався нервовий зрив, вона сильно плакала і кричала, після чого відмовилася спілкуватися з ними.

13. 03 червня 2021 року практичним психологом відділу соціальної роботи центру ОСОБА_6 було проведено спільну психологічну консультацію позивача, відповідача та їх дитини ОСОБА_5 , яка умовно складалася з трьох етапів: відбулася оцінка емоційного стану та виховного потенціалу відповідача

ОСОБА_1 , пошук ефективних шляхів взаємодії між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , в останню чергу до спільної роботи було залучено

ОСОБА_5 .

14. В процесі консультації підтвердилося, що контакт з батьком викликає у дитини стрес, фрустрацію та появу невротичних реакцій: вона плаче, відмовляється від спілкування, благає припинити побачення. Тому на початку липня 2021 року позивачем було подано заяву до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, як органу опіки та піклування, про зміну порядку участі відповідача у вихованні ОСОБА_5 шляхом прийняття рішення про тимчасове припинення їх побачень та особистого спілкування до моменту стабілізації емоційного стану, але не менше ніж на три місяці. Також, після стабілізації емоційного стану дитини просила проводити зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в присутності мами та психолога за таким графіком: протягом трьох місяців - кожну третю суботу з 17:00 год до 19:00 год, далі - щосуботи з 17:00 год до 19:00 год.

15. 08 липня 2021 року комісією з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району були враховані висновки психологів та рекомендовано зупинити дію розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району № 580 від 21 грудня 2020 року строком на 1 місяць.

16. Розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району № 377р від 12 липня 2021 року зупинено дію розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району № 580 від 21 грудня 2020 року строком на 1 місяць, рекомендовано ОСОБА_1 та ОСОБА_4 : звернутись з дитиною до спеціаліста-психоневролога, звернутись до медіатора для одержання психологічної допомоги у налагодженні міжособистісних стосунків, рекомендовано через 1 місяць надати медичний документ про наявність або відсутність позитивних змін в психоемоційному стані малолітньої ОСОБА_5 .

17. На підставі вищевикладеного ОСОБА_4 у зустрічному позові просила суд:

1) визначити наступний порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- припинити зустрічі та спілкування батька з дитиною на строк 3 місяці, відлік якого розпочати з дня набрання рішенням суду законної сили;

- після спливу вказаного тримісячного строку поновити зустрічі та спілкування батька з дитиною в присутності матері - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та психолога за таким графіком: протягом 3 місяців - кожну четверту суботу з 17:00 год до 19:00 год, далі протягом 3 місяців - кожну другу суботу з 17:00 год до 19:00 год, далі - щосуботи з 17:00 год до 19:00 год;

2) визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 разом із матір`ю ОСОБА_4 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

18. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя

від 20 листопада 2023 року у складі судді Шалагінової А. В. первісний позов задоволено частково.

Визначено такий спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_5 :

- у формі зустрічей кожен вівторок з 17:00 год. до 19:00 год. та щосуботи з 15:00 год. до 19:00 год. в присутності матері дитини ОСОБА_4 та психолога, у тому числі з можливістю відвідування місць дозвілля та відпочинку за бажанням дитини;

- безперешкодне спілкування за телефоном та засобами відео зв`язку у будь-який інший час за бажанням дитини.

Визначено такий спосіб участі дідуся ОСОБА_2 та бабусі ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_5 у формі зустрічей кожен перший і третій четвер місяця з 17:00 год. до 19:00 год. в присутності матері дитини ОСОБА_4 .

В іншій частині первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено частково.

Визначено місце проживання дитини ОСОБА_5 разом із матір`ю ОСОБА_4 , в іншій частині зустрічного позову відмовлено.

19. Частково задовольняючи первісний позов суд першої інстанції виходив з того, що органом опіки та піклування визначено таку форму участі у вихованні та спілкуванні дитини з батьком ОСОБА_1 , дідусем ОСОБА_2 та бабусею ОСОБА_3 як зустрічі у присутності матері дитини та психолога. Суд не знайшов підстав для відступлення від такої позиції органу опіки та піклування у цій справі, однак вважав за доцільне встановити інший спосіб та порядок зустрічей з урахуванням віку дитини, її постійних занять, а також її проживання у іншому місті.

20. На переконання суду, такі способи участі батька, бабусі та дідуся (позивачів) у вихованні дитини ОСОБА_5 будуть відповідати як їх інтересам, так і інтересам малолітньої дитини, та будуть достатніми для забезпечення їх участі у процесі виховання дитини на даному етапі її розвитку, враховуючи її вік, заняття, умови проживання на теперішній час.

21. Також, враховуючи конкретні обставини даної справи, суд вважав на даний час передчасним вирішення питань щодо перебування дитини у позивача ОСОБА_1 під час канікул, адже наразі дитина ще не відвідує школи. Окрім того, перебування дитини за відсутності матері із батьком протягом тривалого часу, на переконання суду, з урахуванням наявної у дитини реакції на батька, тривалого періоду відсутності спілкування із батьком, буде додатковим стресом для дитини, та не призведе до налагодження стосунків між ними.

22. При цьому, суд зауважував, що з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки, бабуся та дідусь не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

23. Вимогу первісного позову щодо зобов`язання ОСОБА_4 не чинити перешкоди позивачам у спілкуванні з ОСОБА_5 при відвідуванні дитячих центрів чи дитячого садочку, або інших розвивально-виховних закладах, а пізніше школи без порушення графіку чи умов перебування там дитини суд вважав неконкретизованою, оскільки не є зрозумілим, які саме перешкоди маються позивачами на увазі, які може створити ОСОБА_4 , а також яким чином позивачі вважають можливим спілкування із дитиною під час її зайнять у різних закладах. На переконання суду ця позовна вимога носить абстрактний характер, що унеможливлює її задоволення.

24. Частково задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції врахував висновок органу опіки та піклування від 07 жовтня 2021 року № 01-10/2369 про доцільність визначення місця проживання дитини з матір`ю, а також те, що ОСОБА_5 з моменту народження проживає разом із матір`ю, наявність у дитини певної емоційної реакції під час спілкування із батьком, вік дитини, стан її здоров`я, а також той факт, що в інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, яке, на переконання суду, в змозі забезпечити саме матір, суд дійшов висновку про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

25. Відмовляючи у задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_4 в частині визначення порядку участі батька у вихованні дитини, суд виходив з того, що ОСОБА_4 не зазначила, які у даному випадку її права, свободи чи законні інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому підлягають захисту судом. У цей же час, предметом первісного позову ОСОБА_1 є, зокрема, захист його порушеного права на виховання та спілкування із дитиною. Отже, у даному випадку саме ОСОБА_1 має визначати ефективний спосіб захисту, який він просить застосувати суд, з метою відновлення його порушеного права. У цій справі він у первісному позові як позивач заявив вимоги, вирішення судом яких, на його думку, усуне порушення його права. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 фактично зводяться до заперечення первісних позовних вимог ОСОБА_1 і встановлення іншого порядку участі батька у вихованні дитини, який буде, на думку ОСОБА_4 , відповідати інтересам дитини. Дана позиція ОСОБА_4 врахована судом під час вирішення первісного позову

ОСОБА_1 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

26. Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада

2023 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині усунення перешкод у спілкуванні з донькою скасовано, в частині визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою змінено.

Зобов`язано ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою.

Визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_5 у формі зустрічей кожний вівторок з 17.00 години до 19.00 години та щосуботи з 15.00 години до 19.00 години. Перші 10 (десять) зустрічей батька з дитиною провести у присутності матері дитини ОСОБА_4 , у тому числі з можливістю відвідування місць дозвілля та відпочинку.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

27. Апеляційний суд зазначав, що рішення суду першої інстанції оскаржувалось лише в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною та визначення зустрічей спілкування, а також в частині задоволених судом зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 щодо визначення місця проживання дитини з матір`ю. В іншій частині рішення суду не переглядається, оскільки не є предметом апеляційного оскарження.

28. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач, будучі батьком доньки ОСОБА_5 , прагне спілкування із нею, оскільки участь у вихованні та розвитку дитини є його правом та обов`язком, проте своїми діями ОСОБА_4 перешкоджає ОСОБА_1 в повній мірі реалізувати свої батьківські права.

29. Встановивши, що сторони в добровільному порядку не змогли досягти згоди щодо участі позивача у вихованні доньки, зі сторони відповідача чиняться перешкоди позивачу у зустрічах з дитиною, що підтверджується його зверненням до органу опіки та піклування, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову в частині усунення перешкод у спілкуванні з донькою.

30. Крім того, змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вважав, що матеріали справи не містять доказів щодо необхідності психолога бути присутнім при зустрічах батька з дитиною. Навпаки, висновком практичного психолога ОСОБА_8 та соціального педагога ОСОБА_9 , викладені в довідці КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради від 30 вересня 2020 року № 102, наданій ОСОБА_1 за наслідками соціально-психологічної допомоги в умовах денного стаціонару, встановлено, що ОСОБА_1 не має перешкод психологічного характеру для вільного спілкування з дитиною, присутність батька у виховному процесі є необхідною для всебічного розвитку дитини, тому суд вважав, що достатньо на таких зустрічах лише присутність матері.

31. Також у зв`язку з метою сприяння забезпеченню відновлення відносин між батьком та дитиною, налагодження між ними психоемоційного контакту, апеляційний суд дійшов висновку за доцільне визначити, що лише перші 10 (десять) зустрічей батька з дитиною мають бути проведені у присутності матері ОСОБА_4 , з якою дитина проживає постійно. Інші зустрічі батька

ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_5 у визначений судом першої інстанції спосіб повинні проходити за відсутності матері ОСОБА_4 , оскільки налагодження зазначених відносин має на меті особисте спілкування позивача з дитиною, ураховуючи інтереси саме дитини, за відсутності намагань сторін протягом цих зустрічей з`ясовувати особисті відносини.

32. Щодо зустрічного позову ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини із матір`ю, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про його задоволення в цій частині, оскільки відсутність заперечень з боку відповідача ОСОБА_1 щодо проживання дитини разом із матір`ю не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

33. У березні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_4 - адвоката

Шалько О. А. на постанову Запорізького апеляційного суду від 07 лютого

2024 року.

34. Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2024 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

35. Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

36. У касаційній скарзі ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, якою рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині усунення перешкод у спілкуванні з донькою скасовано, в частині визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою змінено, і залишити в цій частині рішення суду першої інстанції в силі.

37. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19, від 23 березня

2023 року у справі № 759/4616/19-ц, від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

38. Касаційна скарга мотивована тим, що згідно з висновком Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 07 жовтня 2021 року № 01-10/2369 щодо розв`язання спору по цивільній справі № 335/7222/21, орган опіки та піклування вважав доцільним зокрема визначити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_5 : щовівторка та щочетверга з 16:00 год до 19:00 год в присутності психолога та матері дитини.

39. При цьому суд першої інстанції не знайшов підстав для відступлення від такої позиції органу опіки та піклування, однак встановив інший спосіб та порядок зустрічей з урахуванням віку дитини, її постійних занять, а також її проживання на теперішній час у іншому місті.

40. Однак суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції, не обґрунтував в чому саме висновок органу опіки та піклування суперечить інтересам дитини та чому він не врахував його при винесенні постанови.

41. Зазначає, що згадка про батька, тим паче зустріч з ним викликає у дитини зміни у психо-емоційному стані, дитина фізіологічно наразі не сприймає спілкування з батьком, а тому зустрічі батька з дитиною без присутності психолога та подальшої відсутності матері (після 10 зустрічі) відбуватимуться не в інтересах дитини.

42. Апеляційний суд, посилаючись на довідку КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради

від 30 вересня 2020 року № 102, не врахував, що в даному випадку було досліджено характер ОСОБА_1 як батька, однак не враховано психо-емоційний стан дитини, не досліджено характер дитини, її ставлення до батька та реакція на нього.

43. При зміні рішення в частині визначення способу участі батька у спілкуванні з дитиною, апеляційний суд, перш за все, посилався на налагодження відносин між дитиною та її батьком, формально підійшовши до визначення способу участі батька у спілкуванні з дитиною, не врахувавши наявні докази в матеріалах справи та не беручи до уваги психо-емоціний стан дитини та її фізіологічну реакцію на батька, таким чином діявши не в найкращих інтересах дитини.

44. Також не погоджується з висновком апеляційного суду щодо зобов`язання матері не чинити перешкод батькові у спілкуванні з донькою, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що вона чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з дитиною.

45. Зазначає, що зустрічі і спілкування батька з дитиною відбуваються, однак негативна реакція дитини на зустрічі з батьком є підставою для переривання такої зустрічі, так як батьки мають діяти в найкращих інтересах дитини.

46. Крім того, судом першої інстанції було обґрунтовано зазначено, що вимога щодо обов`язку ОСОБА_4 не чинити перешкоди у спілкуванні є неконкретизованою, оскілки не є зрозумілим, які саме перешкоди маються позивачами на увазі, які може створити ОСОБА_4 .

47. Таким чином доводи касаційної скарги зводяться до незгоди

ОСОБА_4 з постановою апеляційного суду в частині зміни та скасування рішення суду першої інстанції, в іншій частині постанова апеляційного суду не оскаржується, а тому на предмет законності й обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряється відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

48. У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що постанова апеляційного суду є законною, обґрунтованою, такою, що прийнята із дотриманням вимог матеріального та процесуального права та відповідає правовим позиціям Верховного Суду.

49. Водночас у липні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву, в якій зазначав, що на теперішній час він дійсно стикнувся із несприйняттям його дитиною його як батька. При цьому за наслідками його телефонних дзвінків дитина відмовляється на пропозицію матері поспілкуватися із ним. В своєму поясненні до виконавчої служби від 06 червня 2024 року ОСОБА_4 повідомила, що впливу на поведінку доньки ОСОБА_5 не має. Будь-якого іншого способу спілкування з дитиною крім відео-зв`язку він наразі не має.

50. З огляду на вказане вважає, що в даному випадку і при теперішніх умовах дійсно необхідна допомога психолога у налагодженні стосунків дитини з ним.

51. Разом з тим також вважає, що психолог має бути присутній і під час його телефонних дзвінків дитині для поступового налагодження стосунків для побачення з дитиною.

52. На підставі викладеного просив під час розгляду касаційної скарги не брати до уваги його відзив на касаційну скаргу. Проти задоволення касаційної скарги ОСОБА_4 не заперечує.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

53. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 19 серпня 2017 року перебували у шлюбі, зареєстрований Соборним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 691, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

54. Відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого Хортицьким районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області серії НОМЕР_2 ,

23 січня 2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірваний, актовий запис № 05, після державної реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвище їй « ОСОБА_13 ».

55. ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народилась донька ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження останньої серії НОМЕР_3 , виданого повторно 17 липня 2018 року Вознесенівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 285 від 13 березня 2018 року.

56. Дитина проживає разом із матір`ю ОСОБА_4 . Станом на час звернення до суду із позовом дитина проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час дитина проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 .

57. Відповідно до розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району № 580р від 21 грудня 2020 року «Про визначення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої

ОСОБА_5 » встановлено такий порядок участі ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_5 : щосуботи з 17:00 год до 19:00 год в присутності матері дитини, зобов`язано ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_1 в реалізації його прав на особисте спілкування з дитиною, а ОСОБА_1 - дотримуватись встановленого порядку з урахуванням прав та інтересів дитини.

58. Розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району № 377р від 12 липня 2021 року «Про призупинення дії розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 21 грудня 2020 року № 580р «Про визначення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_5 » дію вищезазначеного розпорядження призупинено строком на 1 місяць з моменту підписання цього розпорядження до стабілізації емоційного стану дитини.

59. В обґрунтування розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району № 377р від 12 липня 2021 року «Про призупинення дії розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 21 грудня 2020 року № 580р «Про визначення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_5 » зазначено, що згідно з довідкою медичного центру «Енамед» від 04 січня 2021 року у малолітньої ОСОБА_5 діагностовано невроподібний стан, скарги на часті пробудження вночі, носову кровотечу, енурез, підвищену тривожність, плаксивість. Із посиланням на виписку з протоколу психо-корекційних, розвивальних групових та індивідуальних занять малолітньої ОСОБА_5 , надану приватно практикуючим психологом ОСОБА_14 від 06 травня 2021 року, висновок спеціаліста-психолога, кандидата психологічних наук, завідуючої кафедри психології Запорізького національного університету ОСОБА_15 від 20 травня

2021 року, виписку з протоколу психологічного консультування та спостереження приватно практикуючого психолога ОСОБА_14 від 26 червня 2021 року у розпорядженні констатовано негативну емоційну реакцію малолітньої дитини ОСОБА_5 на батька ОСОБА_1 та рекомендовано ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернутися з дитиною до спеціаліста-психоневролога, звернутися до медіатора для одержання психологічної допомоги у налагодженні міжособистісних стосунків, рекомендовано через 1 місяць надати медичний документ про наявність або відсутність позитивних змін в психо-емоційному стані малолітньої ОСОБА_5 .

60. Відповідно до листа Запорізького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Запорізької міської ради від 01 липня 2021 року № 1993/03-В на адресу ОСОБА_1 , 03 червня 2021 року практичним психологом відділу соціальної роботи центру ОСОБА_6 було проведено спільну психологічну консультацію позивача, відповідача та їх дитини ОСОБА_5 , в процесі консультації дитина, побачивши батька, почала плакати, благала, щоб мати винесла її з кімнати та пішли додому, на прохання батьків залишитись дитина ще більше плакала. Батьку була надана консультація щодо тимчасового припинення спілкування з дитиною до того часу, поки стан дитини покращиться.

61. За змістом протоколу психологічного консультування та спостереження, складеного 03 липня 2021 року психологом ОСОБА_16 , дитина, коли дізнається, що батько повинен прийти, відчуває страх, стає дуже налякана, ридає, тікає до своєї кімнати.

62. Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста ОСОБА_17

від 19 липня 2021 року на час огляду розладів психіки у ОСОБА_5 не виявлено.

63. Відповідно до консультативного висновку лікаря вищої категорії, невролога ОСОБА_18 від 20 липня 2021 року, дитина ОСОБА_5 неврологічно здорова, виставлено діагноз: реакція на важкий стрес.

64. Згідно з висновком Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 07 жовтня 2021 року

№ 01-10/2369 щодо розв`язання спору по цивільній справі № 335/7222/21, орган опіки та піклування вважав доцільним визначити наступний порядок участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вихованні малолітньої ОСОБА_5 : перший та третій вівторок з 16:00 год до 19:00 год в присутності психолога та матері дитини; визначити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_5 : щовівторка та щочетверга з 16:00 год до 19:00 год в присутності психолога та матері дитини.

65. Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 27 квітня 2021 року, останній звернувся до Вознесенівського відділу служби у справах дітей Запорізької міської ради з проханням призначити дитячого психолога для вирішення проблем спілкування з дитиною через несприятливу поведінку матері.

66. Відповідно до листа Відділу по Вознесенівському району Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, ОСОБА_1 було рекомендовано звернутись до Запорізького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, оскільки відділ по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради не має повноважень для розгляду питання, викладеного у його заяві.

67. Відповідно до довідки Комунального закладу «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради

від 30 вересня 2020 року № 102, наданій ОСОБА_1 за наслідками надання соціально-психологічної допомоги в умовах денного стаціонару, ОСОБА_1 не має перешкод психологічного характеру для вільного спілкування з дитиною, присутність батька у виховному процесі є необхідністю для всебічного розвитку дитини. Рекомендовано задля психологічного здоров`я та в інтересах дитини обом батькам налагодити довірливі стосунки та встановити конструктивні методи та тактики виховання, відновити спілкування батька ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_5 , оскільки відсутність батька в житті дитини спричинить деформоване відношення дитини до сімейних стосунків.

68. Відповідно до протоколу психологічного консультування та спостереження, складеного 14 серпня 2021 року психологом ОСОБА_14 , в ситуації очікування батька дитина нервує, спілкуватися відмовлялась.

69. Згідно з протоколом № 2 за результатами психологічної реабілітації (подолання наслідків стресу), а також спостереження і коригування процесу взаємодії між ОСОБА_5 та батьком ОСОБА_1 , складеного

03 листопада 2021 року кандидатом психологічних наук, доцентом кафедри психології Запорізького національного університету ОСОБА_20 , дитина на час приходу батька почала плакати та благати, щоб його не пускали, вибігла до іншої кімнати і сховалася, попросивши мати не казати батькові де вона. Після того як батько пішов дитина деякий час перебувала у стресовому стані.

70. Згідно з актом обстеження умов проживання від 23 червня 2022 року, складеного уповноваженими особами Служби у справах дітей Одеської міської ради на підставі звернення ОСОБА_4 , дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 . Квартира чиста, світла, в наявності сучасний ремонт, побутова техніка, меблі, водо-, електро- газопостачання, індивідуальне опалення. Дитина має власну кімнату, ліжко, шафу для одягу, планшет. Одяг, речі, іграшки відповідають віку та сезону.

71. Вказана квартира на праві власності належить ОСОБА_4 , що підтверджується копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших Реєстрів № 340658705 від 27 липня 2023 року.

72. Згідно з довідкою Міжнародної громадської організації «Об`єднаний європейський центр розвитку» від 20 червня 2023 року № 21, розрахунків, довідкою ФОП ОСОБА_21 від 22 червня 2023 року, ОСОБА_5 відвідує студію «Робототехніка», студію «Вундеркінд», а також музичну школу ФОП ОСОБА_21 по класу фортепіано, оплату за які здійснює ОСОБА_4 .

73. Допитана як свідок ОСОБА_20 , яка надавала консультативну допомогу як психолог, а також складала висновок на запит представника відповідача, суду пояснила, що двічі була присутня при зустрічах дитини з батьком. Під час другої зустрічі дитина не бажала спілкуватися з батьком, пішла до своєї кімнати, відмовлялась від зустрічі.

74. Допитана як свідок спеціаліст-психолог, кандидат психологічних наук, завідуюча кафедри психології Запорізького національного університету ОСОБА_15 у судовому засіданні підтвердила висновок, наданий нею 20 травня 2021 року, зазначивши, що під час проведення дослідження дитина відмовлялась розмовляти про батька. Після того, як дитині були продемонстровані фотографії батьків, вона впізнала матір та батька, але після цього різко піднялась та попросила відвести до мами. Негативну реакцію викликало саме фото батька. Про батька спілкуватись відмовилась. Дослідження було припинено. Причину такої реакції на фото батька встановлено не було. Також зазначила, що наразі дитині вже 5 років, а тому висновок, складений нею 20 травня 2021 року на даний час вже втратив актуальність.

75. З боку ОСОБА_1 суду надано докази надсилання ОСОБА_4 грошових коштів на утримання дитини, листи на адресу ОСОБА_4 , в яких ОСОБА_1 просить повідомити про стан здоров`я дитини, пропонує оплатити терапію у дитячого психолога. Також враховуючи, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України та введенням з 24 лютого 2022 року в Україні воєнного стану, ОСОБА_4 змінила місце проживання разом із дитиною, ОСОБА_1 через свого представника звертався із запитами щодо встановлення місцезнаходження дитини, зокрема до Державної прикордонної служби України, Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради та правоохоронних органів.

76. Матеріали справи містять докази стосовно стану здоров`я дитини, періодичних оглядів спеціалістами за період 2018-2021 роки. Декларація про вибір лікаря дитині укладена із матір`ю ОСОБА_4 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

77. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

78. Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

79. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

80. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

81. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

82. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

83. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

84. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

85. Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду в повній мірі не відповідає.

86. Як зазначалося вище, постанова апеляційного суду оскаржується ОСОБА_4 тільки в частині вирішення позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з донькою та визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою, зокрема, щодо присутності на зустрічах психолога таматері дитини.

87. Водночас у липні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву, в якій зазначав, що на теперішній час він дійсно стикнувся із несприйняттям його дитиною його як батька. При цьому за наслідками його телефонних дзвінків дитина відмовляється на пропозицію матері поспілкуватися із ним. З огляду на вказане вважає, що в даному випадку і при теперішніх умовах дійсно необхідна допомога психолога у налагодженні стосунків дитини з ним, у зв`язку із чим проти задоволення касаційної скарги ОСОБА_4 не заперечує.

88. Статтею 18 Конвенції ООН про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

89. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункти 1 і 3 статті 9 Конвенції ООН про права дитини).

90. Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною є реалізацією матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

91. Згідно зі статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

92. Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

93. Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

94. За статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

95. Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

96. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

97. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

98. Отже, системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.

99. Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

100. Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

101. Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства).

102. Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

103. Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судами України як джерело права.

104. У рішенні ЄСПЛ у справі «Hunt v. Ukraine» («Хант проти України»)

від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» («Йогансен проти Норвегії») від 07 серпня 1996 року, § 78).

105. Таким чином, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

106. У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

107. Як вбачається з матеріалів цієї справи, в обґрунтування розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району № 377р від 12 липня 2021 року «Про призупинення дії розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 21 грудня 2020 року № 580р «Про визначення порядку участі

ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_5 » зазначено, що згідно з довідкою медичного центру «Енамед» від 04 січня 2021 року у малолітньої ОСОБА_5 діагностовано невроподібний стан, скарги на часті пробудження вночі, носову кровотечу, енурез, підвищену тривожність, плаксивість. Із посиланням на виписку з протоколу психо-корекційних, розвивальних групових та індивідуальних занять малолітньої ОСОБА_5 , надану приватно практикуючим психологом ОСОБА_14 від 06 травня 2021 року, висновок спеціаліста-психолога, кандидата психологічних наук, завідуючої кафедри психології Запорізького національного університету ОСОБА_15 від 20 травня

108. Окрім того, матеріали справи містять й низку інших доказів, які підтверджують наявність певних емоційних реакцій дитини при зустрічах із батьком, а також відчуття стресу у дитини під час таких зустрічей.

109. Водночас, відповідно до довідки КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради від 30 вересня

2020 року № 102, наданій ОСОБА_1 за наслідками надання соціально-психологічної допомоги в умовах денного стаціонару, ОСОБА_1 не має перешкод психологічного характеру для вільного спілкування з дитиною, присутність батька у виховному процесі є необхідністю для всебічного розвитку дитини. Рекомендовано задля психологічного здоров`я та в інтересах дитини обом батькам налагодити довірливі стосунки та встановити конструктивні методи та тактики виховання, відновити спілкування батька ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_5 , оскільки відсутність батька в житті дитини спричинить деформоване відношення дитини до сімейних стосунків.

110. Отже суд першої інстанції правильно встановив, що станом на час виникнення спірних правовідносин у спілкуванні між батьком ОСОБА_1 та дитиною ОСОБА_5 були наявні певні труднощі, пов`язані із емоційним станом дитини та реакцією дитини на батька, внаслідок чого дитина відчувала стрес, плакала, відмовлялась від спілкування, однак законні підстави для обмеження або припинення спілкування позивача з дитиною відсутні.

111. Вказані обставини не заперечуються сторонами й під час касаційного перегляду справи, оскільки як ОСОБА_4 у касаційній скарзі, так і

ОСОБА_1 у заяві про підтримання касаційної скарги, одностайно заявляють про необхідність присутності психолога та матері дитини при зустрічах батька з донькою ОСОБА_5 .

112. Крім того Верховний Суд враховує, що визначаючи графік побачень батька з дитиною, суд першої інстанції узяв за основу рекомендований органом опіки та піклування спосіб батька брати участь у вихованні дитини.

113. Відповідно до частини четвертої і п`ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

114. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).

115. Згідно з висновком Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 07 жовтня 2021 року

116. Отже, органом опіки та піклування було визначено таку форму участі у вихованні та спілкуванні дитини з батьком ОСОБА_1 , як зустрічі у присутності матері дитини та психолога і суд першої інстанції, виходячи із якнайкращих інтересів дитини, яка має під час такого спілкування почуватися у безпеці, що може бути забезпечене присутністю під час таких зустрічей матері, не знайшов підстав для відступлення від такої позиції органу опіки та піклування. При цьому суд правильно встановив інший спосіб та порядок зустрічей з урахуванням віку дитини, її постійних занять, а також її проживання на час розгляду справи у іншому місті - Одесі.

117. Верховний Суд враховує, що станом на час перегляду справи в суді касаційної інстанції відносини між батьком та донькою не змінилися, про що свідчить і заява ОСОБА_1 від 02 липня 2024 року, в якій він особисто погодився на допомогу психолога у налагодженні стосунків дитини з ним.

118. Тому, у даному випадку, суд першої інстанції дійшов правильного й обґрунтованого висновку про визначення такого способу участі батька

ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_5 : у формі зустрічей кожен вівторок з 17:00 год до 19:00 год та щосуботи з 15:00 год до 19:00 год в присутності матері дитини ОСОБА_4 та психолога, у тому числі з можливістю відвідування місць дозвілля та відпочинку за бажанням дитини ОСОБА_5 ; безперешкодного спілкування за телефоном та засобами відеозв`язку у будь-який інший час за бажанням дитини ОСОБА_5 .

119. Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі способи участі батька у вихованні дитини ОСОБА_5 будуть відповідати як його інтересам, так і інтересам малолітньої дитини, та будуть достатніми для забезпечення його участі у процесі виховання дитини на даному етапі її розвитку, враховуючи її вік, заняття, умови проживання на теперішній час.

120. Апеляційний суд належним чином не оцінив наявні в матеріалах справи докази щодо труднощів під час спілкування батька і доньки, пов`язаних з емоційним станом дитини та її реакцією на батька, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про необхідність проведення таких зустрічей за відсутності психолога та в подальшому - за відсутності матері дитини.

121. При цьому суд враховує, що встановлений судом у справі № 753/16879/16-ц спосіб участі батька у вихованні дочки згодом може бути змінений у зв`язку зі зміною обставин, у тому числі віку дитину, налагодження відносин між дитиною та батьком, порозуміння батьків дитини у питаннях щодо спілкування з нею одним з батьків, який проживає окремо, що відповідає усталеній судовій практиці (постанова Верховного Суду від 25 липня 2023 року в справі № 752/3009/21).

122. Також Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в частині зобов`язання ОСОБА_4 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з ОСОБА_5 при відвідуванні дитячих центрів чи дитячого садочку, або інших розвивально-виховних закладах, а пізніше -школи без порушення графіку чи умов перебування там дитини, оскільки така вимога є неконкретизованою та носить абстрактний характер, що унеможливлює її задоволення.

123. Зважаючи на вищевикладене у сукупності, Верховний Суд дійшов переконання, що суд першої інстанції розглянув спір з додержанням норм матеріального та процесуального права.

124. За правилами статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

125. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, постанову апеляційного суду в частині вирішення позову

ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з донькою та визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою, зокрема, щодо присутності на зустрічах психолога таматері дитини скасувати, а рішення суду першої інстанції в цій частині залишити в силі.

Керуючись статтями 400 413 415-419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Шалько Олександри Андріївни задовольнити.

2. Постанову Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2024 рокув частині вирішення позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з донькою та визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з донькоюскасувати, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року в цій частині залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович