Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.08.2019 року у справі №582/1679/18

Постанова

Іменем України

23 червня 2020 року

м. Київ

справа № 582/1679/18

провадження № 61-15619св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Фермерське господарство «Влад-М»,

третя особа - Тернівська селищна рада Недригайлівського району Сумської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Влад-М», третя особа - Тернівська селищна рада Недригайлівського району Сумської області, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі та укладеною додаткової угоди,

за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» на рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 25 квітня 2019 року у складі судді Петен Я. Л.та постанову Сумського апеляційного суду від 18 липня 2019 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Левченко Т. А., Хвостика С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» (далі - СТОВ «Дружба-Нова») звернулося до суду з указаним позовом та просило: визнати поновленим договір оренди від 06 вересня 2010 року земельних ділянок з кадастровими номерами 5923555600:05:002:0028, площею 2,8438 га, та 5923555600:05:003:0303, площею 0,2530 га, які розташовані на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області, укладений між ним як орендарем та ОСОБА_1 як орендодавцем, зареєстрований 11 березня 2011 року за № НОМЕР_1 ; визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі на умовах визначених додатковою угодою в редакції, викладеній представником позивача в позовній заяві; визнати недійсним договір оренди землі від 05 жовтня 2017 року б/н на земельні ділянки з кадастровими номерами 5923555600:05:002:0028 та 5923555600:05:003:0303, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Влад-М» (далі - ФГ «Влад-М»); скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди ФГ «Влад-М» на земельну ділянку з кадастровим номером 5923555600:05:003:00303, індексний номер 41407332 від 04 червня 2018 року та на земельну ділянку з кадастровим номером 5923555600:05:002:0028, індексний номер 41406925 від 04 червня 2018 року, прийняті державним реєстратором Тернівської селищної ради Недригайлівського району Постоєнком Д. О.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, СТОВ «Дружба-Нова» посилалося на те, що 06 вересня 2010 року між ОСОБА_1 як орендодавцем та власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області, та ним як орендарем був укладений договір оренди землі, зареєстрований 11 березня 2011 року, за умовами якого власник відповідних земельних ділянок передав, а товариство прийняло в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення строком на 7 років. Пунктами3.2 та 3.3 зазначеного договору оренди передбачено, що орендар має переважне право на поновлення договору оренди. 08 лютого 2018 року воно направило лист-повідомлення ОСОБА_1 про поновлення договору разом з проектом додаткової угоди. ОСОБА_1 листом від 19 лютого 2018 року повідомив про небажання продовжувати договір оренди з ним, зазначивши про наміри самостійно використовувати земельні ділянки та повідомивши про необхідність повернення йому земельних ділянок після закінчення строку дії договору оренди. 05 жовтня 2017 року ОСОБА_1 уклав договір оренди землі з ФГ «Влад-М», який було зареєстровано 04 червня 2018 року. Таким чином, ОСОБА_1 безпідставно та незаконно позбавив їх переважного права на поновлення договору оренди і таке право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

ОСОБА_1 та ФГ «Влад-М», заперечуючи проти позову, посилалися на те, що переважне право на поновлення договору оренди СТОВ «Дружба-Нова» порушене не було, оскільки ОСОБА_1 19 лютого 2018 року з дотриманням визначеної законом процедури повідомив позивача про свої заперечення щодо поновлення (продовження) договору оренди землі від 06 вересня 2010 року, а підписані 05 жовтня 2017 року між ними договори оренди земельних ділянок були зареєстровані 04 червня 2018 року, тобто після закінчення строку дії договору оренди землі від 06 вересня 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «Дружба-Нова». Спірні земельні ділянки після закінчення строку дії договору оренди від 06 вересня 2010 року (11 березня 2018 року) використовувались ОСОБА_1 самостійно і лише після державної реєстрації договорів оренди від 05 жовтня 2017 року (04 червня 2018 року) були передані ФГ «Влад-М».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Недригайлівський районний суд Сумської області рішенням від 25 квітня 2019 року відмовив у задоволенні позову.

Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що між СТОВ «Дружба-Нова» та відповідачем ОСОБА_1 не досягнуто згоди щодо поновлення договору, а додаткова угода до договору про його поновлення не була укладена сторонами у місячний строк, переважне право орендаря припинилося, договір оренди припинив свою дію в зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. При цьому суд виходив із того, що оспорювані договори оренди, укладені між відповідачами, набрали чинності майже через три місяці (04 червня 2018 року) після закінчення строку дії договору оренди від 06 вересня 2010 року (11 березня 2018 року).

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Сумський апеляційний суд постановою від 18 липня 2019 року рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 25 квітня 2019 року залишив без змін.

Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційний суд зазначив, що термін дії договору оренди від 06 вересня 2010 року між СТОВ «Дружба-Нова» та ОСОБА_1 закінчився 11 березня 2018 року, згоди на поновлення даного договору між сторонами досягнуто не було, тому ОСОБА_1 , укладаючи договір оренди з ФГ «Влад-М», який був зареєстрований 04 червня 2018 року, тобто вже після закінчення строку дії договору від 06 вересня 2010 року, не було порушено жодних прав позивача.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У серпні 2019 року СТОВ «Дружба-Нова» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 25 квітня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 18 липня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга СТОВ «Дружба-Нова» мотивована тим, що посилання судів на висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені в постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), є безпідставними, оскільки в зазначеній постанові суди виходили з того, що орендарем не надано належних та допустимих доказів відправлення орендодавцю листів-повідомлень з проектом додаткової угоди, через що дійшли висновку про те, що позивач не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

09 липня 2019 року справа № 484/4135/18 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що 06 вересня 2010 року між СТОВ «Дружба-Нова» як орендарем та ОСОБА_1 як орендодавцем був укладений договір оренди землі за умовами якого ОСОБА_1 як власник земельних ділянок передав, а СТОВ «Дружба-Нова» прийняло у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3,0968 га, у тому числі: ріллі 2,8438, сіножаті 0,2530, з кадастровими номерами 5923555600:05:002:0028 та 5923555600:05:003:0303, що розташовані на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області строком на 7 років. Даний договір зареєстровано у Недригайлівському районному відділі філії Центру ДЗК Держкомзему 11 березня 2011 року за № 592350004001749.

Пунктами 3.1-3.3 договору оренди землі від 06 вересня 2010 року передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк у порядку, визначеному даним договором. Цей договір та відповідно строк оренди земельної ділянки може бути продовженим/поновленим на той же строк та на тих же умовах. Продовження/поновлення цього договору здійснюється шляхом направлення орендарем не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку оренди письмової заяви про бажання продовжити договірні відносини та за відсутності підстав, що надають орендодавцю відповідно до цього договору право відмовити орендарю у його продовженні. Орендодавець вправі відмовити орендарю у продовженні/поновленні цього договору, коли мали місце факти невиконання чи неналежного виконання орендарем зобов`язань за цим договором щодо сплати орендної плати та/або факти використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. При наявності у орендодавця заперечень щодо продовження/поновлення договору, він зобов`язаний повідомити про це орендаря у письмовій формі не пізніше ніж за 10 днів до закінчення погодженого строку оренди. Орендодавець визнає за орендарем переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк за інших рівних умов після припинення цього договору за умови належного виконання орендарем своїх зобов`язань за цим договором.

СТОВ «Дружба-Нова» 08 лютого 2018 року, тобто до закінчення строку дії договору оренди землі від 06 вересня 2010 року, повідомило ОСОБА_1 про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк з додаванням до листа-повідомлення проекту додаткової угоди до договору оренди землі.

ОСОБА_1 06 та 19 лютого 2018 року повідомив СТОВ «Дружба-Нова» про наявність своїх заперечень щодо поновлення договору оренди землі, про бажання самостійно використовувати свої земельні ділянки та про своє рішення з цього приводу, вказавши на необхідність повернення йому земельних ділянок після закінчення строку дії договору (11 березня 2018 року).

Додаткову угоду між СТОВ «Дружба-Нова» та ОСОБА_1 не було підписано.

Земельні ділянки використовувалися СТОВ «Дружба-Нова» до закінчення строку дії договору, тобто до 11 березня 2018 року.

05 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 як орендодавцем та ФГ «Влад-М» як орендарем було укладено два договори оренди землі, за умовами яких ОСОБА_1 як власник земельних ділянок передає, а ФГ «Влад-М» приймає у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,8438 (рілля) з кадастровим номером 5923555600:05:002:0028 та площею 0,2530 (сіножаті) з кадастровим номером 5923555600:05:003:0303, що розташовані на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області строком на 15 років кожний.

Рішення про державну реєстрацію права оренди ФГ «Влад-М» на земельну ділянку з кадастровим номером 5923555600:05:003:0303, індексний номер 41407332 від 04 червня 2018 року та на земельну ділянку з кадастровим номером 5923555600:05:002:0028, індексний номер 41406925 від 04 червня 2018 року, прийняті державним реєстратором Тернівської селищної ради Недригайлівського району Постоєнком Д. О.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України «Про оренду землі», яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України, яка передбачає, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою - п`ятою цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, статті 15 ЦК України буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Встановлено, що позивач направив повідомлення про намір продовжити дію договору оренди з проектом додаткової угоди, а відповідач-орендодавець своїми листами, ще до закінчення дії договору оренди - 06 та 19 лютого 2018 року повідомив позивача про небажання продовжувати строк договору оренди землі на новий строк та просив повернути земельні ділянки після закінчення строку дії договору (11 березня 2018 року).

Наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено.

Близькі за змістом правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 18 квітня 2019 року (справа № 625/166/18) та від 01 серпня 2019 року (справа № 615/593/18).

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, на підставі належним чином оцінених доказів, правильно встановили характер спірних правовідносин та застосували норми матеріального права, які їх регулюють, обґрунтовано виходили з того, що переважне право СТОВ «Дружба-Нова» на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки відсутня одна зі складових юридичних фактів, що надають право позивачу претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», а саме: відсутня воля орендодавця на укладення такого договору, який двічі повідомляв СТОВ «Дружба-Нова» про небажання поновлювати договір оренди.

Верховний Суд також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 05 жовтня 2017 року, укладених між ОСОБА_1 та ФГ «Влад-М», і скасування рішення про їхню державну реєстрацію з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203цього кодексу.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною першою статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (статті 20 Закону України «Про оренду землі»)

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України «Про оренду землі»).

Встановивши, що договори оренди земельних ділянок від 05 жовтня 2017 року, укладені між ОСОБА_1 та ФГ «Влад-М», набули чинності після державної реєстрації прав (04 червня 2018 року), у той час як строк дії укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «Дружба-Нова» договору оренди земельної ділянки закінчився 11 березня 2018 року, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання оскаржуваних договорів недійсними.

Вирішуючи спір між сторонами у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, та не належить до компетенції касаційного суду.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди заявника з ухваленими у справі судовими рішеннями, що не належить до компетенції касаційного суду.

Згідно з частиною третьою статті 401 та статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» залишити без задоволення.

Рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 25 квітня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 18 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев С. Ю. Бурлаков Є. В. Коротенко