Історія справи

Постанова

Іменем України

23 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 725/968/22

провадження № 61-9374св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України»,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 28 липня 2022 рокув складі судді Літвінової О. Г. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 вересня 2022 року в складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Литвинюк І. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі - АТ «НСТУ») та просила визнати незаконним та скасувати наказ філії АТ «НСТУ» № 14-к від 10 лютого 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказ № 20-к від 22 лютого 2021 року «Про внесення змін до наказу філії АТ «НСТУ «Чернівецька регіональна дирекція» від 10 лютого 2021 року № 14-к «Про звільнення ОСОБА_1 », яким її звільнено з посади керівника групи відділу виробництва тематичного та національного контенту 22 лютого 2021 року,поновити її на роботі та стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з серпня 2001 року вона перебувала в трудових відносинах з відповідачем та працювала на різних посадах. З вересня 2020 року обіймала посаду керівника групи відділу виробництва тематичного та раціонального контенту.

Наказом АТ «НСТУ» від 09 листопада 2020 року № 621 введено в дію з 15 лютого 2021 року зміни до штатного розпису товариства.

08 грудня 2020 року їй направлено повідомлення про зміну істотних умов праці, у якому зазначено про зміну найменування її посади з керівника групи відділу на оброблювача інформаційного матеріалу відділу, зміну завдань та обов`язків, розміру заробітної плати.

Наказом філії АТ «НСТУ» «Чернівецька регіональна дирекція» від 10 лютого 2021 року № 14-к, з урахуванням внесених у нього змін наказом від 22 лютого 2021 року № 20-к, її звільнено з роботи з 22 лютого 2021 року у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України.

Вважала звільнення незаконним, оскільки у відповідача мало місце не зміна істотних умов правці, а скорочення посади, що виключало можливість її звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 28 липня 2022 рокуу задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача з підстав, передбачених пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України, проведено з дотриманням вимог закону. Крім того, позивач пропустила строк звернення до суду з цим позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 01 вересня 2022 року рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 28 липня 2022 року змінено в мотивувальній частині, в решті залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вимоги позивача про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі обґрунтовані, однак не підлягають задоволенню у зв`язку з пропуском строку звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У вересні 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 01 листопада 2021 року в справі № 520/14132/18, від 01 листопада 2021 року в справі № 2-41/2006, від 17 травня 2022 року в справі № 756/7222/18, від 31 серпня 2022 року в справі № 761/31423/19.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належної оцінки доказам у справі, не врахували, що вона у місячний строк з дня звільнення зверталася до суду з аналогічним позовом до неналежного відповідача, під час розгляду якого заявляла клопотання про його заміну на належного, однак у задоволенні цього клопотання суд відмовив, що свідчить про те, що вона доклала всіх можливих зусиль для поновлення свого порушеного права та з поважних причин пропустила строк звернення з цим позовом до суду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

09 листопада 2022 року справа № 725/968/22 надійшла до Верховного Суду.

Представник АТ «НСТУ» Новак А. А. надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Крім того, представник відповідача заявив клопотання про закриття касаційного провадження у справі, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені в малозначній справі, а висновки, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається позивач, стосуються правовідносин, які не є подібними.

Перевіривши клопотання, підстав для закриття касаційного провадження Верховний Суд не встановив, оскільки ця справа, яка виникла з трудових відносин, не є малозначною, а підстава, передбачена пунктом 5 частини першої статті 389 ЦПК України, відсутня.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Установлено, що ОСОБА_1 з 16 вересня 2020 року працювала на посаді керівника групи відділу виробництва тематичного та національного контенту.

На підставі рішення правління AT «НСТУ» від 09 листопада 2020 року № 217 наказом AT «НСТУ» від 09 листопада 2020 року № 621 «Про введення в дію змін до штатного розпису AT «НСТУ»» введено в дію з 15 лютого 2021 року зміни до штатного розпису товариства.

Відповідно до змін штатного розпису відокремлених структурних підрозділів АТ «НСТУ», з 15 лютого 2021 року посада керівника групи відділу виробництва тематичного та раціонального контенту була виведена з штатного розпису. Натомість до штатного розпису введено нову посаду оброблювача інформаційного матеріалу відділу виробництва тематичного та національного контенту.

Повідомленням від 08 листопада 2020 року про зміну істотних умов праці позивача поінформовано про зміну істотних умов праці, а саме: зміну найменування посади керівника групи відділу виробництва тематичного та національного контенту змінюється на оброблювача інформаційного матеріалу відділу виробництва тематичного та національного контенту; зміну завдань та обов`язків, які викладено в проекті посадової інструкції, що додається до повідомлення; та зміну оплати праці.

10 лютого 2021 року філією АТ «НСТУ» «Чернівецька регіональна дирекція» видано наказ № 14-к про звільнення ОСОБА_1 12 лютого 2021 року, внаслідок відмови від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України.

22 лютого 2021 року відповідачем видано наказ № 20-к, згідно з яким, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 в період з 11 лютого 2021 року по 20 лютого 2021 року, змінено дату звільнення на 22 лютого 2021 року.

З наказами позивач ознайомлена 22 лютого 2021 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36цього Кодексу.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Зміна істотних умов праці відбувається за тією самою посадою, у тій самій установі, де працівник працював до такої зміни. Пропозиція обійняти інші посади не є зміною істотних умов праці.

Факт скорочення посади виключає звільнення за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України, оскільки відсутні передбачені частиною третьою статті 32 КЗпП України обставини.

У цій справі апеляційний суд установив, що звільнення позивача відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки в АТ НСТУ мали місце зміни в організації виробництва і праці, які потягли скорочення посади, яку обіймала позивач, у зв`язку з чим вважав, що позовні вимоги про визнання наказу про звільнення та поновлення на роботі є обґрунтованими.

Касаційна скарга не містить доводів щодо необґрунтованості таких висновків апеляційного суду, тому Верховний Суд їх не перевіряє.

Водночас доводи ОСОБА_1 щодо помилковості висновку судів про пропуск нею строку звернення до суду за захистом порушеного права колегія суддів відхиляє, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Передбачений статтею 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення.

Статтею 234 КЗпП України передбачено, що в разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

У статті 234 КЗпП України не наведено переліку поважних причин для поновлення строку звернення із заявою про вирішення спору, оскільки їх поважність повинна визначатися в кожному випадку, залежно від конкретних обставин.

Поважними причинами пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Установлено, що з наказом про звільнення позивач ознайомилася 22 лютого 2021 року, тоді як з цим позовом до суду звернулася лише 14 лютого 2022 року, тобто з пропуском установленого статтею 233 КЗпП України строку.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, передбаченого статтею 233 КЗпП України, позивач зазначала, що вона вже зверталася до суду з аналогічним позовом і справа тривалий час перебувала в провадженні суду.

Так, у березні 2021 року ОСОБА_1 дійсно зверталася до суду з позовом до філії АК «НСТУ» «Чернівецька регіональна дирекція» про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Під час розгляду вказаної справи в суді першої інстанції представник позивача подав клопотання про заміну неналежного відповідача філію АТ «НСТУ «Чернівецька регіональна дирекція» на належного відповідача АТ «НСТУ», у задоволенні якого ухвалою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 04 листопада 2021 року було відмовлено у зв`язку із пропуском строків, передбачених статтею 51 ЦПК України, для подання такого клопотання.

У подальшому постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 січня 2022 року провадження в справі № 725/1589/21 закрито у зв`язку з тим, що філія АК «НСТУ» «Чернівецька регіональна дирекція» не є юридичною собою, тому не може виступати стороною у цивільному процесі.

Перевіривши наведені позивачем обставини, суди дійшли висновку про те, що такі не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Верховний Суд погоджується з таким висновком судів, оскільки, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, юридична необізнаність позивача та її представника з нормами ЦПК України щодо визначення належного відповідача не може свідчити про поважність причин пропуску строку.

До того ж про те, що позов у справі № 725/1589/21 було пред`явлено до неналежного відповідача позивач та її представник знали ще в листопаді 2021 року, а отже ОСОБА_1 могла й раніше звернутися з цим позовом до суду.

Таким чином, установивши, що позивач пред`явила позов з пропуском установленого статтею 233 КЗпП України строку й поважних причин для його поновлення не навела, суди зробили правильний висновок про відмову в задоволенні позову й доводи касаційної скарги цього не спростовують.

Висновки судів не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 28 липня 2022 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко