Історія справи

Постанова КЦС ВП від 22.06.2023 року у справі №125/608/21
Постанова КЦС ВП від 22.06.2023 року у справі №125/608/21

Постанова

Іменем України

22 червня 2023 року

м. Київ

справа № 125/608/21

провадження № 61-6709св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Барський птахокомбінат»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Барський птахокомбінат» на рішення Барського районного суду Вінницької області від 24 листопада 2021 року у складі судді Питель О. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 09 червня 2022 року у складі колегії суддів: Панасюка О. С., Берегового О. Ю., Шемети Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Барський птахокомбінат» (далі - ТОВ «Барський птахокомбінат») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на початку листопада 2014 року ТОВ «Барський птахокомбінат» та ОСОБА_1 досягли усної домовленості щодо укладення між ними договору купівлі-продажу транспортного засобу марки Камаз, модель 532130, номер шасі НОМЕР_1 , 1991 року випуску, відповідно до якої ОСОБА_1 мала намір купити вказаний автомобіль у кредит у ТОВ «Барський птахокомбінат» за ціною, яка мала бути визначена пізніше.

За результатами даної домовленості, на підставі видаткової накладної № Т\0050554 від 07 листопада 2014 року та прибуткового касового ордеру № 72141 від 07 листопада 2014 року ОСОБА_1 перереєструвала транспортний засіб на себе.

У квітні 2020 року товариство звернулось до Барського районного суду Вінницької області з позовом до відповідача, Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області про визнання права власності на транспортний засіб та зобов`язання Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області скасувати перереєстрацію спірного транспортного засобу на відповідача.

За результатами розгляду вказаної справи Вінницький апеляційний суд у постанові від 22 березня 2021 року встановив, що між товариством та ОСОБА_1 07 листопада 2014 року було укладено певний правочин щодо купівлі-продажу транспортного засобу, який став підставою для видачі довідки-рахунку, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 № 1338 та Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів.

Вінницький апеляційний суд також вказав на той факт, що дійсність вказаного правочину не оспорювалася позивачем, що і стало причиною відмови у задоволенні позовних вимог судом апеляційної інстанції.

Таким чином, товариство вважає за доцільне звернутися до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним.

Щодо недодержання форми правочину товариство вказувало, що письмова форма для договорів купівлі-продажу транспортного засобу є обов`язковою відповідно до ЦК України та актів цивільного законодавства. Крім того, такий договір підлягав реєстрації (оформленню, засвідченню) у Державтоінспекції.

Щодо укладення правочину неуповноваженою особою позивач зазначив, що видаткова накладна № Т\0050554 від 07 листопада 2014 року, на яку разом з прибутковим касовим ордером № 72141 від 07 листопада 2014 року посилається ОСОБА_1 як на просту форму правочину, підписана невідомою особою, яка не мала повноважень на підписання даного документа.

ОСОБА_1 , яка на час домовленості домовленості працювала бухгалтером у ТОВ «Барський птахокомбінат», не могла не знати хто є керівником цього підприємства, наділений правом на розпорядження майном та укладення правочинів, а тому повністю усвідомлювала безпідставність набуття нею права власності на спірний автомобіль.

Також позивач зазначав, що укладений правочин суперечить приписам Закону України «Про запобігання корупції». Крім того, ринкова вартість автомобіля Камаз, модель 532130, номер кузова НОМЕР_2 , 1991 року випуску, станом на 06 грудня 2019 року, згідно з даними звіту про оцінку майна становила 145 105 грн, а ОСОБА_1 було сплачено на рахунок ТОВ «Барський птахокомбінат» 2 931,60 грн.

Таким чином, наслідком укладення оспорюваного правочину є виникнення у товариства збитків на суму 142 173,40 грн. Вчинення таких правочинів суперечить правам та інтересам товариства, а також цілям його діяльності, визначеним законодавством України про підприємницькі товариства, а також його статутом. Вважав, що договір купівлі-продажу транспортного засобу Камаз є таким, що суперечить положенням ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, а тому просив визнати його недійсним.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 24 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 24 листопада 2022 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили із того, що предметом позову є вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу Камаз, що укладений між ТОВ «Барський птахокомбінат» та ОСОБА_1 07 листопада 2014 року та оформлений у вигляді видаткової накладної № Т\0050554 від 07 листопада 2014 року і прибуткового касового ордеру № 72141 від 07 листопада 2014 року. Проте, транспортний засіб було перереєстровано на підставі довідки-рахунку ВІА 573122 від 07 листопада 2014 року, що видана Жмеринською філією УВК «Автосвіт Плюс», тому на правовідносини сторін поширюються положення Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200, отже видачі ОСОБА_1 довідки-рахунку мало передувати укладення позивачем договору комісії з Жмеринською філією УВК «Автосвіт Плюс». Саме у договорі комісії товариство мало висловити свою волю щодо продажу автомобіля та викласти істотні умови, зокрема, щодо ціни позову. Вказані умови мав виконувати комісіонер, який у подальшому видав ОСОБА_1 довідку-рахунок, що підтверджує придбання нею транспортного засобу.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, також зазначив, що позивачем визначено неналежний суб`єктний склад учасників справі, оскільки відповідачем у вказаній справі має бути не лише ОСОБА_1 , а і особа, яка здійснила його продажу, - комісіонер Жмеринська філія УВК «Автосвіт Плюс».

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У липні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Барський птахокомбінат».

Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Барський птахокомбінат», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року у справі № 922/189/18, від 06 листопада 2018 року у справі № 926/3397/17, від 09 квітня 2019 року у справі № 910/3359/18, від 29 жовтня 2019 року у справі № 904/3713/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 915/411/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій невірно застосовані норми матеріального права та застосовано норми, які не підлягали застосуванню, а саме Порядок здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200, та Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено за відсутності доказів щодо укладення договору комісії та договору купівлі-продажу, спрямованого на виконання комісійного доручення.

Заявник вважає, що суди помилково дійшли висновку про те, що спірний автомобіль не було відчужено за договором купівлі-продажу, укладеним між товариством та ОСОБА_1 .

Також вказує, що договір купівлі-продажу було укладено неуповноваженою особою.

Відзиву на касаційну скаргу сторонами не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Постановою Вінницького апеляційного суду від 22 березня 2021 року у справі № 125/472/20 апеляційну скаргу ТОВ «Барський птахокомбінат» задоволено частково, рішення Барського районного суду Вінницької області від 07 грудня 2020 року змінено, викладено мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Барського районного суду Вінницької області від 07 грудня 2020 року залишено без змін.

Постанова набрала законної сили 22 березня 2021 року.

Постанова Вінницького апеляційного суду обґрунтована тим, що довідка-рахунок є документом, що підтверджує факт придбання транспортного засобу, тобто підставою набуття ОСОБА_1 права власності на автомобіль був правочин, укладений між сторонами у справі. Відтак, доводи позивача про те, що жодного правочину з приводу спірного автомобіля не укладалось і спірний автомобіль був перереєстрований Регіональним сервісним центром МВС у Вінницькій області на ОСОБА_1 всупереч положенням постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1338 та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, є безпідставними.

Відповідно до даних копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 12 листопада 2014 року власником транспортного засобу Камаз, модель 532130, номер кузова НОМЕР_2 , 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , є ОСОБА_1 .

До матеріалів позовної заяви позивачем долучено копію видаткової накладної № Т/0050554 від 07 листопада 2014 року, яка містить такі дані: постачальник ТОВ «Барський птахокомбінат» з реквізитами, одержувач ОСОБА_1 , платник той самий, замовлення - без замовлення, умова продажу: кредит. Далі вказано: автомобіль Камаз, 1992 року випуску, НОМЕР_5 , шасі НОМЕР_1 , за ціною 2 931,60 грн, у графі «відпустив» є підпис та печатка ТОВ «Барський птахокомбінат», у графі «отримав» наявний підпис без розшифрування.

Відповідно до даних копії прибуткового касового ордеру № 72141 від 07 листопада 2014 року, ОСОБА_1 внесла у касу підприємства 2 931,60 грн «За машину».

Згідно з даними копії звіту про оцінку майна ринкова вартість транспортного засобу, що належить ОСОБА_1 , Камаз 532130, загальний вантажний бортовий реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1991 року випуску, станом на 06 грудня 2019 становить, без урахування ПДВ, 145 105 грн.

Відповідно до пункту 8.9 Статуту ТОВ «Барський птахокомбінат» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) директор уповноважений на представництво ТОВ «Барський птахокомбінат», розпорядження його майном, укладання договорів та інших правочинів від імені ТОВ «Барський птахокомбінат».

Згідно з даними копії наказу № 53 від 14 травня 2012 року ОСОБА_2 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «Барський птахокомбінат» з 14 травня 2012 року. Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містить відомості, що ОСОБА_3 є директором ТОВ «Барський птахокомбінат» на день подання позову.

Згідно з даними висновку експерта № 9770 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою голови АО «Арсенал» адвоката Січевлюка В. А. від 13 серпня 2021 року підпис від імені ОСОБА_3 , що міститься у графі: «Відпустив» у видатковій накладній ТОВ «Барський птахокомбінат» за № Т\0050554 від 07 листопада 2014 року на суму 2 931,60 грн, виконано не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Відповідач та представник відповідача заперечували щодо вказаного висновку, оскільки позивач не довів, що предметом експертного дослідження був саме той примірник накладної, який було надано позивачем Жмеринській філії УВК «Автосвіт Плюс» для оформлення довідки рахунку ВІА 573122 від 07 листопада 2014.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення із таких підстав.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно з положеннями частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (стаття 632 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (стаття 656 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (стаття 691 ЦК України). Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (стаття 694 ЦК України).

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (стаття 1011 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 1012 ЦК України, істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Частиною першою статті 1014 ЦК України визначено обов`язок комісіонера вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо в договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що не встановлюються.

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, у квітні 2020 року ТОВ «Барський птахокомбінат» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області про визнання права власності на транспортний засіб та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 07 грудня 2020 року у справі № 125/472/20 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Барський птахокомбінат» відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 22 березня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Барський птахокомбінат» задоволено частково.

Рішення Барського районного суду Вінницької області від 07 грудня 2020 року змінено, викладено мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Барського районного суду Вінницької області від 07 грудня 2020 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду набрало законної сили.

Під час розгляду вказаної справи апеляційним судом встановлено, що вторинна реєстрація транспортного засобу марки Камаз, модель 532130, придбаного в торгівельній організації на ОСОБА_1 , була здійснена 12 листопада 2014 Жмеринським ВРЕР УДАІ УМВС у Вінницькій області на підставі довідки-рахунку ВІА 573122 від 07 листопада 2014 року, виданої Жмеринською філією УВК «Автосвіт Плюс».

Довідка-рахунок є документом, що підтверджує факт придбання транспортного засобу, тобто підставою набуття ОСОБА_1 права власності на автомобіль був правочин, укладений між сторонами у справі.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що доводи позивача про те, що жодного правочину з приводу спірного автомобіля не укладалось і спірний автомобіль був перереєстрований Регіональним сервісним центром МВС у Вінницькій області на ОСОБА_1 всупереч положенням постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1338 та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, є безпідставними, з огляду на зазначене вище.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (далі - Порядок № 1200), та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі - Порядок № 1388), які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Пунктом 1 Порядку № 1200 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що цей Порядок визначає механізм провадження торговельної діяльності у сфері оптової та роздрібної торгівлі автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок і моделей, причепами, напівпричепами та мотоколясками, тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами та транспортними засобами вітчизняного та іноземного виробництва (далі - транспортні засоби) та їх складовими частинами (двигуни, шасі, кузови, рами), що мають ідентифікаційні номери, а також тими транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, які перебували в користуванні і були зареєстровані в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1200 дія цього Порядку поширюється на всіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють передачу для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, оптову та роздрібну торгівлю ними і оформлення необхідних документів (далі - суб`єкти господарювання).

Облік суб`єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок і моделей, причепами, напівпричепами, мотоколясками, іншими транспортними засобами вітчизняного та іноземного виробництва та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, ведеться Державтоінспекцією у порядку, встановленому МВС. Державтоінспекція формує та веде електронний реєстр таких суб`єктів господарювання (пункт 4).

Видача (оформлення) підприємством, що здійснює комісійну торгівлю, довідок-рахунків під час реалізації транспортних засобів, що перебували у користуванні, здійснюється після нанесення таким підприємством на зворотному боці довідки-рахунка інформації про оціночну вартість такого транспортного засобу (номер та дата складення звіту про оцінку) та суб`єкта оціночної діяльності, який відповідно до Порядку проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 року № 231, має право проводити оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (номер сертифіката суб`єкта оціночної діяльності, дата його видачі, напрям (спеціалізація).

Матеріали, що стали підставою для видачі довідок-рахунків, актів приймання-передачі та біржових угод, формуються у справи, що прошиваються, скріплюються печаткою суб`єкта господарювання і зберігаються протягом п`яти років (пункт 13).

На комісію приймаються транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, зареєстровані або зняті з обліку в Державтоінспекції, для їх подальшої реалізації від суб`єктів господарювання - за наявності накладної із зазначенням моделі, марки транспортного засобу, номера шасі, двигуна, його ціни, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) або свідоцтва про реєстрацію машини, паспорта та доручення уповноваженої особи суб`єкта господарювання (пункт 43).

На продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, комісіонер видає покупцеві стосовно транспортних засобів, облік яких ведеться Державтоінспекцією, - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт), а також на зняті з обліку транспортні засоби номерні знаки для разових поїздок. Крім зазначених документів, також видається сервісна книжка (гарантійний талон), довідка-рахунок, розрахунковий документ, який посвідчує факт купівлі транспортних засобів (пункт 55).

Відповідно до пунктів 1-2 Порядку № 1388 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Цей Порядок є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов`язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Пунктом 8 Порядку № 1388 визначено, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб`єктом господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, договори та угоди, укладені на товарних біржах, договори купівлі-продажу, оформлені в Державтоінспекції, копія рішення суду та ін.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що предметом та підставою позову є вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу Ккамаз, модель 532130, номер кузова НОМЕР_6 , 1991 року випуску, що укладений між ТОВ «Барський птахокомбінат» та ОСОБА_1 07 листопада 2014 року та оформлений у вигляді видаткової накладної № Т\0050554 від 07 листопада 2014 року і прибуткового касового ордеру № 72141 від 07 листопада 2014 року.

Разом із тим, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, врахувавши обставини, встановлені під час розгляду справи № 125/472/20, вищевказані норми матеріального права, дійшов правомірного висновку, що спірний автомобіль не було відчужено на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «Барський птахокомбінат» та ОСОБА_1 .

Суди обґрунтовано дійшли висновку, що повторна реєстрація транспортного засобу марки Камаз, модель 532130, номер шасі НОМЕР_1 , 1991 року випуску, (набуття права власності на автомобіль ОСОБА_1 ) була здійснена на підставі договору купівлі-продажу, оформленого у виді довідки-рахунку № ВІА 532130 від 07 листопада 2014 року, між Жмеринською філією УВК «Автосвіт Плюс» (комісіонер) та ОСОБА_1 , який, у свою чергу, був укладений на виконання договору комісії, укладеного між ТОВ «Барський птахокомбінат» (комітент) та Жмеринською філією УВК «Автосвіт Плюс» (комісіонер).

Доводи касаційної скарги про те, що судові рішення ухвалено за відсутності доказів щодо укладення договору комісії та договору купівлі-продажу, спрямованого на виконання комісійного доручення, відхиляються колегією суддів, оскільки з відповіді на адвокатський запит представника позивача до територіального сервісного центру МВС № 0541 вбачається, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів за ОСОБА_1 12 листопада 2014 року реєструвався транспортний засіб Камаз, модель 532130, 1991 року випуску, за довідкою-рахунком ВІА 532130. Надати копії документів не видається можливим, так як термін зберігання документів становить три роки (т. 1, а. с. 115).

Посилання заявника на те, що договір купівлі-продажу було укладено неуповноваженою особою, що підтверджується висновком експерта № 9770 від 13 серпня 2021 року, у якому вказано, що підпис від імені ОСОБА_3 , що міститься у графі «відпустив» у видатковій накладній ТОВ «Барський птахокомбінат» за № Т/0050554 від 07 листопада 2014 року на суму 2 931,60 грн, виконано не ОСОБА_3 , а іншою особою, відхиляються колегією суддів, оскільки місцевим судом встановлено, що представник позивача зазначив, що для дослідження експерту було надано примірник видаткової накладної № Т/0050554 від 07 листопада 2014 року, який зберігався у бухгалтерських документах товариства, тобто не той примірник, що було надано Жмеринській філії УВК «Автосвіт Плюс». При цьому відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Крім того, видаткова накладна та прибутковий касовий ордер є документами бухгалтерського обліку, які свідчать про проведення відповідних розрахунково-касових операцій, видачу товарно-матеріальних цінностей та не можуть вважатись письмовою формою договору купівлі-продажу транспортного засобу, оскільки не відповідають загальним приписам ЦК України про зміст договору купівлі-продажу та і вимогам спеціальних правил, визначених у відповідних Положеннях.

Посилання заявника у касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року у справі № 922/189/18, від 06 листопада 2018 року у справі № 926/3397/17, від 09 квітня 2019 року у справі № 910/3359/18, від 29 жовтня 2019 року у справі № 904/3713/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 915/411/19, відхиляються колегією суддів, оскільки судові рішення у справі, яка переглядається, не суперечать висновкам, викладеним у вказаних постановах.

Таким чином, враховуючи те, що обставини, якими ТОВ «Барський птахокомбінат» обґрунтовувало позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Барський птахокомбінат» залишити без задоволення.

Рішення Барського районного суду Вінницької області від 24 листопада 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 09 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян