Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.02.2019 року у справі №686/20012/18

Постанова

Іменем України

22 травня 2019 року

м. Київ

справа № 686/20012/18

провадження № 61-3491св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: прокуратура Хмельницької області, Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Хмельницької області, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю слідчого та рішенням процесуального прокурора.

Позовна заява мотивована тим, що у провадженні Хмельницького відділення поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження

№ 12017240010006244, яке порушено за заявою ОСОБА_1 з приводу зловживання владою та службовим становищем працівниками Хмельницької міської ради.

Ухвалами Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 30 листопада 2017 року визнано бездіяльність слідчого СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області у зазначеному кримінальному провадженні.

Процесуальний прокурор у справі прикривав незаконну бездіяльність слідчого, внаслідок чого позивачу заподіяно майнову та моральну шкоду. Моральна шкода полягає у марнуванні часу, який був змушений витрачати на визнання незаконною бездіяльності слідчого, моральних стражданнях, які переніс під впливом цієї бездіяльності. Змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, відчуває себе приниженим. Крім того, завдано також майнової шкоди, оскільки витратив час на написання скарг, їх подання, участь у суді під час розгляду скарг, проїзд у громадському транспорті, поніс витрати на папір, електроенергію, фарбу картриджа та копіювання документів.

ОСОБА_1 просив стягнути з Державного бюджету України на його користь 1 000 000 000,00 грн моральної шкоди та 40 094,00 грн майнової шкоди.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 23 жовтня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1

1 000,00 грн моральної шкоди, завданої бездіяльністю слідчого СВ Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області та незаконного рішення процесуального прокурора.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що внаслідок бездіяльності посадової особи органу досудового розслідування - СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області позивачеві завдано моральних страждань, що виразились у докладанні додаткових зусиль та часу для організації свого життя. Враховано важливість для нього питань, з якими звертався до слідчого. З урахуванням цього визначено необхідний і достатній, на думку суду, розмір морального відшкодування у сумі 1 000,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 40 094,00 грн майнової шкоди, місцевий суд виходив із того, що позивачем не надано суду доказів про заподіяння йому майнової шкоди внаслідок протиправних дій посадової особи органу досудового розслідування, а наведенні ним не підтверджують завдання такої майнової шкоди, пов`язаної із не вирішенням по суті заявленого клопотання.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 лютого 2019 року апеляційні скарги прокуратури Хмельницької області, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області і Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області задоволено.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 23 жовтня 2018 року в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

В решті рішення суду залишено без змін.

Витрати Прокуратури Хмельницької області, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області і Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1 057,20 грн кожним відповідачем компенсовано за рахунок держави.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не надав доказів спричинення йому душевних страждань внаслідок бездіяльності слідчого при розгляді клопотань у кримінальному провадженні, дій процесуального прокурора, причинно-наслідкового зв`язку між порушенням його права та наслідками, які спричинило це порушення, у тому числі додаткових зусиль для організації свого життя, важливості для нього питань, з якими звертався. Та обставина, що слідчий під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні допустив бездіяльність, що було встановлено судом, сама по собі не свідчить про заподіяння позивачеві моральної шкоди.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

16 лютого 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 лютого 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга бунтована тим, що ОСОБА_1 згідно чинного законодавства має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок бездіяльності відповідачів по справі.

Доводи інших учасників справи:

03 квітня 2019 року Головне управління національної поліції в Хмельницькій області через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 лютого 2019 року залишити без змін.

11 квітня 2019 року прокуратура Хмельницької області через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 лютого 2019 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

29 березня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

01 квітня 2019 року матеріали цивільної справи передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Щодо заявлених клопотань:

Одночасно у касаційній скарзі ОСОБА_1 просить розглядати дану справу за його участю.

Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд даної справи за участю ОСОБА_1 відмовлено.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзивах на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні

Зазначеним нормам матеріального права рішення апеляційного суду не відповідає.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду першої інстанції:

У справі, яка переглядається, судом першої інстанції встановлено, що

15 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження

№ 12017240010006244 від 06 вересня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України, з клопотанням про складення і узгодження з прокурором та вручення в порядку пункту 3 частини першої статті 276 КПК України підозри члену комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам, яка діє на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради, начальнику відділу адміністрування місцевих податків, екологічного податку та рентної плати ДПС міста Хмельницький Мігаль Т. В. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила дане клопотання. Подане клопотання позивача було отримано працівником канцелярії того ж дня, проте з приводу поданого клопотання не прийнято процесуального рішення.

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду

від 30 листопада 2017 року за скаргою ОСОБА_1 визнано бездіяльність слідчого СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 12017240010006344 від 06 вересня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України, яка виразилась у неповідомленні скаржника про результати розгляду поданого ним клопотання від 14 листопада 2017 року.

В межах цього кримінального провадження Хабаль М. Й. 15 листопада

2017 року звернувся до слідчого з клопотанням від 14 листопада 2017 року про складення і узгодження з прокурором вручення підозри в порядку пункту 1 частини першої статті 276 КПК України голові комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам, яка діє на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради, заступнику міського голови Бондаренку А. С. В матеріалах кримінального провадження таке клопотання відсутнє та по ньому не прийнято процесуального рішення.

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Сарбеєм О. Ф. від 30 листопада 2017 року за скаргою ОСОБА_1 визнано бездіяльність слідчого СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 12017240010006344 від 06 вересня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України, яка виразилась у неповідомленні скаржника про результати розгляду поданого ним клопотання від 14 листопада 2017 року.

Таким чином, вказаними судовими рішеннями встановлена неправомірність дій вказаної посадової особи органу досудового розслідування.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.

Встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав неправомірних дій посадової особи слідчого СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області щодо неповідомлення ОСОБА_1 про результати поданих ним клопотань.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оскільки судовими рішенням, які набрали законної сили, встановлено бездіяльність слідчого СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для відшкодування заданої позивачу такими діями моральної шкоди та правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази, і надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з Державного бюджету України моральну шкоду у розмірі 1 000,00 грн.

Відповідний правовий висновок щодо застосування статей 1166, 1167, 1176, 1173, 1174 ЦК України викладено у постанові Верховного Суду України

від 22 червня 2017 року у справі №6-501цс17 та у постановах Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 638/6944/16-ц (провадження

№ 61-2986св18) та від 06 лютого 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 61-18697св18).

У зв`язку із наведеним Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог

ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди з підстав їх недоведеності, не відповідає як нормам матеріального права, так і принципу справедливості правосуддя, у зв`язку із чим рішення апеляційного суду в цій частині не може вважатися законним і підлягає скасуванню із залишенням в силі в цій частині рішення суду першої інстанції на підставі статті 413 ЦПК України, як помилково скасованого.

Оскільки позивачем не надано суду доказів про заподіяння йому майнової шкоди внаслідок протиправних дій посадової особи органу досудового розслідування, а наведенні ним підстави не підтверджують завдання такої майнової шкоди, пов`язаної із не вирішенням по суті заявленого клопотання, то відповідно до статті 410 ЦПК України рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2018 року та постанова Хмельницького апеляційного суду від 07 лютого 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 409, 410, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 лютого 2019 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до прокуратури Хмельницької області, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди скасувати, залишити в силі в цій частині рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2018 року.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 23 жовтня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 лютого 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до прокуратури Хмельницької області, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування майнової шкоди, - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: Н. О. Антоненко В. М. Коротун В. І. Крат В. П. Курило