Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.03.2019 року у справі №490/3505/17

Постанова

Іменем України

22 травня 2019 року

м. Київ

справа № 490/3505/17

провадження № 61-5426св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: акціонерне товариство «Імексбанк», товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Рієлтіс плюс»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», подану адвокатом Огородник Тарасом Леонідовичем, на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 жовтня 2018 року у складі судді Гуденко О. А. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Царюк Л. М., Прокопчук Л. М., Самчишиної Н. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до акціонерного товариства «Імексбанк» (далі - АТ «Імексбанк»), товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»), Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Рієлтіс плюс» (далі - ТОВ «Рієлтіс плюс»), про визнання недійсними результатів аукціону в електронній формі, договору купівлі-продажу вимоги, договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що 27 березня

2008 року між АТ «Імексбанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії

№ 954/КЛ/2008, за яким вона отримала 320 982,00 Євро зі сплатою 14,0 % річних у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з кінцевим терміном повернення - 25 березня 2011 року.

Того ж дня з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором між сторонами укладений договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку АТ «Імексбанк» нежитлові приміщення, загальною площею 545,6 кв.м у АДРЕСА_3 , заставною вартістю 5 000 000,00 грн, ринковою вартістю 12 815 080,00 грн.

Договором від 19 серпня 2011 року, укладеним між тими ж сторонами, внесено зміни до договору іпотеки в частині: ліміту невідновлювальної кредитної лінії - 320 000,00 Євро; кінцевого терміну повернення кредиту до

25 червня 2016 року; розміру відсоткової ставки в розмірі 14,5 % та зміни загальної площі та складу приміщення предмету іпотеки - до 1 060,2 кв.м у складі кафе з літнім майданчиком.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

(далі - Фонд, ФГВФО) від 27 травня 2015 року № 105 розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію

АТ «Імексбанк».

21 листопада 2016 року рішенням Фонду визначено активи банку, що підлягають продажу на відкритих торгах (аукціоні), до яких увійшла заборгованість за її кредитом у розмірі 7 182 368,72 грн, початкова вартість продажу - 4 530 507,74 грн.

17 лютого 2017 року відбулися електронні торги з продажу права вимоги за її кредитним договором. Переможцем торгів визнано ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». Електроні торги оформлені протоколом електронних торгів № UA-EA-2017-02-02-000006-с від 17 лютого 2017 року. Ціна продажу зазначена 3 687 365,00 грн.

24 лютого 2017 року між АТ «Імексбанк» в особі уповноваженої особи Фонду Матвієнка А. А. та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» був укладений договір відступлення права вимоги за її договором кредитної лінії від 27 березня

2008 року з урахуванням всіх змін та доповнень до нього на умовах, визначених цим основним договором.

В той же день був укладений договір про відступлення права вимоги за її договором іпотеки від 27 березня 2008 року, за яким ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуває всіх прав нового іпотекодержателя за умовами договору іпотеки.

21 квітня 2017 року на вказані у договорі іпотеки приміщення за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Риженко О. С. зареєстровано право власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» на підставі договору іпотеки з відповідними змінами.

Відповідно до публічного паспорту активу, який було розміщено на сайті Фонду щодо реалізації права вимоги зазначена іноземна валюта кредиту - Євро, що суперечить вимогам статті 524 ЦК України, статті 3 Закону України «Про Національний банк України» щодо обов`язкового вираження зобов`язання у грошовій одиниці України - гривні. Отже, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», яке набуло прав нового кредитора у зобов`язанні, повинно було мати відповідну ліцензію та дозвіл на проведення операцій з валютними цінностями, проте такої ліцензії не мало, а тому не могло бути допущено до участі в відкритих торгах з реалізації такого активу.

На час проведення такого аукціону в Центральному районному суді міста Миколаєва розглядалася цивільна справа за позовом АТ «Імексбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на іпотечне майно за вказаним кредитним договором, рішення у справі не прийнято.

При проведенні аукціону не було оприлюднення у встановленому законом порядку паспорту активу та паспортів прилюдних торгів, а тому результати аукціону в електронній формі з реалізації активів АТ «Імексбанк», які оформлені протоколом від 17 лютого 2017 року, підлягають визнанню недійсними, оскільки вони відбулися з порушенням положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У зв`язку з порушенням положень статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» в частині неотримання іпотекодавцем вимоги про сплату боргу, положень статей 512, 516 ЦК України в частині неповідомлення боржника про заміну кредитора, хоча обов`язковість згоди боржника була передбачена укладеним між нею та банком договором іпотеки та неправомірним включенням в суму заборгованості залишку боргу поза межами позовної давності, на підставі частини першої статі 203 ЦК України, договори про купівлю-продаж права вимоги за договором кредиту та відступлення прав вимоги за договором іпотеки є недійсними.

Оскільки державна реєстрація за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» права власності на спірні нежитлові приміщення проведена з грубими порушеннями вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2015 року № 1127, а у державного реєстратора не було підтвердження отримання іпотекодавцем письмової вимоги про погашення боргу, то вона є неправомірною та підлягає скасуванню.

ОСОБА_1 , з урахуванням уточнень, просила:

- визнати недійсними результати аукціону в електронній формі з реалізації активів АТ «Імексбанк», які оформлені протоколом електронних торгів

UA-EA-2017-02-02-000006-c від 17 лютого 2017 року шляхом відступлення прав вимоги за кредитним договором № 954/КЛ/2008 від 27 березня

2008 року;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу вимоги від 24 лютого

2017 року, укладеного між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та АТ «Імексбанк»;

- визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 24 лютого 2017 року;

- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на нежитлові приміщення кафе з літнім майданчиком загальною площею 1 060,2 кв.м у АДРЕСА_3, номер запису про право власності: 20078895, рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 34877076

від 21 квітня 2017 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 жовтня

2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Риженка О. С. про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) на нежитлові приміщення кафе з літнім майданчиком, загальною площею 1 060,2 кв.м в АДРЕСА_3 за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» від 21 квітня 2017 року індексний № 34877076 та скасовано запис № 20078895 про реєстрацію права власності на вказане нежитлове приміщення за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_1 по 545,00 грн судових витрат з кожного.

Задовольняючи зазначені позовні вимоги, місцевий суд виходив із того що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» при подачі заяви про державну реєстрацію права власності та державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Риженко О. С. не дотримано вимог, визначених Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки до заяви не надано належних доказів про отримання вимоги боржником про погашення боргу, а також письмового рішення іпотекодержателя про прийняття у власність предмету іпотеки. Як наслідок, державним реєстратором не встановлено наявність факту виконання умов правочину, з якими пов`язується можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації та закріпленого частиною третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка безпосередньо пов`язана з встановленням відповідності заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відмовляючи в задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 , місцевий суд виходив із того, що Фондом було дотримано вимоги чинного законодавства щодо умов продажу активів АТ «Імексбанк», а позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини щодо суттєвих порушень при проведенні аукціону. Враховуючи, що позивачка не є стороною оспорюваного нею правочину, єдиною підставою для визнання його недійсним є доведення факту порушення її прав і законних інтересів даним договором, тобто в даному випадку обов`язок доведення в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання прав та інтересів позивача покладається безпосередньо на позивача. Між тим, оформлюючи відступлення права вимоги, АТ «Імексбанк» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не обумовлювали ніяких змін щодо обсягу прав і обов`язків, які за договорами перейшли до нових кредиторів.

При відмові в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 24 лютого 2017 року, суд виходив із того, що відповідно до умов кредитного договору та іпотеки згоди боржника та іпотекодавця на відступлення права вимоги за цими договорами не вимагається, а лише зазначено про обов`язковість повідомлення боржника про таке відступлення протягом п`яти днів після укладення того договору.

Нормами ЦК України не передбачено настання наслідків недійсності зазначених договорів відступлення прав вимоги через наступне неповідомлення про заміну кредитора боржнику, а лише негативні наслідки для нового кредитора, пов`язані з порядком виконання зобов`язання боржником попередньому кредиторові. Отже, договір не може вважатися недійсним, про що заявлено позивачем, з підстав неповідомлення боржника про зміну кредитора.

За частинами першою, другою статті 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Вказані обставини свідчать про відсутність порушень статті 24 Закону України «Про іпотеку» при укладенні спірного договору та дотримання вимог статей 512-516 ЦК України.

Продаж відбувався за вартістю продажу, визначеною у національній валюті України, розрахунки відбувалися також у гривні, а тому відсутність відповідної ліцензії у нового кредитора правого значення при укладенні оспорюваних договорів немає.

Наведене зумовлює відсутність передбачених статтями 203, 215 ЦК України, підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» залишено без задоволення.

Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 жовтня

2018 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

13 березня 2019 року представник ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» - адвокат Огородник Т. Л. через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення Центрального районного суду міста Миколаєва

від 22 жовтня 2018 року в частині задоволення позовних вимог, в іншій частині рішення Центрального районного суду міста Миколаєва

від 22 жовтня 2018 року залишити без змін, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що перелік документів, що встановлений Порядком для державної реєстрації права власності є вичерпним і Положення не містить ніяких посилань на те, що реєстратори на свій розсуд, за необхідності, можуть затребувати якісь додаткові документи (в даному випадку - оцінку нерухомого майна). Тобто, заявник (іпотекодержатель) не повинен був подавати реєстратору для реєстрації права власності оцінку предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, а державний реєстратор - не має права від іпотекодержателя вимагати подання даного письмового документа. Відтак, твердження суду про необхідність подання реєстратору документу про проведення оцінки предмета іпотеки є хибним, необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам встановленим пунктом 61 Порядку.

Суди попередніх інстанцій не враховуючи сталу практику ЄСПЛ, допустили істотний дисбаланс між прагненням і бажанням позивача уникнути цивільно-правової відповідальності за кредитним договором

№ 954/КЛ/2008 та законним правом ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на звернення стягнення предмета іпотеки - нежитлові приміщення.

Судами неповно та не всебічно з`ясовано обставини, на які заявник посилався як на підставу своїх заперечень при розгляді справи. Не враховано відповідну правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року при розгляді аналогічної справи

№ 755/5691/16-ц, згідно якої направлення іпотекодержателем вимоги цінним листом, з описом вкладення та повідомленням на адресу позивача, що не змінювалась, і яка не була отримана позивачем та повернулась у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання, є вжиттям всіх заходів щодо належного повідомлення боржника про заборгованість. А тому ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» належним чином повідомило позивача про його існуючу заборгованість.

Застосований спосіб захисту цивільних прав та інтересів позивача має відповідати критерію ефективності відновлення порушеного права, що є неприпустимим в разі запровадження істотного дисбалансу між правами та інтересами особи, яка просить застосувати такий спосіб захисту, та правами й інтересами іншої особи, стосовно якої такі примусові заходи належить застосувати. В разі встановлення істотного дисбалансу між правами й інтересами сторін спору, що матиме місце у спірних правовідносинах в разі задоволення даного позову, суд встановлює порушення меж здійснення цивільних прав, оскільки в діях позивача наявні ознаки зловживання своїм правом.

Доводи інших учасників справи:

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Центрального районного суду міста Миколаєва.

02 квітня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

03 квітня 2019 року матеріали цивільної справи передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 жовтня 2018 року та постановою Миколаївського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року в частині задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

В іншій частині рішення Центрального районного суду міста Миколаєва

від 22 жовтня 2018 року та постанова Миколаївського апеляційного суду

від 05 лютого 2019 року не оскаржується, а тому відповідно до правил статті 400 ЦПК України не перевіряється.

Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи:

ОСОБА_1 на праві власності належали нежитлові приміщення по АДРЕСА_3 , які складаються з нежитлових приміщень загальною площею 1 060,2 кв.м в житловому будинку літ. «А-2» з літнім майданчиком.

27 березня 2008 року між АТ «Імексбанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 954/КЛ/2008, за яким остання отримала 320 982,00 Євро зі сплатою 14,0 % річних у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з кінцевим терміном повернення 25 березня 2011 року.

Того ж дня для забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором між сторонами укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку АТ «Імексбанк» нежитлові приміщення, загальною площею 545,6 кв.м у АДРЕСА_3 , заставною вартістю 5 000 000,00 грн, ринковою вартістю

12 815 080,00 грн.

Договором від 19 серпня 2011 року, укладеним між тими ж сторонами, посвідченим приватним нотаріусом Яковлєвою Н. П. за реєстровим № 1312 внесено зміни до Договору іпотеки в частині: ліміту невідновлювальної кредитної лінії - 320 000,00 Євро; кінцевого терміну повернення кредиту до 25 червня 2016 року; розміру відсоткової ставки в розмірі 14,5 % та зміни загальної площі та складу приміщення предмету іпотеки - до 1 060,2 кв.м у складі кафе з літнім майданчиком. Інші умови договору іпотеки не змінюються і є обов`язковими для сторін.

Постановою Правління НБУ від 21 травня 2015 року № 330 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ «Імексбанк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 27 травня 2015 року № 105 «Про початок процедури ліквідації АТ «Імексбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» - розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

від 21 листопада 2016 року № 2519 «Про затвердження умов продажу активів АТ «Імексбанк» - визначено активи Банку, що підлягають продажу на відкритих торгах (аукціоні), а саме права вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами, в тому числі кредитний договір від 27 березня 2008 року № 954/КЛ/2008, позичальник ОСОБА_1 , заборгованість за кредитом 7 182 368,72 грн, початкова вартість продажу

4 530 507,74 грн. Цим же рішення визначено процедуру проведення торгів, зокрема, затверджено крок відкритих торгів на рівні не менше 1 % від початкової вартості лотів, встановлено відсоток зниження початкової вартості на відкритих торгах до 10 % від затвердженої Фондом початкової вартості.

29 листопада 2016 року на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено Публічний паспорт активу (права вимоги фізичних осіб - індивідуальні позичальники), де зазначено назва банку - АТ «Імексбанк», номер кредиту 954/КЛ/2008, дата погашення кредиту 25 червня 2016 року валюта кредиту - Євро, сума видачі у валюті кредиту 320 000,00

14,5 % річних у вигляді невідновлювальної кредитної лінії за цільовим призначенням - ремонт та реконструкція нежитлового призначення. Залишок заборгованості кредиту - 7 182 368,72 грн, з яких залишок по тілу кредиту - 5 163 132,14 грн, залишок по процентам 2 019 236,58 грн (залишок заборгованості у валюті кредиту - 247 022,91), дата останнього платежу

03 лютого 2014 року. Наявна застава за договором іпотеки № 1769 - нежитлові приміщення кафе (підвал, 1-й, 2-й поверхи та мансарда) з літнім майданчиком, загальною площею 1 060,2 кв.м, адреса розташування: АДРЕСА_3 , вартість на момент видачі

5 000 000,00 грн - станом на 01 листопада 2015 року оціночна вартість кредиту - 3 852 772,46 грн.

В той же день на офіційному сайті Фонду було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів з продажу активів ПАТ «Імексбанк, зокрема права вимоги за кредитним договором № 954/КЛ/2008 з посиланням на сайти з детальною інформацією проведення.

30 листопада 2016 року у газеті «Голос України» було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів з продажу активів ПАТ «Імексбанк», в тому числі права вимоги за кредитним договором

№ 95/КЛ/2008 - на 28 грудня 2016 року з посиланням на сайти з детальною інформацією проведення.

02 лютого 2017 року між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатором ПАТ «Імексбанк» та ТБ «Полонекс» укладено додаткову угоду про реалізацію активів № 5 до Угоди № 29/251016-ГУ про співпрацю з організації продажу активів від 25 жовтня 2016 року - щодо організації та проведенню аукціону з продажу активів, визначених рішенням виконавчої дирекції від 21 листопада 2016 № 2519 - у строк до 01 березня 2017 року.

27 грудня 2016 року та 24 січня 2017 року згідно протоколів електронних торгів торги з реалізації активу: права вимоги за кредитним договором

№ 954/КЛ/2008 торги не відбулися.

Оновлений паспорт електронних торгів з продажу цього лоту та оголошення про проведення торгів на 17 лютого 2017 року опубліковано на веб-сайті Фонду 02 лютого 2017 року, що підтверджується роздруківками з офіційного веб-сайту Фонду.

08 лютого 2017 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку на адресу ОСОБА_1 було направлено рекомендованим листом повідомлення про продаж права вимоги за кредитною угодою № 954/КЛ/2008 на відкритих торгах (аукціоні), які відбудуться 17 лютого 2017 року та зазначено посилання, де можливо ознайомитися з детальними умовами продажу (на офіційному веб-сайті).

17 лютого 2017 року відбулися електронні торги з продажу права вимоги за кредитним договором № 954/КЛ/2008. Переможцем торгів визнано ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». Електроні торги оформлені протоколом електронних торгів № UA-EA-2017-02-02-000006-с від 17 лютого 2017 року.

24 лютого 2017 року між АТ «Імексбанк» в особі уповноваженої особи Фонду та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» був укладений договір відступлення права вимоги № 48, відповідно до якого відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронних торгів від 17 лютого 2017 року, банк відступає новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальника, включаючи вимоги до його правонаступників, зазначених у додатку № 1 до цього договору, за договором кредитної лінії № 954/КЛ/2008 від 27 березня 2008 року з урахуванням всіх змін та доповнень до нього на умовах, визначених цим основним договором. Сторони домовилися, що відступлення Банком новому кредитору прав вимоги за Договором іпотеки від 27 березня 2008 року відбувається за окремим нотаріально посвідченим договором.

Додатком № 1 до вказаного договору визначений реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами, розмір заборгованості визначено станом на 24 лютого 2017 року.

24 лютого 2017 року був укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 27 березня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Яковлєвою Н. П. та зареєстрований в реєстрі № 1769 між АТ «Імексбанк» в особі уповноваженої особи Фонду та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», посвідчений приватним нотаріусом Задорожнюк В. К., за яким ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуває всіх прав нового іпотекодержателя за умовами договору іпотеки № 1769. Договір набуває чинності з дня підписання його сторонами.

Актом прийому-передачі до договору № 48 про відступлення права вимоги від 24 лютого 2017 року Банк передав новому кредитору матеріали кредитної справи та судової справи.

02 березня 2017 року Банком на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом направлено повідомлення від 27 лютого 2017 року № 533 про укладення Договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 27 березня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Яковлєвою Н. П. Зазначено, що відступлення прав вимоги за вищевказаними договором іпотеки розповсюджується в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги .

02 березня 2017 року Банком направлено рекомендованим листом повідомлення від 27 лютого 2017 року № 534 на адресу ОСОБА_1 про укладення Договору № 48 про відступлення прав вимоги за договором кредитної лінії № 954/КЛ/2008 від 27 березня 2008 року. Зазначено, що відступлення прав вимоги за вищевказаними договором розповсюджується в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги.

Згідно витягу з сайту Укрпошти за результатами пошуку за штриховим ідентифікатором ці листи були вручені адресату 06 березня 2017 року за довіреністю.

01 березня 2017 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» направило на адресу реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та місцезнаходження іпотечного майна вимоги щодо дострокового погашення заборгованості № 0103/5 та

№ 0103/3, в яких боржника повідомлено про укладення Договору про відступлення права вимоги № 48 від 24 лютого 2017 року, його умови, наявний розмір заборгованості (257 465,08 Євро, що в еквіваленті складає

7 300 828,62 грн) та зазначено про вимогу виконати в повному обсязі свої зобов`язання перед ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у зазначеному розмірі, а в разі невиконання ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» вимушено буде звернути стягнення на заставне майно, яке належить ОСОБА_1 - а саме нежитлові приміщення кафе, загальною площею 1 060,2 кв.м по АДРЕСА_3 - згідно з договором іпотеки від 27 березня 2008 року

№ 1769.

Як доказ направлення цих вимог відповідачем надано ксерокопію описів вкладення у цінний лист - з зазначенням номерів цих вимог та копію поштової квитанції про відправку адресату ОСОБА_1 цінного листа доставкою кур`єрською від 01 березня 2017 року.

При цьому як зазначив на неодноразову вимогу суду представник ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» - оригінали цих відправлень і поштових квитанцій у Товариства не збереглися. З наданих ксерокопій не вбачається, наявність на опису вкладення відбитку будь-якого штампу/штемпелю поштового відділення, проте наявний відбиток печатки ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

Згідно відповіді Миколаївської дирекції ПАТ «Укрпошта» від 29 березня

2018 року та від 20 липня 2018 року на ухвалу суду першої інстанції щодо витребування відомостей про отримання в період березня-квітня 2017 року ОСОБА_1 поштових відправлень - відповідно до пункту 122 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 05 березня 2009 року № 270 - за минуванням шестимісячного строку не зберіглися відомості про внутрішні реєстровані поштові відправлення.

21 квітня 2017 року на вказані приміщення за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором Центру надання адмністративних послуг Риженко О. С. зареєстровано право власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» на підставі договору іпотеки № 1770/47

від 27 березня 2008 року зі змінами від 19 серпня 2011 року, вимога щодо дострокового погашення заборгованості серія та номер 0103/5

від 01 березня 2017 року ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» та вимога щодо дострокового погашення заборгованості серія та номер 0103/ 3

від 01 березня 2017 року ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп».

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 27 квітня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Заверухою Н. І. за реєстровим номером № 300, ТОВ «Рієлтіс плюс» придбало у ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» нежитлові приміщення, що знаходяться в АДРЕСА_3 , право власності на спірне майно зареєстроване за ТОВ «Рієлтіс плюс» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27 квітня 2017 року о 17 год. 12 хв.

Звертаючись до суд уз позовними вимогами про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 вказувала, що державна реєстрація за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» права власності на спірні нежитлові приміщення проведена з грубими порушеннями вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2015 року № 1127, а у державного реєстратора не було підтвердження отримання іпотекодавцем письмової вимоги про погашення боргу, то вона є неправомірною та підлягає скасуванню.

Задовольняючи позовні вимоги в частині ОСОБА_1 в частині скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, місцевий суд, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» при подачі заяви про державну реєстрацію права власності та державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Риженко О. С. не дотримано вимог, визначених Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки до заяви не надано належних доказів про отримання вимоги боржником про погашення боргу, а також письмового рішення іпотекодержателя про прийняття у власність предмету іпотеки. Як наслідок, державним реєстратором не встановлено наявність факту виконання умов правочину, з якими пов`язується можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації та закріпленого частиною третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка безпосередньо пов`язана з встановленням відповідності заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Проте з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитися не можна.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права:

Можливість і порядок звернення стягнення на предмет іпотеки передбачені, у тому числі, й статтями 35-37 Закону № 898-IV.

Зокрема, частиною першою статті 35 Закону № 898-IV (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

За змістом статті 36 Закону № 898-IV встановлено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Частиною третьою статті 37 Закону № 898-IV визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Чинним законодавством передбачений порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, як шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса (у примусовому порядку), так і позасудове (добровільне) врегулювання згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, зокрема й шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

Тобто передача іпотекодавцем права власності на предмет іпотеки є умовою звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.

Якщо у законі і договорі по різному урегульовано питання звернення стягнення на предмет іпотеки, то застосовуються вимоги договору, якщо такі не протирічать закону чи не заборонені законом. У даному випадку однією із умов переходу предмета іпотеки у власність іпотекодержателю була добровільна передача іпотекодавцем предмета іпотеки.

Частиною першою статті 2 Закону 1952-IVпередбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першої статті 11 Закону № 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

За змістом статті 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону № 1952-IV та статті 37 Закону № 898-IV порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

У пункті 8.7 Договору іпотеки сторони погодили, що всі повідомлення між сторонами здійснюється у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів або телеграм. Проте, вказаним пунктом сторони не врегулювали питання щодо фактичного отримання повідомлень.

Таким чином слід дійти висновку про те, що сторони дійшли згоди щодо направлення всіх повідомлень, які необхідні будуть при виконанні умов договору іпотеки.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Отже, якщо іпотекодавець узгодив з іпотекодержателем процедуру надсилання повідомлень, які необхідні будуть при виконанні умов договору іпотеки, він повинен діяти добросовісно, а інша сторона договору має право очікувати від нього таких дій.

01 березня 2017 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» направило на адресу реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та місцезнаходження іпотечного майна вимоги щодо дострокового погашення заборгованості № 0103/5 та

№ 0103/3, в яких боржника повідомлено про укладення Договору про відступлення права вимоги № 48 від 24 лютого 2017 року, його умови, наявний розмір заборгованості (257 465,08 Євро, що в еквіваленті складає

7 300 828,62 грн) та зазначено про вимогу виконати в повному обсязі свої зобов`язання перед ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у зазначеному розмірі, а в разі невиконання ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» вимушено буде звернути стягнення на заставне майно, яке належить ОСОБА_1 - а саме нежитлові приміщення кафе, загальною площею 1 060,2 кв.м по АДРЕСА_3 згідно з договором іпотеки від 27 березня 2008 року

№ 1769.

Поштові конверти з адресою відправника - ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп»

05 квітня 2017 року повернулися на адресу останнього з відміткою пошти «За закінченням терміну зберігання». Отже ОСОБА_1 цих відправлень не отримала, що в свою чергу свідчить про недобросовісність іпотекодавця та порушення прав іпотекодержателя в очікуванні таких дій (стаття 13 ЦК України).

Висновки за результатом перегляду справи Верховним Судом:

За таких обставин суди зробили не правильний висновок про те, що відсутність у матеріалах справи відомостей про отримання ОСОБА_1 . письмової вимоги від іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності є підставою для скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення в частині скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно підлягають скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Щодо судових витрат:

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК Українипостанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Судовий збір стягується у відповідній частині, яка була предметом перегляду сом касаційної інстанції.

У зв`язку з цим з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» підлягає стягненню 960,00 грн на відшкодування судового збору, сплаченого відповідачем за подання апеляційної скарги, та 1 280,00 грн на відшкодування судового збору, сплаченого відповідачем за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», подану адвокатом Огородник Тарасом Леонідовичем, задовольнити.

Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 жовтня

2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 лютого

2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Імексбанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Рієлтіс плюс», про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Імексбанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Рієлтіс плюс», про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (код ЄДРПОУ 40696815) 960,00 грн на відшкодування судового збору, сплаченого відповідачем за подання апеляційної скарги, та 1 280,00 грн на відшкодування судового збору, сплаченого відповідачем за подання касаційної скарги.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 жовтня

2018 року та постанова Миколаївського апеляційного суду від 05 лютого

2019 року в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно втрачають законну силу та подальшому виконанню в цій частині не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: Н. О. Антоненко В. М. Коротун В. І. Крат В. П. Курило