Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.10.2018 року у справі №2-1082/05

Постанова

Іменем України

22 травня 2019 року

м. Київ

справа № 2-1082/05

провадження № 61-44891 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач)

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Городоцьке відділення Кам`янець-Подільської об`єднаної Державної податкової інспекції,

особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 30 серпня 2018 року у складі колегії суддів:

Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

Городоцького відділення Кам`янець-Подільської об`єднаної Державної податкової інспекції (далі - Городоцьке відділення Кам`янець-Подільської ОДПІ) про визнання права власності на спадкове майно.

На обгрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , а також право на земельні частки (паї) та частки у пайовому фонді Селянського (фермерського) господарства «Чорнивідське» (далі - СФГ «Чорнивідське»).

За життя спадкодавець з 1977 року по 1999 рік проживала однією сім`єю з ОСОБА_4 , що підтверджується рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 02 червня 2005 року, після смерті якого у січні

1999 року вступила у фактичне управління належним йому майном, а саме правом на земельну частку (пай), що посвідчено сертифікатом серії

НОМЕР_3 від 21 листопада 1996 року та частку у пайовому фонді

СФГ «Чорнивідське» у розмірі 3 467,00 грн.

Посилаючись на те, що на він фактично прийняв спадщину після смерті

ОСОБА_3 , однак не може отримати свідоцтво на право на спадщину за заповітом, з огляду на те, що право власності на житловий будинок, у якому проживали ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , не було зареєстроване у встановленому законом порядку та, що за життя спадкодавець не отримала свідоцтв про право на спадщину за закономщодо права на земельну частку (пай) та частку у пайовому фонді СФГ «Чорнивідське» належних

ОСОБА_4 , просив визнати за ним право власності на:

- житловий будинок, що розташований по

АДРЕСА_1 ;

- належні ОСОБА_3 право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_1 від 18 травня 1997 року, та на частку у пайовому фонді СФГ «Чорнивідське» у розмірі 3 966,00 грн, посвідчене свідоцтвом про право власності на майновий пай серії НОМЕР_2 від

30 квітня 2003 року;

- належні ОСОБА_4 та успадковані ОСОБА_3 право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_3 від

21 листопада 1996 року, та на частку у пайовому фонді СФГ «Чорнивідське» у розмірі 3 467,00 грн, посвідчене свідоцтвом про право власності на майновий пай серії НОМЕР_4 від 24 березня 2005 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною вартістю 7 472,00 грн; право на земельні частки (паї), посвідчені сертифікатами серії

НОМЕР_3 від 21 листопада 1996 року та № 0299135 від 18 травня 1997 року, на частки у пайовому фонді СФГ «Чорнивідське» у розмірі 3 966,00 грн та

3 467,00 грн, посвідчені відповідними свідоцтвами про право власності на майновий пай серії НОМЕР_2 від 30 квітня 2003 року та № 025289 від

24 березня 2005 року.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що після смерті

ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно, до складу якого увійшли: житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_1 від

18 травня 1997 року та на частку у пайовому фонді СФГ «Чорнивідське» у розмірі 3 966,00 грн, посвідчене свідоцтвом про право власності на майновий пай серії НОМЕР_2 від 30 квітня 2003 року, а також успадковані нею після смерті ОСОБА_4 шляхом фактичного вступу в управління майном - право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_3 від

21 листопада 1996 року, та на частку у пайовому фонді СФГ «Чорнивідське» у розмірі 3 467,00 грн, посвідчене свідоцтвом про право власності на майновий пай серії НОМЕР_4 від 24 березня 2005 року. Ураховуючи відсутність у ОСОБА_3 інших спадкоємців та прийняття спадщини після її смерті спадкоємцем за заповітом - ОСОБА_1 , який за відсутності у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно, позбавлений можливості у нотаріальному порядку оформити право на спадщину, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на спадкове майно підлягають задоволенню.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 30 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2005 року у частині встановлення факту прийняття спадщини та визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування права власності на земельну частку (пай) і частку у пайовому фонді СФГ «Чорнивідське», що належали ОСОБА_4 скасовано, та ухвалено у цій частині нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування на земельну частку (пай), що посвідчено сертифікатом серії НОМЕР_3 від 21 листопада 1996 року, та частку у пайовому фонді СФГ «Чорнивідське», посвідченого свідоцтвом про право власності на майновий пай серії НОМЕР_4 від 24 березня 2005 року, що належали ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовлено.

У решті рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від

11 жовтня 2005 року залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції задовольнив зазначені позовні вимоги, не залучивши до участі у справі ОСОБА_2 , як особу, яка подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , чим порушив її право на спірне спадкове майно. На стадії апеляційного провадження, апеляційний суд позбавлений можливості залучити до участі у справі іншу особу, як співвідповідача, або замінити неналежного відповідача належним. Зазначене порушення норм процесуального права, відповідно до пункт 4 частини третьої статті 376 ЦПК України, є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 , у якій він просив скасувати постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 30 серпня 2018 року у частині скасування рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2005 року, та залишити у цій частині в силі рішення районного суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що апеляційний суд дійшов помилкових висновків про порушення судом першої інстанції спадкових прав ОСОБА_2 , оскільки вона спадщину після смерті ОСОБА_4 у встановлений законом строк не прийняла. До 2018 року вона не зверталася до нотаріуса чи до суду щодо оформлення спадщини після його смерті, незважаючи на те, що у 2003 році пред`явила позов до ОСОБА_3 про витребування з чужого незаконного володіння сертифіката про право на земельну частку (пай), виданого ОСОБА_4 . Зазначене дає підстави стверджувати, що з 2003 року вона була обізнана про те, що має право на спадщину, як є спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_4 за відсутності офіційної реєстрації розірвання їх шлюбу у державних органах запису актів громадянського стану. Наведене свідчить про те, що апеляційний суд безпідставно відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та дійшов помилкового висновку, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про спадкові права зазначеної особи.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня2019 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судові рішення у частині встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування за ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований у АДРЕСА_1 , а також право на земельну частку (пай), підтверджене сертифікатом серії НОМЕР_1 від 18 травня

1997 року та на частку у пайовому фонді СФГ «Чорнивідське», підтверджене свідоцтвом про право власності на майновій пай серії

НОМЕР_2 від 30 квітня 2003 року, не оскаржуються, а тому у цій частині у касаційному порядку не переглядаються.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого у АДРЕСА_1 , а також права на земельну частку (пай), що підтверджується сертифікатом серії НОМЕР_1 від 18 травня 1997 року та на частку у пайовому фонді СФГ «Чорнивідське» у розмірі

3 966,00 грн, що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновій пай серії НОМЕР_2 від 30 квітня 2003 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на право на земельну частку (пай), що підтверджується сертифікатом серії

НОМЕР_3 від 21 листопада 1996 року, та на частку у пайовому фонді

СФГ «Чорнивідське» у розмірі 3 467,00 грн, підтверджене свідоцтвом про право власності на майновий пай серії НОМЕР_4 від 24 березня 2005 року.

Апеляційним судом також установлено, що 23 квітня 1961 року між

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Народного суду Городоцького району Хмельницької області у

1974 році, однак реєстрація розірвання шлюбу у органах реєстрації громадянського стану не проведена, з огляду на, що на момент смерті

ОСОБА_4 був чинним запис про перебування його у шлюбі з ОСОБА_2

Починаючи з 1977 року та до моменту смерті ОСОБА_4 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , у домогосподарстві головою якого була ОСОБА_3

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 02 червня 2005 року, скасованим у подальшому ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 02 травня 2018 року, у порядку окремого провадження встановлено юридичний факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у період з 1977 року по 1999 рік, у с. Чорниводи Городоцького району Хмельницької області.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зважаючи на те, що між сторонами фактично виник спір щодо складу спадщини, що відкрилася унаслідок смерті ОСОБА_3 у частині майна успадкованого нею після смерті ОСОБА_4 , спірні правовідносини підлягають врегулюванню за нормами Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК Української РСР), оскільки вони виникли до набрання чинності ЦК України 2003 року.

Частинами першою та другою статті 524 ЦК Української РСР установлено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскількивоно не зміненозаповітом.

За змістом статті 525 ЦК Української РСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до статті 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Статтею 548 ЦК Української РСР було визначено, що для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Діями, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном та (або) подання нотаріальному органу за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини (стаття 549 ЦК Української РСР ).

Відповідно до статті 553 ЦК Української РСР спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

За змістом статті 549 цього Кодексу спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини, вважається таким, що відмовився від спадщини.

Системний аналіз положень статей 548, 549, 554 ЦК Української РСР дає підстави для висновку, що для набуття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Спадкоємець є таким, що прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня

1994 року № 18/5, (чинної на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разійого порушення, невизнанняабо оспорювання.

За змістом цієї норми, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

При розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 у частині визнання за ним права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 щодо майна успадкованого нею після смерті ОСОБА_4 , з тих підстав, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі, як відповідача, спадкоємця першої черги - дружину спадкодавця ОСОБА_2 , апеляційний суд не урахував, що із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 звернулася вперше у липні 2014 року та повторно у травні 2018 року, а до цього часу не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та не претендувала на належні ОСОБА_4 право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_3 від 21 листопада 1996 року, та на частку у пайовому фонді СФГ «Чорнивідське» у розмірі 3 467,00 грн, посвідчене свідоцтвом про право власності на майновий пай серії НОМЕР_4 від

24 березня 2005 року.

Після смерті ОСОБА_4 його спадковим майном продовжувала користуватися ОСОБА_3 , з якою він проживав у одному домогосподарстві починаючи з 1977 року, що підтверджується змістом рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 16 січня 2003 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування з чужого незаконного володіння сертифіката про право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_4 , що підтверджує доводи позивача про те, що після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_3 фактично вступила у володіння та управління зазначеним спадковим майном.

Наявні у матеріалах справи докази не дають підстав для висновку про те, що ОСОБА_2 протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 вчинила будь-які дії, які б свідчили про прийняття нею спадщини шляхом вступу в управління або володіння спадковим майном.

За наведених обставин та недоведеності особою, яка подала апеляційну скаргу, факту прийняття у встановлені чинним законодавством строки спадщини після смерті ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про порушення оскаржуваним рішенням суду першої інстанції її прав на спадкове майно.

Таким чином, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212 Цивільного процесуального кодексу України від

18 березня 2004 року, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обгрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково, і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Ураховуючи, що апеляційний суд у частині вирішення питання про встановлення факту прийняття спадщини та визнання за ОСОБА_1 права власності у порядку спадкування на право на земельну частку (пай), сертифікат серії

НОМЕР_3 від 21 листопада 1996 року, та на частку у пайовому фонді

СФГ «Чорнивідське» у розмірі 3 467,00 грн (свідоцтво про право власності на майновий пай серії НОМЕР_4 від 24 березня 2005 року), помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає вимогам закону, постанова Апеляційного суду Чернігівської області від 14 лютого 2018 року у цій частині вирішених вимог підлягає скасуванню, із залишенням у силі рішення Городоцького районного суду Хмельницької області.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 30 серпня 2018 року у частині вирішених позовних вимог про встановлення факту прийняття спадщини та визнання за ОСОБА_1 права на земельну частку (пай), сертифікат серії НОМЕР_3 від 21 листопада 1996 року, та на частку у пайовому фонді Селянського (фермерського) господарства «Чорнивідське» у розмірі 3 467,00 грн (свідоцтво про право власності на майновий пай серії НОМЕР_4 від 24 березня 2005 року) скасувати, залишити у цій частині в силі рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2005 року.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

Г. І. Усик