Постанова

Іменем України

22 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 6-248/11

провадження № 61-47880св18

Верховний суд у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

учасники справи:

заявник - публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

заінтересовані особи:ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , відділ примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на постанову Чернігівського Апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року в частині видачі дублікатів виконавчих листів у складі колегії суддів: Вінгаль В. М., Губар В. С., Кузюри Л. В.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ПАТ «Альфа-Банк» звернулося до суду із заявами про видачу дублікатів виконавчих листів № 6-248/11, виданих 22 березня 2011 року Новозаводським районним судом м. Чернігова, в частині солідарного стягнення зі ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 134-МВ/08 від 23 квітня 2008 року в розмірі 3 428 360,42 грн; заборгованості по процентам в розмірі - 180 837,10 грн; комісії за управління кредитом в розмірі - 3 602,66 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі - 216 318,46 грн, пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі - 5 842,57 грн, пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом в розмірі - 132,28 грн та судових витрат по сплаті третейського збору в сумі 100,00 грн на користь ПАТ «Альфа Банк».

На обґрунтування вимог ПАТ «Альфа Банк» посилалось на те, що 22 березня 2011 року Новозаводським районним судом м. Чернігова у справі № 6-248/11 було видано виконавчі листи на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський Фінансовий союз» від 14 жовтня 2009 року у справі № 3285-3/09 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитними договорами.

Згідно з виписки з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 15 березня 2018 року виконавчі провадження з виконання виконавчих листів № 6-248/11 від 22 березня 2011 року завершено, а виконавчі документи повернуто стягувачеві 14 грудня 2012 року на підставі пункту 7 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до листа від 16 березня 2018 року № 02.1.09/2851 відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області повідомив про знищення виконавчих проваджень № 26892103, у зв`язку з чим немає можливості надати інформацію місця перебування виконавчих документів.

Заявник зазначає, що виконавчі документи, починаючи з 14 грудня 2012 року на адресу ПАТ «Альфа-Банк», не надходили та право повторного пред`явлення на примусове виконання не здійснювалося.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 липня 2018 року заяву ПАТ «Альфа-Банк» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання задоволено.

Видано дублікати виконавчих листів, виданих 22 березня 2011 року Новозаводським районним судом м. Чернігова на підставі ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 березня 2011 року в справі № 6-248/11 в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 134-МВ/08 від 23 квітня 2008 року в розмірі 3 428 360,42 грн; заборгованості по процентам в розмірі - 180 837,10 грн; комісії за управління кредитом в розмірі - 3 602,66 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі - 216 318,46 грн, пені> за несвоєчасну сплату процентів в розмірі - 5 842,57 грн, пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом в розмірі - 132,28 грн та судових витрат по сплаті третейського збору в сумі 100,00 грн на користь ПАТ «Альфа Банк».

Поновлено строк пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих 22 березня 2011 року Новозаводським районним судом м. Чернігова на підставі ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова 22 березня 2011 року в справі № 6-248/11 в частині солідарного стягнення зі ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 134-МВ/08 від 23 квітня 2008 року в розмірі 3 428 360,42 грн; заборгованості по процентам в розмірі-180 837,10 грн; комісії за управління кредитом в розмірі - 3 602,66 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі - 216 318,46 грн, пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі - 5 842,57 грн, пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом в розмірі - 132,28 грн та судових витрат по сплаті третейського збору в сумі 100,00 грн на користь ПАТ «Альфа Банк».

Задовольняючи заяву ПАТ «Альфа Банк» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки матеріали справи не містять доказів отримання ПАТ «Альфа-Банк» постанов державного виконавця від 14 грудня 2012 про повернення виконавчих листів на підставі статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», вказані обставини підтверджують факт втрати виконавчих листів з незалежних від заявника причин, що робить неможливим виконання рішення суду, яке не втратило своєї законної сили, а отже, у зв`язку з цим є підставою для видачі дублікатів втрачених виконавчих листів.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського Апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 задоволено.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 липня 2018 року скасовано.

У задоволенні заяви ПАТ «Альфа-Банк» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції не мав правових підстав для задоволення такої заяви ПАТ «Альфа-Банк», оскільки рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 березня 2011 року набрало законної сили, виконавчі листи у справі № 6-248/11 було пред`явлено до виконання у 2011 році, а ПАТ «Альфа-Банк» не надав належних та допустимих доказів втрати виконавчих листів та не звертався до державної виконавчої служби для отримання інформації про стан виконавчого провадження у період із грудня 2012 року до лютого 2018 року, виконавче провадження було знищено у зв`язку із його закінченням, тому правові підстави для задоволення заяви ПАТ «Альфа-Банк» відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

06 грудня 2018 року ПАТ «Альфа-Банк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просило скасувати постанову Чернігівського Апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року та залишити в силі ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 липня 2018 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ «Альфа-Банк» на постанову Чернігівського Апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року у цій справі в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Цією ж ухвалою Верховного Суду поновлено ПАТ «Альфа-Банк» строк на касаційне оскарження постанови Чернігівського Апеляційного суду

від 29 жовтня 2018 року в частині видачі дублікатів виконавчих листів.

Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «Альфа-Банк» на постанову Чернігівського Апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року в цій частині (видача дублікатів виконавчих листів) та витребувано з Новозаводського районного суду м. Чернігова цивільну справу № 6-248/11.

У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваного судового рішення були порушені вимоги чинного законодавства України, зокрема, ЗУ «Про виконавче провадження» (стаття 6 та частина 1 статті 83).

Крім того, скаржник посилався на недотримання статей 431 та 433 ЦПК України, що призвело, на його думку, до порушення прав стягувача, оскільки ПАТ «Альфа-Банк» постанов про повернення виконавчих документів не отримувало.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

22 березня 2011 року Новозаводським районним судом м. Чернігова у справі №6-248/11 видано виконавчі листи на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський Фінансовий союз» від 14 жовтня 2009 року у справі № 3285-3/09 про стягнення солідарно з громадян України ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за Договором № 134-МВ/08 від 23 квітня 2008 року у розмірі 3 428 360,42 грн; заборгованості по процентам - 180 837,10 грн; комісії за управління кредитом - 3 602,66 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту - 216 318,46 грн, пені за несвоєчасну сплату процентів - 5 842,57 грн, пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом - 132,28 грн та судових витрат по сплаті третейського збору в сумі 100,00 грн на користь ПАТ «Альфа Банк».

Рішення набрало законної сили 22 березня 2011 року.

Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання був встановлений до 23 березня 2012 року.

Головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенко А. В. були відкриті такі виконавчі провадження:

- 10 червня 2011року ВП №26892103 по примусовому виконанні виконавчого листа №6-248/11, виданого 22 березня 2011 року Новозаводським районним судом м. Чернігова, про стягнення вищенаведеної заборгованості з ОСОБА_1 ,

- 20 червня 2011року ВП №27170239 по примусовому виконанні виконавчого листа №6-248/11, виданого 22 березня 2011 року Новозаводським районним судом м. Чернігова, про стягнення вищенаведеної заборгованості з ОСОБА_4 ,

- 20 червня 2011року ВП №27171247 по примусовому виконанні виконавчого листа №6-248/11, виданого 22 березня 2011 року Новозаводським районним судом м. Чернігова, про стягнення вищенаведеної заборгованості з ОСОБА_2 ..

Відповідно до виписок з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень ВП-спецрозділ від 15 березня 2018 року виконавчі провадження ВП № 26892103, ВП № 27170239, ВП № 27171247 завершено, виконавчі документи № 6-248/11 від 22 березня 2011 року повернуто стягувачеві 14 грудня 2012 року з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» діючого на той час.

Згідно з відповіддю від 16 березня 2018 року № 02.1.09/2851 відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області повідомив про знищення виконавчих проваджень ВП №26892103, ВП №27170239, ВП №27171247, у зв`язку з чим немає можливості надати інформацію місця перебування виконавчих документів.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний суд у складі колегії суддів Третьої судової палати касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

На час відкриття виконавчих проваджень ВП № 26892103, ВП № 27170239, ВП № 27171247 (постанови від 10 червня 2011 року, 20 червня 2011 року, 20 червня 2011 року) та повернення виконавчого документа стягувачеві (постанова від 14 грудня 2012 року) діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (далі - Закон № 606-XIV). Тоді як на час звернення заявника до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання вже діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

З огляду на зміст частини першої статті 11 Закону № 1404-VIII строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред`явити виконавчий документ до примусового виконання.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII; близький за змістом припис був відображений у частині другій статті 24 Закону № 606-XIV).

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України).

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

При відмові в задоволенні заяви, апеляційний суд встановив відсутність поважних причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Судові рішення апеляційної інстанції є предметом касаційного перегляду лише у частині відмови в задоволенні заяви ПАТ «Альфа-Банк» про видачу дублікату виконавчого листа, оскільки ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ «Альфа-Банк» на постанову Чернігівського Апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року у цій справі в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України. Тому, з огляду на цю відмову у відкритті касаційного провадження, доводи банку стосовно необґрунтованості рішень суду апеляційної інстанції у частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання Верховний Суд вважає неприйнятними.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у видачі дублікату виконавчих листів.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження апеляційним судом та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Рішення суду апеляційної інстанції містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо кожного доводу заявника, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують таких висновків суду та не дають підстав вважати, що ним порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної

інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського Апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. С. Висоцька

Судді В. М. Сімоненко

А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров