Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.12.2019 року у справі №185/871/18

Постанова

Іменем України

15 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 185/871/18

провадження № 61-22392св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, підписану адвокатом Машошиною Альоною Олегівною, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року в складі колегії суддів Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що, починаючи з вересня 2017 року, відповідач у публічних виступах неодноразово допускав образливі висловлювання на адресу позивача, які були зафіксовані у відеозаписах, розміщених у мережі Інтернет на відеохостинговому ресурсі "YouTube" на каналі "Характерники Західного Донбасу".

Зазначає, що розповсюдження відповідачем щодо позивача висловлювань образливого характеру принижує його честь, гідність та ділову репутацію, зокрема, паплюжить його високу соціальну оцінку в очах оточуючих, принижує здобуту роками плідної праці ділову репутацію, оскільки характеризує особу позивача як прихильника сепаратизму та людини, яка говорить неправду. Указує, що публічне поширення відповідачем образливих висловлювань завдало позивачу моральної шкоди, яка полягає у необхідності поновлення встановлених роками доброзичливих відносин із оточуючими людьми.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05 грудня 2018 року ОСОБА_1 просив суд:

- визнати публічні висловлювання відповідача щодо позивача, а саме: "Почему вы этого сепара конченого не взяли и просто не засунули в каталажку..", зафіксоване у відеоролику "ІНФОРМАЦІЯ_3" (момент 08:03-08:07/10:35); "Сколько смертей на его шахтах? Сколько он унижал воинов АТО)? ", "Вы - сепары! " та "Сепаров на нары! ", зафіксовані у відеоролику "ІНФОРМАЦІЯ_6" (момент 53:04-54:16/1:17:31); "Брехун, в общем, одним словом! ", зафіксоване у відеоролику "ч.2 "ІНФОРМАЦІЯ_4" (момент 19:20-19:23/29:44); "Хотел обратиться в первую очередь к братушанчикам-петушанчикам с ДТЭК Павлоградугля! " та "ІНФОРМАЦІЯ_7 ", зафіксованих у відеоролику "ІНФОРМАЦІЯ_8" с "ІНФОРМАЦІЯ_9" (момент 19:20-19:23/29:44), розміщених відповідачем в мережі Інтернет на відеохостинговому ресурсі "YouTube" на каналі "Характерники західного Донбасу", образливими та такими, що принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1;

- зобов'язати відповідача видалити відеоролики, в яких зафіксовано образливі висловлювання, з каналу "Характерники західного Донбасу" на відеохостинговому ресурсі "YouTube" та заборонити публікацію зазначених відеороликів у будь-який спосіб;

- стягнути з відповідача 1 грн на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2019 рокув задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 на момент виникнення спірних правовідносин займав керівну посаду в ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", важливого підприємства у соціальному та політичному житті мешканців шахтарського регіону міста Павлоград, тобто був публічною особою, межа допустимої критики щодо якої є значно ширшою, ніж щодо пересічної особи. Суд зробив висновок, що допущені позивачем на адресу позивача висловлювання, які мали місце на мирних зібраннях із подальшим їх розповсюдженням через мережу Інтернет, стосувались критики позивача як посадової особи ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" та є його оціночними судженнями.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено:

- визнано образливими та такими, що принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, зазначені в позовній заяві висловлювання ОСОБА_2, допущені ним публічно та зафіксовані у відеороликах на каналі "Характерники західного Донбасу" на відеохостинговому ресурсі "YouTube";

- зобов'язано відповідача видалити відеоролики "ІНФОРМАЦІЯ_3 "; "ІНФОРМАЦІЯ_6 "; "ч.2 "ІНФОРМАЦІЯ_4" та "ІНФОРМАЦІЯ_8" с "ІНФОРМАЦІЯ_9" з каналу "Характерники західного Донбасу", розміщених в мережі Інтернет на відеохостинговому ресурсі "YouTube", та заборонено публікацію зазначених відеороликів у будь-який спосіб;

- стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 грн у відшкодування моральної шкоди.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що висловлювання відповідача є фактичними твердженнями, оскільки їх можливо перевірити на предмет їх відповідності дійсності, а також з того, що оприлюднена відповідачем інформація не відповідає дійсності, тобто є недостовірною та непідтвердженою, що створює у широкого кола осіб викривлене уявлення про діяльність позивача та сприймається як звинувачення останнього.

Аргументи учасників справи

У грудні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду підписану представником касаційну скаргу на постанову апеляційного суду та просив її скасувати як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

- апеляційний суд помилково витлумачив висловлювання відповідача як такі, що містять твердження про факти, не звернувши увагу на те, що поширена відповідачем інформація є критикою позивача як публічної особи та його оціночними судженнями;

- позивач обрав спосіб захисту, не передбачений законом, а саме визнання висловлювань образливими;

- позивач не довів факт заподіяння йому моральної шкоди відповідачем;

- суд апеляційної інстанції помилково розглянув справу без повідомлення учасників справи, а також безпідставно відхилив клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в справі.

Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційну скаргу подано до набрання чинності Закону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищеЗакону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності Закону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

У частині 3 статті 368 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частині 3 статті 368 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 369 України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 вересня 2019 року справа призначена до розгляду в суді апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні). Ухвалами Дніпровського апеляційного суду від 23 та від 30 вересня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 204/9551/18 (провадження № 61-11394св20) зазначено, що "приписи частини 1 статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами можуть бути застосовані судами апеляційної інстанції лише у випадку, якщо позивачем заявлені виключно вимоги майнового характеру і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи".

У справі, що переглядається, позивач окрім позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди пред'явив позовні вимоги немайнового характеру (про визнання висловлювань такими, що принижують його честь, гідність і ділову репутацію, та про зобов'язання вчинити дії).

За таких обставин апеляційний суд зробив помилковий висновок про можливість розгляду цієї справи в спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (письмовому провадженні).

Зазначене позбавило сторін мати розумну можливість представляти свої інтереси як учасників справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Вказане, у свою чергу, перешкодило сторонам належним чином користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), має на увазі право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25,27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У частині 4 статті 411 ЦПК України вказано, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів уважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, оскаржене судове рішення - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, підписану адвокатом Машошиною Альоною Олегівною, задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З прийняттям постанови суду касаційної інстанції постанова Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року втрачає законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов