Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.08.2019 року у справі №712/3841/17

Постанова

Іменем України

21 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 712/3841/17

провадження № 61-24905св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Калараша А. А., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго», Комунальне некомерційне підприємство «Олександрівська центральна районна лікарня» Олександрівської районної ради Кіровоградської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Черкаської області від 17 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Новікова О. М., Храпка В. Д., Бондаренка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (далі - ПАТ «Черкасиобленерго»), Комунального некомерційного підприємства «Олександрівська центральна районна лікарня» Олександрівської районної ради Кіровоградської області (далі - КНП «Олександрівська ЦРЛ») про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди, визнання дій неправомірними, визнання медичного висновку таким, що не втратив чинність.

Позовна заява мотивована тим, що на виконання рішення Апеляційного суду Черкаської області від 14 вересня 2016 року ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника енергоінспекції Черкаського міського району електричних мереж (далі - Черкаський міський РЕМ) ПАТ «Черкасиобленерго» та видано 21 вересня 2016 року направлення до Комунального некомерційного підприємства «Перша Черкаська міська поліклініка» (далі - КНП «Перша Черкаська міська поліклініка») для проходження періодичного медичного огляду та встановлення придатності виконувати роботи в умовах дії небезпечних виробничих факторів.

Позивач 21 вересня 2016 року пройшов позачерговий медичний огляд у КНП «Олександрівська ЦРЛ» та отримав медичний висновок про придатність до роботи, про що наступного дня повідомив заступника директора Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго».

У подальшому позивач дізнався, що медичний висновок про придатність ОСОБА_1 до роботи від 21 вересня 2016 року відкликано листом головного лікаря КНП «Олександрівська ЦРЛ» від 31 жовтня 2016 року.

Наказом директора Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» від 26 грудня 2016 року ОСОБА_1 направлено на позачерговий медичний огляд у КНП «Перша Черкаська міська поліклініка», з яким ОСОБА_1 не погодився, про що письмово повідомив роботодавця.

Наказом директора Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» від 26 грудня 2016 року ОСОБА_1 відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП України у зв`язку з ухиленням від обов`язкового медичного огляду.

Позивач вважає наказ про відсторонення протиправним, а процедуру відкликання адміністрацією лікарні медичного висновку комісії лікарів незаконною.

На підставі викладеного ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просив: визнати незаконним та скасувати наказ, виданий директором Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» 26 грудня 2016 року, про відсторонення ОСОБА_1 від роботи на посаді начальника енергоінспекції; стягнути з роботодавця на його користь середній заробіток за час відсторонення від роботи, моральну шкоду у розмірі 10 000 грн; визнати дії КНП «Олександрівська ЦРЛ» щодо відкликання медичного висновку цієї лікарні від 21 вересня 2016 року такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства; визнати таким, що не втратив чинність виданий КНП «Олександрівська ЦРЛ» медичний висновок від 21 вересня 2016 року щодо ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 05 липня 2017 року (в складі судді Пересунька Я. В.) позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії КНП «Олександрівська ЦРЛ» з відкликання 31 жовтня 2016 року медичного висновку цієї медичної установи від 21 вересня 2016 року щодо ОСОБА_1

Визнано незаконним та скасовано наказ від 26 грудня 2016 року № 312 по Черкаському міському РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» про відсторонення ОСОБА_1 від виконання роботи на посаді начальника енергоінспекції.

Стягнуто з Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час незаконного відсторонення від виконання роботи на посаді начальника енергоінспекції за період з 26 грудня 2016 року до 01 березня 2017 року в розмірі 11 854,84 грн, а також моральну шкоду - 2 000 грн, а всього - 13 854,84.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час незаконного відсторонення від виконання роботи в межах платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Стягнуто з ПАТ «Черкасиобленерго» в особі Черкаського міського РЕМ в дохід держави судовий збір у розмірі 1 920 грн.

Стягнуто з КНП «Олександрівська ЦРЛ» в дохід держави судовий збір у розмірі 640 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що суду не надано доказів про те, що комісія лікарів КНП «Олександрівська ЦРЛ», яка видала медичну довідку від 21 вересня 2016 року, не мала повноважень на проведення медичного огляду працівника, тому такий медичний висновок мав бути обов`язково взятий до уваги роботодавцем.

Докази про оскарження роботодавцем результатів медичного огляду КНП «Олександрівська ЦРЛ» пацієнта ОСОБА_1 відповідно до вимог закону у закладах охорони здоров`я вищого рівня або в судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

Процедура «відкликання» головним лікарем лікарні наданого комісією лікарів цієї лікарні медичного висновку законодавством не передбачена, тому дії КНП «Олександрівська ЦРЛ» щодо відкликання 31 жовтня 2016 року медичного висновку від 21 вересня 2016 року є незаконними, що має наслідком чинність виданого раніше медичного висновку.

Посилання у листі головного лікаря від 31 жовтня 2016 року про неповідомлення позивачем при проходженні медогляду встановлення інвалідності є безпідставними, оскільки тільки голова та члени медичної комісії можуть стверджувати про повідомлені під час медогляду позивачем відомості та надані документи.

Медичний висновок про придатність ОСОБА_1 до роботи на посаді начальника енергоінспекції Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» від 21 вересня 2016 року був чинним до 21 вересня 2017 року, тому наказ від 26 грудня 2016 року № 312 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати є незаконним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного позивач має право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 17 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати по справі у розмірі 2 112 грн віднесено за рахунок держави.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що законодавством роботодавець не обмежений у кількості направлень працівника на позачерговий медичний огляд за своєю ініціативою, якщо є підстави вважати, що стан здоров`я працівника перешкоджає виконанню ним трудових обов`язків.

При цьому працівник має проходити періодичний чи позачерговий медичні огляди виключно в медичному закладі, направлення в який йому видано роботодавцем.

У даному випадку у позивача відсутній належний висновок медичної комісії, що в свою чергу ставить під сумнів можливість допуску працівника до виконання своїх трудових обов`язків. Дії роботодавця за таких обставин цілком виправдані.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідач безпідставно відсторонив позивача від роботи, оскільки він не ухилявся від проходження медичного огляду, а пройшов його в іншій медичній установі України, що не суперечить вимогам чинного законодавства, тому відсутні підстави для застосування статті 46 КЗпП України до спірних правовідносин.

Під час проходження медичного огляду позивач надав комісії лікарів всі необхідні документи та відомості щодо стану свого здоров`я та наявності у нього другої групи інвалідності, тому його зобов`язали пройти повторний медичний огляд через один рік, а не через два роки, як визначено нормативними актами для працівників відповідної категорії.

Доводи представника Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» про необхідність повторного медичного огляду у зв`язку з неповідомленням медичної комісії про інвалідність позивача є безпідставними та не підтверджені жодними доказами, тому апеляційний суд помилково взяв ці доводи до уваги.

Позивач не відмовлявся від проходження медичного огляду, а пройшов його, тому роботодавець безпідставно відсторонив працівника від роботи.

Невиконання наказів роботодавця про проходження медичного огляду працівником є підставою для накладення на останнього заходів дисциплінарного стягнення, проте позивач належним чином виконав свої обов`язки.

У законодавстві немає конкретної вказівки на те, що працівник має проходити періодичний чи позачерговий медичні огляди виключно в медичному закладі, направлення в який йому видано роботодавцем.

Також жодних доказів того, що стан здоров`я ОСОБА_1 не дозволяв виконувати йому трудові обов`язки, ні представники відповідача, ні Апеляційний суд Черкаської області у своєму рішенні навести не змогли.

Крім того, наказ від 26 грудня 2016 року про направлення позивача на позачерговий медичний огляд 26 грудня 2016 року вручений останньому цього ж дня о 14.15 год., отже він навіть не мав фізичної можливості пройти цей медичний огляд. Разом з тим, 26 грудня 2016 року (в цей же день) ОСОБА_1 був відсторонений від роботи без збереження заробітної плати у зв`язку з ухиленням від обов`язкового медичного огляду.

Чинним законодавством не передбачено відкликання головним лікарем висновку медичної комісії. Порядок оскарження результатів медичного огляду роботодавцем і працівником визначено Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21 травня 2007 року № 246 (далі - Порядок № 246), проте вимоги цього нормативного акту відповідачем не дотримані.

ОСОБА_1 23 березня 2017 року повторно пройшов медичний огляду у КНП «Олександрівська ЦРЛ» та отримав результати про придатність до роботи, проте вказаний доказ апеляційний суд залишив поза увагою.

Вимога про визнання протиправними дій КНП «Олександрівська ЦРЛ» щодо незаконного відкликання медичного висновку прямо передбачена нормою частини третьої статті 16 ЦК України - припинення дії, яка порушує право.

Разом з тим, суд першої інстанції ухвалив законне та справедливе рішення, яке захищає порушені права позивача.

Доводи інших учасників справи

У листопаді 2017 року ПАТ «Черкасиобленерго» подало відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов`язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов`язаний відсторонити його (працівника) від роботи без збереження заробітної плати.

Висновок суду апеляційної інстанції про неправомірність ухилення позивача від проходження медичного огляду за вимогою роботодавця відповідає нормам статей 14, 17 Закону України «Про охорону праці».

Характер роботи на посаді начальника енергоінспекції виключав можливість створення спеціальних умов роботи та, враховуючи, що позивач, будучи інвалідом другої групи, протягом восьми з половиною місяців не працював на посаді, роботодавець мав підстави вважати, що стан здоров`я ОСОБА_1 не дозволяє йому виконувати свої посадові обов`язки, а у разі допущення його до роботи може виникнути загроза його життю та здоров`ю.

Роботодавець необмежений у кількості направлень працівника на позачерговий медичний огляд за своєю ініціативою, якщо є підстави вважати, що стан здоров`я працівника перешкоджає виконанню трудових обов`язків.

Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 свідомо та безпідставно ухилявся від виконання законних вимог адміністрації про проходження медичного огляду.

У діях ОСОБА_1 наявний склад дисциплінарних проступків, які полягали у свідомому і безпідставному невиконанні чинних наказів роботодавця.

КНП «Олександрівська ЦРЛ» провела медичний огляд позивача безпідставно, який обґрунтовано відкликаний адміністрацією цієї лікарні.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

15 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки», у справі призначено повторний автоматизований розподіл.

Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2019 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що відповідно до наказу ПАТ «Черкасиобленерго» від 05 березня 2003 року № 115-к ОСОБА_1 прийнятий на посаду інспектора в енергозбутову службу Черкаський міський РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго».

Наказом від 10 квітня 2014 року № 59-п ОСОБА_1 переведений на посаду начальника енергоінспекції Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго».

Актом визначення категорій осіб, які підлягають попереднім (періодичним) медичним оглядам по Черкаському міському РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго», від 14 грудня 2015 року посада ОСОБА_1 включена до переліку посад, у разі зайняття якої особа підлягає обов`язковому медичному огляду.

ОСОБА_1 визнано інвалідом другої групи загального захворювання безстроково, що підтверджується пенсійним посвідченням серії ААІ № НОМЕР_2 від 30 червня 2015 року

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 14 вересня 2016 року ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді начальника енергоінспекції Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» з 28 грудня 2015 року.

Наказом від 16 вересня 2016 року № 76-п по Черкаському міському РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді начальника енергоінспекції з 29 грудня 2015 року. Цим же наказом вирішено направити ОСОБА_1 для проходження періодичного медичного огляду та встановлення його придатності виконувати роботи в умовах дії небезпечних виробничих факторів, у зв`язку з поновленням на роботі.

Черкаським міським РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» 16 вересня 2016 року видано ОСОБА_1 направлення на періодичний медичний огляд працівника.

Відповідно до висновку медичної комісії КНП «Олександрівська ЦРЛ» від 21 вересня 2016 року ОСОБА_1 визнано придатним до роботи на посаді начальника енергоінспекції Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго». Вказана медична довідка дійсна до 21 вересня 2017 року.

ОСОБА_1 22 вересня 2016 року звернувся до директора Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_2 . із заявою, в якій повідомив про те, що він не вважає за необхідне проходити медичний огляд у визначеному роботодавцем медичному закладі та пройшов такий медичний огляд у іншому рівноцінному медичному закладі.

Черкаський міський РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» 23 вересня 2016 року та 26 жовтня 2016 року звернувся з листами до КНП «Олександрівська ЦРЛ», в яких просив підтвердити кваліфікацію лікарів, які проводили 21 вересня 2016 року медичний огляд ОСОБА_1 , а також повідомити, чи було враховано цією медичною установою інвалідність ОСОБА_1 на час проходження ним медичного огляду.

Листом від 31 жовтня 2016 року, направленим на адресу Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго», адміністрацією КНП «Олександрівська ЦРЛ» відкликано висновок про стан здоров`я ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що при проходженні медичного огляду останній приховав наявність захворювання та групу інвалідності.

Відповідно до наказу Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» від 26 грудня 2016 року № 309 ОСОБА_1 направлено до КНП «Перша Черкаська міська поліклініка» для проходження позачергового медичного огляду для встановлення його придатності виконувати роботи в умовах дії небезпечних виробничих факторів та встановлено дату проходження такого медичного огляду - 26 грудня 2016 року.

Встановлено, що ОСОБА_1 26 грудня 2016 року о 14.15 год. зробив відмітку на цьому наказі про те, що він з наказом не згодний, оскільки такий порушує його права,медогляд пройдено 21 вересня 2016 року.

Наказом Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» від 26 грудня 2016 року № 312 ОСОБА_1 відсторонено з 26 грудня 2016 року від роботи без збереження заробітної плати.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення апеляційного суду відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За змістом статті 2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Відповідно до статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров`я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров`я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов`язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов`язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати (частина друга статті 17 Закону України «Про охорону праці».

Статтею 141 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створити умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержуватися законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 КЗпП України).

Частиною першою статті 26 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» визначено, що обов`язкові медичні огляди організуються і здійснюються у встановленому законодавством порядку.

Процедура проведення періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, визначена Порядком № 246.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 246 періодичні медичні огляди проводяться з метою: своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників; забезпечення динамічного спостереження за станом здоров`я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу; вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу; розробки індивідуальних та групових закладів охорони здоров`я та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику; проведення відповідних оздоровчих заходів.

Проведення попереднього (періодичних) медичного огляду здійснюється комісією з проведення медичних оглядів закладів охорони здоров`я (пункт 2.8 Порядку № 246).

Вказаним Порядком № 246, зокрема у пункті 2.5, визначено обов`язок роботодавця за рахунок власних коштів забезпечувати організацію проведення медичних оглядів.

Для проходження медичного огляду працівник пред`являє до комісії паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, та медичну карту амбулаторного хворого, при попередньому медогляді пред`являє направлення, видане роботодавцем за встановленою формою (пункт 2.10 Порядку № 246).

Разом з тим, цим Порядком № 246 не встановлено обов`язку працівника проходити медичний огляд саме у визначених роботодавцем закладах охорони здоров`я.

Норми статті 46 КЗпП України та статті 17 Закону України «Про охорону праці» надають право роботодавцеві відсторонювати працівників від роботи у разі відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів та не застосовують безумовно у разі проходження медичного огляду у медичному закладі, який не визначений роботодавцем.

Отже, у разі проходження медичного огляду працівником у відповідності до вимог пункту 2.8 Порядку № 246, однак в іншій медичній установі, правові підстави вважати, що медичний огляд не пройдено та відсторонення його в зв`язку з цим від роботи відсутні.

Як встановлено вище, на виконання вимоги Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у медичному закладі - КНП «Олександрівська ЦРЛ», за результатом якого медична комісія надала висновок від 21 вересня 2016 року про придатність позивача до роботи на посаді начальника енергоінспекції Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго».

Вказаний висновок було надано Черкаському міському РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго», проте останній звернувся з листами до КНП «Олександрівська ЦРЛ», в яких просив підтвердити кваліфікацію лікарів, які проводили 21 вересня 2016 року медичний огляд ОСОБА_1 , а також повідомити, чи було враховано цією медичною установою інвалідність ОСОБА_1 на час проходження ним медичного огляду.

Проте вказані дії суперечать пункту 2.27 Порядку № 246, відповідно до якого результати медичного огляду можуть бути оскаржені роботодавцем або громадянином у закладах охорони здоров`я вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідачем не подано до суду доказів, що він у визначеному законом порядку оскаржив медичний висновок, а також, що цей висновок у законний спосіб було скасовано.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що медичний висновок про придатність ОСОБА_1 до роботи на посаді начальника енергоінспекції Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» від 21 вересня 2016 року був чинним до 21 вересня 2017 року, тому наказ від 26 грудня 2016 року № 312 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати є незаконним та підлягає скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний медичний висновок був відкликаний адміністрацією КНП «Олександрівська ЦРЛ».

Відповідно до пункту 4.3 Етичного кодексу лікаря України лікар не має права публічно ставити під сумнів чи дискредитувати професійну кваліфікацію іншого лікаря.

Правильними є висновки місцевого суду, що процедура «відкликання» головним лікарем лікарні наданого комісією лікарів цієї лікарні медичного висновку законодавством не передбачена, тому дії КНП «Олександрівська ЦРЛ» щодо відкликання 31 жовтня 2016 року медичного висновку від 21 вересня 2016 року є незаконними, що має наслідком чинність виданого раніше медичного висновку.

Суд першої інстанції захистив порушене право позивача у визначений законом спосіб, зокрема відповідно до пунктів 3, 4 частини другої статті 16 ЦК України, згідно з яким способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

При цьому, кожен пацієнт має право на зберігання особистої таємниці. Лікар, як й інші особи, які беруть участь у наданні медичної допомоги, зобов`язаний зберігати лікарську таємницю навіть після смерті пацієнта, як і факт звернення за медичною допомогою, за відсутності іншого розпорядження хворого, або якщо це захворювання не загрожує його близьким і суспільству (пункт 3.6 Етичного кодексу лікаря України).

Особи, які крім лікаря, користуються правом доступу до медичної інформації, зобов`язані зберігати в таємниці всі отримані про пацієнта відомості, і мають бути поінформовані лікарем про відповідальність, пов`язану з її розголошенням.

Разом з тим, наявність у позивача другої групи інвалідності сама по собі не може бути підставою для звернення керівника установи до лікарів з вимогою, чи врахована вона при наданні висновку про можливість ним виконання своїх посадових обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.

Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам (частина друга статті 28 Конституції України).

Разом з тим, висновку про неможливість виконання своїх посадових обов`язків за станом здоров`я відносно позивача матеріали справи не містять, тому відсторонення його від роботи було незаконним.

Також судом першої інстанції обґрунтовано у визначений КЗпП України спосіб стягнуто з Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи та моральну шкоди, а відповідні висновки щодо цих обставин викладено у мотивувальній частині рішення.

Апеляційний суд всупереч нормам процесуального права помилково залишив поза увагою встановлені судом першої інстанції обставини, не навів вмотивованих обґрунтувань на спростування встановлених судом першої інстанції обставин та досліджених доказів, не врахував указані вище норми матеріального права, тому дійшов помилкового висновку, що роботодавцем (Черкаським міським РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго») правомірно відсторонено працівника ( ОСОБА_1 ) від роботи.

Отже, апеляційний суд безпідставно скасував рішення суду першої інстанції за встановлених ним обставин, переоцінив зібрані у справі докази та дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, а тому вказане рішення на підставі статті 413 ЦПК України необхідно залишити в силі, а рішення апеляційного суду - скасувати.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Черкаської області від 17 серпня 2017 року скасувати та залишити в силі рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 05 липня 2017 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. А. Калараш

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська