Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.07.2019 року у справі №661/4038/17

Постанова

Іменем України

21 серпня 2019 року

м. Київ

справа №661/4038/17

провадження №61-12135св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Кривцової Г. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2,

відповідач ОСОБА_3,

третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє

в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 25 січня 2019 року у складі судді Матвєєвої Н. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 16 травня 2019 року у складі колегії суддів: Приходько Л. А., Базіль Л. В., Бугрика В. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1, діючи в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 сестра позивача ОСОБА_4 народила сина ОСОБА_2, про що свідчить актовий запис про народження дитини № 488, складений 18 листопада 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області. Відомості про батька дитини, ОСОБА_5, записані за заявою матері згідно з частиною першою статті 135 СК України.

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не укладався, разом вони ніколи не проживали, спільне господарство не вели і стосунків, притаманних подружжю не мали. Виховували дитину ОСОБА_4 та її батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Матеріальної допомоги ОСОБА_3 дитині ніколи не надавав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Після її смерті опікуном малолітнього, на підставі рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області від 28 травня 2013 року № 189, стала його бабуся ОСОБА_6

23 червня 2014 року Новокаховським міським судом Херсонської області ухвалено рішення у справі № 661/2985/13-ц про визнання ОСОБА_3 батьком малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобовязано відділ реєстрації актів цивільного стану Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області внести зміни до актового запису від 18 листопада 2010 року № 488 про народження ОСОБА_2, в якому зазначити батьком дитини ОСОБА_3 На підставі зазначеного рішення суду, відповідачу видано нове свідоцтво про народження ОСОБА_2

Після набрання рішенням суду про встановлення батьківства законної сили, ОСОБА_3 свої батьківські обовязки по відношенню до малолітнього ОСОБА_2 не виконував, матеріальної допомоги не надавав.

Після смерті матері, малолітній ОСОБА_2 залишився проживати в сім'ї позивача, де повне піклування за ним взяли на себе ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_8

11 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до служби в справах дітей виконкому Новокаховської міської ради Херсонської області із заявою про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_2

16 листопада 2017 року комісією після вивчення всіх обставин справи, враховуючи інтереси дитини, а також ставлення сторін до малолітнього ОСОБА_2 надано висновок про визнання доцільним позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня предявлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 25 січня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. ОСОБА_3 попереджено про неприпустимість надалі порушення з його боку батьківських обовязків щодо його малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та про можливі наслідки в разі їх неналежного виконання позбавлення батьківських прав. Контроль за виконанням батьківських обовязків ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, покладено на орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Новокаховської міської ради Херсонської області.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що встановлено існування обєктивних перешкод для реалізації відповідачем його батьківських обовязків, в частині участі у вихованні дитини, що спричинило неналежне піклування про дитину з підстав, що не залежать від відповідача, оскільки ОСОБА_2 на час розгляду справи не знає про свого батька ОСОБА_3 Разом з тим, відповідач з часу народження дитини, не вживав активних дій з приводу реалізації своїх батьківських прав, не цікавився здоровям дитини, не піклувався про розвиток його здібностей, не зявлявся до дитячого садочку, не влаштовував дитину до школи, не утримував дитину, не відвідував громадські заклади, які відвідувала дитина з метою побачення з нею, викладачами, що свідчить про його бездіяльність.

До служби у справах дітей звернувся лише після звернення ОСОБА_1 з заявою про позбавлення батьківських прав. Пояснення відповідача, який заперечує проти позбавлення його батьківських прав, свідчить про те, що ОСОБА_3 бажає проживати зі своєю дитиною, виховувати та утримувати її, бажає як найшвидше зявитися в житті сина, але не знає як це зробити без шкоди для дитини, про яку застерігають родичі та психолог навчального закладу. Переваги для дитини у випадку позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відсутні, оскільки з метою захисту як найкращих інтересів дитини доцільним збереження її зв'язків з батьком - ОСОБА_3, що забезпечить її розвиток у безпечному і стійкому середовище, яке не є неблагополучним. Відповідач має постійне місце роботи, сталий заробіток, зможе забезпечити належне матеріальне утримання дитини. Крім того, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а позивачем не доведено виключних підстав, з якими закон пов'язує можливість позбавлення батьківських прав.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього ОСОБА_2 суд виходив з того, що ОСОБА_1 не має право ставити питання про стягнення аліментів, оскільки не є належним позивачем за вказаним позовом.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 16 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_9, в інтересах ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2, залишено без задоволення.

Рішення Новокоховського міського суду Херсонської області від 25 січня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 не сприятиме захисту інтересів дитини щодо її права на батьківське піклування, не відповідатиме інтересам дитини.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 10 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, не займався розвитком та вихованням дитини. Крім того, розрив звязків дитини з позивачем та її чоловіком, а також втрата звичного для дитини середовища та оточення спричинить для дитини тяжкі, травматичні наслідки.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Матірю малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 18 листопада 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області, актовий запис № 488, є ОСОБА_4, відомості про батька дитини, ОСОБА_5, записані відповідно до частини першої статті 135 СК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 мати дитини, ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (т.1 а.с. 11).

Рішенням виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області від 28 травня 2013 року № 189 малолітньому ОСОБА_2 встановлено статус дитини-сироти та призначено ОСОБА_6 опікуном малолітнього ОСОБА_2 (т.1 а.с.13).

Після смерті матері малолітній ОСОБА_2 залишився проживати в сім'ї позивача, яка є його рідною тіткою, де повне піклування над ним взяли на себе ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_8 (т.1 а.с. 9,10,12,23, 24).

В червні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання батьківства.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 23 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 26 лютого 2015 року, визнано ОСОБА_3 батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобовязано відділ реєстрації актів цивільного стану Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області внести зміни до актового запису від 18 листопада 2010 року № 488 про народження ОСОБА_2, в якому зазначити батьком дитини ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 1417).

На підставі рішення суду, до актового запису № 488 про народження ОСОБА_2 внесені відомості про батька дитини, зазначено батьком ОСОБА_3 (т.1 а.с. 22), якому видано нове свідоцтво про народження ОСОБА_2

Згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області від 22 листопада 2017 року № 33/4381 орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав - ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_2, 2010 року народження (т. 1 а.с.70,71).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини

(стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України»

від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову про позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено; належних та допустимих доказів свідомого ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов'язків, які б були законною підставою для позбавлення його батьківських прав, позивачем не надано.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області від 22 листопада 2017 року № 33/4381 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_2 не є обовязковим для суду та не містить належного обґрунтування необхідності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав. Наданий органом опіки та піклування ОСОБА_3 місячний строк на налагодження стосунків з сином, враховуючи, що дитина вважає батьком іншу особу, вік дитини, а також неприязні стосунки, що склалися між батьком та родиною в якій проживає дитина, є необґрунтовано малим для налагодження стосунків відповідача із сином. Висновок ґрунтується виключно на тому, що батько не проживає разом з дитиною, не бере участі у її вихованні, тобто цей висновок має формальний характер та винесений без достатніх правових підстав.

Згідно з частиною шостою статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Доводи касаційної скарги про те, що розрив звязків дитини з позивачем та її чоловіком, а також втрата звичного для дитини середовища та оточення спричинить для дитини тяжкі, травматичні наслідки, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, оскільки при вирішенні даного спору питання про визначення місця проживання дитини чи її відібрання не вирішувалося.

Відмовляючи у задоволені позову в частині стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього ОСОБА_2 суди попередніх інстанцій правильно виходили із того, що ОСОБА_1 не має право окремо ставити питання про стягнення аліментів на утримання дитини, оскільки не є належним позивачем за вказаним позовом.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлених обставин справи, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 25 січня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 16 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. А. Воробйова

Р. А.

Лідовець

Г. В. Кривцова