Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.07.2018 року у справі №736/1508/17

Постанова

Іменем України

20 травня 2020 року

м. Київ

справа № 736/1508/17

провадження № 61-39361св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Орган опіки і піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області, Виконавчий комітет Корюківської міської ради Чернігівської області,

особа, яка подала касаційну скаргу - ОСОБА_2 ,

розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання особи недієздатною, встановлення над недієздатною особою опіки та призначення опікуна.

На обґрунтовання заяви зазначив, що донька заявника - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з ним у с. Воловики Корюківського району Чернігівської області, та має обмеження здатності до самообслуговування, спілкування, контролювати свою поведінку. Донька є інвалідом з дитинства, яка потребує стороннього догляду. До 10 грудня 2015 року опікуном ОСОБА_3 була її мати ОСОБА_4 , яка 2015 року померла, тому на даний час є потреба в призначенні іншого опікуна.

З урахуванням викладених обставин, просив суд визнатиОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Забарівка Корюківського району Чернігівської області, недієздатною; встановити опіку над недієздатною ОСОБА_3 , призначивши ОСОБА_1 її опікуном.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2018 року заяву задоволено частково.

Визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Забарівка, Корюківського району Чернігівської області, недієздатною. В іншій частині заявлених вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано наявністю висновку судово-психіатричної експертизи в частині визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, та недоцільністю призначення заявника опікуном над недієздатною ОСОБА_3 з підстав неналежних умов для проживання недієздатної ОСОБА_3 та заперечень органу опіки та піклування.

Не погодившись із цим рішенням суду в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном, останній подав апеляційну скаргу на нього, просив рішення суду першої інстанції у вказаній частині скасувати, ухваливши нове про задоволення такої вимоги.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2018 року в частині вирішення заяви ОСОБА_1 про встановлення опіки над недієздатною та призначення опікуна скасовано.

Встановлено опіку над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Призначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 опікунами над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на один рік, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована доцільністю призначення ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 опікунами над недієздатною ОСОБА_3 , виходячи із інтересів недієздатної особи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У липні 2018 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року у вказаній справі.

В касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в частині призначення опікуном ОСОБА_1 над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

05 вересня 2018 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить суд касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

21 вересня 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і вони проживають у с. Воловики Корюківського району Чернігівської області.

Згідно довідки серії МСЕ -ЧНВ № 272923, ОСОБА_3 має інвалідність з дитинства, інвалідність встановлена безстроково. Потребує стороннього догляду та нагляду.

Висновком судово-психіатричного експерта від 02 січня 2018 року № 05 встановлено, що у ОСОБА_3 має місце важка розумова відсталість при хворобі Дауна , внаслідок чого вона не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

31 січня 2018 року та 30 березня 2018 року Корюківською районною державною адміністрацією були прийняті подання № 01-16/253 та № 01-16/700 про недоцільність призначення опікуном, де зазначено, що з метою належної охорони і захисту прав ОСОБА_3 Корюківська районна державна адміністрація вважає за недоцільне призначити опікуном громадянина ОСОБА_1

06 квітня 2018 року Корюківською районною державною адміністрацією було прийнято подання № 01-16/767, а 18 травня 2018 року - подання № 01-16/1049 про доцільність призначення ОСОБА_2 опікуном над недієздатною ОСОБА_3 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

Судові рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та в частині призначення ОСОБА_2 опікуном, не оскаржуються, а тому в цій частині не є предметом перегляду в суді касаційної інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК).

Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до частини першої статті 67 УЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Апеляційний суд, призначаючи ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , виходив з доцільності призначення та з інтересів недієздатної особи.

Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України, можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Разом з тим, відповідно до подань Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області від 31 січня 2018 року № 01-16/253 та від 30 березня 2018 року № 01-16/700 орган опіки та піклування повідомив суд, що вважає за недоцільне призначити опікуном ОСОБА_1 над донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки остання залишається без належного догляду з боку батька, ОСОБА_1 не створив належних умов для проживання ОСОБА_3 .

При таких обставинах, ураховуючи відсутність відповідного подання органу опіки та піклування, апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про можливість задоволення вимог ОСОБА_1 про призначення його опікуном над донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції в цій частині вимог, яке відповідає вимогам закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_3 ухвалено відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно, всебічно з`ясованих обставин справи, а тому це рішення у вказані частині відповідно до статті 413 ЦПК України необхідно залишити в силі, а постанову апеляційного суду в цій частині вимог скасувати.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року в частині вирішення вимог про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати.

Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2018 року в цій частині вимог залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун