Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.03.2019 року у справі №133/130/17

Постанова

Іменем України

20 березня 2019 року

м. Київ

справа № 133/130/17

провадження № 61-31719св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», яка підписана представником Сокуренком Євгеном Сергійовичем, на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 травня 2017 року у складі судді: Воронюка В. А. та рішення апеляційного суду Вінницької області від 01 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Медвецького С. К., Копаничук С. Г.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

В січні 2017 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк) звернулося до ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 18 червня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір, відповідно до якого остання отримала кредит в сумі 21 600 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Банк свої зобов'язання за договором виконав, надав відповідачу кредит у розмірі згідно з договором, однак відповідач свої зобов'язання не виконує, відтак станом на 31 липня 2016 року заборгованість складає 21 540,85 грн, з яких: заборгованість за кредитом в сумі 1 150,23 грн; заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 16 037,03 грн; заборгованість за пенею та комісією в сумі 3 089,74 грн; штраф (фіксована частина) в сумі 250,00 грн; штраф (процентна складова) в сумі 1 013,85 грн,

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 18 червня 2008 року в сумі 21 540,85 грн та судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05 травня 2017 року в задоволені позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав суду переконливих доказів на підтвердження факту отримання відповідачем на підставі заяви від 18 червня 2008 року кредиту, подав лише неналежної якості копію цієї заяви - анкети позичальника, на підставі якої неможливо встановити, чи дійсно така заява була заповнена та підписана відповідачем, і на запити суду про витребування доказів не надано відповіді, а тому суд зробив висновок, що факт отримання відповідачем коштів на підставі заяви від 18 червня 2008 року не доведений.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 01 вересня 2017 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 травня 2017 року скасовано. В задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що надані банком документи містять суперечливі відомості та не містять належних і допустимих доказів отримання відповідачем кредиту з урахуванням викладених в позові обставин, оскільки дата укладеної між сторонам угоди та угоди на підставі якої зроблено розрахунок є відмінними, відсутні докази щодо строку дії картки, її перевипуску чи надання нової картки. Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки фактично висновок суду про відмову в задоволенні позову було обґрунтовано виключно на тому, що було надано документи неналежної якості, однак в даному випадку є підстави для ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову у зв'язку з його недоведеністю.

Аргументи учасників справи

У вересні 2017 року АТ КБ «ПриватБанк» через представника Сокуренка є. С. подало касаційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до першої інстанції. При цьому посилалося на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач має непогашену заборгованість. Кредитний договір є чинним, недійсним не визнавався. Матеріали справи містять докази на підтвердження факту заборгованості, відповідач правом на проведення експертизи щодо правильності нарахувань заборгованості не скористався.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що 18 червня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 31 липня 2016 року складає 21 540,85 грн, з яких: заборгованість за кредитом в сумі 1 150,23 грн; заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 16 037,03 грн; заборгованість за пенею та комісією в сумі 3 089,74 грн; штраф (фіксована частина) в сумі 250,00 грн; штраф (процентна складова) в сумі 1 013,85 грн

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з частинами першою та другою статті 303 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Разом з тим, при розгляді апеляційної скарги апеляційний суд обмежився висновком про те, що надані банком документи містять суперечливі відомості та не містять належних і допустимих доказів отримання відповідачем кредиту з урахуванням викладених в позові обставин. При цьому докази, надані на підтвердження позовних вимог банком, що містяться в матеріалах справи, не досліджені апеляційним судом.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене рішення апеляційного суду ухвалене з порушенням норм процесуального права (частина третя статті 411 ЦПК України). Це унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржене рішення апеляційного суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», яка підписана представником Сокуренком Євгеном Сергійовичем, задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 01 вересня 2017 року скасувати.

Передати справу № 133/130/17 на новий розгляд до апеляційного суду.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасоване рішення апеляційного суду Вінницької області від 01 вересня 2017 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В.М.Коротун

В.П. Курило