Історія справи

Постанова

Іменем України

20 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 761/37389/17

провадження № 61-47810св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Крата В.І.,

учасники справи:

позивач - Громадська організація «Українська асоціація студентів»,

відповідач - ОСОБА_3,

представник відповідача - ОСОБА_4,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_5, на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року у складі судді Савченка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року Громадська організація «Українська асоціація студентів» (далі - ГО «Українська асоціація студентів») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року у складі судді Піхур О. В. позовні вимоги ГО «Українська асоціація студентів» задоволено.

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ГО «Українська асоціація студентів» грошові кошти у сумі 5 867,50 грн, судові витрати у розмірі 1 600,00 грн, усього 7 467,50 грн.

Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2018 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року закрито на підставі статті 362 ЦПК України й роз'яснено, що він має право повторно подати апеляційну скаргу та заявити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у встановленому законом порядку.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційне провадження відкрите за апеляційною скаргою ОСОБА_3, поданою ним із порушенням строків без клопотання про їх поновлення і без вирішення судом цього питання.

При цьому, апеляційний суд зазначив, що Глава 1 «Апеляційне провадження» розділу V ЦПК України не передбачає правових наслідків відкриття апеляційного провадження за скаргою, поданою з порушенням строків без вирішення судом питання про їх поновлення. За таких обставин, суд вважав за необхідне застосувати аналогію закону, зокрема, статтю 362 ЦПК України, яка передбачає підстави закриття судом апеляційного провадження.

Короткий зміст касаційної скарги

ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_5 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, зокрема, пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий апеляційний розгляд.

Скарга аргументована тим, що суд не звернув увагу на те, що норми статті 362 ЦПК України містять вичерпний перелік підстав для закриття апеляційного провадження. Такої підстави, на яку послався апеляційний суд, стаття 362 ЦПК України не містить.

ГО «Українська асоціація студентів» подала відзив, у якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу та залишити без змін оскаржуване судове рішення як таке, що ухвалене з додержанням норм процесуального права.

Крім того, ГО «Українська асоціація студентів» подала клопотання, в якому, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 19, статтю 389 ЦПК України, просила про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником ОСОБА_5, на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року.

Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

У пункті 3 частини першої статті 389 ЦПК України відсутнє обмеження права на касаційне оскарження ухвал апеляційного суду, перелічених у ньому, у малозначних справах, а відтак - відсутнє і право касаційного суду щодо віднесення судових рішень, перелічених в указаному пункті частини першої статті 389 ЦПК України, до цієї категорії справ (малозначних).

Отже, незалежно від категорії справи ухвали апеляційного суду про закриття апеляційного провадження можуть бути предметом касаційного оскарження.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не повністю відповідає.

Встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року задоволено позов ГО «Українська асоціація студентів» до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів у розмірі 5867,50 грн та проголошено його вступну та резолютивну частини. Повне судове рішення складено 27 серпня 2018 року.

Не погодившись із рішенням суду, 27 вересня 2018 року ОСОБА_3 через поштове відділення подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, за якою ухвалою Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2018 року відкрито апеляційне провадження.

Відкривши апеляційне провадження, апеляційний суд зробив висновок про відсутність перешкод для прийняття апеляційної скарги ОСОБА_3 до провадження та перегляду рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року апеляційне провадження у даній справі закрито.

При закритті апеляційного провадження апеляційний суд зазначив, що перебіг строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з урахуванням приписів частини першої статті 123 ЦПК України почався з 28 серпня 2018 року. Апеляційна скарга відповідачем подана через поштові засоби зв'язку 27 серпня 2018 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, який закінчився 26 серпня 2018 року. При цьому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ним не заявлялось і судом не вирішувалось, що унеможливлює розгляд вказаної апеляційної скарги.

При цьому, суд вважав за необхідне закрити апеляційне провадження на підставі статті 362 ЦПК України, застосувавши аналогію закону.

Однак із цим висновком неможливо погодитися з таких підстав.

Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Підстави для закриття апеляційного провадження визначені статтею 362 ЦПК України.

Тлумачення статті 362 ЦПК України, свідчить, що вона містить вичерпний перелік підстав для закриття провадження, який не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною четвертою статті 357 ЦПК України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статті 358 цього Кодексу.

Саме тому, суд апеляційної інстанції повинен був постановити ухвалу про залишення без руху апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року та надати відповідачу строк для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 у справі «Пелевін проти України», від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (пункт 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя, при цьому Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Проте, допущення помилки при відкритті апеляційного провадження та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права призвело до закриття провадження у справі та позбавило відповідача права на апеляційне оскарження судового рішення, як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин та з огляду на засади цивільного судочинства, у тому числі і щодо забезпечення апеляційного оскарження рішення (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України (у редакції, чинній на момент прийняття оскарженого рішення), доводи касаційної скарги дають підстав для висновку, що апеляційний суд, постановивши ухвалу від 05 листопада 2018 року про закриття апеляційного провадження, порушив норми процесуального права.

Ураховуючи зазначене, судове рішення апеляційного суду не може вважатись законним і обґрунтованим та в силу статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 141, 400, 416, 417 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Громадськї організації «Українська асоціація студентів» про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником ОСОБА_5, на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_5, задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 рокускасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:Н. О. Антоненко В. І. Журавель В. М. Коротун В. І. Крат