Історія справи

Постанова

Іменем України

19 липня 2023 року

м. Київ

справа № 565/901/22

провадження № 61-6358св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 жовтня 2022 року у складі судді Малкова В. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Майданіка В. В., Боймиструка С. В., Хилевича С. В.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

03 серпня 2022 року Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - Аварійно-рятувальний загін спецпризначення ГУ ДСНС у

м. Києві) звернувся до суду з цим позовом до ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 проходила службу в Аварійно-рятувальному загоні спецпризначення ГУ ДСНС у м. Києві

з 16 серпня 2021 року до 23 квітня 2022 року на посаді рядового служби цивільного захисту, лаборанта (спеціалізованої лабораторії)

хіміко-радіологічної лабораторії групи радіаційного, хімічного та біологічного захисту частини рятувальних робіт.

23 квітня 2022 року відповідно до вимог статей 58, 68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту за допущені невиходи на службу без поважних причин (прогули) її було звільнено зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу.

Отже, у зв`язку із недобросовісністю з боку ОСОБА_1 їй надлишково виплачено кошти, а саме: оклад - 937,02 грн, оклад за спеціальним

званням - 170,66 грн, надбавка за особливості проходження служби - 553,84 грн, компенсація податку на доходи фізичних осіб - 2 823,12 грн.

Крім того, ОСОБА_1 було звільнено за 27 календарних місяців до закінчення контракту, а тому сума надлишково виплачених коштів одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту складає 10 964,10 грн.

Враховуючи викладене, Аварійно-рятувальний загін спецпризначення ГУ ДСНС у м. Києві просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь надлишково виплачені кошти у сумі 15 458,74 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Закриваючи провадження у справі, суди першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідачка перебувала на посаді, що відноситься до публічної служби, а тому такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби. У той час, у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Зазначений правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 723/18/17,

від 04 вересня 2019 року у справі № 127/7858/18.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У квітні 2023 року до Верховного Суду Аварійно-рятувальний загін спецпризначення ГУ ДСНС у м. Києві подав касаційну скаргу на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 жовтня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційну скаргу мотивовано тим, що правові висновки Великої Палати Верховного Суду, на які посилається суд першої інстанції, стосуються суб`єктів владних повноважень, але Аварійно-рятувальний загін спецпризначення ГУ ДСНС у м. Києві за своєю організаційно-правовою формою господарювання є державною організацією, заснований на державній власності і не є суб`єктом владних повноважень.

У цій справі предметом позову є вимога позивача про стягнення на свою користь з відповідача боргу, а саме грошових коштів, яку відповідач отримала як одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту та безпідставно отримане грошове забезпечення. Спосіб захисту, обраний позивачем, є характерним саме для цивільного права та судочинства, а спір за своїм характером не пов`язаний із захистом прав громадянина від порушень з боку суб`єкта владних повноважень. Правовідносини між сторонами у справі не стосуються безпосередньо прийняття, проходження чи звільнення із публічної служби, не спрямовані на захист прав і свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень та не стосуються оскарження дій останнього.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2023 року справу № 565/901/22 призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У червні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 , поданий представником - ОСОБА_3 , на касаційну скаргу Аварійно-рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС у м. Києві, у якому представник відповідача просив суд вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)

від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04).

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з абзацом 1 частини першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України).

Частиною першою статті 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

За правилами пункту 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Судами встановлено, що Аварійно-рятувальний загін спецпризначення

ГУ ДСНС у м. Києві звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , яка працювала на посаді рядового служби цивільного захисту, лаборанта (спеціалізованої лабораторії) хіміко-радіологічної лабораторії групи радіаційного, хімічного та біологічного захисту частини рятувальних робіт. Позивач, у свою чергу, відповідно до статуту, затвердженого 27 жовтня

2016 року головою ДСНС, є юридичною особою, підрозділом територіального підпорядкування із статусом державної аварійно-рятувальної служби.

Відповідно до позовних вимог позивач просив стягнути з ОСОБА_1 , яку було звільнено з роботи, надлишково виплачені кошти одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту в сумі 15 458,74 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Встановивши, що позов пред`явлено з приводу спору щодо проходження відповідачем служби цивільного захисту на підставі контракту з ГУ ДСНС України у місті Києві відповідно до Кодексу цивільного захисту України та Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, врахувавши суб`єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склалися між ними, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є публічно-правовими, у зв`язку з чим справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, та правильно закрив провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Такого висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 24 березня 2023 року у справі № 948/285/22 (провадження

№ 61-677св23).

Крім того, такі висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16 (провадження № 11-892апп18), в якій зазначено, що спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Доводи касаційної скарги про те, що спір має приватно-правовий характер, який обумовлений порушенням майнового, тобто приватного права позивача, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин, не заслуговують на увагу.

З метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень, Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16 відступила від висновків, викладених у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15,

від 03 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17, про те, що спори за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення збитків/відшкодування шкоди, завданих особою, що перебуває або перебувала на державній/публічній службі, має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18) викладено висновок про те, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій про те, що позовна заява Аварійно-Рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС України у м. Києві не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, і не свідчать про порушення судами норм процесуального права.

Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження і підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 400 401 402 409 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 жовтня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

С. Ф. Хопта