Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.09.2018 року у справі №185/9773/16

Постанова

Іменем України

19 червня 2019 року

м. Київ

справа № 185/9773/16-ц

провадження № 61-42946св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк»,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , корпорація «ДМС»,

третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2017 року у складі судді Бондаренко В. М. та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2018 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Максюти Ж. І.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернулася до суду з позовом, який підписаний уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , корпорації «ДМС», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання правочинів недійсними.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 09 жовтня 2014 року з поточного рахунку корпорації «ДМС», який обслуговувався у ПАТ «ВіЕйБі Банк», на поточний рахунок ОСОБА_2 були перераховані грошові кошти у розмірі 149 999,00 грн та цього ж дня банк уклав з ОСОБА_1 договір банківського вкладу на суму 149 999,00 грн.

24 жовтня 2014 року ОСОБА_1 достроково розірвав депозитний договір, а кошти в розмірі 149 999,00 грн перерахував на власний поточний рахунок.

Постановою Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 733 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Посилаючись на те, що здійснення банком та відповідачами банківських операцій з перерахування коштів під час дії обмежень, які були встановлені до ПАТ «ВіЕйБі Банк», як проблемного банку, призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, позивач просив визнати недійсними:

- правочин від 09 жовтня 2014 року щодо перерахування грошових коштів з поточного рахунку корпорації «ДМС» № НОМЕР_1 на поточний рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 урозмірі 149 999,00 грн;

- договір банківського вкладу «НВУ» від 09 жовтня 2014 року № 853537/2014, договір банківського вкладу на вимогу «Для виплат» від 09 жовтня 2014 року № 26203260202565, укладений між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 , та застосувати наслідки недійсності правочинів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2018 року, в задоволенні позовних вимог ПАТ «ВіЕйБі Банк» відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оспорювані правочини відповідачі уклали з посадовими особами банку до прийняття рішення уповноваженого органу про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних та проведення процедури виведення банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, а отже вони мали право їх вчиняти.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з таким вирішенням спору,ПАТ «ВіЕйБі Банк» подало касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суди вирішуючи спір не врахували, що здійснення відповідачами та банком операцій з перерахуванням коштів проведено під час дії обмежень, які були встановлені до ПАТ «ВіЕйБі Банк», як до проблемного банку, та призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, суди не врахували, що оспорювані правочини укладені внаслідок зловмисної домовленості відповідачів і банку, а тому відповідно до статті 232 такі правочини визнаються судом недійсними.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 ОСОБА_2 , корпорації «ДМС», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання правочинів недійсними.

Витребувано з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області зазначену цивільну справу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що09 жовтня 2014 року з поточного рахунку корпорації «ДМС» № НОМЕР_1 , який обслуговувався у ПАТ «ВіЕйБі Банк», на поточний рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 перераховані грошові кошти у розмірі 149 999,00грн.

09 жовтня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до банку із заявою на видачу готівки у розмірі 149 999,00 грн.

09 жовтня 2014 року ОСОБА_1 уклав з ПАТ «ВіЕйБі Банк» договір банківського вкладу «НВУ» №853537/2014 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 предметом договору є розміщення вкладником в банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту «НВУ-пілот» в національній валюті України на строк 1 (один) місяць, з дня укладення договору, з виплатою процентів по закінченню строку дії вкладу. Для обліку банк відкриває на ім`я вкладника вкладний рахунок № НОМЕР_3 .

Згідно з пунктом 1.2 банк відкриває на ім`я вкладника вкладний рахунок за вкладом на вимогу «Для виплат» № НОМЕР_4 . На цей рахунок - кореспондент може бути перераховано вклад та нараховані, але не отримані вчасно вкладником, проценти за вкладом по закінченню строку його дії.

24 жовтня 2014 року ОСОБА_1 депозитний договір достроково розірвано, а кошти в розмірі 149 999,00 грн перераховано на його власний поточний рахунок № НОМЕР_4 .

Постановою правління Національного Банку України від 03 жовтня 2014 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» віднесено до категорії проблемних та встановлені обмеження щодо його діяльності.

Постановою правління Національного Банку України від 20 листопада 2014 року № 733 ПАТ «ВіЕйБі Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, а 21 листопада 2014 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб запроваджено тимчасову адміністрацію.

22 лютого 2016 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №213 продовжено строк дії тимчасової адміністрації в ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Для перевірки правочинів, які укладались ПАТ «ВіЕйБі Банк», на підставі наказу Національного банку України від 31 січня 2015 року № 76 створена комісія.

За результатами проведеної комісією перевірки правочинів від 19 березня 2015 року (у тому числі договорів), вчинених (укладених банком) за період з 03 жовтня 2014 року до 20 листопада 2014 року були виявлені порушення, про що складено акт.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що регулює дані правовідносини.

Відповідно до пункту 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

У спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

З 21 листопада 2014 року розпочато процедуру введення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» і з цього часу банк не мав права здійснювати ведення рахунків фізичних та юридичних осіб, тобто фактично позбавлений права виконувати будь-які операції по рахунках власних клієнтів, у тому числі здійснювати розміщення вкладу.

20 березня 2015 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 63б розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку.

Оспорюванні банком угоди були вчиненні до початку процедури ліквідації (20 березня 2015 року) та до введення тимчасової адміністрації (20 листопада 2014 року).

Таким чином, до запровадження тимчасової адміністрації на підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 733, клієнти банку користувались правами, наданими їм чинним законодавством.

Частиною 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Відповідно до частини 4 статті 38 Закону Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 Закону про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів щодо витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

За частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходячи з того, що здійснене 09 жовтня 2014 року перерахування грошових коштів не є правочином у розумінні статті 202 ЦК України, а є транзакцією, дійшов правильного висновку про те, що така транзакція (операція) не може бути визнана нікчемною.

Верховний Суд погоджується з такими висновками судів, оскільки, здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку.

Отже, Фонд не має повноважень визнавати нікчемними транзакції з перерахування коштів з одного рахунку на інший в порядку статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15 (провадження № 11-104апп18).

З огляду на недоведеність позивачем того, що укладені між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 договори призвели до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб, та, встановивши, що кошти за цими договорами повернуті ОСОБА_1 банком до запровадження в ньому тимчасової адміністрації, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для визнання цих договорів недійсними.

Доводи, наведені на обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2017 року та постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2018 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» залишити без задоволення.

Заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук