Постанова

Іменем України

18 січня 2021 року

м. Київ

справа № 760/22245/18

провадження № 61-15715св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони Українина постанову Київського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Кравець В. А., Стрижеуса А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони Українипро визнання права на отримання житла.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи призначеної на 12 березня 2019 року та на 18 квітня 2019 року повторно не з'явився у судове засідання, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не надав, у матеріалах справи також відсутня заява про розгляд справи за його відсутності чи відсутності його представника, а тому суд вважав наявними підстави для залишення позовної заяви позивача без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише при розгляді справи по суті за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення в судове засідання перешкоджає розгляду справи, а не в підготовчому засіданні. Ураховуючи, що розгляд справи по суті розпочатий не був, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України у підготовчому засіданні суперечить нормам цивільного законодавства.

Узагальнені доводи касаційної скарги та відзиву на неї

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, у якій заявник просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року та залишити в силі ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2019 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні, суд першої інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки пунктом 1 частини 2 статті 200 ЦПК України, якою регламентований порядок прийняття судового рішення у підготовчому рішенні, визначено, що за результатами підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Оскільки пункт 1 частини 2 статті 200 ЦПК України, на відміну від пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України не встановлює підстав, за яких суд може прийняти ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд, вирішуючи питання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, правильно керувався положеннями статті 257 ЦПК України, яка визначає підстави залишення позову без розгляду у судовому засіданні. Крім того, апеляційний суд не урахував, що у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують, що суд першої інстанції неодноразово повідомляв позивача про день, час та місце розгляду зазначеної справи у визначеному статтями 128, 129, 130 ЦПК України порядку. ОСОБА_1 особисто отримував судові повістки на судові засідання, зокрема 19 січня 2019 року він отримав судову повістку на

12 березня 2019 року, а 23 березня 2019 року в судове засідання призначене на 18 квітня 2019 року, що як правильно встановив суд першої інстанції, свідчить про недобросовісне здійснення ним своїх процесуальних прав та обов'язків.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Установлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з правильним застосуванням норм процесуального права, доводи касаційної скарги Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (частина 1 статті 197 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз змісту пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з наведеної підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті, а не в підготовче засідання.

Саме такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду

від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (провадження № 61-14373св19) та від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19).

Установивши, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 грудня 2018 року призначено підготовче судове засідання

на 12 березня 2019 року, у яке позивач не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 18 квітня 2019 року, у яке позивач повторно не з'явився, апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність у суду першої інстанції підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Доводи, наведені заявником в обгрунтування касаційної скарги, не спростовують обгрунтованості оскаржуваного судового рішення, а тому не можуть бути підставою для його скасування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 415, 416, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони Українизалишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак