Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.04.2018 року у справі №766/8113/17

Постанова

Іменем України

04 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 766/8113/17

провадження № 61-464св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф. Шиповича В.

В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Херсонська міська рада,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Херсонської міської ради і ОСОБА_2 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2017 року у складі судді Гаврилова Д. В. та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 29 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Колісниченка А. Г., Вейтас І. В., Радченка С. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Херсонської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Позовна заява мотивована тим, що з інформації, розміщеної на сайті Херсонської міської ради, їй стало відомо, що рішенням Херсонської міської ради від 28 квітня 2017 року № 695 розглянуто заяву ОСОБА_2 та затверджено проект щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0787 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на АДРЕСА_1 у м. Херсоні, і передано у власність ОСОБА_2 вказану земельну ділянку.

Вважала вказане рішення Херсонської міської ради незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки рішенням міської ради їй було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї ж земельної ділянки у власність. Після виготовлення вказаного проекту та реєстрації земельної ділянки вона звернулася до Херсонської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою, однак її заяву розглянуто не було та затверджено проект землеустрою і передано цю земельну ділянку у власність ОСОБА_2.

На підставі вказаного ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним і скасувати рішення Херсонської міської ради від 28 квітня 2017 року № 695 "Про затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд" та зобов'язати Херсонську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії міської ради розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,0787 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на АДРЕСА_1, кадастровий номер 6510136600:01:001:1571 та передачі вказаної земельної ділянки у власність.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26 липня 2017 року залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 29 листопада 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним і скасовано рішення Херсонської міської ради від 28 квітня 2017 року № 695 "Про затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд".

Зобов'язано Херсонську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії міської ради розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,0787 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на АДРЕСА_1, кадастровий номер 6510136600:01:001:1571 та передачі вказаної земельної ділянки у власність.

Стягнуто з Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 280,00 грн.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що, прийнявши оскаржуване рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2, Херсонська міська рада порушила вимоги закону. З урахуванням вказаного наявні підстави для задоволення позову ОСОБА_1, оскільки технічна документація, яка була подана позивачем на затвердження до Херсонської міської ради, пройшла усі погодження та на підставі цієї документації було внесено відомості до Державного земельного кадастру.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Херсонська міська рада, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року № 760/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року у зв'язку з обранням судді Пророка В. В. до Великої Палати Верховного Суду справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга Херсонської міської ради мотивована тим, що, приймаючи оскаржуване рішення, міська рада діяла відповідно до вимог земельного законодавства, зокрема, статті 118 ЗК України, якою визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Таким чином, рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що на підставі дозволу, наданого їй Херсонською міською радою, вона замовила і виготовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, який пройшов усі необхідні погодження. Після цього вона 04 листопада 2016 року звернулася до Херсонської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. При цьому ОСОБА_1 звернулася до Херсонської міської ради із заявою про затвердження розробленого без дозволу міської ради проекту землеустрою пізніше - 18 січня 2017 року. Оскаржуваним рішенням Херсонської міської ради від 28 квітня 2017 року № 695 було розглянуто її заяву, затверджено проект щодо відведення у власність спірної земельної ділянки і передано її у власність, а 16 травня 2017 року вона зареєструвала право власності на цю земельну ділянку. Вказане свідчить, що Херсонська міська рада діяла у порядку та спосіб, визначені законом, тому відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1

Відзив на касаційні скарги іншими учасниками справи не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18 серпня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до Херсонської міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо надання у власність земельної ділянки площею 0,0787 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на АДРЕСА_1, м.

Херсон.

З аналогічною заявою 04 вересня 2015 року до Херсонської міської ради звернулася ОСОБА_1. Не отримавши відповіді від міської ради у місячний строк, ОСОБА_1 скористалася правом, передбаченим частиною 3 статті 118 ЗК України, подала до міської ради повідомлення про замовлення вищевказаного проекту землеустрою.

У подальшому зазначені особи звернулись до Херсонської міської ради із заявами про затвердження проектів землеустрою щодо надання у власність земельної ділянки площею 0,0787 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_2-04 листопада 2016 року, ОСОБА_1-18 січня 2017 року.

Рішенням Херсонської міської ради від 28 квітня 2017 року № 695 затверджено проект щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0787 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на АДРЕСА_1, кадастровий номер 6510136600:01:001:1571 і передано у власність ОСОБА_2 вказану земельну ділянку.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги Херсонської міської ради і ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення у повній мірі вказаним вимогам закону не відповідають.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Конституції України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Конституції України, або за результатами аукціону (частина 1 статті 116 ЗК України).

Згідно зі статтями 122 і 123 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Пунктом "а" частини 1 статті 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Передача земельних ділянок у власність відбувається шляхом прийняття уповноваженим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядуваннярішення на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (статті 118 ЗК України).

Особа, зацікавлена в одержанні у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу, який має повноваження на передання у власність таких земельних ділянок.

Цей орган у межах його повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Вказана Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу висновок щодо погодження проекту землеустрою або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику.

Уповноважений орган у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у власність.

Отже, набуття права власності на земельну ділянку відбувається поетапно: від отримання на розробку проекту землеустрою дозволу, який оформлюється відповідним рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, до затвердження такого проекту цим органом і передання ним земельної ділянки у власність.

Рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оскаржуватися на предмет його законності, а вимоги про визнання такого рішення незаконним - розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право, і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду за правилами цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на земельну ділянку), що виникло внаслідок і після реалізації відповідного рішення суб'єкта владних повноважень (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постановах від 24 квітня 2018 року у справі № 401/2400/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 911/44/17).

Відповідно до частини 1 статті 181 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

За змістом статті 126 ЗК України у випадку безоплатної передачі органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування у власність земельної ділянки право власності на неї посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку.

Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, відповідне право на яку набувається шляхом її передання із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передання земельної ділянки у власність (пункт 47 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127).

Ухвалюючи оскаржувані судові рішення та скасовуючи рішення Херсонської міської ради від 28 квітня 2017 року № 695 "Про затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд", суди першої та апеляційної інстанції не врахували, що вказане рішення органу місцевого самоврядування є актом індивідуальної дії і втрачає свою силу після його виконання.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 13 травня 2017 року державним реєстратором Херсонської міської ради на підставі рішення Херсонської міської ради від 28 квітня 2017 року № 695було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0787 га, кадастровий номер undefined.

З указаного вбачається, що рішення Херсонської міської ради від 28 квітня 2017 року № 695 вичерпало свою юридичну силу після реалізації, а саме після одержання ОСОБА_2 документів, що посвідчують право власності та його державної реєстрації.

Отже, після оформлення відповідно до чинного законодавства права власності на земельну ділянку виник спір про право, а відтак і захищати свої права та інтереси особи повинні у способи, визначені у статтях 152 ЗК та 16 ЦК України.

У частині 1 статті 30 ЦПК України 2004 року визначено, що сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

При цьому відповідачем у цивільному процесі є особа, яка притягується судом до відповіді за порушення, оспорення або невизнання прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача. У передбачених законом випадках відповідачами можуть бути й інші особи, до яких спрямована вимога позивача.

Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України 2004 року суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених частини 4 статті 10 ЦПК України.

Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду (частина 3 статті 130 ЦПК України 2004 року).

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 130 ЦПК України 2004 року, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Разом з тим, суд першої інстанції всупереч вказаних норм процесуального права не вирішив питання про залучення до участі у справі в якості відповідача (співвідповідача) власника спірної земельної ділянки - ОСОБА_2, що є порушенням положень статті 41 Конституції України, частини 1 статті 321 ЦК України, згідно з якими право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

ОСОБА_2 була залучена до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Однак процесуальне становище такого суб'єкта є відмінним від процесуального становища відповідача, в тому числі й за обсягом наданих процесуальних прав. При цьому суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, розглядаючи спір між сторонами, оскільки відповідно до частини 1 статті 35 ЦПК України 2004 року, частини 1 статті 53 ЦПК така особа вступає у справу або залучається до участі у справі на стороні позивача або відповідача у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Рішення Херсонським міським судом Херсонської області від 10 жовтня 2017 року, яким було задоволено позов ОСОБА_1, скасовано рішення Херсонської міської ради від 28 квітня 2017 року № 695 "Про затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд" було вирішено питання щодо права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку незважаючи на те, що вона не була залучена як співвідповідач у справі.

Переглядаючи справу, суд апеляційної інстанції на вказані обставини справи і на порушення судом першої інстанції норм процесуального права уваги не звернув та не врахував, що ОСОБА_2, як власник спірної земельної ділянки, мала право на відстоювання своїх прав та інтересів у суді, могла заявити свої заперечення щодо заявлених позовних вимог ОСОБА_1, які суди повинні були перевірити та оцінити.

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення у справі неможливо. Усунути ці недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції неможливо

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 3 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Згідно з частиною п'ятою вказаної статті висновки суду касаційної інстанції, в зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Оскільки суди не встановили фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення справи, не перевірили доводи сторін і надані на їх підтвердження докази та не встановили склад учасників справи, то ухвалені у справі судові рішення відповідно до частини 3 статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Херсонської міської ради і ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 29 листопада 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В.

Шипович