Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.04.2019 року у справі №745/691/18

Постанова

Іменем України

13 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 745/691/18

провадження № 61-7248св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сосницького районного суду Чернігівської області, у складі судді Данькова О. М., від 17 грудня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Лакізи Г. П., Онищенко О. І., Харечко Л. К., від 04 березня 2019 року.

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області

Палігіна О. П., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2, публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"),про визнання неправомірними дій приватного виконавця, скасування постанови, зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 січня 2018 року між ним та

ОСОБА_2 був укладений договір позики грошових коштів у розмірі 700 тис. грн. З метою забезпечення виконання умов вказаного договору між сторонами укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передав йому в іпотеку нерухоме майно - комплекс, загальною площею 2 116,9 кв. м, по АДРЕСА_1. Позивач вказував, що ОСОБА_2 порушив договірні зобов'язання, а тому він набув права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності на вказане нерухоме майно. Проте перешкодою для цього є постанова приватного виконавця Палігіна О. П. про опис та арешт майна - комплексу, загальною площею 2 116,9 кв. м по АДРЕСА_1, винесена при виконанні рішення Сосницького районного суду Чернігівської області

від 19 серпня 2016 року у справі № 745/443/16-ц про стягнення з

ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") заборгованості за кредитним договором у розмірі 278 922,88 доларів США.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О. П. щодо винесення 13 квітня 2018 року постанови про опис та арешт майна у ВП № 56104915, скасувати цю постанову та зобов'язати приватного виконавця зняти арешт зі спірного нерухомого майна.

Ухвалою Сосницького районного суду Чернігівської області від 04 жовтня 2018 року до участі в справі у якості відповідача залучено

ПАТ "Укрсоцбанк". Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О. П. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сосницького районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки право іпотекодержателя ОСОБА_1 на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло після ухвалення рішення Сосницьким районним судом Чернігівської області від 19 серпня 2016 року у справі № 745/443/16-цпро стягнення з ОСОБА_2 на користь

ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №941/7-10 від 21 лютого 2008 року у розмірі 278 922,88 доларів США, яке набрало законної сили 30 серпня

2016 року, право чи вимога ПАТ "Укрсоцбанк" має пріоритет над вимогою іпотекодержателя ОСОБА_1.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 04 березня 2019 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2018 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що постанова приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О. П. від 13 квітня 2018 року про опис та арешт майна боржника винесена правомірно, з метою забезпечення виконання рішення Сосницького районного суду Чернігівської області № 745/443/16-ц від 18 серпня 2016 року, а тому місцевий суд правильно виходив із відсутності підстав для виключення спірного майна з-під арешту.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції за власною ініціативою замінив відповідача у справі, чим порушив норми процесуального права. Суди попередніх інстанцій неправильно визначились з характером спірних правовідносин, не звернули увагу, що спірне майно є предметом іпотеки, а тому застосуванню підлягає частина сьома

статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" та частина сьома статті 3 Закону України "Про іпотеку".

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

09 липня 2019 року справу передано судді-доповідачу.

До Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії оскаржених судових рішень до закінчення їх перегляду у касаційному порядку. Колегія суддів дійшла висновку, що подане клопотання до задоволення не підлягає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25 січня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики грошових коштів у сумі 700 тис. грн строк до 01 червня 2018 року

(а. с. 8).

З метою забезпечення виконання договору позики 25 січня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 120, предметом якого є нерухоме майно - комплекс, загальною площею

2 116,9 кв. м, по АДРЕСА_1 (а. с. 9-12).

Під час виконання рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 19 серпня 2016 року у справі № 745/443/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 278 922,88
доларів США приватним виконавцем Палігіним О. П. 13 квітня 2018 року винесена постанова про опис та арешт майна боржника, якою арештовано комплекс, загальною площею

2116,9 кв. м, по АДРЕСА_1.

Згідно відомостей з Державного реєстру іпотек за реєстраційним номером 24526356 від 25 січня 2018 року зареєстровано запис про іпотеку на підставі іпотечного договору від 25 січня 2018 року № 120 (а. с. 13).

Рішенням від 23 серпня 2018 року № 42687111 державним реєстратором прав на нерухоме майно Шевченко О. В. відмовлено ОСОБА_1 у реєстрації права приватної власності на комплекс з реєстраційним номером 76521574249, що розташований по АДРЕСА_1, оскільки заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна (а. с. 21).

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до частиною 1 статті 13 ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених частиною 1 статті 13 ЦПК України випадках.

Тобто, звертаючись до суду з позовом про захист порушених прав, позивач сам визначає особу відповідача, яка, на його думку, порушила його права.

За змістом частини 1 , 2 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Згідно з пунктами 3, 4 частини 5 статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених пунктами 3, 4 частини 5 статті 12 ЦПК України.

За змістом частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (~law14~ № 5).

Встановивши, що позивач фактично звернувся з вимогами про звільнення майна з-під арешту, а відповідачем у справах про звільнення майна з-під арешту є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване, суд першої інстанції у порушення вимог статей 12, 13, 51 ЦПК України не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, не роз'яснив позивачу право на подачу заяви про заміну відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача, апровів заміну відповідача - приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О. П. на стягувача - ПАТ "Укрсоцбанк" за клопотанням відповідача, змінивши склад учасників справи та розглянув позовні вимоги, які не заявлялись позивачем. При цьому боржник - ОСОБА_3 не був відповідачем у справі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ПАТ "Укрсоцбанк" надало письмові пояснення щодо позовних вимог та просило розглядати справу без участі його представника (а. с. 60-61). Апеляційний суд на зазначені порушення судом першої інстанції норм процесуального права увагу не звернув та дійшов помилкового висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін із зазначенням, що рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

За таких обставин мотивувальна частина рішення судів попередніх інстанцій підлягає зміні з урахуванням вищенаведених мотивів, оскільки позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 до приватного виконавця (а не до ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2) про звільнення майна з-під арешту, до задоволення не підлягають як такі, що заявлені до неналежного відповідача.

Відповідно до частин 1 , 4 статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 412 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Мотивувальну частину рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2018 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 04 березня 2019 року змінити з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.

В іншій частині рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду

від 04 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович