Історія справи

Постанова КЦС ВП від 18.07.2024 року у справі №635/4828/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня2024 року

м. Київ

справа № 635/4828/21

провадження № 61-3983св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

представник позивача - адвокатАвілова Олена Михайлівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Авілової Олени Михайлівни на ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Маміної О. В., Яцини В. Б..,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява обґрунтована тим, що вона з 21 грудня 2013 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого сторони дітей не мають. Вказувала, що спільне життя з відповідачем не склалось через різні погляди на життя, утрачене почуття любові та поваги один до одного. Сімейні відносини припинені, сторони проживали окремо, оскільки сім`я існувала формально.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд розірвати з відповідачем шлюб, що зареєстрований 21 грудня 2013 року Виконавчим комітетом Височанської селищної ради Харківського району Харківської області за актовим записом № 61.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 22 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 21 грудня 2013 року Виконавчим комітетом Височанської селищної ради Харківського району Харківської області за актовим записом № 61 розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишено без змін - « ОСОБА_1 ».

Судове рішення першої інстанції мотивовано тим, що з`ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємовідносини подружжя, враховавши також обставину, що вжиті судом заходи щодо примирення подружжя не дали позитивних результатів, визнано подальше сімейне життя подружжя і збереження сім`ї неможливим. Позивачка у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 листопада 2021 року у цій справі закрито.

Ухвала апеляційного суду мотивована помилковістю висновку суду щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 листопада 2021 року та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки на той час суду не були відомі дані про те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті вогнепального поранення грудної клітини внаслідок військових дій, у зв`язку з чим апеляційне провадження у справі закрив.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить зазначені судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким її позов залишити без розгляду та його повернути.

Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає, посилаючись на порушення норм процесуального права, не належне дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що передбачені абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України

Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, оскільки справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження на рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 листопада 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі на ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року, витребувано цивільну справу № 635/4828/21 з суду першої інстанції.

У травні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд припустився процесуальної помилки, закривши провадження у справі, не зазначивши, при цьому, яким доказом підтверджується, коли саме позивачка отримала оскаржуване судове рішення. Крім того апеляційний суд не навів мотивів щодо закриття апеляційного провадження та помилковості поновлення процесуального строку на оскарження.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Улипні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила розірвати з відповідачем шлюб, що зареєстрований 21 грудня 2013 року Виконавчим комітетом Височанської селищної ради Харківського району Харківської області за актовим записом № 61.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначила, що вона з 21 грудня 2013 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого сторони дітей не мають. Вказувала, що спільне життя з відповідачем не склалось через різні погляди на життя, утрачене почуття любові та поваги один до одного. Сімейні відносини припинені, сторони проживали окремо, сім`я існувала формально.

Ухвалою суду від 20 серпня 2021 року подружжю надано строк для примирення тривалістю три місяці, провадження у цивільній справі зупинено до закінчення строку для примирення, визначеного судом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 листопада 2021 року провадження у справі поновлено.

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

У частині першій статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається з закінченням строку, встановленого законом або судом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція); якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13 від 29 жовтня 2015 року, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (пункт 46 рішення).

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, насамперед належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року).

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Суд апеляційної інстанції, встановив, що ОСОБА_1 подавала заяву до суду першої інстанції про розгляд справи за її відсутності, з моменту ухвалення судового рішення першої інстанції (22 листопада 2021 року) протягом двох років його не оскаржувала, рухом справи не цікавилася, а звернулась до суду з апеляційною скаргою лише після смерті відповідача та відкриття спадщини.

Таким чином, висновки апеляційного суду, щодо помилкового поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 листопада 2021 року та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , а тому закрив апеляційне провадження у цій справі, є правильними.

Крім того, обставин непереборної сили, які могли завадити позивачу оскаржити рішення суду в апеляційному порядку у межах присічного строку на апеляційне оскарження, заявник не навела, тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність виключних випадків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України, для відкриття апеляційного провадження в разі спливу одного року після складення повного тексту рішення суду.

Доводи апеляційної скарги щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження не підлягали оцінці судом, оскільки строк, передбачений частиною другою статті 358 ЦПК України, є присічним.

Подібні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 757/15679/16-ц, від 14 квітня 2021 року у справі № 333/7816/14.

Ураховуючи наведене, у відкритті апеляційного провадження у цій справі за апеляційною скаргою позивача належало відмовити.

Постановою від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 Велика Палата Верховного Суду закрила касаційне провадження на підставі статті 396 ЦПК України та сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі помилкового прийняття касаційної скарги до провадження суду касаційної інстанції касаційне провадження у справі належить закрити.

Вказаний правовий висновок підлягає застосуванню і до процесуальних правовідносин, що виникли у цій справі.

Зважаючи на те, що апеляційне провадження було відкрито помилково, що вказує на необхідність його закриття, оскільки розгляд справи судом зі спливом значного періоду часу не сумісний з нормами процесуального закону (частина друга статті 358 ЦПК України) і принципом правової визначеності, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження у цій справі.

Такі висновки апеляційного суду також не суперечать висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 642/2325/19.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не навів мотивів щодо закриття апеляційного провадження та помилковості поновлення процесуального строку на оскарження спростовуються текстом оскаржуваного судового рішення.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Крім того, до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ОСОБА_4 , який є батьком відповідача ОСОБА_2 про закриття апеляційного провадження, в якому зазначено, що відповідач у справі ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . До вказаного клопотання надано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , довідку про причину смерті, в якій зазначено, що ОСОБА_2 помер у результаті вогнепального поранення грудної клітини внаслідок військових дій та витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі.

Тому суд зазначив, що вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційним судом ці обставини взяті до уваги не були.

Крім того, суд апеляційної інстанції, посилаючись на приписи частини першої статті 44 ЦПК України щодо добросовісного користування процесуальними правами, врахував, що досуду першої інстанції ОСОБА_1 подавала заяву про розгляд справи за її відсутності, з моменту ухвалення судового рішення 22 листопада 2021 року протягом двох років вказане судове рішення не оскаржувала, рухом справи не цікавилася, та тільки після смерті відповідача і відкриття спадщини, звернулась з вказаною апеляційною скаргою.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання обґрунтованості висновку суду апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають у процесуальному сенсі, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, зводяться до незгоди з ним та трактування норм права на власний розсуд.

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Авілової Олени Михайлівни - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара