Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.09.2019 року у справі №311/3550/18

Постанова

Іменем України

13 травня 2021 року

м. Київ

справа № 311/3550/18

провадження № 61-16674св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М.

М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Василівська районна державна адміністрація Запорізької області, Орлянська сільська рада Василівського району Запорізької області,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуГоловного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, підписану представником Журавльовою Юлією Русланівною, на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 08 травня 2019 року в складі судді Задорожка Д. А. та на постанову Запорізького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року в складі колегії суддів Полякова О.

З., Крилової О. В., Кухаря С. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, Василівської РДА Запорізької області, Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області про зобов'язання вчинити дії.

Позов мотивувала тим, що є власником земельної частки (паю) площею 4,46 умовних кадастрових гектарів у колишньому КСП "Орлянський" на території Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області. Звернувшись до органів Держгеокадастру щодо виділення земельної ділянки на місцевості, позивачка отримала відповідь про те, що запитувана нею земельна ділянка з кадастровим номером 2320984400:02:009:0021 вже була виділена ОСОБА_2 та ОСОБА_3. На вимогу про надання викопіювання з кадастрової карти (плану) та дозволу на розробку технічної документації із землеустрою меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка повинна була бути виділена їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) розміром 4,46 в умовних кадастрових гектарах, позивачка отримала відповідь про відсутність вільної земельної ділянки на території Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області.

Посилаючись на неможливість реалізувати своє законне право на виділ в натурі (на місцевості) земельної ділянки та отримання права власності на земельну ділянку, ОСОБА_1 просила суд зобов'язати відповідачів виділити їй земельну ділянку в натурі (на місцевості) із земель резервного фонду державної власності на території Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП №0049745, виданого Василівською РДА Запорізької області 31 січня 1997 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 08 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року, позов задоволено частково: зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області виділити ОСОБА_1 земельну ділянку в натурі (на місцевості) із земель резервного фонду державної власності на території Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 0049745, виданого Василівською РДА Запорізької області 31 січня 1997 року розміром 4,46 умовних кадастрових гектарів.

У задоволенні позовних вимог до Василівської РДА Запорізької області, Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області відмовлено з огляду на їх пред'явлення до неналежних відповідачів.

Суди виходили з того, що під час розгляду справи знайшов своє підтвердження факт порушення права позивачки на виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), а тому з урахуванням відсутності вільних земельних ділянок на території Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області позивачка має бути забезпечена земельною ділянкою із земель резервного фонду, розпорядження яким здійснюють органи Держгеокадастру.

Аргументи учасників справи

У вересні 2019 року ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій просило їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

- до повноважень органів Держгеокадастру не належить виділення земельних паїв в натурі (на місцевості);

- положеннями Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено можливість виділу земельних ділянок в натурі за рахунок земель запасу чи резервного фонду лише для певної категорії громадян, належність позивачки до якої суди не встановили;

- зобов'язавши відповідача виділити ОСОБА_1 земельну ділянку із земель резервного фонду державної власності, суди не з'ясували наявність на території Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області вільних земель резервного фонду;

- відповідач не визнає, що земельна ділянка з кадастровим номером 2320984400:02:009:0021 є саме тією земельною ділянкою, яка підлягає виділенню в натурі відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП №0049745; відмовляючи в задоволенні заяви позивачки про виділ їй земельної ділянки № 2320984400:02:009:0021 з посиланням на те, що вона вже надана іншим особам, відповідач лише надавав відповідь щодо запитуваної позивачкою земельної ділянки;

- суди порушили норми процесуального права в частині відкриття провадження за позовною заявою, неоплаченою судовим збором у повному обсязі, та в частині неприйняття нових доказів, поданих відповідачем до суду апеляційної інстанції.

У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому позивачка просила залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

Зазначала, що суди повно та всебічно встановили фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, та дійшли вірного висновку про порушення права позивачки на виділення земельної ділянки в натурі, що в сукупності з відсутністю вільних земель сількогосподарського призначення на території Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області є підставою для забезпечення позивачки земельною ділянкою за рахунок земель резервного фонду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної частки (паю) розміром 4,46 умовних кадастрових гектарів у колишньому КСП "Орлянський" на території Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП №0049745, виданого Василівською РДА Запорізької області 31 січня 1997 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 грудня 2007 року, згідно якого ОСОБА_1 успадкувала право на земельну частку (пай) після смерті своєї матері - ОСОБА_4

25 травня 2018 року відділ Держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області повідомив позивачку про те, що земельна ділянка, яка була зазначена в плані за спадкодавицею ОСОБА_4 (кадастровий номер undefined), на підставі розробленої технічної документації із землеустрою меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) була виділена ОСОБА_2 та ОСОБА_3

31 липня 2018 року позивачка звернулась із заявою до Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області про визначення їй земельної ділянки та надання викопіювання з кадастрової карти (плану) та дозволу на розробку технічної документації із землеустрою меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) замість сертифікату на право земельну частку (пай) розміром 4,46 в умовних кадастрових гектарах. На вказану заяву ОСОБА_1 отримала відповідь, що вільної земельної ділянки на території Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області, що могла б бути виділена їй в натурі (на місцевості), немає, оскільки вся земля на території ради розпайована і знаходиться в користуванні.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищеЗакону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності Закону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У частині 2 статті 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, визначені в Законі України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Відповідно до статті 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

У пункті 17 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно з частиною 4 статті 122 ЗК Україницентральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За змістом частини 11 статті 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 323/323/17 (провадження № 61-9871св18) зазначено, що "у ~law18~ роз'яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Оскільки усі землі КСП імені Шевченка в частині ріллі вже розпайовані та виділені громадянам в натурі (на місцевості), позивач має право на отримання земельної ділянки із земель резерву (запасу)".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року в справі № 321/281/17 (провадження № 61-25655св18) вказано, що "Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06 вересня 2012 року № 5245-VI внесено зміни до ЗК України, які набрали чинності з 01 січня 2013 року, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06 вересня 2012 року № 5245-VI змінено суб'єктів розпорядження землями сільськогосподарського призначення та визначено, що такі повноваження перейшли до Держземагентства України, а згодом - до Держгеокадастру України. [..] Тобто законодавцем змінено компетенцію органів щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення та передано такі функції Держгеокадастру України замість державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. З огляду на викладене належним суб'єктом, який наділений правом розпорядження державними землями запасу сільськогосподарського призначення, є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) згідно з абзацом першим пункту 17 розділу X "Перехідні положення" ЗК України вважається правовстановлюючим документом при реалізації права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства, таке право повинно бути реалізовано відповідним державним органом. Право особи на власність не може ставитися в залежність від визначення законодавчого органу, який повинен забезпечити реалізацію цього права".

У справі, що переглядається, встановивши, що всі землі колишнього КСП "Орлянський" розпайовані та знаходяться в користуванні інших громадян, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що позивачка має право на отримання земельної ділянки із земель резерву (запасу), розпорядження якими в силу положень статті 122 ЗК України відноситься до компетенції органів Держгеокадастру.

Відповідно до частини 2 статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що в силу положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, підписану представником Журавльовою Юлією Русланівною, залишити без задоволення.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 08 травня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Крат

М. М. Русинчук