Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.04.2019 року у справі №569/12599/18

Постанова

Іменем України

15 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 569/12599/18

провадження № 61-7798 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1;

відповідач - виконавчий комітет Рівненської міської ради,

третя особа - ОСОБА_2;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2019 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструк С. В., Шимківа С. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа - ОСОБА_2, про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дядько - ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина на все належне йому майно, у тому числі на грошові вклади в Ощадбанку. Спадкоємців першої черги немає.

Оскільки у 2017 році із повідомлення нотаріуса Філюк В. М. їй стало відомо про відсутність інформації про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3, вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте у прийнятті такої заяви їй було відмовлено, оскільки вона пропустила встановлений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини, а також роз'яснено, що для оформлення спадкових прав необхідно встановити факт родинних відносин між нею та померлим ОСОБА_3.

Вказувала, що строк на прийняття спадщини пропустила з поважних причин, так як з 2009 року по 2015 рік проживала в Російській Федерації та хворіла, тому у шестимісячний строк не подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного, просила суд встановити факт родинних відносин та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07 грудня 2018 року у складі судді Тимощука О. Я. позов ОСОБА_1 задоволено. Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним дядьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Андрусіїв Корецького району Рівненської області.

Визнано поважними причини пропуску строку ОСОБА_1 для прийняття спадщини за законом після смерті її дядька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк у 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її дядька - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено факт родинних відносин із спадкодавцем, наведені позивачем обставини підтверджують існування об'єктивних та непереборних труднощів для реалізації права на прийняття спадщини протягом встановленого статтею 1270 ЦК України строку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 - задоволено. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 грудня 2018 року в частині визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у позові ОСОБА_1. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не була позбавлена можливості звернутися із відповідною заявою про прийняття спадщини до консула консульської установи України в Російській Федерації або до нотаріуса на території України. Доказів, які б свідчили про перешкоду подання такої заяви, позивачем не надано. Крім того, судом встановлено, що позивач повернулась у 2015 році до України, проте із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не зверталась. Лише у жовтні 2017 року отримала відповідь нотаріуса проте, що інформація про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 у Спадковому реєстрі відсутня. Із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини позивач звернулася лише 05 липня 2018 року, більш ніж через дев'ять років з моменту смерті ОСОБА_3, що є досить тривалим проміжком часу. Відтак, позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що вона, з незалежних від неї обставин, не мала можливості у передбачений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця і що її тривале перебування за кордоном об'єктивно перешкоджало поданню такої заяви, в тому числі після повернення до України у 2015 році.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 569/12599/18 з Рівненського міського суду Рівненської області справу.

У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 січня 2021 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що в ухваленні оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції брав участь суддя, якому було заявлено відвід.

27 лютого 2019 року вона подала заяву про відвід судді Рівненського апеляційного суду Гордійчук С. О. посилаючись на те, що головуюча у справі заінтересована в результатах її розгляду, оскільки впродовж останніх років суддя Гордійчук С. О. третій раз підряд приймає участь у розгляді цивільних справ, в яких вона є позивачем, а ОСОБА_2 відповідачем або третьою особою на стороні відповідача.

Таким чином, у неї виникли обґрунтовані, на її думку, причини не довіряти судді Гордійчук С. О., у неї були підстави вважати, що вона у цій справі буде необ'єктивною, буде упереджено підходити до розгляду і цієї справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 - подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим. Вважала висновки суду такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Із свідоцтва про народження, виданого 04 жовтня 1959 року Липківською сільською радою Корецького району Рівненської області, (від 04 жовтня 1959 року актовий запис № 32) ОСОБА_5, народилася ІНФОРМАЦІЯ_3, у с. Андрусіїв, Корецького району, Рівненської області, вказані батьки: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_1 27 жовтня 1978 року уклала шлюб із ОСОБА_8, а 06 травня 1992 шлюб було розірвано.

Після розірвання шлюбу позивачка залишила прізвище "ОСОБА_1", що підтверджується довідкою відділу реєстрації актів цивільного стану м. Усть - Ілімськ, Усть-Ілімського району, Іркутської області (Російська Федерація) від ІНФОРМАЦІЯ_4.

Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13 березня 1973 року ОСОБА_10 народилася у с. Андрусіїв Гощанського району Рівненської області, вказані батьки: ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

Із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2, виданого повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Гощанського районного управління юстиції Рівненської області 18 травня 2004 року, батьки позивачки: ОСОБА_6 та ОСОБА_10 одружилися ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Андрусіїв Гощанського району Рівненської області (актовий запис від 15 жовтня 1946 року № 3). ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 76 років у с. Андрусіїв Гощанського району Рівненської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданому Липківською сільською радою Гощанського району Рівненської області 25 травня 1998 року (актовий запис від 25 травня 1998 року № 17).

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4, виданого повторно 27 січня 1954 року Межиричським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненської області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у с. Андрусіїв Мижиричського району Рівненської області, батьки: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (актовий запис від 09 березня 1933 року № 4). ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції.

ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідним дядьком позивача - ОСОБА_1.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на банківський грошовий вклад.

Спадкоємців першої черги немає.

Спадкоємцями за законом щодо спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3: є ОСОБА_1 та ОСОБА_15, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами 1 , 2 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1269, частини 1 статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини 3 статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15.

Звертаючись з позовом, позивач послалася на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, так як вона проживав у Російській Федерації, а тому не мала можливості подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Вирішуючи спір, врахувавши положення частини 3 статті 1272 ЦК України, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 212 ЦПК України 2004 року), суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що безспірних доказів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивач не надала, що у силу статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов'язком. Саме по собі проживання в Російській Федерації не свідчить про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Крім того, згідно з пунктом 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чинної на час відкриття спадщини, позивач не була позбавлена можливості надіслати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори поштою.

Щодо доводів касаційної скарги про розгляд справи суддею, якому було заявлено відвід, колегія судді зазначає таке.

Встановлено, що 27 лютого 2019 року ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Рівненського апеляційного суду Гордійчук С. О., в якій вона посилалась на те, що головуюча у справі заінтересована в результатах її розгляду, оскільки впродовж останніх років суддя Гордійчук С. О. третій раз підряд приймає участь у розгляді цивільних справ, в яких позивачем є ОСОБА_1, а ОСОБА_2 відповідачем або третьою особою на стороні відповідача.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 01 березня 2019 року питання про відвід судді Гордійчук С. О. передано судді, визначеному у порядку встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 04 березня 2019 року у складі судді Ковальчук Н. М. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гордійчук С. О. відмовлено, оскільки наведені мотиви не є відповідно до вимог статей 36, 37 ЦПК України підставою для відводу судді, так як частина 4 статті 36 ЦПК України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частини 3 статті 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частини 3 статті 40 ЦПК України. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з частиною 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Верховний Суд виходить з того, що відвід є завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальним рішенням судді.

Доказів, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість судді Гордійчук С.

О. щодо заявника ОСОБА_1 не надано, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гордійчук С. О. було відмовлено.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують на законність судових рішень не впливають, а в основному направлені на переоцінку доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

При цьому пропуск строку на прийняття спадщини є доволі значним (більше дев'яти років) і за цей час у позивача була реальна можливість реалізувати свої спадкові права, перешкоджань не було.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара