Постанова

Іменем України

18 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 2-1216/09

провадження № 61-17795св19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС»,

стягувач - Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК»,

боржник - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 травня 2019 року у складі судді Демчика Р. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Новікова О. М., Вініченка Б. Б., Бондаренка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на те, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2009 року у цивільній справі №2-1216/09 за позовом АТ «Брокбізнесбанк» в особі Черкаської філії до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення суми боргу, вирішено розірвати кредитний договір № 41п-2008 від 18 березня 2008 року та стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 596 893,49 грн.

01 серпня 2018 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» було укладено договір № 283 про відступлення права вимоги.

У зв`язку з тим, що ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» набуло прав кредитора до боржника на підставі договору відступлення права вимоги від 01 серпня 2018 року, а відтак набуло і прав стягувача у виконавчому провадженні, то просив замінити стягувача ПАТ «Брокбізнесбанк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС».

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року, заяву задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Брокбізнесбанк» щодо виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2009 року у цивільній справі №2-1216/09 за позовом АТ «Брокбізнесбанк» в особі Черкаської філії до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення суми боргу на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС».

Судове рішення мотивовано тим, що підставою заміни сторони виконавчого провадження є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або інших, встановлених судом правовідносин, і переходу до іншої особи прав та обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Згідно з договором про відступлення права вимоги банк відступив шляхом продажу новому кредитору (ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС») належні банку, а новий кредитор набув в обсязі та на умовах визначених договором права вимоги банку до позичальників - боржників.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2020 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.

Пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що розглядаючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суди зобов`язані з'ясувати та перевірити чи дійсно відбулося вибуття сторони виконавчого провадження, і лише у разі якщо особа дійсно вибула, суд зобов`язаний замінити таку сторону її правонаступником.

Матеріали справи не містять кредитного договору, укладеного між позичальником та стягувачем (ПАТ «Брокбізнесбанк») за яким у стягувача виникло право вимоги до боржника. Відтак, судами не встановлювався факт наявності або відсутності в даному договорі застереження щодо неможливості заміни сторони у зобов`язанні та передачі сторонами прав вимоги за даним кредитним договором. У разі наявності такого застереження у кредитному договорі заміна сторони у матеріальних правовідносинах, а відтак і у процесуальних правовідносинах - неможлива.

Оскільки в матеріалах справи відсутній кредитний договір, суди попередніх інстанцій не перевіряли чи було дотримано заявником та стягувачем порядок заміни кредитора у даному зобов`язанні, а відтак не було з`ясовано правомірність вибуття стягувача у виконавчому провадженні.

Також зазначав, що передумовами заміни судом сторони виконавчого провадження, є, серед іншого, наявність чинного (не завершеного, не закінченого) виконавчого провадження, у процесі здійснення якого відбулося вибуття сторони, як учасника цього виконавчого провадження, та об`єктивна потреба у заміні сторони з огляду на неможливість подальшого провадження виконавчих дій без такої заміни. Таким чином, наявність чинного (не завершеного, не закінченого) виконавчого провадження є обставинами, що мають значення для розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, тому підлягають встановленню судом.

Однак, згідно відповіді Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси від 18 липня 2019 року № 15.1-36/30225, виконавче провадження за виконавчим документом № 2-1216 від 15 травня 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» боргу було закінчене 15 червня 2015 року.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» зазначало, що станом на дату звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2009 року про стягнення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 не виконано, при цьому скаржником не надано жодного доказу виконання вказаного рішення в повному обсязі. Зі змісту статей 512, 512 ЦК України слідує, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно зі статтею 190 ЦК України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу статей 512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України слідує, що заміна кредитора в зобов`язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом заміни зобов`язання на боці кредитора.

Оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін, виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2009 року у цивільній справі №2-1216/09 за позовом АТ «Брокбізнесбанк» в особі Черкаської філії до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення суми боргу, вирішено розірвати кредитний договір №41п-2008 від 18 березня 2008 та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 595 163 грн. 49 коп., судовий збір в сумі 1 700 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 596 893 грн. 49 коп.

15 травня 2009 року видано виконавчий лист на виконання вказаного рішення.

На підставі п. 2.1. договору №283 від 01 серпня 2018 року про відступлення прав вимоги банк (ПАТ «Брокбізнесбанк») відступив шляхом продажу новому кредитору (ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС») належні банку, а новий кредитор набув у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, зазначених у додатках №№ 1.1, 1.2, 1.3 до договору.

Відповідно до акту прийому-передачі №1 від 01 серпня 2018 року до договору № 283 про відступлення права вимоги банк відступив новому кредитору право вимоги за кредитними договорами, зокрема, і до ОСОБА_1 (а.с.8-10).

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» набуло статус нового кредитора у зобов`язанні за договором кредиту №41п-2008 від 18 березня 2008 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду апеляційної інстанцій відповідає вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників.

У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

З огляду на викладене, є правильним висновок суду першої інстанції, залишений без змін апеляційним судом, про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 травня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

С. Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко